Керівник головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський: «У нас люди, яких підозрюють чи обвинувачують у корупції, — рукопожатні. Їх підвищують по службі, у них беруть інтерв’ю та запрошують на заходи»

23 грудня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про виродків і людей

Керівник головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський: «У нас люди, яких підозрюють чи обвинувачують у корупції, — рукопожатні. Їх підвищують по службі, у них беруть інтерв’ю та запрошують на заходи»
© Прес-офіс НАБУ

Війна рве нас по живому, заподіюючи нові важкі рани. На жаль, наші хронічні захворювання теж нікуди не поділися. Думка про те, що велика біда всіх вилікувала від корупції, — ілюзія. Не вилікувала. І це, мабуть, один із найстрашніших висновків розмови з керівником головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Андрій Калужинський у команді перших творців антикорупційного бюро. Просто він максимально непублічний, і його перше за сім років роботи інтерв'ю — ZN.UA.

На відміну від ексдиректора НАБУ Артема Ситника та нинішнього тимчасово виконуючого повноваження директора Гізо Углави, наш співрозмовник — особа процесуальна. У той час як директор НАБУ тримає медійну форму, головний детектив визначає юридичний зміст. За своїми обов'язками саме Андрій Калужинський контролює розслідування в усіх кримінальних провадженнях головного підрозділу детективів НАБУ і може вплинути на хід будь-якого з них. Але (!) до меж повноважень кожного із 241 детектива, безпрецедентний рівень незалежності яких визначено законом.

Андрій Калужинський під час інтерв'ю, безумовно, намагався обороняти свої процесуальні кордони, а ми їх — порушувати. Що з того вийшло, судити вам.

Бліц

— Що визначає вибір людини на користь чесності?

— Виховання, моральні переконання та їхня стійкість.

— Яка корупція страшніша для держави — побутова чи у вищих ешелонах влади?

— У вищих ешелонах.

— По якій справі на вас був найбільший тиск?

— Найбільший тиск відчувався в провадженнях, які стосувались керівників правоохоронних органів або олігархів з великим медійним ресурсом.

— Ваше найбільше досягнення в професії?

— Ми робимо ті речі, яких до нас у правоохоронній системі України не робив ніхто. Притягуємо до відповідальності тих людей, яких ніхто ніколи не карав.

— Найбільший «гонорар», який вам пропонували, аби уникнути покарання?

— П’ять мільйонів доларів за закриття кримінального провадження за підозрою пану Злочевському.

— Ви справді вірите, що корупцію можна побороти?

— Повністю — ні. Але її можна зменшити до контрольованого рівня, який не чинив би деструктивного впливу на життя держави.

— Який ключовий інструмент при цьому?

— Доброчесність влади.

— Ви вірите в те, що влада може бути чесною?

— Так.

— НАБУ — все ще чужорідне тіло в правоохоронній системі?

— На жаль, поки що так.

— Чому ви не подали документи на конкурс на директора НАБУ?

— Є кілька причин.

Про старі кейси, «флешку Любовича» і дах Микитася

— «Не буде ніякої корупції, її немає зараз, звичайно, тому що ми всі єдині. Багато корупціонерів поїхали разом зі своїми грошима…». Це нещодавно сказав президент Володимир Зеленський. Андрію Володимировичу, а тоді ви що в цьому кабінеті робите?

— Я думаю, що це було сказано президентом, швидше, образно, а не буквально. Наша робота показує, що корупціонери в країні таки залишилися. На жаль.

— Нині предметом розмов є тема судді Вовка. Плівки Вовка писали детективи НАБУ, і його ганебна справа нарешті в антикорсуді. Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) ліквідували, але ґештальт усе одно не закритий. По-перше, тому що Вовк досі суддя. А по-друге, не відповіли ті, хто його покривав. Є «флешка Любовича», яку 16 липня 2020 року в буквальному сенсі відібрала у свого заступника тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова. Андрій Любович на той момент уже підготував підозру Вовку й готовий був її підписати.

За нашою інформацією, НАБУ відкрило справу стосовно неправомірного втручання Венедіктової. Але для того щоб заблокувати справу, Державне бюро розслідувань (ДБР) дублем відкрило своє провадження. Чи розслідуються ці справи зараз? Як часто взагалі інші правоохоронні органи застосовують таку схему, щоб не дати НАБУ рухатися далі?

— Такий факт дійсно мав місце. Того дня, коли Любович підписав підозри суддям ОАСК і намагався внести інформацію про підозри до Єдиного реєстру досудових розслідувань, він побачив, що його флешка заблокована. Але після цього, наскільки мені відомо, він звернувся з відповідним рапортом, і йому в той же день її розблокували. Тобто це була спроба якось перешкодити, але вона не увінчалася успіхом. Тому що жодна флешка не перешкоджає прокурору виконувати свої повноваження. Любович того дня підписав підозри, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) разом із детективами їх вручили.

Однак ці підозри мали вручати прокурори Офісу генерального прокурора України (ОГПУ). На той момент процесуальне керівництво здійснювали вони, а прокурори САП були лише в складі групи. Факт втручання був оприлюднений. В Інтернеті навіть розмістили запис, де тодішній керівник департаменту Офісу генерального прокурора з посиланням на вказівку керівництва заборонив своїм підлеглим брати участь у врученні підозри. Тому ми були змушені домовлятися в авральному режимі з прокурорами САП, щоб вони підхопили цю естафету і замість прокурорів Офісу генпрокурора вручили підозру.

