Шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі: громадський зріз

У переддень зустрічі в Хельсінкі президентів США Дональда Трампа і Росії Владіміра Путіна "Дзеркало тижня. України" опублікувало тематичне анкетування лідерів провідних політичних партій з приводу бачення врегулювання міждержавного конфлікту на Донбасі.

Лідери партій відповідали на низку запитань, від можливості введення миротворчого контингенту на непідконтрольну територію - до можливого майбутнього статусу наразі непідконтрольних територій.

У квітні-травні об'єднання українських аналітиків "Кальміуська група", що ставить за мету відновлення державного суверенітету на Донбасі, організувало першу хвилю дослідження громадської думки стосовно питань, пов'язаних із реінтеграцією окремих районів Донбасу та зміцнення громадської єдності в Україні. Результати дослідження були презентовані 4 липня.

Більшість запитань до громадян України від "Кальміуської групи" перегукувалися із запитаннями "Дзеркала тижня" до політиків. У цій статті ми покажемо ставлення звичайних громадян до тих проблем, які оцінювали політики, і спробуємо порівняти відповіді.

Дослідження "Кальміуської групи" проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування - телефонні інтерв'ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування - з 14 квітня по 2 травня 2018 року. Вибірка становила
1975 респондентів, із них 536 - з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1975 респондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами, згідно з даними Державної служби статистики України на 1 січня 2017 р; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганської областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка становить: для України - не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей - не більше 4,9%. Дослідження проводилося в усіх областях України, за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей і Автономної Республіки Крим.

Якою має бути подальша доля тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей?

Опитування "Кальміуської групи" засвідчило, що громадяни не мають чіткого й усталеного погляду на подальшу долю непідконтрольних територій Донбасу. Відносно популярні - полярні варіанти.

Варіант надання цим територіям особливого статусу автономії після виборів за українським законодавством вважають прийнятним або, швидше, прийнятним 48% опитаних, майже стільки ж - 47% - вважають цей варіант неприпустимим у жодному разі або, швидше, неприпустимим.

При цьому 58% опитаних абсолютно не згодні або частково не згодні, що надання цього статусу непідконтрольним районам - це поразка України.

Водночас 36% згодні, що це заморожування ситуації та можливість для Росії маніпулювати Україною через використання впливу Росії на зазначених територіях.

Надання особливого статусу автономії цим територіям без проведення виборів за українським законодавством прийнятне лише для 25% опитаних.

Найбільш бажаним варіантом є збереження статус-кво -непідконтрольні території Донбасу залишаються частиною України, за умови здійснення децентралізації, з таким самим статусом, як і решта областей України. Цей варіант підтримують 77%. Одночасно 72% опитаних вважають прийнятним або, швидше, прийнятним варіант тимчасового обмеження повноважень цих територій, порівняно з іншими районами, доки ситуація не нормалізується.

Найменшу підтримку мають варіанти входження цих територій до складу Російської Федерації, - прийнятні тільки для 7%опитаних. Подальше існування самопроголошених республік на території непідконтрольних районів Донбасу прийнятне для12% опитаних.

Ці результати свідчать, що одна й та сама людина може одночасно підтримувати декілька варіантів вирішення конфлікту, як жорсткі, так і м'які, залежно від наявних умов.Значна частина суспільства готова до особливого статусу як компромісу, якщо це приведе до припинення бойових дій та миру, проте більшість воліє зберегти довоєнний статус-кво.

Яким шляхом має відбуватися відновлення суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області?

Впродовж нинішнього року абсолютна більшість опитаних очікує фокусування не на військовій операції, а на діалозі та переговорах, - 74%. З них 37 % безумовно очікують фокусування на діалозі та переговорах і 37% - швидше, очікують фокусування на діалозі та переговорах. 13%,швидше, очікують посилення військових операцій, ще 7% - безумовно очікують посилення військових операцій. 6% не змогли визначитися.

Тим часом 39% опитаних вважають військову операцію української армії для досягнення вирішальної перемоги ефективною у вирішенні конфлікту, 32% вважають, що така операція погіршить ситуацію, а 17% - що це жодним чином на ситуацію не вплине.

