Українські слухання в Страсбурзі завершилися без ексцесів. Санкції за порушення в області свободи слова навіть не виносилися на обговорення. Україні дали час - від трьох до шести місяців - на виправлення численних помилок.
Напевно, найсуттєвішим досягненням слухань по Україні варто назвати створення легальних можливостей для проведення нових, незалежних міжнародних експертиз по записах майора Мельниченка і по тілу, знайденому в Таращі. Резолюції та рекомендації, за які проголосувала ПАРЄ, як раз передбачають, якщо Верховна Рада звернеться з проханням про допомогу, «провести незалежну експертизу оригіналів відповідних записів» і «незалежну експертизу для встановлення дати і точних обставин смерті людини, тіло якої знайдено в Таращі, включаючи нову експертизу ДНК».
Ханна Северінсен публічно заявила, що можливість проведення таких експертиз у Ради Європи є: за допомогою організації Freedom Haus на території Австрії.
Майже «так»
чи майже «ні»?
«Якщо Україна звернеться»… Протягом усієї сесії ПАРЄ не тільки журналісти, а й депутати парламентських делегацій країн Ради Європи намагалися збагнути: чи згодний офіційний Київ на повторні, незалежні експертизи? Щоразу відповіді виходили різні.
На думку недавно призначеного на посаду керівника представництва України в Раді Європи Олександра Чалого, український уряд не зможе, відповідно до резолюції ПАРЄ, передати в Страсбург оригінали записів Мельниченка, бо він не має у своєму розпорядженні таких оригіналів.
Однак Сергій Головатий заявив ось що:
- Дуже бажано, щоб у Раду Європи прийшов офіційний лист, підписаний спікером Верховної Ради, у супровід постанови ВР, прийнятої 21 грудня минулого року. Це перший формальний привід. Другий формальний привід - це резолюції та рекомендації ПАРЄ. Третє: на підставі цих документів цілком реально технічно передати в Раду Європи або в інституції, де будуть проводитися експертизи, необхідні оригінали матеріалів.
На думку однієї з авторів доповіді по Україні - Ханни Северінсен, достатність підстав для нових експертиз - «дуже делікатне питання». Пані Северінсен уточнила, що особисто вона має «лише копію листа від парламентської слідчої комісії по справі Гонгадзе, отриману в Києві особисто в руки». Але, в її розумінні, Україна своє прохання про допомогу вже сформулювала.
Непорозуміння з листом від Сюзанни Станік, який чи то одержав, чи то не одержав президент ПАРЄ лорд Рассел-Джонсон, внесли додаткову неясність. Сам лорд тричі заявив на прес-конференції, що лист від Станік одержував. В українському постпредстві уточнюють, що, певне, пан Рассел-Джонсон «прийняв технічні роз’яснення Мін’юсту по експертизах» за лист-згоду на нові експертизи.
Із західних політиків мало хто повірив, що Рассел-Джонсон не вміє читати. Його репутація досить висока. До того ж у всіх свіжа в пам’яті історія з листом із приводу квітневого референдуму від Рассела-Джонсона Леоніду Кучмі, який неправдоподібно довго шукав свого адресата. І навіть якщо цього разу в нюансах не розібрався президент ПАРЄ, а Сюзанна Станік дійсно нікого ні про що не просила, Захід однозначно повірив Расселу-Джонсону.
«Не видавати майора Мельниченка»
Напевно, найпалкіші суперечки розгорілися навколо рекомендації не видавати майора Мельниченка українській владі й надати йому політичний притулок, якщо він його попросить.
Депутати Роман Зварич і Олег Зарубинський активно проштовхували поправку, відповідно до якої Мельниченко міг би залишатися за межами України лише в тому випадку, якщо записи виявляться справжніми. «Якщо ж нова експертиза підтвердить висновки експертизи української, що ці записи - монтаж і фальшивка, Рада Європи опиниться в цікавому становищі, прикриваючи людину, котра буде засуджена за наклеп», - намагався переконати парламентарів ПАРЄ Зарубинський. Але Ханна Северінсен стояла на смерть. І поправка не пройшла.
Чому Рада Європи не вважає за потрібне видавати Мельниченка Україні в будь-якому випадку, роз’яснив польський депутат Анджей Урбанчик: «Україна давно має скасувати можливість карного покарання за наклеп. В усьому світі за наклеп потрібно відповідати, за це платиться штраф. Але людей у цивілізованому світі за наклеп не відправляють у в’язницю. Одна з вимог Ради Європи до України - саме змінити Карний і Цивільний кодекси, щоб за наклеп люди не потрапляли за грати».
Дипломатія впливу
Рада Європи не може жорстко зобов’язати уряди країн-членів РЄ до тих чи інших дій. Втім, як пояснив Олександр Чалий, «юридична природа рекомендацій припускає, що виконавчі органи, зокрема українське представництво, повинні будуть провести певну роботу».
Однак, окрім суто юридичних аспектів, резолюції ПАРЄ мають серйозний політичний зміст. Всі ті депутати, що з’їжджаються раз на три місяці в Страсбург, потім повертаються у свої країни. І, залежно від побаченого й почутого, формують імідж тієї чи іншої країни в себе на батьківщині.
Новий керівник Української місії в ПАРЄ Олександр Чалий, безумовно, один із кращих дипломатів України. Але навіть якби він був найкращим дипломатом Всесвіту, він не переконає західних лідерів у тому, що хиби слідства в справі Гонгадзе не такі вже суттєві. Що за скоєні свідомі слідчі помилки в країні, котра претендує на статус демократичної, ніхто не поніс відповідальності.
В епоху Інтернету й глобалізації жодну країну світу вже не перетворити на хутір за колючим дротом. Дуже важливо, щоб українська політична еліта чітко усвідомила: імідж України за кордоном формують не місії міжнародних організацій і не скандальні публікації в західній пресі. Цей імідж формується в Києві - як наслідок конкретних дій конкретних українських політиків.
Бажання заплутати, пересмикнути карти після того, як партія вже зіграна, тільки зменшує довіру до країни, - а отже, і можливості перспективних спільних проектів, інвестицій, кредитів. Можливості вирватися в зовсім інше життя.
Рада Європи чітко заявила, що Україні виділено час до червня - тобто до слухань по дотриманню всіх зобов’язань перед РЄ. «Якщо українські власті так і не зроблять рішучих кроків з поліпшення ситуації, питання про санкції виникне однозначно», - заявив угорський депутат Матяш Ерши. І це - не його особиста думка.