Підтримати
Якщо Дональд Трамп щось і розуміє, так це те, що є переможці та переможені.
Період його першого президентства показав, як він ранжує лідерів на основі їхніх сильних і слабких сторін, а також – на свій особистий смак. Зокрема, відносини із Німеччиною були зведені до мінімуму, натомість такі країни, як Північна Корея, отримували увагу.
Те, як кожен з лідерів впишеться в орбіту Трампа цього разу, залежатиме від того, наскільки вони зможуть втертися в довіру, а також від досвіду попередніх стосунків.
Лідер Ізраїлю Біньямін Нетаньягу святкує перемогу свого колеги, тоді як президентові України Володимиру Зеленському потрібно буде робити веселу міну за поганої гри. Інші – такі як лідери Індії Нарендра Моді та Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман шукатимуть можливості домовлятися без того, щоб, як за колишніх адміністрацій США, їх постійно сварили пальцем.
Bloomberg пропонує розглянути, хто з лідерів у світі Трампа вважатиметься другом, а хто – ворогом.
Переможці
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху
Він мав дуже напружені стосунки з президентом Джо Байденом, який залишає посаду, тож вітатиме прихід до Білого дому давнього союзника.
Трамп, ймовірно, посилить підтримку Ізраїлю з боку США. Байден призупинив надання військової допомоги через занепокоєння шкодою, яку бойові дії Ізраїлю проти ХАМАС завдають цивільному населенню Палестини.
Новий американський лідер також буде більш прихильним до наполягань Нетаньяху на продовженні боротьби з іранськими проксі та у відмові підтримати майбутню Палестинську державу, незважаючи на ризики розпалювання ширшої регіональної війни.
Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді
Повернення Трампа є стимулом для Моді, який вдома стикається з критикою через свою індуїстську націоналістичну політику, а за кордоном – із звинуваченнями у позасудових вбивствах. Моді і Трамп мають тісні особисті зв'язки, часто публічно хвалять один одного і називають один одного друзями.
Адміністрація Трампа може не підтримати прагнення Канади притягнути уряд Індії до відповідальності за ймовірні вбивства дисидентів. Обіцянка Трампа провести переговори щодо припинення війни Росії в Україні також дає Моді простір для підтримки тісних зв'язків з Москвою, яка постачає Індії дешеву нафту та військове обладнання.
Адміністрація Байдена, навпаки, висловила розчарування Нью-Делі, коли Моді зустрівся з Путіним у Москві в липні.
Президент Росії Владімір Путін
Путін розглядає повернення Трампа як можливість скористатися розбіжностями на Заході і здобути подальші перемоги в Україні. Він очікує, що новий президент США розхитає єдність союзників по НАТО і своєю політикою «Америка понад усе» поставить під сумнів майбутнє допомоги Україні.
Разом із тим, непередбачуваність Трампа викликає у Кремлі занепокоєння, що намагаючись примусити Путіна до врегулювання, він може у короткостроковій перспективі піти на ескалацію конфлікту з потенційно катастрофічними наслідками, такими як ядерна конфронтація.
Спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман
Фактичний правитель королівства бачить можливість відродити зусилля, що давно зайшли в глухий кут, і укласти ключовий пакт про безпеку зі Сполученими Штатами. Очікується, що Трамп, команда якого розробила Авраамові угоди, що відкрили дипломатичні зв'язки між Ізраїлем і низкою арабських країн, приділить значну увагу розширенню цих зв'язків на Саудівську Аравію.
Якщо він зможе розблокувати мирний договір Ізраїлю з королівством, це забезпечить політичну підтримку у Вашингтоні, щоб поширити парасольку безпеки США на Саудівську Аравію. Це дозволить їй зосередитися на економіці та послабити побоювання щодо будь-яких потенційних загроз з боку Ірану.
Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні
Мелоні стала рішуче проатлантичною, але по суті залишається правим політиком. І хоча вона пообіцяла працювати з тим, хто переможе на виборах у США, її близькість з Ілоном Маском, ймовірно, допоможе їй дослухатися до нового президента США. Вона позиціонуватиме себе як провідник між НАТО, ЄС і Білим домом.
