Війна за гроші «Великого будівництва». Другий фронт

22 вересня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Від зміни фаворитів наші втрати не меншають

Війна за гроші «Великого будівництва». Другий фронт
© Укравтодор / Facebook

Вплив Андрія Єрмака на «Велике будівництво» до цього часу був досить формальним. Очільник офісу президента мав свою частину слави, але оперативний контроль і збір даних з ринку забезпечували заступник Єрмака Кирило Тимошенко та зрозумілі йому міністр інфраструктури Олександр Кубраков і координатор «Великого будівництва» Юрій Голик, під «шефірним» дахом. Але розстановка сил змінюється, і перші тектонічні зсуви промовисто натякають: Володимир Зеленський і Андрій Єрмак почали позбуватися зайвих ротів.

Однак спочатку кілька слів про маржу. Маржа — це сума, яку замовник закладає в очікувану вартість тендеру понад нормальну/ринкову вартість товарів/послуг. В Укравтодорі маржу зазвичай розмазують по завищеній ціні асфальту та інших будматеріалів, саме тому і приховують тендерні кошториси та те, як формують очікувані ціни. Важливо! Маржа — це не хабар і не відкат. Це просто певний відсоток для подальшого «освоєння». В Укравтодорі це від 10 до 50% залежно від величини та державної ваги проєкту.

Якщо замовник — лох, а підрядник — скнара, то всю маржу забере собі виконавець. Якщо ж вони обоє «в темі і при справі», то маржу буде «конвертовано» і розділено по конвертах для роздачі учасникам схеми. На свою частку маржі також претендують правоохоронці, які зрідка відкривають кримінальні провадження, але ніколи не доводять їх до кінця, бо отримують свій конверт.

Один із найпростіших способів боротьби з маржою — це справжні конкурентні торги, на яких «позасистемні» чи «договороНЕспроможні» фірми торгуються аж доти, доки бачать економічний сенс у отриманні підряду. Такий сценарій дуже не люблять в Укравтодорі. Тут знижки на торгах зазвичай становлять 2–4%. І от вам два свіжі приклади.

Найцікавіші події відбувалися не безпосередньо в Укравтодорі, а у відомствах, нещодавно захоплених командою Тимошенка, Кубракова та Голика. Одразу два дуже великі тендери продемонстрували їхню лояльність до президента Зеленського та А.Єрмака, виражену у цілком конкретних мільярдних сумах.

Перший — це тендер у системі Мінінфраструктури на будівництво аеродрому в Дніпрі, який за 5,64 млрд грн виграло ТОВ «Онур». Багато хто розцінив його як грошовий реверанс особисто до Володимира Зеленського. Бо пів року тому цей контракт отримала геть інша компанія — «Альтіс». Вона виграла його за 3,95 млрд грн, ще коли міністром інфраструктури був Владислав Криклій, і на аеродромний тендер допустили вісім дійсно потужних будівельних компаній. Але... спочатку місцева влада саботували земельні рішення, а потім лояльний до офісу президента Антимонопольний комітет України на два місяці зупинив будь-які виплати підряднику. Тож «Альтіс», вклавши у підготовчі роботи власні 100 млн грн, не отримав жодної копійки від замовника. А коли О.Кубраков пересів з крісла очільника Укравтодору у міністерське, з підрядником узагалі розірвали контракт за невиконання угоди (докладніше про цю зарубу у статті «Скільки маржі закопають у аеродром «Дніпра»).

Після розриву контракту, в якому «Альтіс» мінімізував маржу фактично до нуля, оголосили новий тендер зі старою очікуваною сумою 5,7 млрд грн. Саме з цієї цифри «Альтіс» пів року тому спустився на торгах до 3,95 млрд (і навіть з такою знижкою вони точно не планували працювати у збиток).

Спочатку були очікування, що підряд зіллють «Автомагістралі-Південь». Джерела зазначали, що це улюблена компанія групи Кирила Тимошенка, та й Дніпропетровська область для неї якірна. Бо саме тут «Автомагістраль-Південь» починала брати перші мільярдні підряди за часів Ю.Голика — «тендерного»радника місцевого губернатора.

З одного боку, на них чекав Єрмак, під яким плекала амбіції «Автострада» Максима Шкіля (приклад про них буде нижче). А з іншого боку…

Вихід на новий рівень можливостей трохи зірвав різьбу в улюбленців Володимира Зеленського. Злі язики пащекували, що тимошенківський молодняк уже з міністерських позицій почав дозволяти собі зневагу до старих друзів президента. Нібито вони могли сказати в обличчя Сергію Шефіру все, що думають про його таланти. А Шефір — це родина, а не просто бізнес. І у цьому місці Володимир Олександрович теж нібито психанув і пообіцяв голову Тимошенка Єрмаку, який мав свій план і невипадково виплекав «Автостраду» як претендента на лідерство в Укравтодорі. Зокрема в бек-офісі Єрмака знайшов прихисток колишній СБУшник Іван Дралюк, близький і зрозумілий не лише Єрмакові, але й Максиму Шкілю, засновнику «Автостради». Той таки Дралюк, раніше відомий спільним минулим із одіозним Павлом Демчиною, зараз активно будує спільне майбутнє із керівником офісу президента, причому саме у «дорожньому» напрямку. В рукаві у нього козир – «Автострада».

