Запізнення ціною життя

18 лютого, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про те, як влада, вдаривши по НАБУ і Ситнику, тікає від відповідальності за провал вакцинації

Запізнення ціною життя
© pixabay/elf-moondance

А пам'ятаєте, як раніше було весело? У ВР регулярно траплялися масові бійки, з трибуни виносили з букетом прем'єр-міністра, а міністр МВС кидав склянку з водою в голову ОДА. Пандемія коронавірусу круто змінила наше життя навіть у цьому. Фізичних проявів конфліктів на вищих рівнях країни за останній рік стало менше, зате інформаційних — значно більше. Перелічувати всі немає сенсу. Публічний «махач» між міністром оборони та головнокомандувачем, замовні піар-битви між главами Мінстратегу, Укроборонпрому та космічного агентства — це лише надкилимова частина владної безвідповідальності.

Одна з цих численних повістей — про те, як посварилися очільник Мінздоров’я Максим Степанов і гендиректор ДП «Медзакупівлі України» Арсен Жумаділов, — подразнює наші очі й вуха вже майже рік. Якби при цьому ще щось робилося, пережити конфлікт можна було б легко, — й не таке бачили. Але на сьогодні Україна — єдина країна Європи, де з вакцинами все чисто. У сенсі — їх усе ще немає.

15 лютого, в день, коли, згідно з анонсами глави Мінздоров’я і головного санітарного лікаря, в Україні нарешті мала з'явитися (але так і не з'явилася) перша партія вакцин, Кабмін підтримав поправку до законопроєкту про врегулювання статусу НАБУ, яка дозволяє звільнити нинішнього директора бюро Артема Ситника.

За даними джерел ZN.UA в офісі президента, поправку «з голосу» вніс міністр юстиції Денис Малюська на дуже наполегливе прохання Володимира Зеленського. Так президент відреагував на виконання НАБУ прямої норми КПК (ст.214) і початок розслідування щодо закупівлі вакцин від COVID-19. Приводом до цього стала заява від 3 лютого гендиректора ДП «Медзакупівлі України» Арсена Жумаділова про корупційну складову Мінздоров’я при закупівлі вакцини від ковід за завищеною ціною.

Арсен Жумаділов / Facebook

Розбірки між Арсеном Жумаділовим і Максимом Степановим за контроль над закупівлями медикаментів б’ють по рейтингу президента, який особисто обіцяв старт вакцинації. Факт відкриття справи про вакцини для Володимира Зеленського (і так незадоволеного директором НАБУ через справи на заступника глави ОП Олега Татарова) став останньою краплею і формальним приводом використати цю ситуацію, щоб убити двох зайців зразу. З одного боку – отримати на чолі НАБУ контрольованого керівника, яким не є Артем Ситник. З іншого (прикривши корупційну складову) — обілити власну неспроможність щось зробити, аби нарешті забезпечити населення вакцинами.

Ґрунт для «правильного» голосування депутати ВР активно підживлюють інформаційно. Степанов на брифінгах продовжує шукати винних у зриві президентської програми вакцинації населення, про яку Зеленський неодноразово заявляв, пояснюючи затримку з постачанням вакцини кримінальними справами, порушеними НАБУ. Хоча корупційна складова в закупівлях вакцини зрозуміла всім, міністр охорони здоров'я намагається обвинуватити НАБУ у вирішенні своїх політичних питань за рахунок інтересів держави й натякає, що коли події так розвиватимуться й далі, перед Україною залишиться тільки один вибір — російська вакцина, чого особисто Степанов зовсім не хоче.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Спробуймо розібратися, хто ж насправді винен у зриві кампанії вакцинації. І чи в міністра охорони здоров'я є моральне право обвинувачувати когось (особливо після того, як термін обіцяного ним початку кампанії вже сплив), чи це чергова маніпуляція фактами? Адже, суворо кажучи, дискредитація іміджу країни насправді полягає якраз у відсутності конкретних рішень і дій, в імітації активної діяльності без реальних кроків. Саме це від початку пандемії ми найчастіше бачили з боку Мінздоров’я, яке неодноразово публічно анонсувало, що переговори зі світовими компаніями про закупівлю вакцин ведуться з травня.

Важко не погодитися, що коли б це було так, то вакцини Україна вже точно мала б. Дев'яти місяців для проведення переговорів та оформлення замовлення цілком достатньо. Особливо з урахуванням того, що на цю закупівлю не поширюється дія Закону «Про публічні закупівлі». Країни, котрі розпочали переговори про закупівлю вакцини влітку, з вакцинацією своїх громадян стартували вже наприкінці грудня 2020-го — початку січня 2021-го.