Прес-офіс НАБУ

— Так НАБУ заводило справу?

— Є кілька справ. Була зареєстрована справа за фактом втручання в діяльність прокурора ОГПУ. Вона в нас розслідується. Також була справа за фактом того, що Любовичу намагалися перешкодити виконати службові повноваження. От цю справу і було передано САП у ДБР. Але нещодавно вже новий керівник САП Олександр Клименко її витребував і повернув НАБУ. І ще за цим же фактом ОГПУ зареєстрував кримінальне провадження, визначивши підслідність за головним слідчим управлінням Служби безпеки України (СБУ). Однак і це провадження за ініціативою нового керівника САП було у них витребуване. І на сьогодні всі ці провадження у нас. Нещодавно ми їх отримали, тому будемо думати, як і куди рухатися.

— Отже, Ірина Венедіктова відповість за свої дії? Хоч би де вона зараз представляла державу Україна?

— Наразі можу сказати, що ці справи не закриті, їх розслідуватимуть. Яке рішення буде прийняте, залежатиме від доказів, які ми назбираємо.

— Паралельні справи в інших органах — це все ж таки схема?

— Так, таких фактів досить багато: приблизно 15–20% від усіх справ, які розслідують детективи НАБУ, мають «клонів» в інших слідчих органах. Ця схема не зупиняє наших розслідувань, однак іноді суттєво ускладнює нам роботу. Якщо, приміром, ми реєструємо провадження, і за цим же фактом те саме роблять інші органи, то в межах свого розслідування вони можуть вилучити докази і потім цих доказів під якимись надуманими приводами нам не надавати протягом досить тривалого терміну. Але ми намагаємося всіма законними способами такі провадження витребувати, і ті докази, які в них містяться, долучати до наших розслідувань. Я, наприклад, не можу пригадати якогось кейсу, де паралельне розслідування заблокувало б можливість закінчити наше розслідування.

— НАБУ вийшло на друге коло в справі «Роттердам+», яку нещодавно було поховано. Коло учасників розширили з шести до 21 людини. Серед них немає ані Порошенка, ані Ахметова, ані навіть Пасенюка. Чому?

— Спочатку ми повідомили про підозру шістьом учасникам схеми. А розширили коло до 15 підозрюваних за рахунок тих членів Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, які голосували за формулу, однак активно її не просували. В діях тих, хто її активно просував, ми і раніше вбачали склад злочину, їм інкримінували статтю 364 Кримінального кодексу — зловживання владою або службовим становищем. А от щодо інших (ще дев’ятьох причетних до злочину), то, за результатами обговорень з прокурорами, ми дійшли висновку, що в їхніх діях теж вбачається склад злочину, правда, іншого, а саме — службової недбалості (стаття 367 ККУ). Що їм і було пред’явлено.

— А щодо тих трьох персоналій, яких я назвала?

— Я не можу коментувати розслідування в контексті персоналій. Наразі ми можемо говорити про те, що підозри повідомлено тим людям, стосовно яких детективи і прокурори зібрали достатньо доказів. Але розслідування не завершене.

— Пан Микитась знову з`явився в інформпросторі — мер Дніпра постарався: забудовника було затримано на спробі дати Борису Філатову хабар у 22 мільйони євро. Але ж Микитась — це велика риба, що якось уже вирвалася із вашої сітки. Не без допомоги заступника керівника офісу президента Олега Татарова, звичайно. Коли ми говорили з Артемом Ситником щодо першої справи Микитася, то зійшлися на тому, що кейс Микитася за значущістю і масштабом міг виявитися не менш цинічним, ніж ОАСК. Це не тільки справа про квартири Нацгвардії, а й ще багато епізодів, пов’язаних із будівельним світом Києва. Микитась заговорив не лише з детективами, він чітко в своїх постах розказував, як його головний юрист Татаров, заступник Майбороди…. роздерибанили «Укрбуд».

То що там із будівельним світом Києва і не тільки? 14 грудня 2021 року Шевченківський суд тишком-нишком закрив справу Татарова.

Прес-офіс НАБУ

— По-перше, я б не погодився з тим, що «Микитась вирвався з нашої сітки». Кримінальне провадження за обвинуваченням вказаної особи перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. По-друге, щодо іншої згаданої вами справи, то, наскільки мені відомо, суд не закрив, а не продовжив строків розслідування, а потім уже прокуратура закривала. І це рішення не може бути переглянуте, на жаль. Тому що завершився строк досудового розслідування. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, у разі пропуску строків досудового розслідування вони не підлягають поновленню. Але на той момент у нас це провадження забрали і до завершення строків досудового передали в СБУ. Наскільки мені відомо, Служба безпеки все ж таки зверталася до суду за продовженням строків, але суд не продовжив. За таких обставин або потрібно відкривати матеріали справи з подальшим скеруванням обвинувального акта до суду, або ж її закривати.

— «Свідчення Микитася — це трамплін для стрибка, який може закінчитися абсолютно по-різному… Але стосовно ситуації з експертом і Татаровим — уже все відбулося й доведене» — це слова Ситника. Тобто СБУ, не звернувши уваги на те, що НАБУ вже все довело, воліла закрити справу, а не піти до суду за обвинувальним вироком?

