ВИРОК ІЗ ВІДСТРОЧКОЮ

У четвер Верховна Рада відклала до затвердження бюджету-2003 рішення щодо програми діяльності Кабінету міністрів Анатолія Кінаха. Тим самим парламент формалізував чергове подовження терміна уряду, спочатку розрахованого до кінця давно минулих березневих виборів. Постійно живучи на валізах, прем’єр волею обставин стає улюбленцем долі. Хоча його час усе ж минає.

Вигравши у травні минулого року конкурс у Сергія Тігіпка, Кінах за минулий рік майже ідеально виконав поставлені перед ним завдання не грати у свою гру і привести країну до виборів без помітного регресу економіки. Запущене до нього економічне зростання було збережено, нехай і з втратою темпів. За перше півріччя реальний ВВП зріс на 4,3% проти 9,1% за минулий рік. Кінах зумів провести межу між політичною слабістю Кабміну й апетитами великого бізнесу. «Вони не дерибанять», — сказав у вівторок один із найбільших бізнесменів країни. Підтримавши проект «За єдину Україну!» у ході виборчої кампанії з виборів Ради, Кінах, проте, зміг не забруднитися, і обвинувачення в незаконному використанні ресурсів влади дісталися в основному не йому. У більшості випадків перехідний прем’єр намагався зберігати, а в деяких — і мати обличчя, ставши в результаті безконфліктним прем’єром без ворогів, як «невловимий Джо».

Ясно, що перехідний статус Кабінету Кінах із самого початку позбавив його майбутнього. Жоден уряд не був настільки бездіяльним в економіці. Уряд Кінаха став холодильником, у якому овочі не псуються, але й не ростуть. За 13 місяців у його актив можна занести лише одну велику угоду: укладений у жовтні минулого року з урядом Росії договір про реструктуризацію боргу за газ. Проте навіть це досягнення виглядає несправжнім. Принципової домовленості про угоду було досягнуто ще 2000 року в Мінську Леонідом Кучмою і Володимиром Путіним під час прем’єрства Віктора Ющенка. Більш того, як і Ющенко, Кінах не зміг довести угоду до кінця: відмова «Газпрому» прийняти випущені в рахунок боргу облігації повернула старі козирі в руки Москви.

Кабмін Кінаха не зміг забезпечити рекордний врожай зерна-2001 збутом, що призвело до падіння його вартості. Безпорадно було зустрінуто стрибок цін на ринку нафтопродуктів у травні нинішнього року. Приватизацію топ-компаній зупинено, як і бюджетну реформу, податкова ж реформа лише обговорювалася. Діяльність уряду добре характеризують прийнята цього тижня постанова про реконструкцію його клубу, або рішення минулого тижня враховувати при нарахуванні аліментів доходи від оренди землі.

Водночас, 1 квітня свою частину завдання забезпечити сприятливі для Президента результати виборів Кінах був управі вважати виконаним. Також, як і Леонід Кучма — вичерпаною місію свого ставленика. Ще в лютому Президент сказав, що готовий змінити Кабмін за умови формування близької до нього (Президента) більшості. Не випадково прем’єр непристойно довго — до 7 травня — затягнув свою відмову від виграного з блоком влади депутатського мандата. Проте прихід у Раду агресивно налаштованих «Блока Юлії Тимошенко» і Соціалістичної партії разом із погано контрольованою «Нашою Україною» змусив Президента подовжити повноваження прем’єра. Кучма зосередився на виграші поста спікера для свого висуванця Володимира Литвина. У ході травневої боротьби Кінах старанно цитував тезу Кучми, що «уряд не повинен бути розмінною монетою». Такий розмін обговорювався в рамках спроби Банкової домовитися з «Нашою Україною», але 226 голосів за Литвина були знайдені без цього.