Медичні закупівлі України/facebook

ДП «Медзакупівлі України» було уповноважене на закупівлю вакцин тільки 9 грудня 2020 року — наказами Мінздоров’я №2839 і №2840. При цьому 21 грудня міністр Степанов у листуванні з Жумаділовим (як випливає з заяви останнього до НАБУ) зажадав погоджувати з Мінздоров’я всі дії щодо закупівлі вакцин. 23 грудня ДП «Медзакупівлі» звернулося до Мінздоров’я по узгодження договорів із двома потенційними контрагентами. Однак погоджений, зрештою, був тільки один із них — на закупівлю 1,9 млн доз Coronovak від китайського виробника Sinovac Biotech через українську компанію «Лекхім». При тому що вести переговори про стратегічну продукцію (якою у світі зараз є вакцини) з такою країною, як Китай, може тільки держава, а не посередники.

У принципі, голова наглядової ради групи «Лекхім» Валерій Печаєв, який почав виявляти активність із приводу вакцини Sinovac ще в червні 2020 року, просто заповнив вакуум. Певна річ, не на збитки собі, він зробив те, що весь цей час мусила робити держава в особі президента, МЗС, посольств, Мінекономіки, які мали вести переговори на державному рівні, і Мінздоров’я, яке мало курирувати й координувати весь цей процес.

Таким чином, на початок 2021 року Україна мала єдиний контракт на закупівлю вакцини. І той, зрештою, зависнув. 3 лютого (дата, що дивним чином збіглася з датою відкриття справи НАБУ) компанія «Лекхім» звернулася з листом до українського уряду з проханням перенести поставку першої партії на квітень 2021-го. Через затримки як зі схваленням препарату в Китаї, так і з прийняттям Верховною Радою нового закону про реєстрацію вакцини. Крім того, «Лекхім» просив переглянути визначення критерію ефективності препарату. Як відомо, ефективність Coronovak на сьогодні становить 50,38%, тоді як у контракті закладено вимогу — не менше 70%.

У рамках ініціативи COVAX Україна також має отримати вісім мільйонів доз вакцин. Із них ще тиждень тому країна готувалася прийняти й розподілити першу партію — 117 тисяч доз Pfizer/Biontech. Тепер замість неї очікують 500 тисяч доз AstraZeneca/Oxford, вироблених за ліцензією Serum Institute (Індія). Це — частина із 12 мільйонів доз, підтвердження про поставку яких за контрактом між Serum Institute і Crown Agents Україна отримала 5 лютого від компаній AstraZeneca і Novavax, про що Степанов відрапортував Зеленському. Але й вони затримуються. З причин логістичного характеру, як стверджує міністр охорони здоров'я.

Хоча на цей момент особисто в мене викликає сумнів кожне твердження Максима Степанова. Наприклад, коли міністр заявляє, що йому заважають підвищити зарплату медикам, — виглядає це, щонайменше, смішно. Тіньовий оборот країни у відносинах лікар—пацієнт становить 50 млрд грн на рік. Кваліфіковані фахівці на базі держлікарень отримують на місяць від кількох десятків до сотень тисяч гривень. І підвищення їм офіційних зарплат навіть удвічі цієї ситуації жодним чином не змінить.

Із самого початку перебування на посаді міністр, здається, не прийняв жодного обміркованого і своєчасного рішення, активно включившись тільки в боротьбу із зачатками медреформи та в пошук відкотів на медзакупівлях. Відтак, профукав усе, що тільки можна було, а тепер активно намагається в цьому кого-небудь звинуватити.

Так, Мінздоров’я обвинувачує ДП «Медзакупівлі України» у зриві закупівель 108 з 483 позицій лікарських препаратів і обладнання на суму 949,7 млн грн у 2020 році. ДП, стверджує Мінздоров’я, вчасно не провело також фінансових операцій: на 163 млн грн — з антиретровірусної терапії, на 100,5 млн грн — з серцево-судинних захворювань, на 60,3 млн грн — з дорослої онкології, на 10,2 млн грн — з дитячої онкології, розсіяного склерозу, ДЦП та ідіопатичної дистонії.

ДП «Медзакупівлі України», своєю чергою, стверджує: з травня 2020 року Мінздоров’я ігнорувало попередження про ризики в закупівлях і необхідні документи, які дозволяють їх розпочати, надало зі значною затримкою.

Крім того, у червні уряд прийняв Постанову №478, згідно з якою ДП має узгоджувати з Мінздоров’я всі технічні, якісні та інші характеристики товарів на закупівлю. Ця постанова затримала оголошення тендерів у середньому на місяць, а з окремих позицій — і на довше.