— Приймати одне з цих двох рішень не є компетенцію органу досудового розслідування (СБУ в даному випадку. І.В.), це повноваження прокурора. Закон відводить йому п’ять днів на ухвалення рішення з моменту відмови суду у продовженні строків досудового розслідування. Однак, прокурор ніякого рішення не ухвалив. Чому він так вчинив, мені невідомо. (Мова про прокурора Офісу генпрокурора України Андрія ГрицанаІ.В.)

— Але ж це зовсім не ті сигнали, які має отримувати суспільство від держави, яка волає про боротьбу з корупцією.

— Я можу сказати, що коли нам не дають у законний спосіб завершити роботу, то, звичайно, нас це засмучує. Ми вживаємо всіх можливих заходів у межах своїх повноважень, щоб такого не траплялося.

— А за якими справами останнім часом ходять у НАБУ Коломойський і Боголюбов? З приводу обшуків, які пройшли в одного з них у Дніпрі минулого тижня, теж є питання.

— Не буду коментувати, тому що зараз ідуть активна стадія досудового розслідування і слідчі дії.

Про бункер Кауфмана, карму Труханова та схеми місцевих феодалів

— Якщо подивитися на місцевий рівень, то всі наші регіони та обласні центри — це такі собі феодальні вотчини. Десь більше, десь менше, але Кауфман і Грановський в Одесі зовсім береги попутали. Як довго ці пани бізнесмени були в розробці?

— Інформацію про незаконний вплив певних осіб на всю міську та обласну владу детективи отримали приблизно півтора роки тому. Цей вплив використовувався з метою особистого збагачення цих осіб у злочинний спосіб. Детективи почали розробку і здобули докази, які, на нашу думку, доводять, що ці особи фактично впливали на ухвалення всіх рішень місцевої влади й активно цим впливом користувались. Я, мабуть, із вами погоджуся, що в кожному з регіонів є свої більш чи менш впливові гравці, але інформації про те, що хтось настільки, як в Одесі, «монополізував» місцеву владу, у нас немає.

— Кауфман і Грановський сіли на потоки в Одесі, коли НАБУ ще продовжує розслідування справи про злочинне угрупування Галантерника — родоначальника великого бізнесу на бюджеті та землі Одеси. Чому в цьому ж місті пухлина виросла знову? Це від безкарності, від уседозволеності вже при діючий владі чи тому, що ви погано розслідуєте першу справу?

— Окрім попередньої справи про діяльність злочинного угруповання в Одесі, яку НАБУ дійсно ще розслідує, є ще декілька справ. На нашу думку, ми зібрали достатньо доказів для притягнення до відповідальності топ-посадовців місцевого самоврядування за виявлені факти корупції. Але ви, мабуть, знаєте, що на момент, наприклад, скерування до суду так званої «справи заводу «Краян» за обвинуваченням чинного мера Одеси та інших посадовців, ВАКС ще не був створений. Тому ми скерували справу до місцевого суду (Малиновського районного суду м. Одеси.І.В.), який розглядав її «стахановськими» темпами і виправдав наших обвинувачуваних. Мабуть, це теж не той сигнал, який сприяє тому, щоб інші люди не мали бажання займатися подібними речами. Але цей виправдувальний вирок у подальшому був скасований, зараз ця справа розглядається у Вищому антикорупційному суді. Сподіваюся, що ВАКС прийме законне рішення.

— Кауфман і Грановський використовували бункер для унеможливлення прослуховування, мали 100 людей в особистій службі безпеки… Це cosa nostra якась.

— Дійсно, підозрювані намагалися максимально конспіруватись, у них були спеціальні приміщення, обладнані захистом від прослуховування, тощо. Там вони проводили найважливіші наради та зустрічі. Це свідчить про те, що вживалися заходи для того, щоб не бути задокументованими правоохоронними органами.

— Перед місцевими виборами 2020 року ZN.UA робило проєкт «Країна по полицях», де ми розкладали всі, в тому числі і бізнесові, історії кожного обласного центру. Тому «інститут смотрящих» в Одесі, як і в інших містах, — не новина для нас. Ми чекали на результати від вас. Але минуло два роки, і схема працює. Є масив прослуховування, є арешти, відбулися обшуки, вилучено техніку і документи… Куди ще можуть привести ці ниточки? Обласна адміністрація, а це, на хвилинку, вертикаль президента, — теж у справі.

Прес-офіс НАБУ

— На нашу думку, на сьогодні зібрано достатньо доказів саме стосовно тих осіб, яким повідомлено про підозру. Однак досудове розслідування триває.

— А Труханов продовжує керувати містом.

— Повинна працювати система правосуддя. І якщо підтвердиться, що особа вчинила злочин, то вона повинна за це відповідати, і відповість. А якщо не підтвердиться, то мають бути зняті всі обвинувачення. Загалом, у нас зараз багато проваджень по Одесі, які стосуються різних схем. Детективи також постійно моніторять, чи застосовуються аналогічні схеми в інших регіонах.

— І які ж лекала ви зараз уже прикладаєте до будь-якої громади? Депутати на зарплатах, викуп комунальних підприємств…

— Наші корупціонери досить вигадливі. Викуповується нерухоме майно незначної площі, наприклад, і під це нерухоме майно виводяться з комунальної власності величезні земельні масиви. Це схема, по якій у нас є розслідування і вже притягнуті до кримінальної відповідальності особи. (Йдеться про справу Галантерника, де він проходить як організатор, а у числі ще п’ятнадцяти підозрюваних є мер міста Генадій Труханов, заступник мера Петро Рябокінь, директор департаменту комунальної власності Одеської міськради Олексій Спектор, керівник юридичного департаменту Інна Поповська, заступник керівника департаменту комунальної власності Володимир Радіонов та інші. І.В.)