«Якщо Трамп потрапить до Білого дому, НАТО не зламається, ми це вже проходили, але все стане жорсткішим. Інша велика тема – Китай, але ми повинні розуміти, що ми, європейці, не можемо бути посередниками між США і Китаєм. Ми є частиною Заходу, а Захід повинен залишатися єдиним. Це означає, що ми повинні уникати торгових воєн за будь-яку ціну», – вважає Франческо Тало, колишній головний дипломатичний радник Мелоні.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган
Туреччина може бути обережно оптимістичною. Ердоган і Трамп мають спільну історію теплого спілкування, часто розмовляють по телефону, причому Ердоган навіть називає його «моїм другом». На відміну від епохи Байдена, президентство Трампа може дати Ердогану більш прямий доступ до Вашингтона.
Антивоєнна позиція Трампа та його фокус на торгівлі також можуть зіграти на користь Ердогана. Однак антиізраїльська риторика Ердогана може погіршити відносини, а нещодавні зусилля Туреччини, спрямовані на посилення співпраці з Китаєм, можуть створити проблеми.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин
Мабуть, азійським лідером, який найбільше вітає повернення Трампа, є північнокорейський диктатор. Кім і Трамп встановили теплі стосунки через листи і дві зустрічі на вищому рівні під час першого терміну Трампа, хоча, зрештою, відносини зіпсувалися, і жодної угоди, яка б поклала край розробці Північною Кореєю ракет з ядерними боєголовками, здатних досягти американського континенту, досягнуто не було.
Відтоді Кім жорстко відкидав усі американські спроби діалогу і натомість зблизився з Путіним, оскільки арсенал зброї масового знищення Північної Кореї розширився. З поверненням Трампа Кім може сподіватися на можливість зменшити американську військову присутність у регіоні, а також послабити зростаючі військові зв'язки між США, Японією та Південною Кореєю. Під час першого терміну Трампа США в якості жесту доброї волі було скорочено спільні з Південною Кореєю військові навчання.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Лідер націоналістів, якого Трамп хвалив за його стиль «сильної руки», зробив найсміливішу в Європі ставку на перемогу Трампа, вихваляючи його навіть тоді, коли повернення республіканця до влади здавалося малоймовірним під час кримінальних переслідувань у США.
Зараз Орбан позиціонує себе як людину Трампа в Європі і сподівається, що його особисті зв'язки з наступним президентом США зміцнять його позиції в ЄС, де його вважають білою вороною через його автократичні погляди і проросійську позицію. Орбан очікує, що Трамп швидко припинить війну Росії проти України і зменшить тиск США на Угорщину за її відступ від демократії.
Президент Аргентини Хав'єр Мілей
Президент Аргентини зробив велику ставку на перемогу Трампа і не прогадав. Під час першої зустрічі з американським лідером у лютому Мілей не втратив нагоди розповісти йому, яким «дуже великим президентом» він був, і побажав йому переобрання.
Мілей сподівається, що другий уряд Трампа схилить шальки терезів на користь Аргентини в Міжнародному валютному фонді саме тоді, коли країна хоче отримати нову угоду, яка замінить діючу рекордну програму на 44 мільярди доларів. Аргентинський лідер також зблизився з Ілоном Маском – цього року вони зустрічалися щонайменше тричі і мільярдер заявив, що його компанії шукають способи інвестувати в Аргентину.
Ті, хто програв
Президент України Володимир Зеленський
Він був одним із перших світових лідерів, хто привітав Трампа, але це не приховує глибокого занепокоєння Києва перемогою республіканця. Україна побоюється, що Трамп може чинити на неї тиск, щоб змусити відмовитися від територій в мирних переговорах з Росією і скоротити фінансову та військову підтримку.
