На південному сході України містам і селищам постійно бракує води. Навіть у серці Донбасу — Донецьку не в усіх районах міста налагоджене нормальне цілодобове водопостачання нібито через те, що Донбас розташований у степовому посушливому регіоні. Однак спроба звинуватити в усьому природний чинник не зовсім логічна. Як з’ясувалося з розмов із фахівцями, які займаються розв’язанням проблем відкачування та очищення шахтних вод, вода на південному сході є, і її досить багато. Одним із її потенційних джерел є закриті шахти. Відкачуванням живлющої вологи з відпрацьованих шахт займається спеціалізоване державне підприємство «Укршахтгідрозахист», яким керує генеральний директор Юрій НАСТУЄВ. Із ним і відбулася наша розмова.
— Юрію Михайловичу, розкажіть, будь ласка, про цілі та завдання свого підприємства.
— Наше підприємство «Укршахтгідрозахист» створили чотири роки тому для забезпечення експлуатаційної діяльності водовідливних комплексів ліквідованих шахт із метою запобігання затопленню суміжних діючих підприємств і прилеглих територій. На перший погляд, забезпечити надійну, безперебійну роботу 27 водовідливних комплексів, розташованих у Донецькій і Луганській областях і планованих до передачі у склад нашого підприємства, — завдання нескладне. На практиці ж, експлуатуючи на сьогодні лише 12 із них, наше підприємство зіткнулося з цілою низкою системних проблем, пов’язаних із проектними рішеннями, з відсутністю практики та іншим, оскільки аналогів нашої організації в Україні немає.
— Який обсяг води відкачує ваше підприємство?
— Державне підприємство «Укршахтгідрозахист» відкачує із надр землі щодоби до 100 тисяч кубометрів шахтної води. Це понад 25 мільйонів кубометрів на рік. Потім шахтну воду очищають від механічних домішок, знезаражують і скидають у малі ріки Донбасу.
Такою кількістю води можна було б сповна забезпечити значну частину населення на півдні і сході України. Але вона, як видно, непридатна для використання в побутових цілях. З чого ж складається шахтна вода?
Шахтна вода кожного водовідливного комплексу має певний хімічний склад. Контролюються основні показники, що регламентуються для стічних вод вугільної промисловості, котрі скидаються в природні об’єкти. Це завислі речовини, солевміст, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, важкі метали та ін. За своїм складом шахтна вода водовідливних комплексів із підземними відовідливами цілком придатна для технічного водопостачання підприємств, наприклад металургійних, без дорогої водопідготовки. Використання ж шахтної води для питного водопостачання поєднується з попередньою глибокою очисткою, особливо якщо це вода, відкачувана водовідливними комплексами із заглибними насосами. У такій воді, як правило, перевищені гранично допустимі концентрації заліза, марганцю. Це пов’язано з геохімічними процесами, що відбуваються в підземних водних горизонтах після закриття шахт.
— Чи реалізують нині якісь проекти з глибокого очищення шахтної води та доведення її до рівня питної?
— Так, зокрема існує розроблений інститутом «Донгіпрошахт» проект будівництва пілотної установки демінералізації шахтних вод у місті Антрациті Луганської області. Проект отримав позитивний висновок «Укрінвестекспертизи» Держбуду України, схвалений науково-технічною радою Мінвуглепрому України. Він передбачає глибоке очищення вихідної шахтної води діючого водозабору ліквідованої шахти «Центральна» і доведення її до рівня питної для потреб населення м.Антрацита. Разом із Мінвуглепромом ведеться робота із залучення інвестицій для реалізації зазначеного проекту з метою зменшення витрат із держбюджету. Сподіваємося, що до кінця року всі організаційні питання буде вирішено, і ми приступимо до його реалізації.
— Що являє собою національна програма «Питна вода України»?
— У березні 2005 року Верховна Рада ухвалила закон, що затвердив загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006—2020 роки. У рамках зазначеної програми можуть виділятися кошти з держбюджету під конкретні проекти, пов’язані з вирішенням проблем водопостачання населення і підприємств. У програмі два розділи. До першого включено невідкладні заходи, завдяки впровадженню яких проблемні регіони отримають достатню кількість води. Другий розділ присвячено стратегічному розвитку галузі водопостачання з урахуванням комплексу відповідних регіональних програм.
— Які, на ваш погляд, найефективніші шляхи розв’язання проблеми дефіциту питної води на сьогодні?
— Цим питанням нині займаються багато інститутів: УкрНДІпроект, Донгіпрошахт, УкрНТЕК, ДонВУГІ, Інститут колоїдної хімії та інші. І всі вони вважають найефективнішим для глибокого очищення шахтних вод застосування методу зворотного осмосу. А для цього необхідно будувати станції демінералізації шахтних вод, що складаються з модульних блоків певної продуктивності. Інститут ДонВУГІ, наприклад, пропонує створити спеціалізоване підприємство з виробництва устаткування для станцій демінералізації шахтних вод: модульних блоків та іншого нестандартного обладнання.
— Наскільки здійснені, тобто практичні всі ці проекти?
— Ми сподіваємося, з огляду на гостроту й актуальність порушеної урядом проблеми, зацікавленість і розуміння Мінвуглепрому й особисто міністра вугільної промисловості, що національна програма «Питна вода України», а також галузева програма «Чиста вода» будуть реалізовані спільно з усіма зацікавленими міністерствами, органами місцевого самоврядування, підприємствами й організаціями з урахуванням усіх потенційних джерел водних ресурсів, включаючи обсяги відкачуваної шахтної води ліквідованих шахт.
P.S. Певне, нинішньому уряду України не до «перетворення» шахтної води на побутову, не те що на питну. Але проблема ця не зникне ні до, ні після парламентських виборів. Вже майже класична фраза: «Губить людей не пиво — губить людей вода» набуває, а точніше, набула прагматичних обрисів. Пиво, особливо для неповнолітніх, — біда. Але відсутність нормальної води — ще більша біда. І це наша спільна біда. Однак уряду, «Водоресурспрому», міністерству зараз не до цього. У них передвиборні жнива.