Кадри захоплення будинку Генпрокуратури України бійцями спецпідрозділу «Беркут» обійшли світ і викликали відвертий шок у тих країнах, де немає традиції використовувати силові структури для врегулювання політичної кризи. У цей і наступні дні з багатьох столиць європейських країн у свої посольства в Києві телефонували, нічого не розуміючи, працівники центральних апаратів глав держав і МЗС, намагаючись з’ясувати, що ж відбувається в Україні, оскільки події, демонстровані на телеекранах, виглядали як початок державного перевороту. Пізніше деякі дипломати казали «ДТ», що подібні дії спецпідрозділу МВС і особисто міністра Цушка аж ніяк «не зміцнюють у країні стабільність і не сприяють урегулюванню політичної кризи»...
Наступного дня після подій у будинку Генпрокуратури із заявами виступили представники Єврокомісії (єврокомісар із питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер), а також головуюча в Європейському Союзі Німеччина. Спільним для цих заяв став меседж: політичні сили України мають зробити все для пошуку конструктивного і мирного вирішення поточної політичної ситуації й утриматися від будь-яких дій, які можуть погіршити її.
Цієї ж думки дотримується і верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики у сфері безпеки. Хав’єр Солана в телефонній розмові з прем’єр-міністром Віктором Януковичем заявив про неприпустимість силового сценарію розвитку подій в Україні. «Не можна допустити силовий варіант урегулювання кризи», — процитувала впливового єврочиновника прес-служба Кабінету міністрів.
Солана, до речі, озвучив і інший важливий для українського політикуму меседж — ситуацію в Україні потрібно прояснити якомога швидше. Києву також необхідно це зрозуміти, оскільки Європа справді втомилася як від непрогнозованості розвитку подій, так і від перманентної політичної кризи в нашій країні, де замість проведення необхідних політичних та економічних перетворень політики займаються перерозподілом владних повноважень і дискредитацією своїх опонентів. Хоча Адріан Северін, глава делегації депутатів Європарламенту, котрі цього тижня побували в Україні, й зазначив, що розвиток демократії в Європі залежить від політичного діалогу в Україні, показовим є й інше. У деяких країнах, що входять до Європейського Союзу, знову починає утверджуватися думка, що у зв’язку з існуючим у нашій країні хаосом, посиленням авторитаризму в Білорусі і жорсткістю антизахідної риторики Росії (за посилення залежності європейських країн від російських енергоносіїв), можливо, слід дистанціюватися від подій у цій частині Європи й надати Росії негласні преференції у вирішенні питань на території пострадянського простору.
І тут буде доречно процитувати точку зору колишнього глави румунського зовнішньополітичного відомства, а нині європарламентарія Адріана Северіна: інтеграцію України в Європейський Союз може стримати сьогоднішня політична криза. За його словами, політична еліта України готова застосовувати лише законні засоби досягнення домовленостей. «Але після наших співбесід політики висловлювали судження, що розходилися з цими принципами. І нас це турбує», — сказав пан Северін.
Внутрішньополітичний хаос, який переживає наша країна в останні тижні в цілому, і захоплення будинку Генпрокуратури зокрема, схоже, позбавив світову спільноту ілюзій стосовно процесів, що відбуваються в Україні. Не випадково в заяві посольства Німеччини міститься «настійний» заклик до президента і прем’єр-міністра «реалізувати свою відповідальність задля подолання політичної кризи шляхом переговорів». А Северін зауважив: Європарламент вважає необхідним, щоб українська демократія розвивалася на основі плюралістичного підходу, а не як популістська демократія, оскільки саме остання призводить до диктатури.
