І один у полі воїн

Він сіяв добро: добро сходило злом.

Він зціляв від болю: біль вселявся в нього...

Розвиток цивілізації на будь-якому відтинку часу починається з особистості. Сьогодні ми розмовляємо з одним з останніх могікан - володарем мікро- і макросвіту - Борисом Васильовичем Болотовим. Його знають у багатьох куточках світу. А у своїй Вітчизні розуміють і заперечують, хвалять і гудять.

Світова історія знає багатьох талановитих особистостей, які служили науці й людству. М.Коперника, Н.Теслу, М.Ломоносова свого часу висміювали й цькували. Їх переслідували за талант від Бога й дерзновенність думки. Така ж доля спіткала й нашого співвітчизника. І що більше випробувань готувала йому доля, то дужче гартувався його характер, то масштабнішими були його проекти.

Він ніколи не мав матеріальних цінностей. Але його патентами на відкриття й винаходи можна прикрасити зал будь-якого престижного інституту. Зрозуміти його задуми, як і усвідомити значимість досліджень, дано не кожному фахівцеві. Так, сучасна наукова думка ще не "доганяє" перспектив застосування математичних розрахунків за таблицею ізостерів. Періодичний закон Болотова дозволяє простежити закономірності у змінах властивостей елементів і їхніх сполук при хімічних реакціях цих елементів. Мабуть, класичній математиці, фізиці й хімії в епоху новітніх технологій іще належить оцінити значимість такого відкриття...

Сподіваючись, що тема інтерв'ю буде цікавою, прошу дослідника відповісти на деякі запитання.

- Борисе Васильовичу, минуло 22 роки після розпаду Радянського Союзу та утворення України як незалежної держави. І весь цей час не припиняється протистояння між партіями і політиками, між Сходом і Заходом країни. І хоча всі сходяться на тому, що об'єднати народ може лише зрозуміла національна ідея, такої ідеї немає. Що скажете з цього приводу?

- На початку 90-х такою об'єднавчою ідеєю була незалежність України як суб'єкта міжнародного права. Вона опанувала маси і стала тогочасною реальністю. Але слід розуміти, що всяка суспільна ідея має матеріальну складову і ліміт часу. Якщо матеріальна складова задовольняє потреби громадянина і держави, така ідея життєздатна й довготривала. Якщо ж вона не реалізована, її ККД наближається до нуля. Вже очевидно, що економічної незалежності громадяни України (в абсолютній своїй більшості) не здобули. Але й держава її також не має. Реально Україна залежна від усього: кредитів МВФ, геополітичних інтересів інших держав і навіть бізнесу своїх чиновників. Крім того, можливості щодо реформ вичерпано, і я не бачу перспектив реалізації тієї ідеї.

- Час кидає виклик кожній людині і кожному поколінню. Що ви могли б запропонувати громадянам і суспільству як альтернативну об'єднавчу ідею?

- Моя пропозиція формулюється так: "Здоров'я людини в нездоровому світі". Адже всі матеріальні цінності людства - ніщо порівняно з можливістю бути здоровим і жити довго. І не просто довго, а довше, ніж будь-коли жив будь-який довгожитель.

Мої слова можуть викликати іронію. Але вчені вже впроваджують програму вирощування стовбурових клітин і органів на їхній основі. А тим часом про таку можливість лікування й омолодження організму я опублікував інформацію ще кілька десятиліть тому. Тільки в мене вона відома під терміном "лідерні клітини"...

- Сьогодні ми відчуваємо зміну клімату на Землі. Якими можуть бути наслідки для здоров'я й життя людей?

- Справді, спостерігається примноження природних катаклізмів, але є і захисна реакція людства: прагнення вижити й зберегти свій етнос. У багатьох країнах впроваджуються програми оздоровлення нації та забезпечення активного довголіття громадян, і на це спрямовуються ресурси держави й приватного капіталу. Наприклад, у Японії, Сінгапурі, Південній Кореї, Китаї, Фінляндії, Норвегії, Австрії, Німеччині, Швеції та Швейцарії суспільна свідомість формується на принципах єднання людини і природи. Культ здоров'я і довголіття в такому суспільстві має домінуюче значення і підтримується як непорушна традиція.