Тож тимошенківським нуворишам довелося заново демонструвати лояльність особисто Зеленському. І те, що «Автомагістраль-Південь» узагалі не поткнулася на тендер щодо аеродрому «Дніпро» — саме така демонстрація. Підряд із цинічною знижкою в 1% забрало ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» без будь-якого опору з боку іншого учасника — ТОВ «Ростдорстрой» (так, цього разу на торги більше ніхто не прийшов).

У цьому місці нагадаємо: на попередньому тендері «Автомагістраль-Південь» до останнього рубалася з «Альтісом», програвши їй буквально кілька тисяч гривень. Тобто фірма Олександра Бойка теж планувала будувати аеродром у Дніпрі за 4 млрд грн. Але цього разу навіть не пішла торгуватися. І дозволила забрати 1,7 млрд грн маржі турецьким товаришам Зеленського, який гастролював із «кварталом» у їхньому готелі в Анталії, ще коли навіть не був президентом. І яким він після перемоги на виборах публічно пропонував віддавати будівельні підряди взагалі без тендерів.

Закріпимо. Будівництво аеродрому у Дніпрі друзями президента коштуватиме на 1,7 млрд грн, або на 30%, дорожче, ніж обіцяли переможці справжніх конкурентних торгів. Це і є процент «Великого крадівництва» поганих бояр Зеленського у «Великому будівництві» хорошого царя Зеленського.

Ну, і другий кейс — це добудова залізничного Дарницького мосту через Дніпро у Києві. Тут «Автомагістраль-Південь» подала заявку на торги, але навіть не пробувала сперечатися з єдиним конкурентом — ТОВ «СУНП «Автострада». Останні, улюбленці Єрмака, виграли тендер за 1,1 млрд грн із такою самою мізерною знижкою, як і «Онур» у Дніпрі. Тобто жодної мінімізації маржі, жодної економії для державного бюджету. Зате який знак поваги від лідера картелю голові офісу президента, який за час «Великого будівництва» загубив усі береги, маючи до 30% усього ринку дорожніх підрядів.

Хоча… Повага — повагою, а мільярди — мільярдами. За всіма цими демонстраціями в Мініфраструктурі та «Укрзалізниці» «Автомагістраль-Південь» продовжує косити мільярди в системі Укравтодору з результатом 32 млрд грн за неповних дев’ять місяців. Минулого тижня забрала чергові 2 млрд грн. Тобто здача одного мільярда гривень на мосту та навіть майже 6 млрд на аеродромі — не критичні пробоїни, які можна відбити менш як за місяць. Аби тільки президент Зеленський не розлютився по-справжньому та не вставив санкційного штиря фаворитам Тимошенка та Голика.

Нагадаємо, розкол серед фаворитів Укравтодору почався цієї весни із заяви власника «Автостради» Максима Шкіля про вихід із Національної асоціації дорожників України (НАДУ). Її на початку «Великого будівництва» заснували шість великих компаній, щодо яких «Ліга антитрасту» подавала заяву в АМКУ з переліком ознак картельної змови. Через півтора року цей картель дав тріщину, й «Автострада» цього літа почала дедалі рідше перетинатися з «Автомагістраллю-Південь» і «Онуром».

За даними джерел «Наші гроші», зміни в Укравтодорі прямо пов’язані зі зміцненням позицій Андрія Єрмака. Він домігся вигнання із спецслужби близького Івану Баканову Андрія Наумова, і це стало для чекістів сигналом, що фаворитизм зразка 2020 року вже неактуальний. І що рано чи пізно Єрмак захопить контроль над усіма потоками в ОПУ. У тому числі відбере у Кирила Тимошенка кураторство над «Великим будівництвом», яке слугує офісу президента одним із основних джерел поповнення «бюджету». А згодом і Сергія Шефіра позбавить контролю над інкасацією видатків «слугам народу».

Ба більше, у Андрія Борисовича є власні радники з числа колишніх есбеушників. А у цих радників є власні вподобання серед шляховиків України, що відрізняються від уподобань Кирила Тимошенка.

І от саме назустріч таким тектонічним змінам увесь цей час рухався Максим Шкіль. Він заявив про вихід з застарілої НАДУ, у якій віцепрезидентом є Олександр Бойко з компанії «Автомагістраль-Південь». А ще й знайшов ресурс в сумі близько 2 млрд грн на придбання нової техніки для «Автостради». Таких витрат на ринку не дозволяв собі жоден інший гравець, і завдяки ним «Автострада» синхронно із посиленням Єрмака піднялася на другу позицію у рейтингу фаворитів Укравтодору.

Детальніше про розстановку сил розкаже наведена таблиця.

Більше статей Юрія Ніколова читайте за посиланнями.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК