Воля змінити країну

Цифри, цінності та діагноз

22 роки незалежності. Країна з 45 млн жителів (30-те місце у світі), рівень освіти яких сягає понад 99%, із 25% світових запасів чорноземів, найбільша за територією на Європейському континенті, посідає 53-тє місце у світі за рівнем ВВП, 106-те - за рівнем ВВП на душу населення, 78-ме - в Індексі людського розвитку, 128-ме - за тривалістю життя...

Продовжувати можна до нескінченності, але всі цифри підтверджують: показники України в дослідженнях ООН, Світового банку, інших міжнародних організацій за останні 10 років невпинно погіршувалися. Це цілком об'єктивна оцінка, яка свідчить про інституційну та функціональну неспроможність держави Україна забезпечити розвиток на тлі світу, який швидко розвивається.

Всупереч очевидним перевагам, таким як ресурси, територія й ринок, Україна залишається далекою від суб'єктності навіть на регіональному рівні; політичні еліти - нездатні сформулювати і домовитися про стратегічні пріоритети, запропонувати план реформ та втілити його в життя; українське суспільство - не подолало радянську "спадщину", все ще тяжіє до патерналізму та постколоніальних комплексів.

За визначенням професора Ярослава Грицака, головна проблема для розвитку України - цінності більшості її громадян: самозбереження замість самореалізації. Це цінності, характерні для так званих "закритих" суспільств, не здатних до швидких і успішних трансформацій.

Інакше кажучи, щоб змінити країну, необхідно змінити самих себе:

Як свідчить досвід багатьох країн, цінності можна змінювати. Вони трансформуються, якщо еліти починають діяти інакше і демонструють на практиці успіх інших ціннісних підходів. Зміна цінностей у суспільстві відбувається на тлі глобальних трансформацій та викликів і завжди починається з трансформації цінностей економічної та політичної еліт, їхньої ВОЛІ до змін реальності.

Наші базові ідеали:

- людина та її самореалізація;

- розвиток не як зростання, а як набуття нових смислів і перспектив;

- справедливість як відповідність дії та покарання, співіснування нерівності початкових умов одночасно з рівністю можливостей для реалізації.

Такими ми бачимо базові цінності й ідеали для відродження країни. Саме на основі таких цінностей та ідеалів ми пропонуємо наші погляди на облаштування ефективної держави, які визначаємо як ідеологію Волі.

Це - бачення. Це перший етап для розробки програм реформування конкретних сфер із чітко визначеними завданнями та критеріями оцінки. Ми пропонуємо своє бачення ефективного формату країни - відповідальні громадяни, здатні взаємодіяти на підставі пошуку взаємовигідних рішень, і держава, яка користується довірою людей і сприяє реалізації їхнього потенціалу.

Пропонуємо поетапний опис необхідних трансформацій для досягнення цього формату країни.

Етап 1. Реанімація

Це саме той етап, який повинен відновити ефективність роботи державних структур і водночас унеможливити використання їх для узурпації влади та знищення бізнесу, закласти підвалини для майбутніх реформ і створити системи, здатні забезпечити їх проведення.

Якщо пацієнт смертельно хворий, лікування передбачає радикальні заходи. Ключові перетворення цього етапу:

Реанімація правоохоронних
органів та судів

Ми не бачимо ефективної альтернативи поетапному, розпочатому з керівництва, звільненню міліціонерів, прокурорів, службовців СБУ та суддів і конкурсному набору нових суддів, прокурорів та керівників міліції.

Одночасно мають бути створені професійні Академії суддів, прокурорів і міліціонерів, які почнуть готувати нові кадри для майбутнього.

Прокуратура входить у систему Міністерства юстиції, прокурори не повинні залежати від вищестоящих чинів.

Міліцію слід розділити на:

- службу громадської безпеки, фінансування й затвердження структури якої має бути передане органам місцевого самоврядування. Далі, на наступному етапі Прориву, представники служби - дільничні - мають обиратися на прямих виборах членами громади;

- державну поліцію, що складається зі слідчих, чиє завдання - розслідувати тяжкі злочини;

- спецпідрозділ швидкого реагування;

- службу боротьби з наркотиками;

- службу боротьби з організованою злочинністю;

- службу протидії корупції серед держчиновників, у тому числі з правом провокувати хабарі.

Поділ МВС на окремі структури дозволить "убити" кругову поруку. Керівників усіх структур має призначати і звільняти парламент на подання президента. У підпорядкуванні міністра внутрішніх справ залишаться внутрішня безпека, Академія міліції, а також формування загальної політики та стандартів.

За Службою безпеки варто залишити контррозвідувальну функцію.

Реанімація держслужби

У окремих міністерствах, агентствах та управліннях ще дивом залишилися професіонали. Вони намагаються залишатися нормальними чиновниками ненормальної держави. Ми - за повну переатестацію державного апарату з виявленням та збереженням на службі таких профі. Ті, котрі не пройдуть переатестацію, мають бути звільнені.

Там, де можна, необхідно впровадити комп'ютерні програми. Все діловодство має стати електронним і відкритим в Інтернеті. Там, де можна обійтися без регулювання, - від нього потрібно відмовитися. Кожен повинен мати можливість подати будь-яку заяву, бачити всі етапи розгляду і отримувати відповідь через Інтернет. Необхідно впровадити повну звітність і прозорість бюрократичного апарату.

Представники центральної влади та члени їхніх сімей не мають права займатися бізнес-діяльністю або бути власниками бізнесу.

Витрати на центральний бюрократичний апарат не повинні перевищувати 1% від ВВП.

Забезпечення прав власності
та розвиток економіки

Розвиток економіки неможливий без гарантованого права власності. Головний інструмент забезпечення цього права - незалежний справедливий суд. Необхідно також створити відкритий загальнонаціональний Реєстр власності. Паралельно слід перезапустити роботу Антимонопольного комітету: монополії мають обмежуватися, оскільки є серйозною перепоною для вільної конкуренції. Для вже існуючих монополій має бути визначено термін на приведення активів у відповідність до антимонопольних стандартів.

Це заходи, які стимулюють розширення класу власників, що є, за визначенням одного з провідних сучасних економістів Ернандо де Сото, головним двигуном реформ. Запит на правову державу з'являється саме у власників, які чітко розуміють, що вони втрачають без працюючих законів і судів та ефективної держави.

Провести базові ліберальні економічні реформи, які сприятимуть розвиткові малого та середнього бізнесу, шляхом впровадження прозорої і легко адміністрованої системи оподаткування та відкриття доступу до капіталу.

Особливість етапу "Реанімація" в тому, що його необхідно реалізувати відразу після виборів, на хвилі суспільної підтримки з максимально можливим поясненням людям необхідності кожного кроку. Тільки за умови "перезапуску" базових державних структур та гарантії базових прав можна реалізувати етап ще більш глибинних реформ.

Етап 2. Прорив

Це, власне, етап найістотніших трансформацій, коли необхідно закласти підвалини для максимально ефективної побудови держави. Він забере значно більше часу, ніж перший етап, але саме його завдання - встановити форму, правила та базові інститути ефективної держави.

Державний устрій

Ми пропонуємо три рівні влади:

1 - самоврядні громади;

2 - рівень міст і областей;

3 - центральна влада із законодавчо визначеними повноваженнями.

Сфера повноважень і відповідальності центральної влади - геополітика, безпека, наука, гарантії прав та свобод, загальнонаціональні правила і стандарти. Решту питань мають вирішувати громади.

Президент обирається на загальних прямих виборах. Він очолює виконавчу владу, призначає міністрів і представників у містах та областях. Сфера повноважень президента - гарантування прав і свобод, безпека та геополітика.

Парламент обирається на загальних прямих виборах. Повноваження парламенту - узгодження і затвердження законів та стандартів, призначення керівників правоохоронних органів центрального рівня, кандидатури яких пропонує президент.

Громади - самоврядні, тобто, окрім місцевих рад, вони обирають суддів, прокурорів та дільничних локального рівня. Члени громади беруть участь у процесі ухвалення рішень через інструмент громадських рад при радах громад і референдум прямої дії. Члени громади можуть відкликати будь-якого обраного представника влади через електронну систему "Я - виборець", якщо голосуватимуть 75% жителів громади.

Адміністративно-
територіальний устрій

Україна - унітарна держава, в якій закони і стандарти встановлює єдиний орган влади - парламент. При цьому базовою основою держави є громади, у яких із самого початку залишається більшість податків та зборів. Всі населені пункти поділені на громади. Чисельність громади має визначатися можливістю ефективного самоврядування. Із зібраних податків у центр переадресовуються гроші на оборону, правоохоронні органи, науку та інфраструктуру, ці відрахування не можуть бути перепризначені на інші статті.

