Нова Конституція. Ескіз невідомого автора

Проект нової Конституції набрав обрисів. На засіданні профільної парламентської спецкомісії, яке відбулося в четвер, депутатам-"комісарам" роздали загадковий документ під назвою "Порівняльна таблиця до проекту закону "Про внесення змін до Конституції України" (скачати повний текст документа). У таблиці три колонки - "Чинна редакція", "Пропонована редакція", "Альтернативні пропозиції до пропонованої редакції".

Що загадкове? По-перше, згаданий проект закону відсутній як такий. Таблиця до законопроекту є, самого законопроекту немає. Не пригадуємо, чи траплялося щось схоже раніше. Нагадаємо: право розробки конституційного законопроекту має лише глава держави або 150 парламентаріїв. По-друге, ніхто до пуття не може зрозуміти, хто є автором тексту, "укладеного" в колонку "Пропоновані зміни". Члени конституційної спецкомісії чіткої відповіді на це запитання так і не отримали. В АП і КМ свою причетність до пропонованих змін Основного закону неофіційно спростували.

Очікувалося, що при підготовці концепту оновленої Конституції буде враховано напрацювання Конституційної асамблеї, однак її побажання не знайшли відображення в порівняльній таблиці. Членам парламентської спецкомісії рекомендували подати свої побажання до минулого четверга. Однак після ознайомлення з таблицею депутати виявили: частина рекомендацій у колонку "Альтернативні пропозиції" не потрапила.

За інформацією DT.UA, на позавчорашньому засіданні комісії було прийнято рішення:

- взяти вміст таблиці до відома;

- внести в документ усі пропозиції щодо зміни Конституції, подані нардепами до 15 травня;

- надіслати виправлену таблицю Венеціанській комісії, щоб тамтешні знавці 12-14 червня винесли свій вердикт з приводу відповідності пропонованого європейським конституційним підходам.

Тепер стисло (часу на розлогий аналіз не було - документ потрапив у розпорядження DT.UA за кілька годин до здачі номера в друк) про суть пропонованих змін. Окремі шорсткості й неузгодженості можуть свідчити про поспіх, у якому готувалися пропозиції з оновлення Основного закону. Деталь: парламент відтепер пропонується іменувати єдиним органом законодавчої влади. Але при цьому за Кабінетом міністрів збережено право законодавчої ініціативи. Більше того, новою версією 96 статті КУ за урядом закріплено монопольне право на розробку закону про держбюджет.

Перше враження - очевидне розширення прав і повноважень парламенту та уряду, права й повноваження президента, відповідно, урізаються.

Докази? У нову редакцію 85 статті Конституції вписали право парламенту "достроково припиняти повноваження президента". Згідно з цією ж статтею, у глави держави відібрали право здійснювати подання про призначення міністрів закордонних справ і оборони. Відтепер увесь склад КМ призначатиметься ВР за поданням прем'єра. Якщо запропоновані зміни буде прийнято, у глави держави залишиться лише одна формальна причина достроково розпускати Раду - у тому разі, якщо ВР упродовж 60 днів не сформує склад уряду. Президента пропонується позбавити права призначати суддів. Втім, і в Ради забирають привілей обирати суддів безстроково. Усі кадрові питання у сфері судової влади пропонується передати Вищій раді юстиції.

Полегшено процедуру усунення президента від влади. Якщо раніше приводом до цього було "вчинення державної зради або іншого злочину", то тепер - "наявність у діяннях ознак складу злочину". Для початку процедури імпічменту знадобиться 150 голосів (раніше - 226), для остаточного рішення - 300 (раніше - 338). Виключено норму про обов'язковий висновок Верховного Суду, що підтверджує наявність складу злочину в діяннях глави держави.

Нова версія Конституції захищає депутатів від репресій у стилі "пізнього Януковича". Надалі не можна буде позбавити нардепа повноважень "заднім числом", після прийняття присяги. А рішення про дострокове припинення повноважень парламентарія стає монопольним правом ВР (раніше це, в окремих випадках, могли робити й суди).

Спрощено процедуру формалізації більшості. Пропонується вважати парламентською коаліцією не спільноту фракцій, а спільноту депутатів кількістю не менше 226. Саме коаліція пропонує президентові кандидатуру прем'єра, а главі Кабінету - кандидатури членів уряду. Невходження депутата до фракції партії, за списками якої він обирався, не веде до втрати мандата.

Рада не "оголошує" (як раніше), а "впроваджує" надзвичайний стан, не "схвалює", а "приймає" рішення про використання Збройних сил. Тільки Рада створює, ліквідовує і реорганізовує суди. Створює і ліквідовує адміністративно-територіальні одиниці. Адміністративно-територіальний устрій визначається виключно законами.

Передбачається, що відтепер Кабмін буде відповідальним тільки перед Радою, а президентові - лише підзвітний. Прем'єр наділяється правом клопотатися перед ВР про звільнення окремих членів уряду. Кабмін - правом призначати й звільняти (за поданням глави КМ) заступників міністрів, а також голів і заступників центральних органів влади.

Цікавий вигляд має схема децентралізації. З одного боку - ліквідовуються місцеві адміністрації, на зміну яким приходять "державні представництва". Органами виконавчої влади стають виконкоми місцевих рад, голови яких обираються з депутатів. Але при цьому "представництвам" відводяться функції не тільки нагляду за дотриманням законів і Конституції. Вони також будуть "координувати діяльність територіальних органів виконавчої влади", "координувати і спрямовувати роботу державних інспекцій на місцевому рівні". А ще - "здійснювати інші повноваження" (?). Складається враження, що з допомогою такої моделі, Президенту компенсують на місцях те, що в нього відібрали в центрі.

І на завершення ще кілька деталей.

Уточнено вимоги до кандидата в депутати. Відтепер для того, щоб балотуватися в Раду, необхідно не просто жити в країні останні п'ять років, а перебувати цей термін у громадянстві України. Скоєння злочину в минулому вже не є перешкодою для майбутнього депутатства. Не може балотуватися тільки той, хто безпосередньо в день виборів відбуває покарання за вчинення умисного особливо тяжкого злочину. Те саме стосується здобувача президентського звання.

Конституйовано Державне бюро розслідувань. Голова Служби зовнішньої розвідки автоматично стає членом Радбезу.

І останнє. Згідно з перехідними положеннями, чергові місцеві вибори мають відбутися в останню неділю жовтня 2015 р., чергові парламентські - в останню неділю жовтня 2017 р., чергові президентські - в останню неділю березня 2019 р.