Підзарядка для мами: розслаблятися чи не напружуватися?

Існує думка, що кожній людині від народження дається певний запас життєвої енергії. Але що робити, коли її не вистачає, щоб реалізувати все задумане? Жити напівсили? Заощаджувати енергію? Скоротити наполовину плани? Чи все-таки спробувати нестачу енергії якось компенсувати?

Є категорія людей, для яких це питання не стоїть у принципі. Просто вибору немає. Це мами, особливо мами кількох маленьких дітей. Вони не можуть заощаджувати енергію - на материнській енергії тримається життя сім'ї. Вони не можуть урізувати плани - це зачепить інтереси дітей. Вони не дозволяють собі опускати руки - хоч би що сталося. Матері повинні бути підтримкою для своїх малят, кам'яною стіною, спираючись на яку, можна спокійно рости й розвиватися, будучи впевненим у міцності свого світу.

Проте, буває, мами втомлюються. Не встигають. Не годні всьому дати раду. Практично всі рекомендації для них зводяться до того, щоб викроїти час тільки для себе й піти з дому без дітей. Я із цим не згодна. Діти - частина життя, ми їх запросили в цей світ, і нечесно від них тікати. Треба вчитися жити з ними разом і... не втомлюватися!

Ставимо латки на "чорні діри"

Почуття провини я назвала б головною "чорною дірою", куди стрімким потоком спливає наша життєва енергія. Для того щоб воно виникло, іноді не треба вчиняти щось особливо погане - досить чогось не встигнути, не погратися, відповістити на дитяче запитання не таким тоном, яким хотілося б, та мало що... І ось уже воно гризе зсередини - "ти нікудишня мати". А якщо так, то руки опускаються, і виникає замкнуте коло - я все одно не можу впоратися, не варто й намагатися, просто немає сил... Спробуйте послабити контроль, угамувати гординю - не все в житті залежить від вас, ви недосконалі, ви жива людина зі своїми почуттями і правом на помилку, втому й поганий настрій.

На мою думку, "мама-робот" дитині не потрібна. Уявіть повсякденне життя своєї сім'ї як потік чистої прозорої води - ви управляєте цим потоком, але не заковуєте його в гранітні непорушні береги. Він несе вас, приємно погойдуючи на своїх хвилях, і не все буде так, як ви заплануєте, але це не означає, що буде гірше.

Змиріться з тим, що можна пропустити прогулянку, якщо несила вдягати в зимове двох-трьох погодків-дошкільнят, якщо діти гуляти не хочуть і вередують. Іноді потрібно довіритися своєму "потоку" і пустити день на самоплив, замінивши прогулянку хорошим провітрюванням квартири, а дозвілля провести, ну, наприклад, улаштувавши з дітьми ляльковий театр за завісою!

Іноді можна відкласти прибирання, прасування чи прання. Нічого непоправного не станеться, а мама збереже трохи додаткових сил для спілкування з дітьми. І не треба каратися при цьому відчуттям провини. Адже діти ростуть і виростають, а домашні справи, як відомо, ніколи не закінчуються.

Ще одна "чорна діра" для багатьох батьків - одноманітність. Більшості малят режим необхідний, вони почуваються спокійнішими і впевненішими, знаючи бодай приблизний порядок денний своїх щоденних занять: о дванадцятій - денний сон, потім підвечірок, прогулянка, зараз час для ігор, а потім - для купання. Діти інакше відчувають час, для них кожний день, так чи інакше, насичений подіями і новими знаннями про світ. Натомість мама може почуватися втомленою білочкою в колесі буднів. І звично шукатиме можливості вирватися з дому, відпочити... Але вона втомилася від рутини, а не від дитини! Виходить, з нею і треба боротися!

Можна замість прогулянки пройтися по магазинах... з малям, скажімо, у дитячому наплічнику. Чи змінити маршрут прогулянки й зайти в гості до подруги. Для успішного розвитку діти повинні вписуватися в життя дорослих, а не навпаки. Тож робіть невідкладні справи зі спокійною совістю - дітям цікаво те, що ви робите, і зовсім не обов'язково безперестанку розважати їх і розвивати!

