Інвалідність моральності I групи

За всіх невизначеностей зі строками та процедурою оголошення імені нового президента України сьогодні майже не підлягає сумніву той факт, що тривала виборча кампанія завершилася. І на користь цього твердження свідчить не лише 8-відсоткова перевага голосів на боці фаворита перегонів, а й відсутність значних порушень у ході голосування, котрі могли б спотворити загальний результат усенародного волевиявлення. Щоправда, у команди Віктора Януковича, котрий не зумів в умовах пильнішого контролю з боку як вітчизняних, так і закордонних спостерігачів, а також за майже непрацюючого адмінресурсу підтвердити свою 3-відсоткову перевагу, дещо інша думка. Синьо-білі стверджують: їхню колишню електоральну міць підірвали зміни, внесені до закону про вибори президента, котрі обмежили голосування за межами виборчих дільниць жорсткими рамками.
Кадри, показані в неділю по УТ-1, неможливо було дивитися без здригання. Долаючи неймовірні муки, зібравши в кулак залишки фізичних і моральних сил, до виборчих дільниць тяглися вервечки немічних стариків і інвалідів. Відбувалася зйомка на Луганщині. І, як повідомив «ДТ» представник Комітету виборців України Олексій Свєтіков, особливо масове скупчення телевізійних камер спостерігалося саме в тих місцях, де з’являлися люди, котрі відчували труднощі з пересуванням. Судячи з усього, так і не винайшовши до так званого третього туру виборів якихось нових «фішок», з допомогою яких можна було б залучити голоси виборців, штаб Віктора Януковича був змушений зосередитися на найпримітивнішому засобі боротьби — тиснути на жалість. І якщо самого Віктора Федоровича, котрий посилено розігрував останніми днями всіма скривдженого і зрадженого опозиціонера, уже мало кому було шкода, то, переключивши увагу громадськості на проблеми знедолених, можна було пожати деякі плоди.
Головне при цьому в жодному разі не згадувати, що за той законодавчий пакет, до складу якого входили й настільки обурливі сьогодні для соратників Януковича зміни до закону про вибори, майже в повному складі (окрім двох депутатів) голосувала фракція «Регіони України». І, між іншим, абсолютно всі народні обранці, котрі представляють у парламенті СДПУ(о). У тому числі, й Нестор Шуфрич, котрий голосніше від усіх тепер, слід гадати, через свій статус представника Януковича в Центр­виборчкомі, волає про порушення виборчих прав інвалідів. Ну і, звісно ж, не слід заглиблюватися в історію питання, щоб, крий боже, ні в кого не виникло запитання: а через що, власне кажучи, Верховній Раді взагалі довелося городити весь цей, справді, малопривабливий город із внесенням у виборче законодавство обмежень, пов’язаних із голосуванням удома? Хто справжній винуватець незручностей, погіршення стану здоров’я, а в окремих випадках і, як повідомлялося представниками штабу Януковича, смертей, що сталися в результаті відвідання дільниць для голосування людьми з обмеженими фізичними можливостями? І чи не доведено судом широкомасштабне використання права недієздатних самостійно пересуватися людей на голосування за межами виборчих дільниць для фальсифікації результатів виборів у минулому турі? Фальсифікації ніяк не на користь суперника Віктора Федоровича по президентських перегонах.
Однак про все це соратники прем’єр-міністра воліють мовчати. Зосередившись на емоційній складовій проблеми: розповідаючи про тяготи та злигодні й без того найменш захищеної категорії громадян, які виявилися ущемленими ще й у своїх виборчих правах. А також про летальні випадки, котрі, на загальне здивування, зафіксовані під час голосування винятково в Донецькій області. До речі, жодне офіційне джерело не підтвердило «ДТ» факти смертей, пов’язаних із процесом голосування 26 грудня. Трагічна історія про пацієнта кардіологічного відділення однієї з донецьких лікарень, померлого після того як він був змушений спуститися з палати на нижній поверх, щоб виконати свій громадянський обов’язок, безумовно, вражає. Але не настільки, щоб не поцікавитися при цьому: а що, у складі комісії, члени якої відмовилися підніматися в палату до хворого, були тільки представники Віктора Ющенка?