Продовження операцій української армії на тому самому рівні активності, що й тепер, на думку 53% респондентів, ніяк не вплине на ситуацію, 19% вважають такі дії ефективними у вирішенні конфлікту, 18% вважають, що це погіршить ситуацію, 10% не змогли визначитися.

Попри те, що відносна більшість опитаних (39%) вважають військову операцію української армії ефективною у вирішенні конфлікту, абсолютна більшість опитаних (85%) упевнена, що пряме військове вторгнення Російської Федерації, яке може відбутися у разі наступу українських військ (про що натякав президент Росії Володимир Путін під час своєї останньої прямої лінії з громадянами Російської Федерації, погіршить ситуацію. Абсолютна більшість опитаних (70%) вважає, що продовження військових дій з боку збройних загонів самопроголошених "ДНР"/"ЛНР" також погіршить ситуацію.

Найпопулярнішим шляхом врегулювання конфлікту на Донбасі для громадян є міжнародні переговори. Найбільш підтримуваний варіант - розширені міжнародні переговори між усіма сторонами конфлікту, з можливим залученням ЄС, США та інших країн і міжнародних організацій, але без залучення самопроголошених "республік". 59% опитаних вважають такий варіант ефективним у вирішенні конфлікту. На думку24%, такі переговори жодним чином не вплинуть на ситуацію, тоді як 11% вважають, що це навіть її погіршить. Ще 5% не визначилися.

Другий за популярністю варіант - примушення Росії до поступок і завершення конфлікту з використанням міжнародних санкцій та тиску. Він ефективний для 49%опитаних, проте 31% вважає, що це ніяк не вплине на ситуацію, а 15% - що це її погіршить.

Прямі переговори української влади з Росією ефективні для48% опитаних і неефективні - для 41%.

З міжнародних ініціатив вирішення конфлікту найпопулярнішим виявилося запровадження тимчасової адміністрації ООН, за підтримки миротворчих сил, для управління окупованими територіями, - 60%вважають такі дії ефективними у вирішенні конфлікту.

В ефективність посилення санкцій Європейського Союзу та США проти Росії вірять 55% опитаних, 29% вважають, що це жодним чином не вплине на ситуацію, 13% думають, що такі дії її погіршать.

На думку 50%, отримання Україною летальної оборонної зброї від США чи інших західних країн буде ефективним у вирішенні конфлікту. На думку 33% - погіршить ситуацію. З цього питання спостерігається відчутна поляризація, - лише 13%вважають, що це ніяк не вплине на ситуацію.

Підтримка такого варіанту вирішення конфлікту залежить від відстані до зони бойових дій: чим до неї ближче, тим менше місцеве населення вірить в успіх надання зброї.

Для 37% оголошення самопроголошених "республік" терористичними організаціями, а їхніх ватажків - злочинцями та припинення з ними будь-яких переговорів - ефективне, проте 30% опитаних вважає, що це жодним чином не вплине на розв'язання конфлікту, а 26% - що це погіршить ситуацію.

Як ви ставитеся до подальшої долі Мінських угод?

Мінські угоди схвалюють більшість (55%) опитаних. У тому числі - 10% схвалюють їх цілком, ще 45% - швидше, схвалюють. Лише 14% цілком їх відкидають і 24% - швидше, відкидають. 7% не визначилися, і їм важко сказати. Попри відносно високу підтримку, лише 26% опитаних вважає, що знає багато й має достатньо інформації про Мінські угоди. 59% - щось чули, але потребують більше інформації, 15% - нічого не знають.

Ставлення до амністії.

Варіант повної амністії для всіх сторін конфлікту не є популярним (усім усе вибачають). 36% опитаних абсолютно не згодні з цим. 31% - швидше, не згодний, 16% - швидше,згодні, 12% - цілковито згодні, 5% - важко сказати.

Варіанти амністії тільки для тих, хто брав участь у незаконних військових формуваннях на непідконтрольних територіях і не вчинив серйозних злочинів, як-то вбивства цивільних осіб, викрадення людей, зґвалтування, і варіант - ніякої амністії (кожного треба притягнути до відповідальності) мають майже однакову підтримку.

59% підтримують часткову амністію (26% - цілковито згодні,33% - швидше, згодні), 23% абсолютно не згодні, 14% - швидше, не згодні, 4% - не визначилися.

