Всупереч очікуванням політтехнологів від поки чинної влади, служивий-галичанин спростував розхожий стереотип про себе як конформіста і збунтувався. Тобто спочатку люди, звісно, прогнулися, а потім якась крапля тиску десь виявився зайвою — і проскочила перша іскра невдоволення. Працівники податкової служби міста Стрий, відповідно до повідомлення прес-служби обласного штабу Віктора Ющенка, відмовилися передавати вищестоящому начальству вже зібрані відкріпні талони.
А далі пішла ланцюгова реакція. На бік стрийчан відкрито стали працівники Миколаївської, Жидачівської, Золочівської, Перемишлянської, Самбірської, Старосамбірської, Турківської районних податкових інспекцій і податківці Червонограда. Як запевняють в обласному штабі Ющенка, податкові працівники львівської обласної ДПА також пішли у відказники, щоправда, їхня солідарність набула непублічних форм. Страх перед звільненнями в обласному центрі, виходить, виявився сильнішим.
Найсміливішими від інших показали себе семеро представників миколаївської податкової міліції. Причому не просто податкові міліціонери, а офіцери даної служби! Вони не тільки відмовилися збирати і здавати відкріпні талони, а й направили 15-го числа в міжрайонну й обласну прокуратури відповідне звернення. У тому документі значиться, що 13 листопада майор В.Янишин на нараді, присвяченій... другому туру виборів, дав чітку вказівку кожному працівнику принести і здати «за будь-яких обставин» відповідальній особі до дня виборів 5 (п’ять) відкріпних талонів. За невиконання даного завдання він пообіцяв, як говориться в тому зверненні, «негативні наслідки не лише для нас, а й для членів наших сімей... не тільки моральні, а й фізичні»! Крім того, згаданий начальник наполегливо рекомендував своїм підлеглим залучити на день виборів «офіційних спостерігачів» від «Партії регіонів». У разі «неможливості знайти людей, готових бути спостерігачами» (керівництво усвідомлювало ставлення народу до подібного ведення кампанії), миколаївським податківцям було велено в ролі спостерігачів виставити власних батьків і дружин. Сімка податкових міліціонерів нагадала прокурорам зміст Закону України «Про вибори Президента України», в якому органам влади вказано бути неупередженими стосовно кандидатів і їм (не кандидатам) забороняється брати участь у передвиборній агітації. Прокурори також дізналися від миколаївських податкових працівників, що дії В.Янишина підпадають під статтю 157 КК. Автори даного звернення попросили розібратися в законності дій свого керівництва і захисту для себе і своїх сімей.
За наявними в автора цієї статті відомостями, прокурори ще не відкрили кримінальну справу і захист як такий тим, хто звернувся, не забезпечили. Слідчі прокуратур поки що зайняті «збором свідчень». Не дивно, що один із «чудової сімки» на сьогодні вже зламався і відмовився від попередньої своєї позиції. (Як радить Писання, не ми йому судді.) Зате, свідчать деякі джерела, до інших шести стійких податківців, які побажали залишити за собою і своїми близькими право вибору президента, приєдналося «кілька тисяч представників силових органів і державних підприємств».
Серед цих «кількох тисяч» — львівські даішники. 17 листопада група офіцерів (від підполковника — до старшого лейтенанта) ДАІ, котрі, як вони заявили, представляють думку «80 відсотків усіх працівників Міністерства внутрішніх справ у Львівській області», у будинку Комітету виборців України перед місцевими журналістами оприлюднили свою заяву, що стосується горезвісних відкріпних талонів. Вона багато в чому перегукувалася зі зверненням податкових міліціонерів, але вирізнялася помітною емоційністю (дії «вищого керівництва» МВС у цьому документі кваліфіковані як «наруга над працівниками міліції»). Заявники зажадали повернути їм відкріпні талони і гідність.
Більш конкретно працівники ДАІ виклали свої погляди в листі, направленому в Міністерство внутрішніх справ України. Надбанням громадськості текст цього закритого документа зробило якесь анонімне джерело із самого міністерства. Стиль листа, починаючи із заголовка («Брудні технології адміністративного ресурсу із залученням органів міліції до фальсифікації виборів Президента України в іншому турі 21 листопада 2004 року»), видавав у колективному авторі людей, котрі звикли складати протоколи. Хоча зміст «міліцейського листа» із лихвою окупає відсутність художнього стилю у ньому. Міліціонери-протестанти назвали конкретних керівників обласного управління (начальник УМВСУ Львівської області Сало зі своїми заступниками Скибою, Сичем, Цикало, Поповичем, Детюком), котрі третього листопада провели нараду і визначили для своїх підлеглих ряд протиправних і аморальних завдань.
Насамперед кожному начальнику райвідділу було наказано скласти список осіб, які виїхали на заробітки за кордон, але замість яких хтось усе ж проголосував 31 жовтня (за Ющенка). В другому турі міліціонери повинні були організувати голосування бюлетенями відсутніх в Україні заробітчан на користь Януковича. Дано наказ скласти список осіб, які перебувають в розшуку, (таких по країні — 50 тисяч чоловік) і замість них проголосувати за того ж Я. Далі кожному працівнику міліції «рекомендували» підібрати двох—трьох «спостерігачів», які повинні були підкидати бюлетені від імені Ющенка. Цих горе-спостерігачів потім слід було затримати на гарячому. У результаті на таких дільницях вибори мали оголошуватися недійсними. Правоохоронці також повинні були максимально вивчити членів комісій від «НУ» і піддавати їх адміністративному тиску, використовуючи погрози й ін. За кожною виборчою дільницею належало закріпити керівників, які за командою згори повинні були організувати провокації «із метою зриву виборів на закріплених дільницях». Міліціонерів інструктували і про те, що в день повторного голосування реагувати необхідно лише на заяви людей Януковича, а представників Ющенка слід ігнорувати. «3—5 листопада, — сказано в листі працівників ДАІ, — до Львова прибув донецький десант, який займається моделюванням провокацій і повністю дестабілізував роботу ДАІ й інших міліцейських колективів, які змушені їх охороняти, супроводжувати. Під цю акцію начальник СБУ Химей В. виділив свій службовий автомобіль «Джип-Чірокі», а гідами цієї банди виступають Сало О. і Радзієвський А. Особливо лютує Скиба Я.».
Про якісь рухи, котрі б продемонстрували наміри вищого міліцейського керівництва підтримати бажання низових правоохоронців «не жити в бандитській державі», а «бути разом із народом», автору статті не відомо. Бажану підтримку міліціонери Львівщини одержують від інших суб’єктів. Губернатор області, котрого нашоукраїнці звинуватили в причетності до фальсифікацій, від усього відхрестився, сказав, що він поза передвиборним інтриганством, що він живе вже післявиборчими процесами. А як він бачить себе в тому житті, «після»? Він піде зі своєї посади, незалежно від того, хто з претендентів переможе. Що губернатору завадило зараз написати заяву? Піди губернатор сьогодні — його безпосередній шеф (Кучма) подібний демарш однозначно розцінив би як зраду. Відомий своєю обережністю Олександр Сендега такого собі дозволити не зміг.