Для однієї моєї знайомої було великою проблемою знайти час для відвідування перукарні. І вона страждала. Маленьку дочку залишити не було з ким. А дивитися в дзеркало на безформну чуприну вже не ставало сил. Впавши у відчай, вона ризикнула й пішла в салон із малям. Записалася на ранок буднього дня, взяла з собою альбом, олівці і... дитячі фарби для гриму. "Та година, яка знадобилася, щоб привести мою голову в порядок, маля було зайняте не менше - на вільному кріслі біля величезного дзеркала воно накладало собі грим, - розповідала знайома. - Клієнток у салоні не було, тож ні запах фарби чи лаку, ні особливий гамір дочку не турбували. Працівники салону милувалися й допомагали дівчинці. А кофтинку, спідничку, колготки, черевички та й, власне, всю дитину з голови до ніг я відперу-відмию! Зате я вийшла з салону гарна й щаслива, а для дочки це було справжньою пригодою, і ми ще не раз потім повторювали спільний похід до салону краси".

Для багатьох матусь справжньою проблемою, що віднімає сили, стають дитячі примхи й істерики. Але тут психологи одностайні: у три роки "істерити" нормально. Більше того, якщо немає істерик у три, підліткова криза обіцяє бути особливо "лютою". Якщо й вона минає непоміченою, то, скоріш за все, ближче до тридцяти чоловік стане вже клієнтом психоаналітика. Бо етапів дорослішання не можна пропускати, тиснути, нівелювати - і примхи, і істерики треба приймати, ну, скажімо, як явища природи, і проживати вчасно. Ви ж не гніваєтеся і не кричите на дощ, сніг, холод чи спеку? От і вередування дитини прийміть спокійно, зрештою ваші стосунки набагато важливіші за її поведінку. Якщо ви спокійні, енергія на роздратування й гнів не витрачається, та й дитина заспокоюється набагато швидше.

Ми живимо своєю життєвою енергією і нескінченні внутрішні діалоги, і суперечки, і осоружну роботу - все, що дратує. Тут важливо "знати ворога в обличчя", тоді діалог можна зупинити (самому чи за підтримки професійного психолога), роботу змінити, а якщо змінити обставини неможливо, то постаратися змінити бодай ставлення до них.

Ну й, нарешті, є хвороби і стани, які спричиняють утому, наприклад мононуклеоз, запалення легень, нестачу вітамінів, захворювання щитовидної залози. Якщо є хоч найменший сумнів щодо здоров'я, зрозуміло, не слід відкладати візит до лікаря та обстеження. Про важливість правильного харчування й достатнього сну ми тут не говоритимемо, просто нагадаємо, що енергією багата тільки свіжоприготована їжа, тому краще готувати простіше, але щодня, ніж "різносоли" про запас, щоб вистачило на кілька днів наперед.

Альтернативні
джерела енергії

Лікар і психолог Олег Торсунов пише, що радість супроводжується "позитивним насиченням почуттів праною (так у традиційній індійській медицині називають життєву енергію. - О.М.), сум спричиняє зниження прани". Отже, щоб мати можливість поповнювати запаси життєвої енергії, треба себе частіше радувати, а ще - вміти радіти, знаходити навколо джерела радості.

Психолог та астролог Руслан Нарушевич у своїх лекціях стверджує, що жінка за природою своєю - істота, для якої не властивий егоїзм, її неможливо розбалувати, оскільки все, що вона робить для себе, для поліпшення настрою та поповнення запасів життєвої енергії, вона несе в сім'ю, так чи інакше віддає близьким, насамперед дітям. Отже, знову ж таки, немає причин почуватися винною, якщо зайві півгодини поспілкувалася з подругою чи, навпаки, посиділа на самоті, відвідала концерт чи виставку, та й просто поспала! Адже від цього зрештою виграють всі члени сім'ї!

Особливо підвищують життєву енергію жінки суто жіночі заняття: різні види рукоділля - вишивка, в'язання, плетіння, посиденьки з подругами... але на це мамі маленької дитини ще треба знайти час. А ось таке заняття, як спів, особливого часу не вимагає, можна співати пораючись, можна співати дитині, просто наспівувати щось тихенько. І виявляється, спів теж підвищує жіночу енергетику! Головне - знайти свій репертуар, те, що подобалося б і мамі, і дітям. І це не обов'язково будуть тільки дитячі пісні! Співати разом із дітьми насправді дуже цікаво - вони вчать слова пісень на слух, переінакшують їх, і може вийти зовсім інша пісня - тільки ваша, про вас! Взагалі хороша музика здатна творити чудеса з настроєм.

Одного разу мама двох малят з невеликою різницею у віці призналася мені, що їй, справжній "сові", найскладніше було вставати рано-вранці разом із дітьми. "Вони прокидалися дуже рано й відразу вимагали гратися, пити, їсти, відповідати на їхні запитання - словом, потрібно було швидко прокинутися і включитися у щоденну "мамську" роботу, - поділилася вона. - А мені було несила розплющити очі, мені просто потрібен був час, щоб остаточно прокинутися. Звісно, коли з ранку тебе так торсають, настрій гарним не буде. Тоді я почала включати приємну бадьору музику, найчастіше мої улюблені дитячі пісеньки, і вставати під них стало якось легше. Ми з дітьми починали підспівувати, пританцьовувати, і так поступово я просиналася. Ну й настрій, звичайно, зовсім інший, коли твоя маленька дочка із самого ранку співає тобі, що "только небо, только ветер, только радость впереди!".

До речі, саме для тих, кому важко прокидатися вранці, й існує така чудова річ, як ранкова гімнастика. Правильна гімнастика повинна заряджати енергією та бадьорістю на цілий день - адже вона так і зветься - "зарядка"! Ні-ні, гантелі покладіть там, де взяли, і навіть популярна ранкова пробіжка тут ні до чого. Хороша гімнастика розпочинається ще в ліжку - з потягувань, масажу чола, обличчя, голови, пальців рук, передпліч, вушних раковин, обертів кулаками та "велосипеда" ногами - все це покликано сприяти припливу крові до м'язів, збільшити рухливість суглобів і гнучкість тіла. Підвівшись з ліжка, можна зробити кілька махів руками і ногами, кілька разів підстрибнути, присісти, потягнутися і з задоволенням прислухатися до пробудження тіла. Ранкова гімнастика повинна приносити радість, піднімати настрій і готувати тіло до життя в новому дні!

Рівень життєвої енергії підвищується й тоді, коли ви навчаєте когось того, що самі добре вмієте робити. Подивіться на старше покоління: поки ми складаємо плани для дітей, обираємо спеціальні заняття, гуртки, караємося почуттям провини через те, що не встигаємо всього, що запланували, бабуся просто пече пиріжки з онукою, дідусь навчає грати в улюблені шахи... для взаємного задоволення, спокійно й неквапно, не ставлячи ніяких цілей і рекордів. Нехай діти розділять із вами хобі та ваші звичайні заняття - це зближує, заспокоює і наповнює особливою енергетикою весь життєвий простір вашої сім'ї.

Психологи використовують і такий прийом: людині пропонують уявити, ким би вона хотіла стати, якби мала кілька життів. Ну, наприклад, хтось припускає, що міг би стати чудовим кулінаром, - отже, час, проведений біля плити, може дати додаткову енергію. Хтось бачить себе музикантом, - отже, йому корисно було б навчитися, бодай на аматорському рівні, грати на якомусь інструменті - це й буде його "джерело сили". Хтось міг би стати художником, - отже, може черпати сили з цієї сфери, і у хвилини відпочинку подивитися репродукції, а ще краще - відвідати виставку, музей, галерею. Словом, знайти те, чим вам сподобалося б займатися, якби у вас було багато вільного часу, - і приділити цьому п'ять хвилин.

Можна практикувати "день, вільний від турбот". Це особливо підійде мамам, у яких дуже напружений графік, гуртки, заняття і не одна дитина. Виберіть собі один день на тиждень, або хоча б півдня, коли можна влаштувати свято байдикування - тобто буквально валятися в ліжку скільки заманеться, їсти й розважатися, порушуючи звичні правила. Багатьом так легше залишатися зібраними весь тиждень. Такі дні дуже люблять діти - нікуди не треба поспішати, можна гратися, пускати мильні бульбашки, стрибати на ліжку й будувати будиночки з подушок. А головне - мама теж нікуди не поспішає, відпочиває й пустує разом із нами!

Словом, щоб відпочити й набратися енергії, не обов'язково тікати від домашніх турбот в екзотичні країни - адже, як відомо, щасливий той, хто щасливий у себе вдома.