Компаніям надається право забудови ліквідних ділянок комунальної власності за безцінь для територіальної громади, але злочинна організація за такі послуги може отримувати мільйони доларів (залежить від розміру і місця знаходження земельної ділянки). Тобто забудовники в цілому платять за право забудови ринкову ціну, але не органам місцевого самоврядування. Оскільки суми вражаючі, то й привабливість вакантного місця «смотрящого» перевершує страх бути викритим. Цей страх, радше, спонукає більше виділяти ресурсів на заходи безпеки від викриття правоохоронними органами.

Також є схеми так званої діяльності спільних підприємств. Комерційні підприємства підписують різні договори з деякими комунальними підприємствами і фактично отримують усі прибутки від їхнього майна. А територіальна громада залишається ні з чим. І це в кращому випадку. Частіше — зі збитками і боргами. В подальшому таке майно, також часто за заниженою вартістю, відчужується на користь тих чи інших людей.

І найбільш, мабуть, проста схема — це приватизація нерухомого майна або майнових комплексів підприємств за заниженою вартістю.

— Я знаю, що Борис Філатов подавав декілька заяв у НАБУ саме з приводу земельних історій, але ви не за все беретеся. Чому? Тому що у вас мало сил? Тому що ви не впевнені в ефективності того чи іншого розслідування, а треба показувати результат?

— Ми маємо чіткі критерії роботи. Якщо бачимо ознаки складу злочину, віднесеного до нашої підслідності, то реєструємо кримінальне провадження і розслідуємо. Якщо не бачимо достатніх даних, що можуть свідчити про наявність такого злочину,— цим кейсом не займаємось.

А сили насправді дуже обмежені. Наразі за штатним розкладом у головному підрозділі — 241 детектив. Ще маємо десять вакансій. Більше десяти детективів мобілізовані до ЗСУ та інших воєнізованих формувань. Тобто загалом — наразі працює близько 220 детективів на всю країну. Кожен із детективів є одночасно слідчим і оперативним працівником. Тобто кожен із них має сам виявляти злочини, їх розслідувати, складати обвинувальні акти тощо. В кожному з територіальних управлінь Харкова, Одеси та Львова НАБУ працюють усього-на-всього 14–16 детективів. Порівняйте це з іншими правоохоронними органами, чий штат слідчих нараховує тисячі людей.

Прес-офіс НАБУ

— Є серед детективів втрати на фронті?

— На жаль, уже є один тяжко поранений на Харківському напрямку детектив. Я думаю, що він може бути визнаний непридатним до військової служби. Дай Боже, щоб він зміг повернутися до своїх службових обов’язків у НАБУ, та я не знаю, чи буде така можливість.

— У вас теж було відрядження? З якою метою?

— З початком повномасштабної агресії РФ ми разом приблизно з 30 детективами залишились у Києві для участі в обороні столиці. 25 лютого детективи спільно з працівниками Управління спеціальних операцій Національного Бюро були направлені для участі в захисті особливо важливого об’єкта в урядовому кварталі Києва. В подальшому разом з СБУ працювали над виявленням диверсантів, зрадників та колаборантів. Згодом у складі оперативно-бойових груп з працівниками СБУ брали участь у проведенні фільтраційних заходів щодо населення, яке виїжджало з окупованих ворогом територій, проводили зачистки звільнених населених пунктів, виявляли осіб, які сприяли агресору, вживали заходів щодо документування вчинених окупантами військових злочинів тощо.

Паралельно з цим налагодили отримання інформації з різних джерел про місця зосередження техніки та живої сили противника, яку передавали до Генерального штабу ЗСУ, ГУР Міноборони, а також безпосередньо військовим частинам та зʼєднанням, які цієї інформації потребували. Результат — підтверджене ураження десятків колон техніки російських окупаційних військ, місць зосередження особового складу і озброєння тощо. Крім того, були попереджені випадки потрапляння наших військ у засідки, підготовані для них окупантами. Також ми безпосередньо брали участь у проведенні аеророзвідки, висувалися в «сіру зону», навіть потрапляли під артилерійський обстріл.

В подальшому мене та ще ряд детективів відрядили для роботи в ГУР Міноборони. Частина детективів працювали (і досі працюють) у Міжвідомчому координаційному центрі з питань застосування спеціальних підрозділів сектору безпеки і оборони, частина — займались певною роботою по тимчасово окупованим територіям, яку на даний час не можна розголошувати. З того, про що вже повідомляли і НАБУ, і ГУР, можна озвучити здійснення евакуації п’ятьох військовослужбовців (морських піхотинців), які переховувалися в тилу ворога.

— Коли створювалися НАБУ і весь антикорупційний блок, мався на увазі такий здоровий інструмент, який згодом повинен був якісно переформатувати всю нашу правоохоронну систему. Своїм прикладом. Займаючись одеським кейсом, ви подаєте правильний сигнал і суспільству, і місцевим елітам. Може, час помахати комусь із них ще?

— Ми від початку створення подаємо сигнал усім елітам, щоб не займалися такими речами. І намагаємося постійно нарощувати темпи.