Зміни в адміністрації США відбуваються в той час, коли Росія повільно просувається вперед у своїй кампанії із завоювання більшої частини української території в чотирьох анексованих нею регіонах. У той час як Байден, як і раніше, неохоче підтримував прагнення України до НАТО і відмовлявся дозволити їй завдавати удари вглиб російської території із застосуванням західної зброї, обіцянка Трампа закінчити війну за «24 години» свідчить про те, що його пріоритетом є вихід з кризи.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан
Іран поки що публічно применшує наслідки ще одного президентства Трампа, але воно відрізає шлях до дипломатії щодо ядерної програми. Тегеран розраховував на угоду, намагаючись послабити тиск на свою економіку, що постраждала від санкцій.
Під час свого перебування в Білому домі великий прихильник Ізраїлю Трамп застосовував політику «максимального тиску» щодо Тегерана. Ймовірно, він захоче ще більше ізолювати Іран, посиливши суворі американські санкції, які він запровадив під час свого першого терміну. Але Трампу доведеться зіткнутися з регіоном, який за останні роки зазнав змін: Іран відновив зв'язки з Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами – двома країнами, які раніше підтримували позицію «максимального тиску».
Президент Китаю Сі Цзіньпін
Для Сі Цзіньпіна перемога Трампа припала на невдалий час. Його погрози запровадити 60% мита знищать торгівлю з Америкою та єдину велику світлу пляму, що тримає китайську економіку. Це також збільшує невизначеність саме тоді, коли уряд Сі розгортає масштабний пакет стимулів для прискорення зростання і зміцнення довіри інвесторів. А це призводить до загальної невизначеності, чого Комуністична партія не любить. Втім, є й позитивні моменти. Маск, який має широкі ділові інтереси в Китаї, продемонстрував, що може вплинути на Трампа. Республіканець також поставив під сумнів американську допомогу самоврядному Тайваню, який Пекін вважає своєю територією.
Насмішки Трампа над Європейським Союзом щодо торговельного дисбалансу і його амбівалентність щодо зобов'язань США з безпеки перед азіатськими союзниками також можуть дати Сі певний простір для відновлення дипломатичних зв'язків, які зіпсувалися під час правління Байдена.
Прем'єр-міністр Японії Сігеру Ісіба
Перемога на виборах створює чималий тиск на нового лідера «Великої сімки», який намагається втримати країну після того, як правляча коаліція втратила більшість на нещодавніх загальнонаціональних виборах. Трамп неодноразово називав профіцит торгівлі Японії з США проблемою і закликав Японію платити більше за американську військову присутність – 55 тисяч військовослужбовців Це найбільший постійний закордонний контингент американських збройних сил.
Раніше Японія відбивалася від закликів платити більше за американських військових, але чинна угода має бути продовжена у 2026 році. Японія також може зіткнутися з додатковим тиском з боку Трампа через експорт обладнання для виробництва мікросхем до Китаю, який США намагаються обмежити.
Раніше здатність Японії впоратися з вимогами Трампа частково полягала в тісних відносинах американського лідера з покійним прем'єр-міністром Сіндзо Абе – політики часто зустрічалися за грою в гольф. Відомо, що Ісіба не грає в гольф, але він може використати те, що Японія може зменшити частину тягаря для США і допомогти поглибити їхній альянс.
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум
Мексика з нетерпінням чекає, як Трамп реалізує свій митний план, який може стати перешкодою на шляху до її мети – збільшення експорту до північного сусіда за рахунок використання прибережних портів. Ще одним джерелом занепокоєння є очікуваний у 2026 році перегляд угоди про вільну торгівлю між північноамериканськими країнами. Іншим гострим питанням є імміграція: Трамп погрожує чинити фінансовий тиск на Мексику, незважаючи на її жорстку політику, яка напередодні виборів допомогла США зменшити прикордонну міграцію.
