Рада ухвалила за основу антикорупційну стратегію на чотири роки

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №4135 “Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки”. За документ проголосували 320 народних депутатів.

Документ складається із чотирьох розділів. У першому йдеться про концепцію формування антикорупційної політики в Україні в майбутні кілька. Решта розділів законопроекту містить опис певних проблем і очікування стратегічних результатів, які слід досягти для їх вирішення.

Згідно із пояснювальною запискою, концепція формування антикорупційної політики у 2020 – 2024 роках та пропонована до затвердження антикорупційна стратегія базуються на поєднанні двох підходів: 

• подальше удосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції; 
• мінімізація корупції у найбільш пріоритетних з точки зору подолання корупції сферах, в тому числі за рахунок проведення найбільш успішних галузевих реформ.

“Визначення пріоритетних сфер у запобіганні та протидії корупції на 2020–2024 роки відбулося з огляду на підсумки стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні, проведеного у 2020 році, інших досліджень щодо стану, динаміки та поширеності корупції в Україні, а також за результатами аналізу ефективності реалізації антикорупційної політики”, - вказано у пояснювальній записці.  

Так, у законопроекті сформульовані такі основні принципи антикорупційної політики на вказаний період: 

• оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування, реалізація якої передусім передбачає: усунення дублювання повноважень різними органами, тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, які характеризуються високим рівнем корупційних ризиків, усунення випадків реалізації одним і тим же органом повноважень, поєднання яких створює додаткові корупційні ризики;
• цифрова трансформація реалізації повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкриття даних як основа для мінімізації корупційних ризиків у їх діяльності; 
• створення на противагу існуючим корупційним практикам більш зручних та законних способів задоволення потреб фізичних і юридичних осіб;  
• забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин; 
• формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.

Також, як вказано у пояснювальній записці, у проекті антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки звертається увага на те, що ці ж принципи мають враховуватися під час розробки: 

• програмних документів уряду, інших органів державної влади з метою забезпечення ефективного запобігання корупції в усіх сферах державної політики; 
• антикорупційних програм публічних інституцій, зазначених у частині першій статті 19 Закону “Про запобігання корупції”, а також у діяльності органів місцевого самоврядування. 

“Щодо кожного з очікуваних стратегічних результатів у державній антикорупційній програмі визначаються заходи, показники результативності виконання кожного заходу, виконавці заходу, строки виконання заходу, а також джерела і обсяги фінансових ресурсів, які необхідні для їх виконання”, - йдеться у пояснювальній записці.

Вказано, що антикорупційну стратегію реалізовуватимуть шляхом виконання відповідної державної програми, яка розробляється Національним агентством урахуванням особливостей, встановлених законом. Затверджувати таку програму буде Кабінет міністрів на термін дії цієї стратегії. 

Координація реалізації Антикорупційної стратегії і виконання заходів державної програми здійснюватиметься Національним агентством з питань запобігання корупції у визначеному ним порядку. За потреби при НАПК можуть створити Координаційну робочу групу з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчий орган. 

“Національне агентство забезпечує моніторинг реалізації Антикорупційної стратегії шляхом систематичного збору, узагальнення та аналізу інформації щодо виконання заходів, передбачених відповідною державною програмою”, - йдеться у пояснювальній записці.

При цьому загальну оцінку стану реалізації антикорупційної стратегії планується здійснювати на основі результатів оцінки виконання заходів держпрограми, підвищення позиції України за показником Індексу сприйняття корупції, аналізу соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення стану корупції, статистичних спостережень та аналізу практики застосування антикорупційного законодавства.  

Індикаторами ефективності реалізації Антикорупційної стратегії, серед іншого, є:  

• виконання заходів, передбачених державною програмою;  
• відповідність ухвалених нормативно-правових актів, передбачених державною програмою, міжнародним стандартам та найкращим світовим практикам;  
• підвищення позиції України в рейтингу Індексу сприйняття корупції;
• збільшення частки населення, яка негативно ставиться до корупційних проявів;  
• зменшення частки населення, яка мала власний корупційний досвід;  
• зростання кількості громадян, готових повідомляти про факти корупційних проявів, а також громадян, які заявили про факти корупції, що мали стосовно них місце, компетентним органам. 

“Звіт про стан реалізації Антикорупційної стратегії відображається у національній доповіді щодо ефективності антикорупційної політики, яку готує Національне агентство з питань запобігання корупції у порядку, визначеному Законом”, - вказано у записці.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна повинна негайно відновити антикорупційну систему, під загрозою кредити і безвіз - заява ЄС

Нагадаємо, комітет Ради рекомендував включити законопроект голови парламенту Дмитра Разумкова №4304 до порядку денного четвертої сесії і прийняти його за основу і в цілому.

Ухвалення цього законопроекту як закону забезпечить врегулювання роботи НАПК, частину повноважень якого заблокував Конституційний суд своїм рішенням щодо антикорупційної реформи. Також документ має створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері запобігання корупції. Раніше ZN.UA пояснювало суть законопроекту і запропоновані Разумковим шляхи виходу з конституційної кризи.

У свою чергу глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про те, що Зеленському слід розпустити ВРУ, якщо депутати відмовляться ухвалювати зареєстрований законопроект Зеленського про розпуск суддів КСУ. За його словами, законопроект Разумкова не зможе глобально вирішити проблему.