Опоненти звинувачують ДП «Медзакупівлі України» у проведенні так званих сліпих тендерів, на які ніхто не приходить, бо участь виробників у них не було забезпечено попередньою роботою. І, в результаті, ліки не закуповуються. Серед оголошених ДП «Медзакупівлі України» на ProZorro тендерів справді є безліч таких, які не були проведені, тому що заявки подав лише один учасник. Однак навряд чи можна стверджувати напевно, що це є організаційним недоглядом ДП. Причиною могли стали інші фактори – наприклад, несвоєчасна оплата замовником поставок в інші періоди, висока конкретність предмета торгів, коли продати державі виявляється невигідно... Невдовзі має розпочатися зовнішній аудит закупівель 2020 року Рахунковою палатою. Об'єктами перевірки стануть як Мінздоров’я, так і ДП «Медзакупівлі України». Тоді, сподіваємося, буде дано об'єктивну оцінку закупівельному процесу минулого року.

 Хай там як, із хронологією проведення закупівель ДП «Медзакупівлі України» 2020 року можна ознайомитися у звіті тут.

МОЗ України/facebook

Де можна ознайомитися зі звітом про діяльність Мінздоров’я?

Із Фонду боротьби з COVID-19 на 1 січня 2021 року не були використані 11,9 млрд грн, заявив недавно голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Переважно через неналежну координацію дій уряду, а також непослідовні й несвоєчасні рішення. Зокрема, Мінздоров’я не використало 1,4 млрд грн на реалізацію державних гарантій медичного обслуговування населення (додаткове фінансування) і 2,1 млрд грн на забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров'я на спалахи COVID-19 і забезпечення засобами індивідуального захисту.

Виділені йому кошти Мінздоров’я освоювало зі значною затримкою.

Один із прикладів — купівля апаратів ШВЛ. Хоча кошти було виділено у квітні, наказ про розподіл апаратів міністр Степанов підписав тільки 11 листопада.

Не зміг він забезпечити і обіцяних президентом Зеленським ще в березні 2020-го виплат лікарям за роботу з хворими на ковід. Рішення про спрямування надбавок і доплат медпрацівникам (5,9 млрд грн) прийняли тільки в липні, а паспорт бюджетної програми затвердили лише наприкінці вересня. Доти лікарі отримували доплати виключно з місцевих бюджетів.

Аналогічно, уряд тільки в липні прийняв рішення про спрямування коштів на закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних лікарень (4,7 млрд грн), за підготовку якого відповідало Мінздоров’я.

Загалом, чотири з дев'яти рішень про виділення коштів на медичну сферу (зокрема надання субвенції місцевим бюджетам на купівлю кисню) уряд прийняв тільки в жовтні й листопаді 2020 року, тобто через вісім місяців після початку пандемії, хоча гроші на це були доступні вже з квітня.

З окремих напрямів, наприклад фінансування медпослуг за Програмою медичних гарантій, фактичний рівень використання коштів на 23 грудня дорівнював нулю.

Все робилося і продовжує робитися пізно. Останній приклад — ситуація на Івано-Франківщині, лікарняна мережа якої нині не впорюється з прийомом ковідних пацієнтів. Ситуація прямує до катастрофічної вже майже тиждень, але тільки 17 лютого було прийнято рішення про впровадження в області обмежень «червоної» зони. Причому... з 22 лютого, коли вільних ліжок не залишиться зовсім. А 16 лютого «Укрзалізниця» оголосила про намір запустити з наступного тижня додатковий потяг із Києва на Чернівці, який зупинятиметься в Івано-Франківську. На численні прохання пасажирів... Щоб усі охочі змогли відвідати гірськолижні курорти в західних регіонах, а заодно й підчепити новий для України британський штам коронавірусу. Подейкують, що друга хвиля епідемії, яка, почавшись у західних областях, скоро накриє всю країну, пов'язана саме з ним. Хоча перевірити це неможливо. Для цього потрібно проводити секвенування (визначення набору генів) зразків ковіду, що для України — зі сфери фантастики. Та що там. Зі сфери фантастики — не тільки гра на випередження, а просто своєчасна реакція і вживання заходів для гасіння пожежі. Доки все не згоріло дотла.

Управлінська система країни — квінтесенція корупції та некомпетентності, ціна якої вже обчислюється тисячами додаткових смертей українців, оскільки йдеться насправді не тільки про закупівлі, які стосуються ковіду.

Виправдатися і перевести стрілки не вийде. Час «першого конверта» давно минув. І гроші, щоб реагувати вчасно, у Мінздоров’я точно були.

Більше статей Алли Котляр читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК