Зігріті оптимізмом

Буковина готується до зими у звичному режимі. Комунальники продувають труби. Влада надуває авторитет, а заодно громадськість і Печерські пагорби оптимізмом великих відсотків виконаних передзимових ремонтів. При цьому ніхто не знає, наскільки плани влади відповідають потребам народу.

Принцип «краще оптимістична доповідь, аніж песимістичні реалії», схоже, добре засвоїв заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Микола Романюк. Його промова на недавньому засіданні колегії про підготовку підприємств житлово-комунального господарства області до роботи в осінньо-зимовий період вражала вірою в теплу зиму і в поганий зір присутніх. Почуті з трибуни цифри не завжди збігалися з висвітленими на виносному моніторі статистичними діаграмами. Низьких відсотків пан Романюк просто не озвучував і скромно пропускав цілі абзаци, які не вписувались у загальний тон його звіту. Приміром, про те, що шляхове господарство заготовило тільки 8 відсотків солі і третину піску від необхідної кількості. Тому традиційна для гористих буковинських населених пунктів картина, коли при найменшому морозі машини буксують і крутяться дзигою на обледенілій дорозі, а перехожі ламають руки й ноги, цілком може повторитися й цієї зими.

Як і відключення струму. Енергетична система краю дуже розбалансована. Чернівецька область не має власних генеруючих потужностей. При найменших пошкодженнях центральної ЛЕП, що проходить сусідньою Франківщиною, вся Буковина знеструмлюється на невизначений термін. Навіть Микола Чернявський, щойно призначений виконувати обов’язки директора «Чернівціобленерго» замість скандально усунутого Ярослава Кобелі, не дасть гарантій, що новорічну ніч чернівчани не зустрічатимуть при свічках (що стало вже майже традицією), а побутові прилади не горітимуть масово від зненацька вдвічі підвищеної напруги.

Не менше, ніж побутовий сектор області, страждає й промислово-соціальний. Через пошкодження високовольтних кабелів 60 підприємств і установ уже тривалий час не мають надійного електрозабезпечення. У тому числі й чернівецькі пологові будинки. А також готельний комплекс «Черемош», у якому зупиняються іноземні туристи, урядові делегації. Днями тут трапився курйозний випадок. Світло зникло мало не на добу саме в той час, коли в «Черемоші» перебував міністр палива і енергетики Сергій Тулуб.

Проблеми з електрикою спорадично виникають і на об’єктах водопостачання. Навряд чи можливо привести до ладу енергетичне господарство, яке валилося роками, за кілька тижнів, що залишились до холодів, ще й за відсутності фінансів.

Тим більше що, окрім внутрішніх проблем, життя енергетикам та їхнім споживачам ускладнює безліч зовнішніх комунальних чинників: хронічна відсутність гарячої води, напівхолодні батареї центрального опалення й ледь жевріючий у пічках газ. Аби не те що забезпечити себе благами цивілізації, а хоч елементарно зігрітися, буковинці взимку всі дружно «сідають на розетку». Особливо від цього потерпають Чернівці зі старими внутрібудинковими електромережами, які не витримують додаткових навантажень, і відсутністю другої гілки газопроводу від центральної магістралі, що позначається на тиску газу і загалом створює для міста аварійну ситуацію. Через обмеження споживання газу, що трапляються досить часто, котельням доведеться переходити на резервне паливо. Однак із незрозумілих причин їх підготовка до роботи на мазуті не передбачалася і не проводилася, резервного палива взагалі немає.

Щоправда, будівництво другої гілки газопроводу нарешті зрушило з місця завдяки структурам Кабміну, які шефствують над областю. Обіцяні Мінпаливенерго 16 млн. бюджетних гривень на цю благородну справу вселяють надію, що незабаром проблема 15-річної давності таки успішно вирішиться. Щодо гарячої води й таких самих батарей, то Кабмін втручатися у ці дрібниці, ясна річ, не став. А гучні розмови місцевої влади про реорганізацію облтепломережі і створення комунальних підприємств, які б дали раду теплопостачанню, на жаль, так і залишилися розмовами.

У свою чергу, область залишилася зі старою тепломережею, а та — із 40-мільйонним боргом, давно зношеним обладнанням і збитковими тарифами: комунальники змушені закуповувати воду у міського водоканалу (одвічна боротьба між містом та областю) по чотири гривні за кубометр, а продавати її населенню по дві — і це з урахуванням підігріву та транспортування.

Утім, Микола Романюк запевнив, що гаряча вода буде. В цьому мало хто сумнівався, бо тільки напередодні президентських виборів вона й буває. На Буковині дивним чином гаряче водопостачання з суто побутового питання перетворюється на політичне зі всіма наслідками — у прямому й переносному значенні. Добре, якщо пуск гарячої води окошиться тільки масовим купанням і великим пранням. Бо ніхто не може передбачити, як поведуться напівзогнилі труби під тиском окропу, якого не було роками.

Загалом із 17 міських систем гарячого водопостачання відремонтовано половину. А тому дуже розумним видається один із пунктів рішення колегії про «затвердження найближчим часом особового складу аварійних підрозділів та переліку підприємств, транспортних засобів, які залучатимуться для приведення у належний стан територій населених пунктів в осінньо-зимовий період».

Схоже, роботи тим аварійним підрозділам не бракуватиме. Аби лиш усе обмежилося ремонтом будинків та мереж водо- й теплопостачання і справдилися оптимістичні запевнення на колегії віце-губернатора Миколи Романюка й начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Богдана Чортика, що, мовляв, освітянська галузь спрацювала як ніколи нормально і до зими стовідсотково готова. Хоча хто-хто, а пан Чортик чудово знає, що принаймні 12 шкільних і дошкільних чернівецьких установ буквально сидять на пороховій бочці, а точніше — на несправних котлах, до всього ще й розміщених у підвалах шкіл та дитячих садочків, що взагалі категорично заборонено чинними нормативами.

З цього приводу вже багато років точаться паперові і словесні баталії між управліннями освіти, міським та обласним, і Чернівецькою інспекцією охорони праці виробництв підвищеної небезпеки, яка вимагає негайно вирішити питання. Треба якнайшвидше вивести котельні з підвалів основних корпусів, оснастити їх сучасною автоматикою, провести технічний огляд парових, водогрійних котлів з негайною заміною котельного обладнання, яке, давно відслуживши термін експлуатації, тримається лише на чесному слові…

Котлова проблема торкнулася й закладів культури. Зокрема Чернівецького міського палацу культури та обласної філармонії. І навіть кількох десятків житлових будинків, мешканці яких і гадки не мають, що в їхніх підвалах, по суті, причаїлася міна уповільненої дії. Але на колегії про це не йшлося. Як і про те, що робити з на 80% технічно зношеним та морально застарілим енергетичним і теплопостачальним обладнанням області, 150-мільйонною кредиторсько-дебіторською заборгованістю її житлово-комунального господарства, яке, до всього, має ще й півмільйона боргу із зарплат перед своїми працівниками.

Головне — оптимістично прозвітувати про готовність області до зими. Жаль, що оптимізм зігріває лише віртуально.