Реальність інтернатних закладів не змінюється від преміщення їх за кордон – Касьянова

На початку грудня журналісти «Слідства.Інфо» опублікували розслідування щодо порушення прав дітей з інтернатів Дніпропетровської області, яких після початку повномасштабної війни евакуювали до Туреччини. Згідно з результатами моніторингу, який і відобразили журналісти у відео, діти не мали доступу до освіти та медицини, зазнавали фізичного і психологічного насильства та були змушені зніматися у промороликах для збору грошей. І це насправді реальність інтернатних закладів, яка не змінюється від переміщення до Туреччини чи будь-куди ще, зазначила голова правління спілки «Української мережі за права дитини» Дар’я Касьянова в інтерв’ю Аллі Котляр для ZN.UA.

«У березні 2022-го представникам Фонду Руслана Шостака, які радились, як усе це можна організувати, я говорила: одночасно вивозити й розміщувати в одному місці велику групу дітей, особливо дітей травмованих, які мають досвід перебування в інституціях, — завжди проблема, бо по суті це «соціальне гетто». Я попереджала про ризики. Про сексуалізовану поведінку, насильство, ненормальні методи роботи з дітьми, на які за кордоном реагуватимуть (а інакше ці люди працювати не вміють) — про все це ми тоді говорили», – додає Касьянова. 

Вона наголосила, що Фонд Шостака дійсно урятував від війни тисячі українських дітей. І це факт. Однак далі, за словами Касьянової, відповідальність залежить від того, що саме організували, оплатили і як позиціонується ця діяльність: як передача допомоги чи власний проєкт. Від початку фонд всюди, зокрема у ЗМІ, позиціонував свою діяльність як великий проєкт «Дитинство без війни». До нього залучали відомих людей, завдяки чому збирали кошти на допомогу дітям. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна працює над тим, щоб у мирному плані було повернення усіх полонених та дітей — Зеленський

«Відповідно, є певні політики, які вони мали обов’язково впровадити й контролювати. Я нічого не маю проти піару й фандрейзингу, оскільки розумію: все це потребує грошей. Але якщо вже ми витрачаємо кошти, то зобов’язані забезпечити нормальні умови для цих дітей», – додає Касьянова.

При цьому вона наголосила, що умови – це не дише їжа, проживання та свіже повітря. Сюди також входить і безпека. А всіх, хто прауює з дітьми чи перебуває разом з ними, зокрема й в готелі, мали б проінструктувати. Необхідно було навчити, що таке жорстоке поводження, сексуалізована поведінка, якою є психологія дитини-сироти та позбавленої батьківського опікування, як потрібно реагувати на певні прояви у цих дітей, як захищати їх. 

«Цього я не побачила. Але побачила, що фонд уже зробив заяву, вони взяли на себе відповідальність і заявили, що готові над цим працювати. І слава Богу», – розповідає Касьянова. 

Водночас їй не вистачило у розслідуванні реакції Дніпропетровської цивільно-військової адміністрації, яка видавала дозвіл на вивезення цих дітей за кордон. До того ж за словами Шостака, ОВЦА сама зверталася до його фонду по допомогу.

Також Касьянова зазначила, що їй не вистачило позиції Мінсоцполітики, Державної служби у справах дітей, Національної соціальної сервісної служби. Адже з 15 березня 2022 року всі погодження на виїзд з України груп дітей давали саме ці структури. За її словами, просто так узяти велику групу дітей та виїхати за кордон було неможливо. 

«Якщо говорити загалом, то війна триває, благодійні фонди та громадські організації десь вивозять дітей, десь намагаються організовувати для них ті чи інші заходи. Всі вони зараз обов’язково проходять навчання щодо профілактики жорстокого поводження з дітьми та молоддю (Child and Youth Guarding). Це стандарт будь-якої організації в гуманітарній діяльності», – каже Касьянова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні вперше відзначають День Метеликів: подія присвячена паліативним дітям

Тому, за її словами, організації, які фінансують подібну діяльність, обов’язково перевіряють, чи знають про відповідні політики співробітники, а головне – чи застосовують вони їх. Якщо ж про них нікому невідомо, то тих, хто перебуватиме разом із дітьми, спершу навчають. Адже, наголошує Касьянова, не можна захистити дитину від війни, але не захистити від насильства.

До Туреччини навіть приїздила перша леді України Олена Зеленська, аби домовитися про влаштування дітей із Дніпропетровщини. Та Касьянов не вважає, що дружина президента несе відповідальність за ситуацію, яка відбулася з дітьми за кордоном. Мовляв, для того, аби українських дітей прийняли в інших країнах робилося дуже багато. 

«Гадаю, це нормальна практика, коли перша леді в умовах війни намагається створити певне підґрунтя для того, щоб діти мали можливість виїхати в безпечне місце. Ну й, крім того, це можливість для фандрейзингу», – додає Касьянова.

Під час перебування дітей у Туреччині проводилися моніторинги умов. Касьянова вказала, що й сама входила до Координаційного штабу щодо захисту прав дитини в умовах війни. 

«До Туреччини виїжджали представники Нацсоцсервісної служби, Мінсоцполітики. І після цього нічого не відбувалося. Лише після моніторингу Офісу омбудсмена було ухвалено рішення оперативно повертати цих дітей до України, оскільки було виявлено проблеми з доступом до освіти, медичних послуг та багато іншого. Але широко цього справді не комунікували», – вказала очільниця «Української мережі за права дитини».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Виїхали за кордон прикриваючись дітьми-сиротами. Правоохоронці відкрили справу, аби перевірити дані Лубінця

Нагадаємо, дітей евакуювали до Туреччини навесні 2022 року за погодженням Дніпропетровської ОВА за сприяння Консульства України у місті Анталія та благодійної організації «Благодійний фонд Руслана Шостака». Більшість із них проживали у готелі «Лариса» міста Бельдебі. У березні 2024 року 11 українських посадовців з Офісу омбудсмена та органів влади Дніпропетровської області відвідали дітей і виявили, що впродовж двох років вони не мали повноцінного доступу до освіти – у готелі діяв один освітній клас на 25 учнів, хоча там проживало близько 200 дітей. Решта навчались у кімнатах без належних умов.

Також з’ясувалося, що дітей могли забирати планшети для уроків, а Фонд Шостака обмежував представникам влади Туреччини доступ до неповнолітніх українців та залучав останніх до збору коштів на свої рахунки.

Серед іншого у звіті згадується про факти «застосування фізичного насилля та психологічного тиску з боку вихователів та представників Фонду Шостака носить системний характер». Також у документі йдеться про випадки сексуальних стосунків між неповнолітніми дівчатами та турками, які працювали у готелі. Зокрема, двоє дівчат завагітніли та народили дітей від персоналу готелю.