Саме тому в Японії показник середньої тривалості життя наближається до 84 років, а сотні тисяч людей долають віковий рубіж у 100 і більше років. В Україні показники значно нижчі: у чоловіків - 62 роки, у жінок - 74. І лише одиниці досягають столітнього віку. А народжуваність - одна з найнижчих у світі (-0,63%).

Та особлива розмова - про еміграційні тенденції співвітчизників і заселення вивільнюваного простору вихідцями з країн Азії й Африки (у них із народжуваністю якраз усе гаразд).

Якщо такі процеси домінуватимуть і надалі, то через 40-50 років корінні народи України і без війни опиняться в меншості на своїй території. Від держави може залишитися тільки назва й осередкова спільність, де збережуться українська й російська мови та культура наших народів.

- Що ще вас турбує як громадянина України?

- Мене обурює варварське ставлення її громадян і чиновників до екології. Країна захлинається у відходах виробництва. Сотні мільйонів тонн поліетиленової тари, металу, вугілля, нафтопродуктів і будівельних конструкцій нівечать ландшафт землі.

Так звані полігони твердих побутових відходів перетворюються на тисячі малих "чорнобилів". Ліси й береги водойм - суцільні несанкціоновані звалища.

За роки незалежності жоден з урядів не вжив заходів для виправлення ситуації. І це не дивно. Для олігархів і правителів Україна - лише сфера добування матеріальних засобів. У наших "слуг" є елітна нерухомість у благополучніших і чистіших країнах, тому й ставлення їх до землі Вітчизни байдужне.

- І який ваш екологічний прогноз?

- Бездіяльність у часі загрожує наслідками: через 20-30 років всі водойми будуть заражені ґрунтовими водами цих полігонів. Атмосфера насититься речовинами випарів забрудненої води та ґрунту. Вся ця "хімія" у вигляді опадів повернеться на землю. Тисячократно розмножаться патогенні мікроорганізми, вимре багато видів фауни і флори. Природна питна вода стане великим дефіцитом. Відповідно, хвороби шлунково-кишкового тракту, серцеві, судинні і всього організму в цілому виявляться невиліковними. І це неминуче: бо токсичність води і харчових продуктів у сотні разів перевищить умовно допустимі норми.

- Борисе Васильовичу, але ж тема здоров'я людини не обмежується лише станом екології і можливостями медицини. Людина може багато що зробити й сама для себе.

- Цілком слушно. Але в країні склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, Конституція гарантує громадянам (а це переважно пенсіонери) безоплатне медичне обслуговування. З іншого - люди не мають грошей і реальної можливості на консультацію, діагностику й якісне лікування.

А ціни на медикаменти зростають настільки швидко, що за ними не встигає встежити навіть МОЗ. Але і це не все: питання з прийманням медикаментів не таке просте, як здається, і я маю підстави застерегти читачів від захоплення пігулками. Суть проблеми викладу тезисно. По-перше, кількість зареєстрованих у світі препаратів налічує десятки мільйонів найменувань. Організм людини має близько двадцяти органів, які входять у тринадцять систем. Виходить, що на кожен орган припадає по мільйону і більше ліків. Це просто-таки тупикова ситуація: що більше виробляється ліків, то вищий відсоток хворих людей до загального числа населення.

Із цього висновок: "немає ліків від хвороб, а є хвороби від ліків". Таку фразу в ХХІ столітті я тільки повторив (вона належить знаменитому цілителеві Авіценні). Протягом багатьох століть її повторювали як аксіому - без підтверджень і спростувань. Але так бути не повинно: все вимагає доказів.