Це не просто форма організації країни, це форма, яка з самого початку закладає нову суть для відносин у суспільстві. Вона дає людям інструменти прямої демократії, значно послаблюючи можливості центральної влади і, навпаки, посилює владу місцеву.

Ми розуміємо ризики від такого підходу, але впевнені: люди почнуть реально контролювати і раціонально ставитися до своїх представників у владі тільки тоді, коли опиняться перед викликами корупції або низькою кваліфікацією місцевих керівників, але при цьому матимуть дійові інструменти, щоб змінити ситуацію. За великим рахунком, цей підхід називається так: "хочеш краще жити - яви волю, забери собі владу, керуй сам".

Реформа освіти

Освіта визначає структуру суспільства через 15 років, інакше кажучи - результати реформ в освіті можна побачити лише в перспективі. Але без старту реформи сьогодні практично немає шансів на серйозні зміни в майбутньому, особливо якщо головна ставка - на людський капітал. Саме людина продукує інновації, створює нові технології і творить нову соціальну реальність.

Держава зобов'язана забезпечити впровадження нових підходів до освітнього процесу. У сучасному світі процес освіти не може означати лише передачу знань від учителя до учня. В інформаційну епоху метою освітнього процесу мають бути управління знаннями та компетенціями, набуття навичок критичного осмислення, розуміння принципів побудови парадигм.

Такі підходи передбачають істотну зміну програми і впровадження нових форм в освітній процес, таких як самостійне й колективне проектування, публічні дебати та дискусії. У такому освітньому процесі учень має можливість не тільки розвинути здатність запам'ятовувати інформацію і розв'язувати базові логічні завданні, а й виявити свої лідерські та творчі здібності, уміння оперувати аргументами і відстоювати свою позицію, створювати працюючі проекти. Необхідно запровадити в навчальну програму такі дисципліни як політична освіта, забезпечивши учнів базовими знаннями про принципи побудови держави, її функції, політичну систему. Відповідальний громадянин починається зі знання і розуміння принципів громадянської відповідальності.

Отже, спочатку слід визначитися зі змістом освіти і лише потім - з формою у вигляді кількості років для молодшої та середньої школи, технічного оснащення тощо.

Серед важливих елементів реформи - принцип "гроші за успішним учителем і учнем", що передбачає залежність обсягів фінансування школи від результатів учнів, що принесе необхідну конкурентність в освітнє середовище.

Необхідно також стимулювати шкільну самоорганізацію - як на рівні учнів, заохочуючи їхню активнішу участь в організації життя школи, так і на рівні батьківських комітетів. Важливо дати інструменти для відповідальності за освіту не тільки державі, а й самим учням, їхнім батькам.

Це, напевно, найтриваліша реформа, але держава, яка прагне до перетворень, мусить розпочати її якомога раніше.

Оборона

Вона повинна стати одним із пріоритетів держави. Україна тричі втрачала державність внаслідок зовнішнього вторгнення і не має права ставитися до своєї оборони так, як вона ставиться тепер. Плюс, як свідчить досвід багатьох держав, оборона здатна стати потужним імпульсом і для розвитку науки, і для інновацій. Ще один важливий аспект: армія - незамінний спосіб формування державної еліти. Ми пропонуємо створити:

- високотехнологічні збройні сили зі ставкою на ракетні та космічні технології;

- сили спеціальних операцій, достатні для того, аби Україна могла виступати сильним миротворцем;

- Національну гвардію як систему патріотичного виховання і бар'єр від узурпації влади.

Науковий прорив

Наука, і особливо фундаментальна наука, - базис для будь-яких глобальних інновацій. Фінансування науки має бути визначене одним із чотирьох пріоритетних інвестиційних планів держави. Академічну й університетську науку слід об'єднати шляхом створення на базі університетів потужних дослідних центрів та стимулювання спеціальних наукових центрів.

Держава стимулює інновації і винаходи наданням держгрантів або корпоративних замовлень, вона гарантує патентування винаходів і збирає спеціальний збір із патентів, за рахунок якого формується державний Фонд підтримки інновацій.

Медицина та екологія

Одна з базових реформ - екологічна свідомість, нове ставлення до здоров'я і медицини.

Держава зобов'язана стимулювати здоровий спосіб життя, гарантувати чисте повітря і воду. Медицина має бути страховою, страхова компанія - громадською, стандарти медичних послуг і вартість поліса мають визначатися державою і мати градацію для заохочення здорового способу життя.

Ми пропонуємо підхід позитивної екології - держава стимулює відмову від технологій, які забруднюють довкілля.