Про відносини з іншими силовиками, проблемну експертизу та фактор Банкової

— Ви сказали, що НАБУ досі почувається чужорідним тілом у правоохоронній системі. Чи є ризик того, що система переформатує вас, а не ви її?

— Ми маємо певну співпрацю з різними правоохоронними органами. Не можна сказати, що у всіх правоохоронних органах — лише негідники. Завжди є люди, які намагаються досягнути якогось позитивного результату, — для чого, власне, і створені всі правоохоронні органи. Вони нам періодично передають інформацію, десь ми співпрацюємо й реалізуємо успішні кейси. Зараз у нас немає такого протистояння з іншими правоохоронними органами, яке було років зо три тому.

— Чому? Люди всередині системи змінюються чи влада змінилась?

— Як би так коректно відповісти… За попередньої влади ми відчували прямий тиск із боку правоохоронних органів — СБУ, МВС, Генпрокуратури. Вони зривали наші операції, нашим працівникам висували надумані підозри. Реєстрували абсолютно безпідставні кримінальні провадження, якими намагалися на нас тиснути. І це було досить поширеним явищем, коли всі правоохоронні органи кружляли навколо нас і намагалися будь-якими способами, зокрема й незаконними, десь якось скомпрометувати. Зараз, на щастя, я такого не спостерігаю. Принаймні відкрито нам працювати не заважають.

— НАБУ завжди було складно з проведенням експертиз.

— З експертизами проблеми як були, так і залишаються. Але для НАБУ законом передбачена можливість створення своїх експертних установ задля більш ефективного досудового розслідування. Ми не маємо залежати від експертів Мін’юсту, МВС або СБУ, які мають такі інституції у своєму підпорядкуванні. Необхідно забезпечити цю норму у законі про судову експертизу. Та, наскільки мені відомо, це питання вже обговорюється з міжнародними партнерами.

— Хто страшніший, із точки зору впливу на правоохоронну систему, — Смирнов чи Татаров?

— Я не можу відповісти на це питання, це не моя робота — давати подібні оцінки… Для масштабної реформи важливі системні зміни, які ґрунтуються на політичній волі.

— А коли ви дивитеся на Офіс генпрокурора або проходите повз, відчуваєте там партнерів чи не дуже?

— Я утримаюся від відповіді.

Про конверти депутатам, фактор генпрокурора та якість політичних еліт

— Ми ще у 2020 році в тому ж інтерв’ю з Артемом Ситником обговорювали практику конвертів для чинних депутатів ВР за програмою «5–10–15». Довоєнні ставки «фонду допомоги» депутатам за лояльність під час голосувань були істотно підняті, і йшлося вже про програму «20–30–50». Але систематичні зливи інформації, неможливість знайти свідка, який реально дасть показання, блокують розслідування. Про ці перепони розповідав екс-директор НАБУ. І, за нашою інформацією, за каденції Ситника Бюро забракло буквально кількох тижнів, щоб довести цю справу до логічного завершення. Це правда?

— Не можу ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію. Але можу сказати, в чому є проблема з притягненням народних депутатів до кримінальної відповідальності. Зареєструвати кримінальне провадження щодо депутата може лише генеральний прокурор. І в нас мали місце дуже нездорові прецеденти. За каденції одного з попередніх генеральних прокурорів ми направили матеріали для реєстрації кримінального провадження за фактом вимагання одним із народних депутатів у нашого заявника хабаря у 40 мільйонів гривень. Однак замість реєстрації в ЄРДР надійшла відповідь, що підстав для реєстрації кримінального провадження не вбачається.

Це для людей, які працюють у правоохоронній сфері або дотичні до неї, — дикий і кричущий випадок. Фактично людина саме себе задокументувала в тому, що вона врятувала депутата від кримінального провадження. (Йдеться про справу депутата правлячої партії «Слуга народу» Павла Халімона, якого врятувала на той момент генпрокурор І.Венедіктова. — І.В.). Потім, правда, через певний час, коли ця історія стала надбанням громадськості, це провадження було зареєстроване. Але, звичайно, з нашим заявником депутат перестав спілкуватись. Операція провалилася.

Бували й інші випадки, які давали підстави вважати — відбувався «злив інформації» про те, що ми працюємо по тому чи іншому народному депутату. Тому очевидно, що закон має усунути монополію генерального прокурора на внесення відомостей до ЄРДР щодо депутатів. Керівник САП Олександр Клименко у своєму інтерв’ю також про це згадував.

— Отже, ви не маєте доступу туди, де вже сформувалася/формується системоутворююча для держави корупція. Про що тоді ми взагалі розмовляємо?

Прес-офіс НАБУ

— Ці випадки, про які я говорив, мали місце за попереднього керівництва Офісу генпрокурора. З чиним керівництвом у нас таких випадків не було. Але я не можу виключити, що вони можуть бути. Щоб такі ризики усунути, логічно і правильно було б надати ці повноваження Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Більше того, чинна норма суперечить концепції КПК, який передбачає, що будь-який слідчий, отримавши інформацію про злочин, навіть не перевіряючи цю інформацію повинен зареєструвати кримінальне провадження і розпочати досудове розслідування. Якщо ж законодавець хоче створити якісь додаткові гарантії тим чи іншим особам, для цього передбачено процедуру спеціального порядку притягнення їх до кримінальної відповідальності. Це, на мою думку, логічно, тому що певні категорії осіб мають бути додатково захищені у зв’язку з більшими ризиками незаконного втручання в їхню діяльність. Але це не повинно відбуватися на стадії реєстрації кримінального провадження. Тому що сам по собі факт реєстрації провадження жодним чином не звужує ані їхні права, ані їхні свободи. Початок розслідування зафіксовано, потім правоохоронний орган здійснює розслідування і приходить до якихось висновків. Ось тоді вже й повинні включатися гарантії, де певна особа в прокуратурі має перевірити достатність підстав.