Однак відповідне емоційне тло у громадській свідомості створюється не просто так. Воно, за задумом авторів нового політтехнологічного ходу, має підготувати грунт для оскарження результатів виборів переможеною стороною в суді. Апелювати до Феміди команда Віктора Януковича, як відомо, намагалася ще до дня переголосування. І в минулому номері «ДТ» докладно описувало логіку аргументації тих 46 народних депутатів, котрі, як уже зазначалося, спочатку проголосували за зміни до закону про вибори, що передбачають посилення правил голосування «надомників», а потім звернулися до Конституційного суду з проханням дати оцінку цим змінам на предмет їхньої відповідності Основному Закону. У своєму рішенні Конституційний суд практично погодився з побоюваннями позивачів, але при цьому не скасував, як можна було очікувати, ні всю статтю №6 закону, що вносить зміни у виборчі правила, ні її першу частину, котра викликала найбільші суперечки. Міркуйте самі: «Визнати такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення частини першої статті 6 Закону України «Про особливості застосування Закону України «Про вибори президента України» при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року», котрі унеможливлюють голосування за межами приміщення для голосування для всіх інших, окрім інвалідів першої групи, виборців, не здатних пересуватися самостійно». Простіше кажучи, неправомірним КС визнав звуження категорії громадян, не здатних дійти до виборчої дільниці, до кола осіб, які мають посвідчення інваліда першої групи. Таким чином, слово «інваліди», котре залишилося в положенні закону, при ігноруванні фрази «першої групи» автоматично створює ефект поширення права голосувати вдома на інвалідів і другої, і третьої групи.
Указав Конституційний суд і на неприпустимість настільки суворих заходів з надання доказів нездатності виборців дістатися до місця голосування, котрі передбачалися законом. Відповідно до нього, як відомо, інвалід мусив підтвердити те, що прикутий до ліжка, виключно копією посвід­чення про інвалідність чи пенсійного посвідчення, засвідченого у нотаріуса або керівництва виконавчого органу місцевої влади то­го населеного пункту, в якому лю­дина мешкає. Такі вимоги, на думку КС, не сприяють реалізації виборчого права громадян, а, навпаки, ускладнюють його здійс­нення. Зауважте, ускладнюють, але не роблять неможливими.
Оголошення висновків Конституційного суду відбулося уран­ці 25 грудня, за день до переголосування. Сьогодні члени Центрвиборчкому згадують минулу суботу як страшний сон: тоді фактично виникла реальна загроза того, що вибори можуть не відбутися. На свій страх і ризик, не че­каючи офіційного листа з КС, скориставшись електронною пош­тою, центрвиборчкомівці одержали текст рішення і на його підставі в оперативному порядку розробили роз’яснення для територіальних виборчих комісій. Насамперед, їм рекомендувалося подовжити строк прийняття заяв від громадян, які бажали голосувати вдома, до 20.00. До того ж дозволявся ліберальніший підхід до контролю за достовірністю того факту, що виборець не здатний пересуватися. Тепер стало достатнім, щоб довідку про інвалідність засвідчував або глава дільничної комісії, або секретар, або два її члени від обох кандидатів.