Будучи математиком, я вирішив перевірити це твердження. Мені довелося витратити час для вивчення складу великої групи ліків. Це було зумовлено тим, що хворі скаржилися на погіршення свого стану після тривалого приймання медичних препаратів. Я вже не кажу про те, що деякі з них здатні завдавати непоправної шкоди людині. Будучи найсильнішими канцерогенами, вони можуть змінювати внутрішньоклітинну структуру, впливати на геном здорової клітини і сприяти розвиткові онкологічних процесів. Мої приватні дослідження складу ліків дали такий результат:

По-перше, в їхній основі - амінна група NH2. А це означає, що при систематичному прийманні підтримувальних препаратів організм людини піддається різкому залужуванню, а це сприяє загусанню крові. Загусла плазма крові формує тромби. Паралельно підвищується артеріальний тиск і розвивається гіпертонія. І тут не треба бути великим фахівцем, щоб простежити подальші процеси: атеросклероз, тромбофлебіт, інфаркт міокарда або інсульт коронарних судин.

По-друге, плодоовочева продукція, що вирощується у промислових обсягах, обробляється отрутохімікатами й стимуляторами росту. Концентрація в крові й лімфі отруйних речовин негативно впливає на баланс кислотно-лужного середовища, яке є улюбленим місцем поселення хвороботворних вірусів і бактерій: вони, проникаючи в ослаблені й пошкоджені клітини органів, забруднюють кров продуктами своєї життєдіяльності. І вся ця суміш нетипових речовин перетворює здоровий організм на безформну масу хронічно хворої людини. У підсумку отримуємо інсульт, інфаркт, діабет, онкологію та інші проблеми.

- А де ж вихід?

- У пізнанні Природи. А в моїх книжках читачі знайдуть альтернативні й безпечні рецепти. Це кислоти, кваси, ферменти, продукти молочно-кислого бродіння, лікарські трави й рослини, соки, макухи, солі тощо.

Мені 82 роки, причому сім із половиною років минули у в'язницях і таборах радянської системи. Умови там були жахливі, особливо для таких дисидентів, як Болотов. І моє життя не раз було на межі смерті. Тому ті роки треба вважати як на фронті: один за три.

Здавалося б, зважаючи на роки й випробування, я також мусив би зайняти чергу в поліклініку. Але в мене немає навіть картки хворого: я сам собі діагностик, консультант і лікар. І так може кожен, хто опанує основи медичних знань і самозцілення. Таку просвітницьку мету ось уже 40 років переслідують мої книжки: спершу - рукописні, тепер - друковані. Всі викладені на їхніх сторінках методики апробовані насамперед на самому собі...

- Світова статистика летальних випадків ставить на перше місце серцево-судинні захворювання - близько 17,3 мільйона людей на рік. Близько 200 тисяч співгромадян помирають і стають інвалідами з цієї причини щорічно і в Україні. У практичної медицини чимало врятованих життів, але негативна тенденція зберігається. Може, маєте свої пропозиції для розв'язання проблеми?

- А ви не замислювалися, відвідуючи кабінет кардіолога, звідки в серці береться енергія електричних імпульсів? Вважається, що "сама по собі" або в результаті обміну речовин при споживанні харчових продуктів.

Однак люди, наприклад, при голодуванні, тривалий час не вживають їжі. При цьому їхнє серце і м'язи мають енергію електричних імпульсів. Виходить так: їжі нема, а енергія є. А це ж суперечить закону збереження енергії. З чого випливає: джерело є, але воно не пізнане. І пізнати його необхідно, бодай для того, щоб лікувальна практика відповідала принципом причинно-наслідкових зв'язків.

- Що ж це за джерело, і чому ми про нього не знаємо?

- Розгадці цієї таємниці я присвятив 12 років наукової діяльності. Передісторія така: на початку 60-70-х минулого століття в деяких наукових установах розробляли теми створення звукових та ультразвукових лазерів. Паралельно вивчали ефірні коливання, які належать до лінії вуглецю, тобто до поясу життя, що охоплює й орбіту Землі. При цьому ми вели спостереження за Сонцем, котре випромінює при високій температурі нескінченну множину електронів, а також гігантської амплітуди фотон (короткочасний хвильовий імпульс) сферичної форми. У всьому навколосонячному ефірному просторі він збуджує величезну кульову хвилю. Якщо на шляху цієї хвилі зустрінуться перешкоди, то енергія хвилі фотона може частково перетворитися на інший вид енергії. Таке явище ми спостерігаємо у фотоелементах, які дають змогу перетворити променисту енергію Сонця на електричну (так звані сонячні батареї).