— Був такий народний депутат із монобільшості Антон Поляков, який заявляв про те, що в парламенті депутатам платять гроші. Але, на жаль, його не стало.

— Я не можу казати про конкретні прізвища, але якщо казати загалом, то багато гучних заяв при перевірці виявляються лише заявами. На кшталт, мовляв, я знаю, що десь там хтось комусь щось дає. От і вся інформація. Дуже схоже на те, коли бабусі обговорюють новини на лавці.

— Це ви про Полякова зараз чи про Ситника, який казав, що йде розслідування і заважають тільки зливи?

— Я про Ситника таке не можу казати, він, може, знав щось таке, чого я не знаю.

— А що, таке може бути?

— Теоретично — може бути, тому що в нас є підрозділи, які мені не підпорядковуються. Я ж кажу про тих людей, які говорять, що знають: хтось комусь передає. Коли їм ставиш запитання: коли, де, кому і за яких обставин та чи готові сприяти, вони починають «кліпати очима». Дуже часто такі публічні заяви насправді є лише піаром.

— Але навіть гіпотетична можливість корупції на рівні законодавчого органу держави — це сигнал усім: можна все.

— Верховна влада повинна дійсно бажати, щоб було не можна. Це по-перше. По-друге, люди, які приймають важливі рішення, повинні отримувати зарплатню, яка б забезпечувала нормальний рівень їхнього існування. У нас буває так, що чиновник, який приймає рішення на мільярди, отримує зарплатню, за яку не в змозі утримати родину. Однак не так багато людей, не маючи достатнього рівня оплати, зможуть утриматися від спокуси, коли їм за одне рішення, за один підпис чи за одне голосування пропонують астрономічні суми коштів.

— Суддям астрономічно підвищили зарплати, але в нас не змінилась якість правосуддя. Антикорупційний блок — виняток. НАЗК, САП, НАБУ, ВАКС одразу будували та відбирали за іншими принципами, а ось ДБР — ні. Тому результат там інший.

— Тому я кажу, що це — один із елементів. Головне — політична воля і невідворотність покарання. Але самими каральними методами, тим більше такого нечисельного підрозділу, як наш, корупцію викорінити у владі неможливо. Ми точково можемо викривати корупцію в тій чи іншій сфері, але за цим повинні слідувати адміністративні, організаційні та політичні рішення. Повинна перебудовуватися система, тому що сам по собі процес відловлювання хабарників, на жаль, не приведе до повного викорінення хабарництва.

Прес-офіс НАБУ

— Ми про якість нинішніх політичних еліт зараз говоримо?

— Взагалі про побудову системи, про рівень толерантності до корупції, який, на мою думку, в суспільства, еліт і влади все ще доволі високий. Люди, яких в Україні звинувачують у корупції, залишаються цілком рукопожатними. Їх підвищують по службі, у них беруть інтерв’ю ЗМІ , їх запрошують на публічні заходи. Для мене було показовим, коли при одержанні хабаря ми затримали керівника слідчого управління на той момент одного з районних управлінь Державної фіскальної служби в місті Києві. Він підозрювався в тому, що отримав 36 тисяч доларів хабаря. (Йдеться про Сергія Новачука, який у липні 2016 року попався на хабарі — І.В.). Але за той час, поки ця справа розслідувалась і слухалася в суді, він спочатку пішов на підвищення — у статусі виконуючого обов’язки почав керувати слідством ДФС всього міста Києва, а потім, наскільки мені відомо, працював навіть у головному слідчому управлінні. Такі речі, як на мене, не мають узагалі відбуватися.

Про нові кейси, «Велике будівництво» та митницю з податковою

— Андрію Володимировичу, ми зараз говорили про старі кейси, а нові? На чому тепер заробляють толерантні до корупції чиновники категорії «А», перевдягнені в хакі?

— Тенденції, на жаль, не дуже змінилися. Є бюджетні кошти, які завжди хтось намагається привласнити, покласти незаконно в кишеню. Є люди, які беруть хабарі. Як-то кажуть, нічого нового. Але зараз це все виглядає надзвичайно цинічно… Коли одні крадуть гроші, а інші жертвують своїм життям.

— При будь-якій владі завжди є люди-маркери. Всі все про них знають — сусіди, журналісти-розслідувачі, правозахисники… крім правоохоронних органів. От ви кажете про бюджет, а давайте я назву вам прізвища, які у всіх на слуху. Голик, Тимошенко, Резніченко, Арахамія… Не чули?

Ви, звісно, можете використати звичний мовний шаблон, мовляв іде розслідування, а можете прямо зараз дати суспільству надію.

— Чути або знати і довести у кримінально-процесуальному плані — це зовсім різні речі. Одна справа — довести за стандартами умовного журналістського розслідування, сформулювати якісь уявлення про ті чи інші обставини в суспільства. Зовсім інша — довести до того, щоб спочатку повідомити про підозру, а потім суд виніс відповідний вирок. Це — по-перше. По-друге — з приводу певних речей, про які ви сказали, інформація була публічною: кримінальне провадження було зареєстроване прокуратурою, воно надійшло нам, і ми його розслідуємо.

