Тимчасово переміщені в Україні чи за кордоном, але ж не забуті

Війна зрушила з насиджених місць мільйони українців. Проблем у них — хоч греблю гати. Звісно, у внутрішньо переміщених осіб їх значно більше через постійні масовані обстріли всієї території країни. Однак і в евакуйованих за кордон, окрім безпеки, далеко не завжди все гаразд. Та все ж є чим утішити як одних, так і інших.

Наприклад, влада відреагувала на скарги громад, які перебувають на територіях проведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях і тих, що в оточенні (блокуванні), й не можуть надавати адміністративні послуги громадянам та бізнесу. Все через заблокований доступ до державних реєстрів.

Варто уточнити, що наказом Мінреінтеграції №217 від 26.09.22 року затверджено оновлений перелік територіальних громад, який не є фіксованим, а регулярно актуалізується. Нині до нього входять дев’ять областей.Перелік формується за погодженням Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних і Київської міської військових адміністрацій. Усі внутрішньо переміщені особи з цих громад отримають грошову допомогу від держави.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна в Україні: що робити, якщо відмовили у статусі внутрішнього переселенця

Річ у тому, що цей перелік територіальних громад створений саме з метою надання підтримки на проживання внутрішнім переселенцям. Тож наявність територіальної громади в такому переліку не має бути підставою для блокування доступу до державних реєстрів, а отже й обмеженням людей в отриманні найважливіших послуг від держави, пояснили в Мінреінтеграції.

Аби вирішити ці питання, було скликано міжвідомчу нараду під головуванням віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, до якої долучилися представники обласних військових адміністрацій і держателі реєстрів. За результатами наради, військово-цивільним адміністраціям доручено підготувати листи до відповідних центральних органів виконавчої влади й надати перелік заблокованих реєстрів.

Наразі ж наявні проблеми в цій сфері можна спробувати розв’язати самотужки, зателефонувавши на гарячу лінію Мінреінтеграції з кризових питань: 15-48 або — на гарячу лінію Офісу уповноваженого з питань ВПО: + 38 (066) 813-62-39.

Окрім того, 21 жовтня Кабмін прийняв постанову про «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», що надає можливість в’їзду та законного перебування в Україні іноземцям та особам без громадянства, крім громадян Російської Федерації, на підставі посвідки на тимчасове або постійне проживання, строк дії якої закінчився або яка підлягає обміну після 24 лютого 2022 року. Зазначена норма діятиме під час воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Міграція через удари по інфраструктурі: який відсоток населення вже планують виїхати з України

Цей документ торкається й українців. У ньому йдеться про те, що на період дії воєнного стану паспорти громадян України у формі картки, терміни дії яких закінчилися під час війни, та паспорти зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартки при досягненні 25- чи 45-річного віку (якщо термін вклеювання фотокартки настав у період воєнного стану), є документами, що й надалі посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Проте вони підлягатимуть обов’язковому обміну протягом 30 днів з моменту припинення або скасування в Україні воєнного стану.

Є від уряду приємна звістка і для певних категорій студентів коледжів та закладів вищої освіти, які нині навчаються на контракті. Перейти на бюджет зможуть особи, що проживають на тимчасово окупованій території, території проведення воєнних (бойових) дій, або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); внутрішньо переміщені особи, які виїхали з таких територій; діти загиблих захисників України, учасників бойових дій, осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, та їхні діти.

Студенти цих категорій, яких було зараховано на контракт до 2021 року включно, зможуть продовжувати навчання за кошти держави. Для цього потрібно, щоб ті, хто належить до наведеного вище переліку, звернулися до керівництва освітніх закладів, у яких навчаються, з відповідною заявою.

У виші перевірять, чи справді в заявника є таке право, і в разі позитивної відповіді задовольнять прохання, перевівши на незайняті місця держзамовлення, виділені на 2022 рік, або на вивільнені місця. Та навіть якщо таких не виявиться, переживати не варто: держава може збільшити кількість бюджетних місць.

До того ж такі студенти отримуватимуть соціальну стипендію. Її розмір може бути різним: залежно від категорії стипендіатів і статусу вишу, визначеного Міносвіти і науки.

«Загалом ми говоримо в цьому році про більш ніж 80 тисяч людей. Цьогоріч держава виділить для відповідного проєкту 363 млн грн. В умовах складної економічної ситуації переселенців, а також підтримки українців, які захищали та захищають Україну, уряд вважає цей проєкт правильним і справедливим рішенням», — наголосив прем’єр Денис Шмигаль.

Кабмін уже затвердив порядок та умови компенсації вишам витрат на підготовку студентів-контрактників.

У фокусі уваги української влади — і співвітчизники, які через війну опинилися за кордоном. На черговому засіданні робочої групи щодо захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина привітала продовження Євросоюзом по березень 2024 року статусу тимчасового захисту для українців, що дозволить їм отримувати доступ до проживання, ринку праці, медичної допомоги та освіти для дітей.

Ішлося й про забезпеченням наших громадян за кордоном документами, зокрема посвідченнями водія, і надалі — про запуск роботи мобільних сервісних центрів МВС на території держав-членів ЄС.

Певні зрушення в цьому плані вже є: у польських містах Варшава, Краків та Гданськ відкрито відокремлені підрозділи ДП «Документ», де українці можуть отримати паспорт громадянина України і закордонний паспорт. Правда, поки що посвідчення водія можна обміняти лише у Варшаві. Проте вже ведуться переговори й планується розширення видачі документів у Чехії, Іспанії, Словаччині, Туреччині та Німеччині.

Не менш важливим є питання доступу українських дітей до освіти за кордоном, у тому числі дошкільної. За офіційними даними, у 32 країнах працюють 211 закладів, які надають освіту з урахуванням українознавчого компоненту (включно з суботніми та недільними школами) і 85 класів з українською мовою навчання. У закладах загальної середньої освіти за кордоном викладають українською мовою й за українськими державними стандартами 2174 вчителі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Діти, що навчаються за кордоном і в Україні одночасно, отримують шалене навантаження, бо немає системи взаємозаліку програм і оцінок

Залучення наших дітей за кордоном до навчання за українською програмою та в українських школах в уряді вітають, однак стурбовані навантаженням на дітей, які навчаються одночасно в закордонній та українській школах. Тож вважають за потрібне попрацювати над різними варіантами ефективного поєднання таких занять.

Правда, вже нині є можливість знизити навантаження: ті, хто тимчасово або постійно проживають за кордоном, можуть здобувати загальну середню освіту за державними стандартами України в Державному ліцеї «Міжнародна українська школа», в який на індивідуальний екстернат можуть зарахувати всіх охочих за заявами батьків і наявності документів.

А в ЄС турбуються про працездатних українців. Там розробили новий онлайн-інструмент для пошуку роботи, який допоможе тимчасово переміщеним громадянам працевлаштуватися в країнах Євросоюзу. Портал «Фонд талантів ЄС/EU Talent Pool Pilot» допомагає виявляти й визначати навички заявників, а також полегшує їм підбір роботодавців у ЄС.

Більше статей Тетяни Кириленко читайте за посиланням.