Та коли врахувати, що фотони мають тривимірні характеристики, то енергія, яка приходить на Землю, в трильйони разів більша за вироблену людьми. Тому вся Земля купається в океані фотонної енергії.

- А як іще її можна використовувати?

- Її можна перетворити й використовувати на основі явища самофокусування. Заявка на відкриття цього надзвичайно важливого явища оформлена мною 16 січня 1978 року (№32-ОТ-9845). Математичні розрахунки викладено в книжці "Основи будови речовини".

Інтерференційне самофокусування - це властивість усіх середовищ у природі: її мають вакуум, біологічні істоти, гази, рідини, плазма. Воно поширюється і на всі промені.

До нього, зокрема, належать звукові й електромагнітні хвилі всіх діапазонів, а також теплові, оптичні, рентгенівські
промені і гамма-кванти. Це явище дає можливість здійснювати перетворення всіх видів енергії на всі її форми, допомагає розв'язати проблему перекачування рідин, пояснити роботу кожної клітини біологічної істоти.

Отже, Сонце не просто світить, а випромінює модульовані фотонні коливання з частотою роботи серця людей і тварин.

Серце є ідеальним біологічним пристроєм, здатним брати з кульових збурень ефіру енергію для своєї роботи. Перший шар серцевих клітин перетворює кульову ефірну хвилю на кульову ультразвукову, а наступні перетворять цю звукову хвилю, згідно з явищем самофокусування, на імпульс стиснення, котрий і забезпечить витискання крові в серці з однієї камери в іншу.

Для посилення ефекту перетворення ефірної хвилі на ультразвукову в оболонки клітин вводиться рідинний п'єзоелектрик - адреналін. Перетворення ефірної хвилі відбувається і в нервових, і в м'язових клітинах.

У великих же органах спостерігаємо також і перетворення частоти проходження імпульсів. Наприклад, пульс серця може змінюватися кілька разів залежно від режимів його внутрішньоклітинної маси. Скажімо, з допомогою нервових сигналів, що надходять до клітин, подібних до м'язових, змінюється провідність для механічних коливань. Зі зміною провідності клітин пульсація серця може бути змінена також і шляхом введення в клітинну масу адреналіну. Із цього - висновок, що Сонце є основним джерелом постачання енергії серцю, м'язам і всім іншим органам людини й тварин. Все, що живе на Землі, безпосередньо підключене до цього джерела. Його енергія величезна, але біологічні істоти споживають її в мізерно малих дозах, цілком достатніх для життя. Таким чином, наше Сонце, пульсуючи з частотою в один період на секунду, створює на Землі пульсації сердець усіх людей на суходолі і на морі. До цього випромінювання пристосувалися й усі інші клітини тваринного і рослинного походження.

- Повернімося до проблем здоров'я.

- Будь ласка. Багато хвороб мають як мінімум дві взаємозалежні першопричини.

Перша - дисбаланс кислотно-лужного середовища. Це явище спостерігається практично у 100% людей, особливо у віці після 25-30 років. Воно викликане тим, що шлункових соків - пепсину та соляної кислоти (НСІ) - з кожним роком виробляється менше й менше. А вони потрібні не тільки для перетравлювання білкової їжі (на це йде всього близько 2% їхнього складу). Більша кількість, майже 98%, просувається у складі хімусу (харчової грудки) кишковим трактом і за принципом сполучуваних посудин повертається у кров. Соляна кислота й пепсини сприяють окисленню плазми крові, виконують функцію її розрідження й розщеплення чужорідних тіл, наприклад клітин тромбів. Слабокислотне середовище крові сприяє розчиненню мертвих, пошкоджених, хворих та ракових клітин і їхньому виведенню з організму. З кожним роком головних епітеліальних клітин шлунка, які продукують пепсиноген, і обкладкових, секретуючих соляну кислоту, стає менше, а кількість білкової їжі в людини залишається колишньою або збільшується. У такій ситуації в кишковий тракт надходить неперетравлена ​​шлунком у достатній мірі білкова маса. І в кишечнику починається процес гниття, у кров всмоктуються продукти інтоксикації, що знову ж таки призводить до її забруднення.