«Обрання Литвина означає кінець для Кабміну Кінаха», — сказав наступного дня високопоставлений експерт. Проте Кабмін цього не відчув. Обставини знову зіграли на його користь. Затягування виборів керівництва Ради зробили невигідною зміну Кабінету міністрів для більшості політичних груп. Часу для виборів і узгодження кандидатури нового прем’єра до літніх канікул не залишилося. Рада могла звільнити прем’єра, але брати участь у його призначенні до вересня не дозволяли канікули. Вибір між безконфліктним прем’єром і непрогнозованим виконувачем обов’язки, котрого Президент має право призначити без узгодження з парламентом, умовно подовжив термін Кінаха. Вираження йому недовіри поклало б на парламент політичну відповідальність за відставку уряду, не давши нічого натомість. З тієї ж причини його відставка стала невигідною Президенту: в.о. недієздатний демонструвати кращі результати за того ж рівня лояльності.

У зв’язку з цим слово «відставка» на вчорашньому закритті сесії парламенту прозвучало лише від двох гравців, нездатних самостійно її домогтися, — Блоку Тимошенко та «Нашої України». Причому і ті, й інші діяли здебільшого формально, радше наслідуючи передвиборні гасла. Блок Тимошенко, для якого зняття Кінаха є сурогатом перемоги над Кучмою, підготував проект постанови про необхідність заслухати звіт Кабміну про його діяльність. Атака з боку «Нашої України» узагалі полягала головним чином у закликах Петра Порошенка, котрий втрачає вплив усередині блока, і не була підготовленою акцією. Втім, чому б не зробити приємне націленому на прем’єрський пост Ющенку? У результаті позавчора 259 голосами програму Кабміну відправили на доопрацювання. «Те, що уряд працює далі, і те, що немає зараз урядової кризи, я вважаю, що це винятково позитивне явище», — сказав після голосування віце-прем’єр Василь Роговий.

Сприятливе для уряду рішення гарантує йому спокій до кінця літа. Але. «Під час обговорення програми уряду жодна фракція не заявила про його підтримку», — зазначив лідер фракції «Демократичні ініціативи» Степан Гавриш. Навіть найлояльніша до Кінаха фракція «Трудової України» і його Партії промисловців та підприємців очолюється колишнім конкурентом Тігіпком, для якого прем’єрське крісло є вирішальним шансом включитися в президентські вибори 2004 року. «Основна розмова відбуватиметься восени», — заявив представник Блоку Тимошенко Олександр Турчинов.

Головне слово в цій розмові буде за Президентом, котрий у день голосування щодо програми Кабміну спеціальним виступом привітав роботу топ-кандидата на місце Кінаха — міністра транспорту Георгія Кирпи. «Прийшла людина, котра хоче працювати не задля себе і задля своїх власних інтересів, а задля держави. І все знайшлося», — заявив Кучма в Харкові на церемонії відкриття швидкісного поїзда. Він висловив повну підтримку розпочатому Кирпою ризикованому експерименту зі стимулювання пасажирських авіаперевезень. Кучма навіть попросив тих, хто зібрався на площі перед вокзалом, поаплодувати міністру. Старий фаворит Президента, перший віце-прем’єр Олег Дубина, котрий із моменту призначення Кінаха вважався одним із основних кандидатів на місце його наступника, такої публічної підтримки не удостоювався.

Очевидно, новий прем’єр окрім гарантованої лояльності повинен мати в очах Президента здатність домогтися прогресу в економіці. Це частина іміджу Кирпи, у котрого немає реноме реформатора, але є репутація людини, здатної «робити справу» і повністю контролювати ситуацію у ввіреній йому сфері. Посилення проблем бюджету загрожують новим витком соціального невдоволення. Кучма, котрий готується до передачі або до максимально спокійної здачі влади 2004 р., обов’язково це враховує. Однак проводжати Кінаха чи поздоровляти Кирпу ще рано. Перед Президентом також стоїть украй творче і складне завдання вписати постать прем’єра в майбутні вибори. Прем’єрське крісло може стати як трампліном, так і фундаментом для бажаного для Банкової кандидата. Воно ж викликає розбрати серед її союзників і може об’єднати її ворогів. Кучма не лише мусить зробити вибір, а й реалізувати його. З урахуванням інтересів і «Нашої України», і «Регіонів України», і СДПУ(о), і «Трудової України», але в рамках вигідного для себе плану дій. І в цих умовах, здивувавши призначенням Віктора Медведчука главою своєї адміністрації, Президент може знову вдатися до несподіваного рішення.