Важливо радикально змінити стандарти містобудування у бік пріоритету зелених зон, домінування громадського транспорту, збереження і розширення публічного культурного простору.

Роботу із впровадження нової енергетики та подолання енергозалежності слід розпочати з аудиту вітчизняних енергоресурсів.

Розробка альтернативних джерел енергії є не тільки способом збереження довкілля, а й шляхом перебудови геополітичних відносин у світі, дає Україні шанс реальної - не лише енергетичної, а й політичної - незалежності та лідерської позиції. "Зелена енергетика" - це порятунок від диктату інших країн, одна з грандіозних можливостей для прориву і нова якість країни в майбутньому.

Етап 3. Лідерство

Ми досить амбіційно назвали третій етап. Але ми впевнені; завдяки наявності великих ресурсів і можливостей Україна цілком здатна стати суб'єктом, а в разі успішного проведення реформ - навіть лідером, переконуючи успішністю суспільства.

Коли ми чуємо, що "корінь проблем" країни - у її складній геополітичній позиції - на розломі західної та євразійської цивілізацій, то пропонуємо бачити в цьому і "вікно великих можливостей", оскільки зазначена позиція дає нам можливість стати реальним провідником і перемовником між сходом та заходом, задаючи необхідні для цього особливості характеру і світосприйняття.

Адже сьогодні більшість країн розуміють усю недосконалість сучасної світобудови і нежиттєздатність багатьох базових схем, у тому числі ціннісних орієнтирів на рівні держав та світової економіки.

Навряд чи ідея входження у двадцятку світових лідерів за рівнем ВВП може стати загальнонаціональною "мрією" або навіть переконати країну в необхідності жорстких заходів, особливо якщо враховувати, що зростання ВВП зовсім не означає поліпшення якості життя для більшості громадян.

Головним мірилом успішності реформ необхідно визнати рівень людського розвитку. Саме цей Індекс, що його визначає ООН, свідчить не про рівень розвитку економіки, а про більш комплексний підхід - розвиток і реалізацію людини, оскільки враховує рівень доходу, тривалість життя та рівень освіти.

Ми мусимо зробити ставку на кілька напрямів, здатних дати імпульс розвиткові лідерського рівня:

- створення інноваційних енергоефективних технологій;

- органічне сільське господарство;

- космос.

Важливо бачити глобальні завдання і планувати їх у серйозних часових горизонтах. Власне, таке бачення і має стати відправною точкою стратегічного управління. Воно має бути досить амбіційним і стимулювати людей, які прагнуть такого результату для себе, своїх дітей і країни. Тільки тоді, коли цілі й завдання будуть зрозумілі людям, вони стануть частиною глобальної трансформації країни, без цього - жодна реформа не має сенсу. Сенс - змінити ставлення людей до країни, правил, розуміння прав та відповідальності, до природи, одне до одного, до самих себе.

З одного боку, ми як держава стоїмо перед велетенськими викликами - складної історичної спадщини, побудованої на ній ментальності, "особливостей" діючої влади і глобальних небезпек світу, що бурхливо змінюється. З іншого боку, саме такий варіант близької катастрофи дає нам шанс.

Глобальні виклики ставлять питання про відповіді глобального характеру. Тільки перед обличчям катастрофи у нас є шанс відкинути популізм і почати виглядати не красивих популістів, а людей, котрі мають відповіді і здатні їх зробити реальністю. Тільки маючи безліч ситуацій "відступати не можна, за нами - Врадіївка" або ж ще більш песимістичний варіант - "перед нами - Врадіївки", можна отримати суспільну згоду на кардинальну реформу правоохоронних структур, зобов'язаних утримувати рамки закону, і на інші - спочатку непопулярні і болісні, але необхідні заходи. Тільки проживши кілька "хвиль" нездатних до дій в інтересах країни політичних еліт, можна стимулювати прихід у політику людей з іншими підходами та цінностями.

Ми, своєю чергою, просимо приєднуватися до дискусії про програму перетворень країни, як і самі декларуємо власну повну готовність приєднатися до роботи в рамках таких ініціатив - Групи "1 грудня", Третьої республіки і т.д.

Ми переконані, що проводити реформи на основі узгоджених цінностей та підходів мають компетентні люди, які довели конкретними справами відданість цим цінностям. Бачення реформ, запит на реформи, воля до реалізації носіїв реформ - три необхідні умови для успішного перетворення країни.