І коли я казав, що існують схеми заволодіння бюджетними коштами, то це вже виходячи з того, що ми на ці схеми реагуємо в межах своїх повноважень. І, повірте, те, що є у ЗМІ, про що говорять і пишуть журналісти, — ми це все теж знаємо і бачимо. І всі факти, які можуть свідчити про наявність складу злочину, ми вивчаємо і даємо їм належну оцінку. Я не буду казати про конкретні факти і прізвища, але ми не закриваємо очі на корупційні процеси, які відбуваються в межах нашої підслідності.

— Назвіть, будь ласка, ще декілька ключових найпопулярніших схем, які живлять наших цинічних корупціонерів.

— Наприклад, поставки державі товарів чи послуг за завищеними цінами через різноманітні компанії-«прокладки».

— До речі, можу сюди ж додати прізвище відомої династії Фісталів, які і до війни, і зараз закуповують медобладнання в рамках того ж «Великого будівництва». З бюджету у воєнний час вимиваються колосальні кошти. Обладнання у великих масштабах поставляється в рази дорожче, ніж закуповується.

Прес-офіс НАБУ

— Ми знаємо про подібні факти, вони розслідуються. За великим рахунком такі схеми існують за всіма напрямами. Кейси з медобладнанням — лише одні з них.

Ще досить поширена схема — завищення обсягів виконаних робіт. Іноді взагалі відбувається закупівля на папері речей, яких не існує, які не поставляються державі. Це основні і найбільш поширені тренди, які ми визначаємо за нашим напрямом роботи.

— Чиновників якого рівня ви зараз розробляєте стосовно названих схем?

— У нас більшість розробок охоплює посадовців вищої ланки.

— Це міністри, заступники міністрів? Міноборони, наприклад, вас цікавить? Тут теж є яскраві прізвища — Шарапов, Шаповалов.

— Ви же розумієте, що я не можу називати прізвища.

— А що з митницею? Тут усе ще маркер — пан Павлюк. Одеса закрита у зв’язку з війною, а ось Західна Україна — ударно «працює». Львівська, Закарпатська, Волинська… Пункти пропуску Краковець, Шегині... Нічого не змінилося. Чому? Що ви робите, щоб це змінилося, і коли нам чекати результатів?

— Ми вже з вами спробували пояснити, чому не змінилося. Одні люди приймають для себе рішення, що вони й під час війни можуть продовжувати робити те, що вони робили раніше. Інші — не чинять перепон. Чи ми займаємося питаннями митниці? Так. Коли чекати результатів? Збираємо докази. Щойно буде достатньо, про це обов’язково суспільство дізнається. Ви ж розумієте, що чиновники, особливо з правоохоронних органів, прекрасно поінформовані про власні «слабкі місця». І вони вживають усіх можливих заходів, щоб ускладнити нам пошук цих слабких місць та документування їхніх протиправних дій. Таких чиновників — мабуть, більше за 220 детективів, які наразі розслідують топ-корупцію в країні. Однак, попри обмежений ресурс, ми не спиняємося. Хоча, звісно, якби штат детективів у НАБУ був більшим, то ми могли б охопити значно більше, і результати були б швидшими.

— А конвертаційні центри?

— Тут більше парафія Бюро економічної безпеки. Але якщо йдеться про корупцію в податковій адміністрації, то, за наявності певних критеріїв щодо суб’єкта, це може становити інтерес для наших розслідувань.

— Тобто блокуванням податкових накладних займаєтеся ви? Там теж зараз дуже велика біда. Я недавно слухала, як заступник міністра аграрної політики пан Висоцький розповідав фермерам про те, що чиновники зовсім нічого не можуть зробити з цим, мовляв хай працюють антикорупційні органи. Фермерів держава не чує зовсім, землю відібрала, та ще й накладні чиновники блокують. Людям, які на своїх плечах витягли і посівну, і окупацію... Це ще один майбутній фронт України.

— Насправді найбільш простий і ефективний спосіб врегулювання цього питання — адміністративний. Керівництво податкової служби бачить усе, що відбувається в областях, і вони можуть впливати на це.

— А якщо не впливають, значить зацікавлені? Вони просто виводять гроші в тінь. Люди кажуть, що хочуть працювати по-білому, а їм просто не дають.

— Значить, тут не зовсім чисті помисли. І в нас є справи за фактами корупції представників податкових органів.

— На якій стадії зі ста можливих відсотків перебувають ці справи? Фермери ж не самі. От усіма битого Насірова наздогнала підозра за хабар ще 2015 року. За цією логікою, за масове вимагання грошей у експортерів податківці відповідатимуть у 2029 році?

— Я не можу оцінити «ступінь готовності» справи у відсотках.

— Це нормальне запитання.

— Це ж не будівельний об’єкт, про який можна сказати, що ступінь його готовності умовно 66%.

— Ступінь готовності зібраних доказів.

— Він так не вимірюється.

— Виміряйте компетентно.

