Зерно із гірким присмаком

Але затяжні дощі у травні та червні, що внесли корективи у жнивну кампанію, на врожаях майже не позначилися. На сьогодні господарства області зібрали майже 280 тис. т ранніх зернових. А вал, на який сподіваються аграрії, обіцяє бути не меншим за минулорічний, у межах 2,5–2,6 млн т. Та, попри те, що врожайність на Тернопіллі зростає, проблем в аграріїв не меншає.

Сільськогосподарські підприємства і фермери області не можуть похвалитися достатньою кількістю власних зернозбиральних комбайнів, які нині працюють на жнивному полі. Але опускати руки їм не варто: в останні дні техніка з південних регіонів прямує в західні області, в тому числі в Тернопільську, де врожайність зернових удвічі вища, і власники цих комбайнів отримали можливість непогано підзаробити. Очікується, що господарства області для проведення жнив залучать понад 150 комбайнів - як позичать їх одне в одного, так і орендують з інших областей. І якщо не буде затяжних дощів чи стихійного лиха, то жнива завершаться в оптимальні терміни без втрати врожаїв.

Для проведення жнив аграрні підприємства запаслися здебільшого власними обіговими коштами. Фінансова картина жнив у дрібних і середніх господарствах виглядає так, наче всі родичі впрягаються, щоб витягнути ріпку. Це добре видно на прикладі середніх розмірів приватно-орендного підприємства "Іванівське", що в Теребовлянському районі. В останні дні червня - на початку липня тут косять і реалізовують ріпак, щоб за отримані кошти закупити пальне для збору наступних культур - озимої пшениці, ячменю, жита. А згодом реалізовують ці культури, щоб мати кошти для наступних робіт - збирання кукурудзи і цукрових буряків. І так відбувається щороку.

Більша техніка, яка працює на полях області і, зокрема, під час жнив, здебільшого імпортного виробництва. А важлива державна програма "Фінансова підтримка сільгоспвиробників", яка покликана здешевити техніку (25% компенсації для сільгоспвиробників плюс додаткових 15% - для фермерів), передбачає часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, але (!) вітчизняного виробництва. І тому ця програма не дає можливості суттєво поповнити парк техніки, в тому числі для проведення жнив. За майже сім місяців 2019 р. на цю компенсацію в область було перераховано лише 2,5 млн грн. Сільгоспвиробники придбали 30 одиниць техніки, але майже вся вона - посівна та ґрунтообробна. Ненадійні вітчизняні зернозбиральні комбайни ніхто із сільгоспвиробників купувати не поспішає.

Ключова державна програма "Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів" кульгає на обидві ноги. Судіть самі. На 2019 р. для Тернопільської області передбачено лише 4,2 млн грн. "Більшість із цих коштів уже використали, залишився ліміт для чотирьох фермерських господарств, які відповідають основному критерію цієї програми - мають обсяг реалізації сільськогосподарської продукції за попередній рік до 20 млн грн. А щоб задовольнити усі заявки аграріїв, потрібно 30–40 млн грн", - переконує директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації Володимир Стахів.

Певною мірою невеликі господарства області, особливо фермерські, скористалися можливостями аграрних розписок - новим і прогресивним механізмом кредитування. За інформацією департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА, станом на кінець травня 2019-го фермери видали 116 аграрних розписок, з яких 60 - уже нинішнього року. Завдяки цьому вони залучили лише 2019-го 265 млн грн, і найчастіше під заставу майбутнього врожаю - пшениці та кукурудзи.

А інша важлива для фермерів державна програма - "Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств" - працює в основному в інтересах банків. Комерційні банки ставлять перед фермерами вимоги - мати бездоганну кредитну історію, страхувати ризики тощо, словом, вони хочуть отримати гарантії повернення кредитних коштів. Банківські установи начебто не проти видати побільше кредитів і заробити на цьому, і водночас вони не зовсім відповідають за реалізацію цієї державної політики. І дуже часто фермери не можуть отримати за "своєю" програмою підтримки пільговий кредит під реальну ставку в 1% річних, яка відповідає практиці європейських країн. Та й державних коштів за цією програмою - обмаль. За інформацією Мінагрополітики, станом на 12 липня виплачено лише 18,6 млн грн із 112,7 млн, передбачених на перше півріччя 2019-го. Причому всю суму було спрямовано на здешевлення кредитів. Насправді виходить так: хто з фермерів перший звернувся до банку, обґрунтував потребу коштів, показав проект, той і отримав компенсацію.

"Ніякої компенсації за користування банківськими кредитами наше фермерське господарство "Аванто" і приватне сільськогосподарське підприємство "Мричко", що в Тернопільському районі, вже більше трьох років не отримують, - переконує їх засновник Іван Мричко. - Коли з'являються кошти за програмою здешевлення кредитів, ми ніяк не можемо до неї потрапити. У мене складається враження, що ці кошти розподіляються між обраними. А в даний час користуємося кредитами на 26 млн грн, позиченими у 8–9 комерційних банків у середньому під 22% річних. Отак господарюємо: беремо кредити і перекредитовуємо попередні кредити та векселі".

Та навіть коли врожай зберуть, це не означає, що його вчасно доставлять у порти, щоб відправити на експорт. Нікуди не зникла загроза повторення ситуації із нестачею вагонів-зерновозів, яка виникала у кілька минулих років поспіль. Місцеві сільгоспвиробники та керівники хлібоприймальних підприємств добре пам'ятають авральну ситуацію 2018 р., коли під час збирання врожаю сільгоспвиробники мали вагонів-зерновозів від "Укрзалізниці" лише 20% від потреби. Решту доводилося орендувати в приватних компаній, а там оренда в півтора разу дорожча: приватники страхують себе від усіх ризиків плюс закладають певний прибуток. Це призвело до перебоїв із відвантаженням зерна. Його потрібно було зберігати, і область втратила у 2018–2019 маркетинговому році орієнтовно 2 млн грн податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. Цього маркетингового року можливі втрати обіцяють бути не меншими. Адже із 1 січня 2019 р. вступають у дію зміни до Податкового кодексу, за якими скасовується відшкодування ПДВ на експорт ріпаку. І аграрії, які не встигнуть вивезти ріпак на експорт, автоматично втрачають 20% доходу, які для них зайвими не будуть. До слова, врожай лише ріпаку в області передбачається в обсязі понад 200 тис. т. А загалом аграрії області цьогоріч планують зібрати понад 3 млн т зернових і олійних культур.

Чому ж став реальністю дефіцит вагонів? У минулі роки за ініціативою АТ "Укрзалізниця" в області було закрито ряд лінійних станцій, де формуються відправницькі маршрути вагонів-зерновозів. Керівництво основного залізничного перевізника мотивувало свою позицію тим, що вони нерентабельні і неперспективні. На сьогодні таких станцій залишилося лише дві - в місті Бучачі і селищі Підволочиську. Керівництво "Укр-залізниці" обіцяє збільшити кількість цих станцій на десяток, де подаватиметься більша кількість вагонів-зерновозів. Проте аграрії сприймають ці обіцянки з певним скепсисом. Більші з них (як, наприклад, "ПАП "Агропродсервіс") не забули, як збудували елеватор біля станції Денисів-Купчинці, під'їзну колію, ваги, які потім передавали на баланс "Укрзалізниці". А станцію взяли, та й закрили.

Звісно ж, зерно можна возити і автотранспортом, але тоді доведеться забути про відремонтовані дороги. І від щедрого валу зерна в суспільстві залишиться гіркий присмак.