Та представники Віктора Януковича не здавалися у своїй запеклій боротьбі за ледь не останній засіб підвищення електоральної врожайності, який вислизав із рук. Ще б пак! Адже, як з’ясувалося вже в день голосування, на виборчих дільницях у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Луганській і деяких інших областях щосили готувалися до «домашнього» голосування за тими ж технологіями, що й у другому турі 21 листопада. Спостерігачі фіксували, де-не-де навіть cкладаючи про це акти, наявність у комісіях величезної кількості заяв, написаних нібито від імені інвалідів, але чомусь одним почерком. Як повідомив «ДТ» секретар територіальної комісії 51-го округу в Донецькій області Михайло Єремєєв, існує відеозапис процесу переписування членами комісії заяв тих виборців, які писали їх іще перед минулим туром виборів. А Олександр Ленгауер, який працював спостерігачем на виборах у Миколаєві, розповів нам про те, що деякі члени комісій були забезпечені стосами заяв, надрукованих друкарським способом, куди проставлялися лише прізвища й адреси громадян, котрі нібито звернулися з проханням надіслати до них скриньку для голосування вдома. Представник Комітету виборців України в Луганській області Олексій Свєтіков на власні очі бачив такі документи, набрані на комп’ютері. В той час як закон чітко вимагає: заяви мають бути написані від руки. За його словами, в Лисичанську з цього приводу було складено акти, на підставі яких спостерігачі від Ющенка направили звернення до прокуратури. У своєму прагненні підсобити улюбленому кандидату місцева влада не знала угаву. У Сєверодонецьку, наприклад, зафіксовано випадки, коли з загального списку виборців виділялися ті, хто, на думку членів комісії, потребував приїзду додому скриньки для голосування, і складену в такий спосіб виписку підписував... головний лікар лікарні. Зазвичай тервиборчкоми опротестовували такі дії дільничних комісій, але згодом, коли «акт голосування» уже відбувся. На виборчій дільниці в Красному Лучі таке вільне поводження із правилами «домашнього» голосування спричинило визнання виборів недійсними.
Однак масштаби такої «турботи» про виборчі права могли бути набагато більшими. Група підтримки Віктора Януковича на чолі з Нестором Шуфричем намагалася оскаржити правомірність роз’яснення ЦВК у Верховному суді. Рано-вранці 26 грудня, за три години до початку голосування ВР винесла рішення не на користь позивача. Вочевидь, біло-сині до останнього сподівалися на збереження невизначеності та сум’яття, пов’язаних із голосуванням удома. Примітно, що допомагати їм у цьому намагалася уповноважений із прав людини Ніна Карпачова, котра брала дуже активну участь у розгляді питання в КС. Саме на її дані посилався Віктор Янукович, заявляючи про те, що в Україні 4,5 мільйона інвалідів. Узагалі-то, відповідно до даних Мінсоцпраці, громадян з інвалідними посвідченнями в нас близько 2,5 млн. чоловік, із них інвалідів першої групи — 319 тисяч. Що ж до Ніни Іванівни, то її невтримна енергія з відстоювання зганьблених прав людини була б дуже доречною в ті дні, коли мільйони людей у країні протестували проти цинічного та грубого порушення їхнього права голосу.
Важко напевно вгадати результат судового позову, до якого готується команда Януковича з метою оскаржити результати виборів. Однак їхні заяви про те, що інваліди в масовому порядку не змогли волевиявитися і це послужило підставою для перекручування загальної картини волевиявлення, виглядають малопереконливими. Щоб упевнитися в цьому, достатньо глянути на результати голосування. Якщо в першому турі, 31 жовтня, згідно з даними ЦВК, у голосуванні взяли участь 28 035 184 виборці, у другому, 21 листопада, — 30 511 289, то в третьому, 26 грудня, — 29 068 309. І де ці мільйони громадян, які не змогли реалізувати своє право голосу?
…У вівторок, прийшовши на засідання Центрвиборчкому в супроводі оператора з телекамерою, представник Януковича в ЦВК Нестор Шуфрич зажадав надати йому слово. Після чого закликав усіх присутніх ушанувати хвилиною мовчання померлих у день голосування 26 грудня виборців. Приховуючи замішання, присутні підвелися. Ушанували. Після цього Шуфрич вийшов. А разом з ним і оператор із камерою. Піар на інвалідах і мертвих — гідний фініш виборчої кампанії, побудованої на брехні, підтасуваннях і приниженні людської гідності.