Конституційний суд України «атакує» антикорупційні закони — The Economist

У 2014 році українці настільки втомилися від корупції, що влаштували масштабну революцію. Відтоді нова українська влада намагається створити ефективні механізми, які допоможуть притягнути до відповідальності олігархів та корумпованих політиків. Однією з великих перемог на шляху в боротьбі з корупцією стало створення електронної системи декларування майна - Інтернет-реєстру, де чиновники повинні перерахувати всі свої основні доходи. Але 27 жовтня Конституційний суд України знайшов спосіб скалічити цю систему, фактично позбавивши антикорупційні органи своїх основних повноважень, пише журнал The Economist.

Найбільше дивує те, що деякі із 18 суддів самі були «суб’єктами розслідування» антикорупційних органів.

Після винесення скандального рішення з’явилася інформація, що один із суддів не задекларував майно, яке він має в окупованому Росією Криму, придбане за російським законодавством, а це своєю чергою означає визнання російського суверенітету. В свій захист суддя заявив про те, що не знає, як правильно внести до електронної декларації власність в Криму.

Минуло 18 місяців, відколи Володимир Зеленський перетворився з коміка на президента України. Зараз українці все ще очікують на виконання його основної обіцянки – очистити країну від корупції.

Однак, вищий суд країни поступово «демонтує антикорупційну інфраструктуру». У серпні суд вже «здійснив напад» на Національне антикорупційне бюро України та постановив, що його керівник був призначений незаконно. А нова постанова позбавляє Національне агенство з питань запобігання корупції більшої частини своїх повноважень.

Для України боротьба з корупцією  - це не суто «внутрішня проблема». Економічна стабільність держави значною мірою залежить від позики на суму п’ять мільярдів доларів від МВФ. Україна також розраховує отримати ще 1,4 мільярда доларів економічної допомоги та допомоги для боротьби з пандемією COVID-19 від ЄС. Також Україні потрібне і продовження безвізового режиму з ЄС.

Як МВФ, так і ЄС в обмін на допомогу вимагають від України прогресу в боротьбі з корупцією. ЄС вже попередив, що економічна допомога та безвіз можуть бути поставлені під загрозу, якщо країна не відновить повноваження відповідних антикорупційних органів.

Думки української влади стосовно того, як відновити повноваження антикорупційних органів розділилися.

Президент Зеленський, намагаючись заручитися підтримкою населення після того, як його партія дещо «невдало» показала себе на місцевих виборах минулого місяця, почав терміново вимагати від парламенту прийняття законодавства, яке передбачає звільнення усіх суддів Конституційного суду. Навіть якби таке законодавство затвердили, юридичні експерти вважають, що цей крок сам по собі буде неконституційним.

Ще однією пропозицією є прийняття нових законів, які відновлюють повноваження антикорупційних органів «на більш твердій основі». Але активісти, які підозрюють суд у корумпованості та слідуванні проросійським інтересам, побоюються, що судді знову знайдуть привід скасувати ці закони.

Ті, кому не подобаються заходи щодо «очищення від корупції» будуть і надалі шукати способи боротися з антикорупційним законодавством.

Подібні «юридичні виклики» - це вперті зусилля відновити той тип порядку, який існував за часів скандального президента Віктора Януковича і саботувати поворот України до Заходу. Конституційний суд є «найбільш захищеним» органом у країні, тож «боротися з ним нелегко». Тому, якщо Зеленський хоче врятувати своє президентство, йому прийняти цей виклик, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський поскаржився, що «11 друзів Тупицького» заробляють більше за нього, і анонсував рішення по КСУ

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень

Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.

У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.

Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.

На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».

Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної «У правовій прострації» у ZN.UA.