- То виходить, що у більшості з нас відбувається зародження хвороб також і через вікове зменшення кількості шлункових соків. Отже, людина приречена, і з цим слід змиритися?

- Аж ніяк. Вікова проблема зародження хвороб усувається... розумом. Для стимуляції утворення шлункових соків слід активізувати роботу епітеліальних клітин шлунка. Ця процедура зовсім нескладна. Треба лише через 30 хв. після вживання їжі покласти під язик дрібку солі. Сіль розсмоктується, а слину проковтують. Ця процедура повторюється за схемою: 0,5 год.+1 год.+1 год.+2 год. Всього чотири процедури протягом чотирьох із половиною годин.

- Чому саме так?

- Відповідаю: більше - можна, менше - не ефективно. Процес перетравлювання білків у шлунку триває близько чотирьох із половиною і більше годин. І весь цей час потрібна соляна кислота.

Другий спосіб активізації шлункових соків - вживання під час їди 0,1-0,3 % розчину соляної кислоти. За його відсутності слід приймати яблучний або виноградний оцет натурального бродіння (2-3 ч.л. на склянку води). Але найефективніший засіб - "царська горілка" (бальзам Болотова). У його складі кислоти - соляна, сірчана, азотна (у вигляді нітрогліцерину), оцтова, піровиноградна, ацетилсаліцилова, янтарна, лимонна, а також амінокислоти - метіонін, метилаланін (або тирозин) і триптофан. Такий склад найефективніший для профілактики та лікування онкозахворювань.

Таким чином, знаючи біохімічні процеси у своєму шлунково-кишковому тракті, ми усуваємо першу вікову небезпеку і першу причину зародження хвороб.

Друга небезпека класичній медицині і поготів невідома. Вона ховається в природі кишечнику. Для розуміння суті явища порівняймо процеси перетравлювання їжі в людини й таких тварин, як коза чи вівця. Що в нас із ними подібне, і чим ми відрізняємося?

Названі тварини травоїдні, мають кишковий тракт завдовжки понад 20 м. У їхньому організмі для запобігання процесам гниття рослинної маси є дріжджові бактерії. Їх не виробляє якийсь орган, вони передаються з молоком і кров'ю матері. З їхньою допомогою грудка їжі ферментується до стану дріжджового бродіння, подібного до складу тієї ж квашеної капусти.

Це природне для тварин середовище, насичене вітамінами, мікроелементами, амінокислотами та мінералами.

Та ж коза на пасовищі знаходить для себе, наприклад, чистотіл. Він потрібен їй для очищення крові, печінки, кишкового тракту й запобігання онкозахворюванням. Далі в її раціоні присутні гіркотовмісні рослини, такі як полин, пижмо та ін. Тим самим підтримуються функції внутрішніх органів. Як бачимо, природа обдарувала козу мудрістю.

Тепер про людину. Вважається, що це всеїдна істота (кишковий тракт у нас має довжину близько 5-6 м.). Співвідношення цих величин кратне майже чотирьом одиницям. Отже, вживаючи всяку рослинну їжу, ми повинні їсти того ж таки чистотілу й гіркотовмісних рослин у чотири рази менше, ніж травоїдні тварини. А в нашому раціоні їх немає взагалі. Тому рослинна їжа в людини в 5-метровому кишечнику піддається гниттю, а в кози, в 20-метровому, - ні.

Цей порочний круговорот причинно-наслідкових зв'язків хронічних хвороб можна розірвати лише розумною логікою. Рослинну їжу перед уживанням слід проквашувати, тоді в кишковому тракті припиниться процес гниття. І в кров уже надходитимуть поживні речовини - нейтральні або зі слабокислою реакцією.

