Партія регіонів починає… і отримує

Так уже повелося, що незмінними атрибутами українських виборів, які невблаганно наближаються, є «гречка та видовища». І якщо з крупою, що нею кандидати-мажоритарники уже принаймні місяць як «на заріз» загодовують свої округи, перебоїв не виникає, то з другим атрибутом останнім часом було важкувато, не беручи до уваги «маленької переможної війни» з урнами в Дніпропетровську. І як тут обійтися без традиційно розкольного мовно-язикового питання та «допомоги залу» у вигляді слуг народу, які готуються до передвиборних перегонів.

Законопроект «Про основи державної мовної політики», який передбачає використання мови нацменшин залежно від уподобань населення регіонів, а фактично - нівелює українську мову на більшій частині території країни (13 регіонів із 25), був внесений до порядку денного Верховної Ради на вечір четверга. Опозиціонери планували заблокувати трибуну ще з ранку, але в результаті, як завжди, проспали.

«Коли ми прийшли до залу, то побачили, що регіонали вже виставили кількох бойовиків на підходах до президії, - розповіли в БЮТ. - Виявляється, вони стояли там із сьомої ранку. Нас було надто мало, а вони в будь-який момент могли викликати підкріплення, сили були нерівні, і тому ми відмовилися від блокування».

У планах опозиції також була ідея запустити в парламент громадян, які протестували того дня під Радою, однак пізніше від цього теж довелося відмовитися.

«Ми б зробили все для того, аби відчинити двері парламенту, але ви погляньте, скільки там народу, - обурювалися депутати меншості, спостерігаючи за мітингом із вікна кулуарів на другому поверсі. - На кону одне з основних питань національної ідентичності, а на вулиці півтори сотні людей. Нас у залі більше, ніж їх під будівлею».

Тим часом регіонали планували «бліцкриг», що передбачав регламентний кульбіт: «мовний закон» планували проголосувати в першому читанні й одразу в цілому! Однак необхідну кількість голосів більшості не вдавалося зібрати аж до обіду. Більшість розсипалася. Потрібно було зцементувати… Починаючи з першої половини дня, в четвер у парламенті з цією метою таємно й при тому активно засідав секретар РНБО Андрій Клюєв, відомий своїм умінням «порішати питання» з депутатським корпусом.

Переговори велися з ЄЦівцями і Давидом Жванією, але ті категорично відмовилися підтримувати конфліктне питання. Однак у більшості наполягають - ближче до вечора Клюєву вдалося «умовити» 228-229 обранців із урахуванням прихованих резервів в особі окремих членів групи «Реформи задля майбутнього».

Опозиціонери ставлять це під сумнів: «У четвер литвинівці та група Рибакова відмовилися голосувати за цей закон, боячись втратити своїх і так нечисленних виборців. Ви бачили, як слабко захищалися регіонали? Безумовно, вони хотіли провести законопроект, однак нашого опору не придушили, а ми знаємо, що вони це вміють, коли захочуть. Ми знаємо, що голоси, врешті-решт, не знайшлися: тушкам навіть Клюєв до кінця не довіряє, а в разі провалу закон не можна було б переголосувати. Тепер же вони будь-коли зможуть повернутися до його розгляду», - переконують у БЮТ.

Тим часом слабку активність провладних бойовиків цілком можна пояснити іншими причинами: по-перше, вони не отримали чіткої команди «мочити», а по-друге, більшість учасників учорашньої бійки вже знають, що на наступних виборах пролітають мимо парламенту, оскільки списані рідною партією на берег. Тоді як під опозиційними списками риску ще не підбито, отож ті, хто відзначиться в бою, можуть набрати очок у конкурсі на місце.

Ближче до вечора четверга опозиція, очевидно відстеживши настрій регіоналів, перейшла в наступ. Вибравши момент, депутати БЮТ і НУНС, на команду своїх лідерів, масово й зненацька ринули до трибуни, де відбулася досить мальовнича, з погляду телекартинки, бійка. Відомо, що ударні бійцівські угруповання протиборчих сторін, на відміну від основних складів фракцій, формально були готові до бійки - на вечірнє засідання вони прийшли в зал без краваток. Відомо, що про приготування до бійки знав спікер Литвин, який закрив засідання на півслові, аби уникнути розвитку конфлікту і його трансляції на парламентському телеканалі. Відтак виборці всієї країни спостерігали у вечірніх випусках новин політ депутата Костенка над президією, білу майку депутата Колесніченка під розірваною сорочкою, а також карету «Швидкої допомоги», яка відвозила до лікарні закривавленого депутата-бютівця Петрука.

Мотиви більшості гранично зрозумілі. Завдяки закону, який практично надає російській мові статус другої державної в обхід Конституції, влада розраховує трохи зібрати свій давно втрачений внаслідок постійного «покращення» електорат на Південному Сході країни. Як відомо, навіть лояльні соціологи з Research&Branding Group останнім часом малюють партії влади небезпечну цифру 18% від загальної кількості виборців і, ніби вибачаючись, розділяють рейтинги об’єднаної опозиції («Батьківщина» - 12%, «Фронт змін» - 8%): адже загальна цифра вже тепер демонструє зовсім непривабливу тенденцію 2% відриву об’єднаного списку від партії влади. І це при тому, що левова частка прибічників ПР, відмовившись їх підтримувати, ще не визначилася з вибором.

На думку влади, «позитивне» вирішення мовного питання поверне їм, як мінімум, 5%, що є третиною від 2, 5 мільйонів голосів, які вони втратили з часу останніх виборів. Це усвідомлюють Борис Колесніков, відповідальний за ідеологічну стратегію партії, і Андрій Клюєв, відповідальний за результати виборів.

Крім того, завдяки явно проросійському закону Віктор Янукович намагається зробити недолугий реверанс у бік Володимира Путіна, який дуже образився на Януковича - через газ, кримську «Гліцинію», Кременчуцький НПЗ, Тимошенко і взагалі через усе. І Путіна навряд чи влаштують такі малі подачки замість запланованого тотального контролю над Україною.

Слід також зазначити, що парламентське кровопролиття дуже вчасно затьмило в телевізорі досить жорстку резолюцію Європарламенту щодо України. Як дніпропетровські урни свого часу затьмили побиття Тимошенко у в’язниці.

Лідер фракції ПР Олександр Єфремов уже заявив, що парламент обов’язково повернеться до розгляду мовного питання наступного пленарного тижня. Опозиціонери загрожують блокувати парламент упродовж наступного місяця з метою саморозпуску Ради та дострокових виборів. У депутатів є, щонайменше, один непленарний тиждень для пошуку шляхів виходу з ситуації: 4 червня відбудеться погоджувальна рада, на якій і проллється світло на перспективи скандального законопроекту.