Борги не гріють

Тривожні передчуття стали для Запоріжжя дійсністю з настанням Різдва. Через повне припинення поставок газу з Росії тиск у мережах почав стрімко падати. Комунальники змушені були в терміновому порядку переглянути розклад теплового режиму і підготуватися до подачі гарячої води за графіком. Наступним вимушеним заходом могла стати повна зупинка котелень.

Уникнути крайнощів вдалося лише за рахунок скорочення споживання газу промисловістю. Вже 8 січня, відповідно до розпорядження Мінпаливенерго, шість підприємств області перейшли на використання резервних видів палива, що дало можливість щодоби перерозподіляти на потреби регіонального житлокомунгоспу 935 тис. кубометрів газу, утримуючи тиск у мережах на мінімально допустимому рівні.

Проте вжиті заходи рятували становище лише почасти і ненадовго. Через технологічні особливості виробництв для ряду підприємств припинення поставок газу стало причиною істотного погіршення якості виробленої продукції, а подекуди і цілковитої зупинки роботи. Та й резервні види палива мали далеко не всі. А там, де воно було, запасів вистачало максимум на один-два тижні.

Прогнозувати подальший розвиток ситуації не брався ніхто. Місцева влада змушена була лише виконувати вказівки центру про скорочення споживання блакитного палива і просити промпідприємства поступитися газом для опалення житла та об’єктів соціальної сфери.

Ситуація погіршувалася ще й тим, що дані про вартість газу в регіоні, як, утім, і в країні, були відсутні. Тому, не маючи лімітів, споживачі розраховувалися за нього за грудневим тарифом, чудово усвідомлюючи, що в новому році ціна істотно зросте.

Ці очікування підтвердилися лише наприкінці січня. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 29 січня були встановлені граничні ціни на природний газ, що діяли з початку року. Промисловим підприємствам його вартість (без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і поставки) визначена на рівні 2020,25 грн. за тисячу кубометрів, за винятком підприємств гірничо-металургійного і хімічного комплексів, для яких ціну знижено до 1899,25 грн. Це в 2—2,2 разу вище, ніж торік. А з урахуванням надбавок кожна тисяча кубометрів газу обійдеться промисловим підприємствам у 2615,1 грн., а гірничо-металургійним і хімічним — у 2469,9 грн. Установам бюджетної сфери доведеться сплачувати по 2570,7 грн.

У НАК «Нафтогаз України» запевняють, що встановлені тарифи будуть стабільними — принаймні протягом півріччя. На місцях нічого не залишається, як вірити цій обіцянці, небезпідставно вважаючи, що з настанням літа ціни навряд чи зміняться, зате, швидше за все, зростуть напередодні чергового опалювального сезону.

Такі припущення не позбавлені резону, коли врахувати, що, на відміну від попередніх років, поставки газу в регіон монополізовані. Постачальником великих промислових підприємств визначено ДК «Газ України», решту споживачів забезпечує ВАТ «Запоріжгаз», а й також із ресурсів «Газу України».

Цінова невизначеність, яка тривала майже місяць, призвела до істотного зростання боргу області з оплати за спожитий газ. Для промислового сектору ця проблема практично неактуальна, оскільки під загрозою відключення підприємства намагаються розраховуватися повністю і вчасно. Чого, на жаль, не скажеш про бюджетну і соціальну сфери. Ще за підсумками минулого року загальний борг області за спожи­тий газ становив близько 125 млн. грн., а рівень проплат — усього 69%. Найбільшими боржниками традиційно залишаються підприємства житлово-комунального господарства, які у січні оплатили менше половини нарахованої суми за спожитий газ. У результаті станом на кінець пер­шого тижня лютого заборгова­ність запорізьких підприємств комунальної теплоенергетики становила 102 млн. грн., які доповнили 20 млн. боргу населення.

У такій ситуації розраховувати на допомогу влади не доводиться. За словами першого заступника голови облдержадміністрації Олександра Бережного, бюджет розплановано у такий спосіб, що в ньому немає вільних коштів. Усі гроші йдуть на розрахунки за енергоносії і на заробітну плату. Тому немає можливості перекривати борги, які накопичуються на місцевому рівні. І в цьому, на жаль, уже довелося переконатися жителям трьох райцентрів області, де з 13 лютого відключено від газопостачання підприємства комунальної теплоенергетики.

Найбільш напружена ситуація склалася в Токмаку. Там подачу газу припинено на трьох міських котельнях, які централізовано забезпечували теплом і гарячою водою понад 15 тис. мешканців багатоповерхівок. Це майже половина населення міста. Ціна питання — невиплачені газовикам 3,2 млн. грн. Утім, як стверджують постачальники, вдатися до крайніх заходів їх змусила не стільки сума боргу, скільки байдужість місцевої влади, яка не спромоглася навіть на переговори про його реструктуризацію.

Цілком можливо, що настільки жорсткий підхід подіє на інших боржників. Принаймні, як стверджують у Запорізькому міськвиконкомі, комунальники сформували спеціальні бригади з відключення гарячої води злісним неплатникам. Оскільки у разі виникнення чергової кризи на допомогу промпідприємств розраховувати не доводиться. Запаси резервного палива вони витратили в січні.