У такому разі людина
своїм розумом досягне досконалості природної мудрості кози і зможе убезпечити себе від безлічі хвороб.

Примітка перша. Проквашувати треба все: гриби, огірки, помідори, капусту, буряки, часник, яблука, кавуни, перець, петрушку, хрін, моркву, селеру й інші овочі.

Примітка друга. Отруйні лікарські трави і рослини: чистотіл, болиголов, аконіт, кірказон та інші піддаються молочнокислому бродінню на основі сироватки козячого молока (або сметани). У цьому випадку отрута перетворюється до безпечного ступеня споживання зі збереженням не тільки всіх цілющих властивостей рослини, а й із вищою якістю засвоєння їх клітинами різних органів. Такі ферменти найефективніші для запобігання трансформації доброякісних новоутворень у злоякісні.

- Ви багато уваги приділили темі залужування організму і стану крові. Чому саме ця проблема вас турбує?

- Є таке формулювання: "Байдуже, чим хворіє людина, а помирає вона, як правило, від загусання крові". Цим і зумовлена моя увага до цієї проблеми. Крім того, всяка першопричина тягне за собою ланцюжок багатьох захворювань. Але більшість із них зароджуються в шлунково-кишковому тракті й лікуються відновленням кислотно-лужного балансу.

- У ваших книжках опублікована інформація про досвід регенерації некрозних тканин. Можете прокоментувати?

- Тема надзвичайно важлива, але класична, і народна медицина не приділяє їй належної уваги. Гангрена кінцівок вважається невиліковною і закінчується лише одним - їх ампутацією.

При обмороженнях це може бути одинична операція, а при цукровому діабеті - множинна. Те саме спостерігається при онкозахворюваннях: але не з причини самої хвороби, а внаслідок застосування хіміотерапії та променевої терапії. Таке лікування я називаю ескулапівським.

- Вибачте, чи не надто різкий відгук про роботу хірургів у таких ситуаціях? Адже вони діють відповідно до протоколу, затвердженого Міністерством охорони здоров'я: відсікаючи частину, зберігають життя.

- Я не знаю, хто і за що в цьому міністерстві відповідає, і які протоколи затверджує. Але вже минуло понад три роки після публікації моєї книжки "Медицина з позиції істини" (Київ, 2010 р.), в якій викладено документальні матеріали про успішне застосування методів регенерації як основи переродження некрозних і ракових тканин. Інформацію про це викладено і в моїх лекціях в Інтернеті.

Здавалося б, за такий досвід зцілення безнадійних хворих чиновники міністерства й лікарі повинні б ухопитися як за соломинку. Але жоден їхній співробітник чи хірург ним не поцікавився і не скористався. Напрошується висновок: країні не потрібні здорові люди. За грошові знаки ескулапівський конвеєр рубає руки і ноги, як лісоруб гілки. Хворі стають інвалідами, держава нараховує їм пенсії. І ці гроші знову ж ідуть в аптеки. Якийсь чаклунський бізнес-клуб, а не медицина...

- Скажіть, а іноземці з цієї проблеми до вас зверталися?

- Звісно. Щойно з'явилася про це інформація в Інтернеті, прибули китайці, потім в'єтнамці. Мабуть, Пекін і Ханой до мого будинку ближчі, ніж Київ...

- Будь ласка, детальніше, з конкретними прикладами.

- Я помітив, що ракові клітини починають утворюватися на тлі ослаблення регенераційних властивостей організму. Якщо регенерація розблокована, розвиток раку буде зупинено, оскільки регенерація і рак - два взаємовиключні процеси. А гангрена подібна до ракоутворення.

Тепер приклади. До мене зверталися люди в тих випадках, коли офіційна медицина списувала їх як безнадійних або пропонувала ампутацію. Мені довелося консультувати лікаря, який проводив у домашніх умовах безкровну операцію. В результаті було врятовано життя хворому Р.Шевазі, котрий відморозив ноги. Із допомогою "царської горілки" вдалося зупинити гангрену й наростити на оголені кістки живу тканину. Майже два роки йшов процес відновлення м'язів і пальців. Зараз пацієнт здоровий, і його ноги у відмінному стані.