З варіантом "ніякої амністії" згодні 60% (цілковито згідні -36%, швидше, згідні - 24%), 21% - швидше, не згодні, абсолютно не згодні - 16%, ще 4% - не визначилися.

Близько половини опитаних сумніваються, що амністію можна буде провести чесно і без зловживань.

Питання, хто має приймати рішення про надання чи відмову в амністії певній особі, виявило низький рівень довіри до українських суддів. Лише 11% вважають, що рішення про амністію мають приймати українські судді. 28% вважають, що це мають вирішувати представники міжнародних організацій, судді з-за кордону з досконалою репутацією, 29% - групи, які включають і українських, і закордонних суддів, 28% - групи з місцевих мешканців, що обізнані з ситуацією під час конфлікту.

Які кроки здатні створити достатні підстави для можливого проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей?

Абсолютна більшість опитаних підтримує проведення виборів після відновлення контролю над усією територією та державним кордоном - 80%. Вибори до відновлення контролю над усією територією та кордоном підтримують лише 16%, майже 4% -не визначилися.

Як ви ставитеся до можливого міжнародного управління деокупованими територіями у разі їх визволення та можливого введення миротворчого контингенту?

Як уже зазначалося вище, найпопулярніша з міжнародних ініціатив щодо вирішення конфлікту - запровадження тимчасової адміністрації ООН, за підтримки миротворчих сил, для управління окупованими територіями, -60% вважають такі дії ефективними у вирішенні конфлікту.

20% вважають, що це ніяк не вплине на ситуацію, 13% - погіршить ситуацію, важко сказати - 7%.

Чи вважаєте ви виправданим режим економічної блокади тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей?

Питання щодо формату гуманітарних та економічних відносин із непідконтрольними територіями будуть презентовані за результатами другої хвилі опитування "Кальміуської групи",проте у першій хвилі були питання, дотичні до цього. Для встановлення миру на Донбасі абсолютна більшість опитаних вважає прийнятною виплату пенсій людям, які живуть на непідконтрольній території (63%). Цілком прийнятне таке рішення для 38% та, швидше, прийнятне - для 25%. Ще для19% таке рішення, швидше, неприйнятне і для 13% -неприпустиме в жодному разі.

За підсумками дослідження, аналітики "Кальміуської групи" дійшли висновку, що з-поміж дій, спрямованих на мирне врегулювання конфлікту, громадяни України найбільше підтримують повернення соціальних виплат для жителів непідконтрольних територій (понад 60% респондентів) та введення міжнародної адміністрації і миротворців ООН на територію непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей (понад 60%).

На думку об'єднання, ці кроки можуть стати стратегічними цілями державної політики, зважаючи на те, що вони мають високу підтримку громадян України, на відміну від інших можливих кроків, що є контроверсійними та розколюють суспільство. Такі кроки дозволять Україні зберегти лідерство у Мінському процесі, не вдаючись до критичних поступок.

Це продемонструє відповідальну позицію України щодо міжнародних зобов'язань, враховуючи фінальну заяву за підсумками 20-го саміту Україна-ЄС, що відбувся 9 липня у Брюсселі. Заява складається з 11 пунктів, 4 з яких присвячені ситуації в Криму та на Донбасі.

Особливе місце посідають слова про підтримку мирного населення на Донбасі, зокрема того, що мешкає на непідконтрольних владі територіях, відрізане від пенсійного та іншого соціального забезпечення. Підкреслено "важливість подальшого полегшення доступу та руху людей і гуманітарних товарів уздовж усієї лінії розмежування, а також забезпечення повних прав громадянина України для тих українців, які проживають на території, тимчасово непідконтрольній Україні".

Як зазначалося, дослідження виявило певну двоякість громадської думки. Наприклад, автономний статус тимчасово окупованої території видається прийнятним для 49% опитаних громадян Україні. Тим часом для 72% привабливим виглядає діаметрально-протилежний варіант - обмеження повноважень для цих територій. Одна й та ж людина може бути носієм протилежних ідей і бачень вирішення одного й того самого питання, залежно від умов. Це відкриває широке поле для пошуку компромісів на шляху припинення бойових дій.