Як підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні: п'ять конкретних кроків

Україна за підсумками 2021 року втратила один бал у щорічному Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) від Transparency International, пише Андрій Боровик у статті « Україна в Індексі сприйняття корупції. Влада не виконала домашнє завдання ». Нинішній результат повторює показники 2018 року.

Від ефективної антикорупційної політики залежить обороноздатність держави, проте влада не поспішає приділяти їй увагу, зосередившись на розширенні власного впливу.

Експерти «Трансперенсі Інтернешнл Україна» пропонують п'ять конкретних кроків, які можуть допомогти нашій країні зрости в Індексі сприйняття корупції.

1. Закінчити конкурси та обрати професійних, незалежних і сумлінних керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Агентства з розшуку та менеджменту активів, Національного антикорупційного бюро.

У нашій країні будь-який конкурс на керівника антикороргану супроводжується політичним впливом, медійними атаками та підозрами, що члени комісії хочуть протягнути зручного для влади кандидата.

«Досвід конкурсу в САП, який триває вже 16 місяців, може закласти тенденцію, коли щоп'ять-сім років із закінченням каденції того чи іншого керівника в Україні розпочинатиметься епохальний (або, швидше, цирковий) процес щодо обрання наступника», - попереджає Боровик.

А навесні до тривалого відбору керівників САП та АРМА додасться ще й конкурс на очільника НАБУ.

«Якщо влада справді хоче довести свою непоступливість корупції, то швидке завершення конкурсів у САП та АРМА, а також прозорий, короткий за часом та ефективний конкурс у НАБУ можуть стати підтвердженням цьому», - додає автор.

2. Прийняти державну антикорупційну стратегію та програму з її імплементації.

Саме стратегія з чітким зрозумілим планом її імплементації має стати вказівником, як і куди рухатися державі загалом та учасникам процесу боротьби з корупцією зокрема.

Але в Україні з 2017 року немає стратегічного бачення подолання корупції. Нова п'ятирічна стратегія, розроблена НАЗК за участю великої кількості експертів, з 2020-го припадає пилом у парламенті, пройшовши лише перше читання.

3. Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків Венеціанської комісії.

Судова система залишається найбільшою загрозою стабільності реформ у всіх сферах. 2021 року Конституційний суд своїм рішенням поставив під загрозу антикорупційну реформу.

На розгляді в КСУ залишаються ключові закони, зокрема закон про створення антикорупційного суду, питання щодо декларування та моніторингу стилю життя.

Але оновлювати склад суду, замінюючи недоброчесних суддів у ньому, потрібно, запровадивши рекомендації ВК: створити орган, який перевірятиме кандидатів у судді та включатиме міжнародних експертів і представників громадськості, звузити обсяг рішень КСУ тощо.

4. Забезпечити прозорий облік державної власності та продовжити курс на приватизацію.

Державні підприємства є одними з найбільших осередків корупції, приватизація за чіткими та прозорими правилами за конкурентних умов може вирішити цю проблему.

«І прискорення такого курсу за підтримки всіх гілок влади – це те, що держава може зробити за бажання, тобто політичної волі», - наголошує автор.

5. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, що виводять закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі».

Минулого року таких закупівель значно побільшало. Але виключення з конкурентного поля певних витрат держави «бо так швидше» далеко не завжди виправдане і шкідливе з погляду вартості та ефективності.

«Зміна фокусу з вирішення короткострокових завдань на стратегічні, які дадуть результати у середньостроковій перспективі – це те, на що владі потрібно спрямувати свої зусилля. Сфера публічних закупівель потребує комплексних змін, а не точкових», – підсумовує Андрій Боровик.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Прогноз-2022: яких подій чекати на антикорупційному фронті

Втручання в роботу антикорорганів, закупівлі поза Prozorro, чотири роки без державної антикорупційної стратегії. Що тримає Україну в Індексі сприйняття корупції на рівні 2018 року? Відповідь на це запитання ви знайдете у статті виконавчого директора «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрія Боровика «Україна в Індексі сприйняття корупції. Влада не виконала домашнє завдання».