У В.Якушка була роздроблена кисть правої руки, яка потрапила в дробильний верстат. Кістку була переламана, а шкірно-м'язовий покрив перетворився на суцільну масу. Хворий звернувся після місячного госпітального лікування, де хірурги заявили про необхідність ампутації кисті у зв'язку з тим, що відбувалася муміфікація пальців та інших кісткових тканин.

Некроз був запущений, тому переродження клітин відбувалося при дуже сильних болях. Наша методика полягала в зупинці процесу переродження тканин і відновленні регенераційного процесу. Із цією метою застосовувалася йодована морська сіль з добавками сульфатів: CuSO4, Na2SO4, MgSO4, FeSO4. Ми використовували розчин марганцю, перекис водню, а також рослини: алое (агаву) і чистотіл. Хворий вживав по 100 г "царської горілки" і перейшов на амінокислотне харчування Болотова. За півтора року лікування сформувалася кістка, і кисть руки відновила свої колишні функції.

Киянин П.Орлюк відморозив пальці. Він більше місяця рятувався від гангрени. У лікарні йому муміфікували пальці й запропонували їх відрізати.

Знову ж, із допомогою "царської горілки" ми зупинили гангрену і почали перероджувати гниючі тканини пальців на живі тканини. Перев'язки робили раз на тиждень, а то й рідше. Вимивати гній із ран не можна, бо він є будівельним матеріалом молодих клітин.

Рани при перев'язці відмочували марганцівкою, обробляли перекисом водню, і прямо на живе м'ясо лягав тампон із сіллю, алое і чистотілом. При цьому застосовували знеболюючі засоби. Кінооператор А.Лісовий знімав на кіноплівку сцени перев'язки та лікування.

Аналогічно нам вдалося відновити шкірний покрив опіку тіла четвертого ступеня та обмороження кистей рук у 32-річного С.Неклюєва.

Із цих фактів я можу зробити узагальнюючі висновки:

1. Чорні мертві клітини, всупереч думці лікарів, лікуються і регенеруються. Те, що в класичній медицині вважають божевіллям, у нас зцілюється в домашніх умовах.

2. Опіки також піддаються регенерації, і пересадка шкіри в багатьох випадках необов'язкова.

- Останніми роками в Україні створено чимало онкоклінік, між якими йде суперництво за залучення пацієнтів. І водночас причина цієї хвороби досі невідома. Зокрема, фахівці клініки, яка "завжди на п'ять кроків попереду", заявляють, що рак шлунка зумовлений хелікобактером пілорі. І для знищення цієї бактерії вже створено вакцини. Що ви можете сказати з цієї проблеми?

- Я не лікар і не можу коментувати рекламні сюжети. Але онкологія як наука зародилася не сьогодні. Ще в Древньому Єгипті фараонів і жерців, які захворіли на неї, лікували крокодилячою кров'ю. Про це я дізнався після перекладу "лікарського порадника фараонів". Отримані з нього відомості скрупульозно вивчав, зіставляючи шлункові соки і кров "нащадків" динозаврів і людини. Обстежував крокодилів, алігаторів, кальмарів, восьминогів, акул, черепах, змій, ворон, осетрові види риб.

Перше, на що звернув увагу: кров рептилій омивається шлунковим соком. Але й у людини є подібне явище. Друге: крокодил не піддається вірусним і бактеріальним інфекціям, а людина піддається. Постало запитання: чому?

Тому що ступінь кислотності шлункових соків у крокодила всемеро вищий, ніж у людини. Віруси й бактерії просто гинуть у кислотному середовищі. Тоді я почав піддавати себе всіляким вірусним інфекціям з метою самозараження. Й одразу ж починав уживати штучно створену кислотну суміш - аналог шлункового соку крокодила. Так виникла "царська горілка" - бальзам Болотова.

