Ніщо так не псує вашого минулого, як участь у виборах
Факт: не було за часів Союзу РСР керівника виконавчого рівня обласного масштабу без депутатського мандата в кишені. Тим паче що Конституція зразка 1976 року нічого не мала проти суміщення депутатства з відповідальною посадою.
Нині, як відомо, таке Конституцією України забороняється. Зокрема ст.120 Основного Закону гласить: «Члени Кабінету міністрів України, керівники центральних і місцевих органів влади не мають права поєднувати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової і творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу або спостережної ради підприємства з метою одержання прибутку...» І далі приписується «...Організація, повноваження і порядок діяльності Кабміну, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України». А законів видано чимало. І всі вони перешкоджають одержанню депутатських «кірочок» високим держслужбовцям.
Зрозуміло, про це знав голова Дніпропетровської облдержадміністрації Микола Швець. Проте коли в жовтні минулого року сесія облради на прохання депутата Володимира Роя звільнила його від тягаря депутатства у зв’язку з призначенням главою Васильківської райдержадміністрації (законослухняним виявився Володимир Миколайович), Микола Антонович не відмовився ввести своє ім’я до списку кандидатів на звільнену вакансію. Природно, на прохання виборців Синельниківського виборчого округу №16. Тим більше що його заступник Микола Деркач уже перебував у статусі депутата.
Дніпропетровський обком і міськком КПУ, що ревниво стежили за реальними успіхами області, досягнутими багато в чому завдяки зусиллям Миколи Швеця, негайно опротестували реєстрацію губернатора в суді Кіровського району Дніпропетровська. Засідання шанованого органу все відкладалося, і зрештою 26 березня губернатор був благополучно зареєстрований Синельниківською територіальною (на правах окружної) комісією. А 30 березня за Миколу Антоновича проголосувало 88,6% тих, хто брав участь у виборах, при більш ніж 90-відсотковій явці виборців. Перемога? Не зовсім.
Річ у тім, що губернатор і його виборчий штаб керувалися рішенням Конституційного суду України щодо деяких параграфів Закону «Про статус депутатів місцевих рад». Зокрема «Визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення частини першої ст.5 Закону України «Про статус депутатів...» про те, що депутат ради не може бути головою місцевої держадміністрації, його заступником...»
Але 14 червня нинішнього року, після кількох засідань, заступник голови Кіровського районного суду Анатолій Журавльов виніс вердикт: «Скарга КПУ... обгрунтована і підлягає задоволенню відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеві держадміністрації». А тому «визнати недійсною постанову №23 від 26.03.01 Дніпропетровської обласної виборчої комісії про реєстрацію кандидатом у депутати М. Швеця в Синельниківському виборчому окрузі №16». Суддя обгрунтовано посилався на вищезгадану статтю, ніким не скасовану, де чітко зазначено, що «голови місцевих держадміністрацій, їхні заступники ...не можуть бути народними депутатами або мати інший депутатський мандат...»
Окрім того, у переддень виборів Микола Антонович письмово взяв на себе певні зобов’язання, оскільки в Законі «Про вибори депутатів місцевих рад» (розділ 4, п.2)) вимагається «...зобов’язання призупинити в разі обрання депутатом трудову або іншу діяльність, що несумісна з їхнім статусом».
Характерно, що ні комуністи, ні обласна рада легітимності виборів не заперечують. Більше того, депутати обласної ради, за словами її повноважного представника в суді Олександра Власенка, з радістю приймуть до своїх лав нового депутата Миколу Швеця, але розлученого з губернаторським кріслом. Поки що ж реєстрація, наполягає начальник юрвідділу облради
О.Власенко, незаконна.
Цікавий один із контраргументів представника М.Швеця в суді Ольги Лукманової. З вуст досвідченої екс-судді цього ж, Кіровського, райсуду пролунали обвинувачення на адресу комуністів: «...цим рішенням, якщо воно буде, порушується право Миколи Антоновича, тому що від Швеця вимагатимуть зробити те, що суперечить Конституції, — піти з роботи, яка дає йому постійний заробіток, за яку він одержує заробітну плату, і штовхають його тільки на займання депутатського мандата і на якісь компенсаційні виплати, що не знаю навіть, як вони виплачуються, тобто залишити його без посади...»
Губернатор тим часом подав апеляцію до Дніпропетровського обласного, за новою термінологією — апеляційного суду. А ось у Конституційний суд України, що було б логічно, по роз’яснення так і не звернувся.