Натомість голова моніторингового комітету парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Едуард Лінтнер закликав президента і прем’єр-міністра України згадати про відповідальність перед народом своєї країни. Глава комітету ПАРЄ вважає, що РЄ охоче виконуватиме посередницькі послуги. Однак, заявив він відразу після початку кризи навколо Генпрокуратури, необхідно, щоб вихід із ситуації знайшли самі українці, оскільки всі подальші кроки після закріплення домовленостей мають бути визнані й підтримані всіма учасниками конфлікту. «Ми не можемо їх примусити до цього. Але відповідальність перед народом України і державою має змусити їх знайти компроміс», — сказав Едуард Лінтнер.
Який алгоритм подолання політичної кризи в Україні бачать сьогодні в Європі? Насамперед, кризу слід урегульовувати мирними, політичними засобами. На наш погляд, досить показовою є заява Адріана Северіна, що Європейський Союз і Європарламент готові надати нашій країні допомогу з тим, щоб політичними засобами вирішити проблеми і продовжити позитивні реформи з інтеграції України в ЄС. На думку європарламентарія, недотримання досягнутої політичної угоди призведе до серйозних наслідків і може вплинути на майбутні відносини України та ЄС. Це перше. Друге: за наявності політичних домовленостей, рішення Конституційного суду зовсім не обов’язкове.
Третє: всім учасникам політичного процесу потрібно виконувати досягнуті домовленості. У цій думці одностайні як представники країн, що входять до Євросоюзу, так і представники Сполучених Штатів. «Тепер, коли дискусія перейшла у площину прийняття законів для забезпечення чесних, прозорих і демократичних виборів і для продовження просування в реалізації амбіційної програми українських політичних та економічних реформ, ми підкреслюємо подальшу значимість переговорів і поступок. Треба, щоб досягнутої угоди дотримувалися й уникали односторонніх дій або заяв, які могли б зашкодити її виконанню. Насамперед сторони повинні ще рішучіше дотримуватися обіцянок не вдаватися до використання сили у вирішенні політичних суперечностей», — підкреслюється в заяві посольства Сполучених Штатів.
Своєю чергою, Хав’єр Солана, коментуючи поступки, досягнуті в ніч із суботи на неділю президентом, прем’єр-міністром та спікером, висловив сподівання, що український парламент прийме законодавство, яке міститиме гарантії, необхідні для вільних і справедливих виборів. «Нині в Україні час усім сфокусуватися на необхідних реформах. Це також дасть подальший імпульс поглибленню зв’язків між Європейським Союзом та Україною. Євросоюз дотримується своїх зобов’язань у плані цього партнерства, рівень якого залежить від якості української демократії та реформ», — підкреслив верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики в галузі безпеки.
При цьому представники країн, які входять у демократичне співтовариство, вважають, що політичні сили України повинні продовжити процес реформ для створення збалансованої конституційної системи, а також зміцнення у країні демократичних інститутів. Так, Беніта Ферреро-Вальднер вважає, що відновлення політичної стабільності в Україні є фундаментом для продовження політичних і економічних реформ у країні та зміцнення й поглиблення партнерських відносин між Україною і Євросоюзом: «У цьому контексті я закликаю всі політичні сили в Україні взяти участь у завершальному консультаційному процесі з погляду заснування збалансованої конституційної системи в Україні з контролем і балансом». До речі, таку ж думку привселюдно висловлював і Адріан Северін.
Четверте: політики повинні й надалі бути готовими до поступок і втримуватися від односторонніх дій. На думку європейських політиків, недотримання досягнутих між президентом, прем’єр-міністром та спікером парламенту домовленостей про позачергові парламентські вибори можуть призвести до серйозних наслідків, позначитися на настроях суспільства, а також на відносинах України з Європейським Союзом і міжнародним співтовариством. І, нарешті, європейські інститути готові запропонувати свої посередницькі послуги як у вирішенні конфлікту, так і в проведенні дострокових парламентських виборів. Але, схоже, найкращим варіантом для всіх був би самостійний вихід нашої країни з політичної кризи. У такому разі, вважають наші зовнішньополітичні партнери, Україна вийде з кризи «більш демократичною, більш об’єднаною і більш європейською, вона не буде марною»...