Колишній президент Андрес Мануель Лопес Обрадор мав теплі стосунки з Трампом, а за кілька місяців до відходу з посади навіть називав його «сильною і далекоглядною людиною». Його наступниця заявила, що відносини Мексики з північним сусідом мають бути покращені, але дорікнула Трампу за те, як він свого часу прокоментував торговельні переговори, які проводив Марсело Ебрард, нинішній міністр економіки.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер
Мало хто з традиційних західних союзників Америки починає відносини з Трампом з більш складного становища, ніж лідер лейбористів. За чотири місяці на посаді Стармер вже встиг неабияк посваритися з Трампом після того, як штаб республіканців звинуватив його партію в тому, що вона відряджала волонтерів для агітації за кандидата від демократів Камалу Гарріс.
Штурм Капітолію США 6 січня 2021 року Стармер назвав «прямим нападом на демократію», а його міністр закордонних справ Девід Ламмі у 2017 році назвав тодішнього президента США «жінконенависницьким, неонацистським соціопатом, який симпатизує неонацистам». Зовсім недавно він публічно посварився з Ілоном Маском після того, як мільярдер написав у Twitter, що ультраправі заворушення у Великій Британії призведуть до громадянської війни.
Хоча Стармер може похвалитися відносно збалансованою торгівлею Великої Британії зі США та історично високим рівнем витрат на оборону, такі політичні розбіжності можуть ускладнити завдання переконати Трампа в тому, що англо-американські відносини все ще залишаються «особливими».
Президент Франції Еммануель Макрон
Макрон вже працював із Трампом, що дає йому цінний досвід порівняно з його європейськими колегами. Дійсно, під час першого терміну Трампа обидва лідери демонстрували показовий альянс, включно з вечерею на вершині Ейфелевої вежі.
«Готовий працювати разом, як ми робили це протягом чотирьох років», – написав Макрон на X.
Повернення Трампа може надати додаткового імпульсу для ідеї Макрона, спрямованої на зміцнення ЄС шляхом поглиблення інтеграції між його економіками.
Незважаючи на оптимістичні перспективи і можливість посилення європейських важелів впливу, Франція мало що виграє в економічному плані, але потенційно може багато втратити, якщо торговельна напруженість знову загостриться. Це може статися швидко, якщо Трамп відновить боротьбу з Францією через оподаткування великих технологічних компаній, таких як Google. Чотири роки тому ледве вдалося уникнути мит на ігристе вино, сир і косметику, але суть цієї суперечки залишається невирішеною.
Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва
Союзником Трампа в Бразилії є колишній президент Жаїр Болсонару, головний політичний суперник Лули. Лула побоюється, що повернення Трампа може активізувати консервативний політичний рух на чолі з Болсонару, прихильники якого торік спробували підняти повстання проти його уряду лише через тиждень після його інавгурації.
Напередодні виборів у США Лула заявив, що молиться за перемогу Гарріс, додавши, що Трамп заохочував антидемократичні заворушення в Капітолії після того, як програв переобрання у 2020 році. Міністерство фінансів і центральний банк Бразилії також занепокоєні впливом мит і планів державних витрат Трампа, враховуючи ризики, що вони підживлять інфляцію і збільшать вартість фінансування в усьому світі. Проте Бразилія вважає, що якщо Трамп запровадить мита проти Китаю, США для свого імпорту доведеться звернутися до бразильського ринку.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц
Ненависть Трампа до Ангели Меркель створила величезне напруження в американсько-німецьких відносинах, а Шольц був її міністром фінансів і наступником, тож йому буде важко позбутися цього зв'язку. Німеччина стала об'єктом багаторічної зацикленості Трампа на автомобілях і позитивному торговельному балансі і зараз знову опиниться на лінії вогню. Автомобільний сектор Німеччини є найбільшою галуззю найбільшої економіки Європи і дуже вразливим до високих мит США на імпорт, які планує запровадити Трамп.
Шольц і його правляча коаліція відкрито віддавали перевагу Гарріс, а не Трампу. Трамп навряд чи не помітив або забув ці коментарі. Тож скромне привітання Шольцом Трампа з перемогою у дописі на «Х» навряд чи допоможе. Крім того, в день перемоги Трампа уряд Шольца буквально розвалився після звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера, тож тепер в країні можуть відбутися дострокові вибори.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google