— Ми притягнули до відповідальності сімох посадовців митниці в межах розслідування кейсів одного відомого одеського контрабандиста. Серед них — очільник Київської митниці та його заступник, директор департаменту адміністрування митних платежів ДФС. (У числі цих посадовців — в.о. начальника Київської міської митниці Сергій Тупальский, заступник начальника Київської міської митниці Юрій Коваленко, в.о. начальника ВМО №1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці Сергій Осипов та ін. — І.В.). Ще є низка розробок. Щодо податкової, то ми притягнули до відповідальності колишнього голову ДФС та керівника одного з департаментів. Але ми працюємо й по інших корупційних схемах з участю посадовців податкової служби. Наразі не можу озвучити деталей, але сподіваюся, що невдовзі будуть результати у вигляді повідомлень про підозру причетним особам.

— Десять місяців війни, минув перший шок... Але корупційна система не змінюється. А люди? У вас є приклад, коли люди змінилися? От раніше чинили погано, а зараз, коли війна, — добре?

— Можу навести приклад одного з обвинувачених у нашій справі, який став викривачем. Він допоміг викрити злочинну схему з участю групи хабарників, після чого сам пішов воювати. З самого початку воював під Києвом, а зараз на східному напрямку. І в мене таке відчуття, що людина усвідомила: треба щось дійсно змінювати в житті. Є такі люди. Щодо системи загалом — на жаль, так, вона не змінюється.

— З приводу викривачів. Євген Шевченко. Це, до речі, він першим написав пост по Кауфману й одразу зробив відсилку до Банкової. Як його сприймати? Це Джеймс Бонд чи авантюрист?

— Євген є викривачем у низці кримінальних проваджень, які ми розслідували. Що ж до його публічної діяльності, це його зона відповідальності, — ми до неї як інституція стосунку не маємо. Євген Шевченко — приватна особа, він не працівник і не агент НАБУ.

— Чи є в НАБУ звернення щодо тиску та підкупу народних депутатів при голосуванні за скандальний законопроєкт №5655, який, завдяки жорсткому лобізму голови правлячої партії пані Олени Шуляк, цементує корупцію в містобудівній сфері?

— Наразі немає, наскільки мені відомо.

Про конкурс, атмосферу в колективі та очікування від нового керівника

— У якому стані зараз колектив НАБУ? Гізо Углаві вдалося втримати монолітність команди, чи є різні центри впливу, включно з екс-директором Ситником?

— Особливих змін через закінчення каденції директора, на мою думку, Бюро не зазнало. Колектив працює, як і раніше. Команда НАБУ — монолітна, і вона єдина. В нас відсутня практика створення окремих власних команд. У цьому одна з унікальностей НАБУ. І, сподіваюся, це залишиться й за нового директора.

Прес-офіс НАБУ

— Дуже мало сильних представників НАБУ подалися на конкурс. Чому не пішли ви? Не вірите в себе? В НАБУ? Чи є щось інше?

— Я вірю і в НАБУ, і в себе. Але, по-перше, не хочу давати зайвих приводів для інсинуацій, що, мовляв, Ситник залишив наближену особу замість себе. По-друге, робота чиновником в Україні на такому високому рівні дуже політизована. Та, як на мене, на посаді директора рівень певного «мазохізму» має бути трохи вищим, ніж він є в мене.

— Чому?

— Тому що коли чиновник намагається робити щось корисне, а натомість отримує лише нескінченні потоки бруду, то це, мабуть, дійсно схоже на мазохізм. Те саме стосується рівня публічності, який на сьогодні для мене був би надмірним на тій посаді.

Ну й третя причина, суто раціональна. Якби навіть я і ввійшов у трійку суперфіналістів, то на 99,9% впевнений, що мене все одно б не призначили. Тобто я б дізнався про себе дуже багато нового, і не тільки я, — зі ЗМІ, всіляких замовних матеріалів тощо. А результату з цього все одно не було б. Тому я не бачу в цьому сенсу.

— Якого керівника ви чекаєте? Є різні версії про те, як влада виписувала в законі умови під свого кандидата. Та чи може похитнутися НАБУ, якщо прийде людина, яка намагатиметься звести нанівець усі ваші досягнення?

— Ми всі сподіваємося на доброчесного керівника. Якщо ж людина буде недоброчесною і буде займатися шкідництвом, то колектив не дасть різко все розвернути, поламати. Звичайно, колектив буде чинити опір незаконним діям. Проте повноважень директора все-таки достатньо для того, щоб із часом усі ті надбання, які в нас є, звести нанівець. Але ми всі сподіваємося, що цього не буде і що керівником НАБУ стане гідна та професійна людина.

Related video

Більше статей Інни Ведернікової читайте за посиланням.

Дивіться спецтему: РФ хоче інтегрувати т.зв. ополчення "ДНР" в свої збройні сили Ці інтеграційні зусилля збігаються з початком вирішальних наступальних операцій, однак і, ймовірно, спричинить короткострокові збої та ефект несприйняття серед підрозділів, задіяних до цих операцій. Навряд чи Запоріжжя: ISW спрогнозували напрямок чергового російського наступу Розмови про цей напрямок аналітики вважають інформаційною операцією для розтягування українських сил. Бій на території ворога: The Guardian розповіла про секретний український спецназ Авантюрні українці по-своєму розв’язали проблему з обмеженою можливістю бити по території Росії. Politico: Європа об’єдналася проти Путіна через якісний Google Translate Такої зброї в інформаційній війні світ ще не бачив. Значний прогрес у технології перекладу означає, що українці можуть інформувати та розвінчувати міфи в режимі реального часу.  Окупанти перевіряють гаджети українців: як підготувати свою техніку Такі перевірки є незаконними, але мешканців ТОТ ніхто не запитує.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}