Конституційний суд завдав удару по боротьбі з корупцією в Україні — FT

КСУ опублікував рішення щодо положень закону "Про запобігання корупції". Конституційний суд України вирішив, що основні повноваження одного з найвищих антикорупційних органів країни є незаконними, що стало значним ударом для зусиль Києва у боротьбі з корупцією, пише Financial Times.

У своєму рішенні, оприлюдненому в середу, суд зазначив, що Національне агентство з питань запобігання корупції не має конституційного права карати державних службовців за подання неправдивої інформації в їхні декларації про майно. Суд також вирішив, що декларації не повинні бути доступними для громадськості, змусивши відомство видалити їх зі свого вебсайту.

Обов’язковий електронний реєстр активів був створений у 2016 році під тиском західних донорів і вважався важливим інструментом боротьби з підкупом та корупцією українських чиновників.

«Це фактично ліквідація системи декларацій та знищення значної частини антикорупційних досягнень», - сказали у Центрі протидії корупції, маючи на увазі зусилля щодо антикорупційних реформ, які розпочалися після позбавлення влади проросійського екс-президента України 2014 року.

Центр протидії корупції та інші «опоненти» суперечливої постанови суду заявили про те, що ухвала стала останнім кроком у систематичних зусиллях, спрямованих на збереження корумпованої судової системи України та руйнування «антикорупційної архітектури».

Це та інші нещодавні суперечливі рішення конституційного суду були спровоковані апеляціями проросійських та підтриманих олігархами депутатів у парламенті України. Вони виступають проти зусиль щодо важливих реформ та взаємодії Києва з МВФ.

Постанова може призвести до погіршення відносин України з іноземними донорами, чия багатомільярдна фінансова підтримка допомогла країні після вторгнення Росії в Крим у 2014 році та після початку сепаратистської війни в Донбасі.

У відповідь на справу, порушену проросійськими депутатами, в кінці серпня конституційний суд виніс рішення, яке підірвало авторитет НАБУ, відомства, яке було створене для виявлення корупції серед державних службовців та боротьби з нею.

Суд заявив, що директор НАБУ був неконституційно призначений указом президента в 2015 році. Парламенту було надано кілька місяців для внесення змін до законодавства, що регулює НАБУ.

МВФ та ЄС затримали виплату коштів Києву протягом останніх місяців на тлі юридичних викликів антикорупційним органам та побоювань щодо незалежності центрального банку.

Затягування критично необхідної реформи непокірної судової влади в Україні породило сумнів щодо здатності президента України Володимира Зеленського виконати свої обіцянки стосовно боротьби з корупційною системою в країні.

Конституційний суд критикують за прийняття суперечливої постанови, оскільки деякі судді мали конфлікт інтересів, адже самі були причетні до розслідування щодо подання неправдивої інформації у своїх деклараціях.

Офіс президента заявив, що він підтримує антикорупційні реформи і має намір створити законодавство, яке сприятиме перезапуску механізму з декларування майна.

"Президент, безумовно, скористається своїм правом законодавчої ініціативи, щоб відновити стійку та ефективну роботу системи електронних декларацій та забезпечити неминучість відповідальності за навмисні порушення цих правил", - заявили в офісі Зеленського.

Ймовірно, президент незадоволений ситуацією, яка склалася, однак, така постанова суду стала ударом для боротьби з корупцією в Україні, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Через рішення Конституційного суду НАЗК закриває реєстр електронних декларацій

27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону ряду положень антикорупційної реформи.

Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що рішення КСУ може нести негативні наслідки для європейської інтеграції України.

А представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря зазначила, що рішення було прийнято з «кричущими процесуальними порушеннями» і сумнівне за змістом. Також, за її словами, воно може спровокувати міжнародний скандал.

У свою чергу колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що рішення КСУ є регресом в контексті євроінтеграції України.