Тепер про хелікобактер пілорі. Цю бактерію виявляють у 80-90 % населення Землі (близько 6 млрд людей). Водночас, за статистичними даними, від раку шлунка помирає близько 1 млн людей на рік. Якщо розділити величину числа щорічних втрат на загальне число інфікованих, то отримаємо співвідношення в 0,0166. Тож залишмо хелікобактер у спокої, або нехай його вакцинують без прив'язки до онкології.

Натомість звертаю увагу на стан пілоруса цибулини дванадцятипалої кишки, через який у шлунок можуть проникати лужні речовини печінки та підшлункової залози. У разі неповного закривання пілоруса, в пілоричному відділі шлунка опиняється суміш пепсину (у присутності слизу + соляної кислоти) і лугів. А це завжди призводить до реакції їхньої взаємної нейтралізації. Оця гримуча суміш різнорідних речовин і здатна роз'їдати стінки шлунка, утворюючи камені, шлаки і гази. Ураження стінок шлунка викликає печію, потім гастрит, виразку і згодом - утворення ракової пухлини. Те саме відбувається і в дванадцятипалій кишці.

Такий стан пілоруса я називаю явищем зсуву. Воно можливе при системних стресах, нераціональному харчуванні (обжиранні) й інших причинах. Медикаментозно або хірургічним шляхом цей зсув не виліковується. Є лише дві методики відновлення функцій цього м'язового клапана. Перша: приведення до норми кількості шлункових соків. Друга: чищення шлунково-кишкового тракту з допомогою макух. Конкретні рекомендації щодо таких процедур викладено в більшості моїх книжок.

Примітка. Приклад успішного лікування раку шлунка я навів у книжці "Медицина з позиції істини". Хвора Т.Федосова, 44 роки, 2008 р. проходила курс лікування під наглядом лікаря доцента Анатолія Тофана. Лікування проводилося із застосуванням рекомендацій за вже відомою читачам методикою. Протягом місяця відбувалася регенерація пухлинної тканини з допомогою відомих кислот. Хвору виписано в стані повного одужання.

Тепер з приводу рекламованих синтетичних та інших протиракових ліків. Хворим і їхнім родичам слід розрізняти медицину і бізнес. На жаль, я маю підстави стверджувати, що протиракових ліків, здатних знищити всі онкоклітини, нема і бути не може.

- Поясніть, чому?

- Відповідаю: вбити онкоклітини ні в здоровому організмі, ні у сформованій пухлині неможливо, бо вони - найсильніші в організмі і мають організовану систему самозахисту.

Будь-які хіміопрепарати також безсилі: вони лише сприяють пухлині в боротьбі з імунною системою хворого. Мої приватні дослідження дають підстави стверджувати, що рак шлунка можливий тільки в осіб зі зниженою або нульовою кислотністю шлункових соків. (pН - 5,5-7,0). У здорової людини найвищий ступінь кислотності шлункових соків (pН - 1,2-1,5), що гарантує розщеплення будь-яких ракових клітин. І це еталон для нормально розвинених людей. Природно, гарантія не поширюється на осіб, які вживають алкоголь, нікотин і ведуть "дикий" спосіб життя.

Основою запропонованої мною методики зцілення онкохворих є відмова від боротьби на знищення ракових клітин. На зміну цьому формулюванню має прийти інше: створення несприятливого середовища для живлення переродженої (трансформованої) клітини. Те саме стосується пухлини й метастазів.

Онкоклітини, котрі живуть у лужному середовищі, життєздатні й сильні. Ті ж клітини, які перебувають у кислотному середовищі, стають нежиттєздатними. Вже тому організм потрібно не залужувати, а окисляти. А в лімфі слід підтримувати сольове середовище. У кислотно-сольовому середовищі гинуть усі патогенні віруси, бактерії, онкоклітини, гельмінти й інші паразити. На клітини пухлини впливають також алкалоїди рослин, що містять отруту, настояні на спирту або ферментовані на сироватці козячого молока. Коротко алгоритм самозцілення при онкології викладено в газеті "Здоров'я і довголіття" (№42, жовтень 2012 р.).