Регіональна демократія в дії: позиційне протистояння в центрі Дніпропетровська

Війна за право контролю над Дніпропетровським центральним ринком «Озерка» триває вже другий рік. За цей час двічі встигли змінитися власники підприємства, директор ринку Г.Єфименко майже рік провів у СІЗО, після чого був випущений без жодних вибачень і покарання винних: іди й радій, що взагалі випустили.

Утім, і сам Єфименко, і колектив орендарів ринку однаково раділи з того, що нова влада, як їм здавалося, стала на бік справедливості й, виконуючи дані на Майдані обіцянки, розпочала перегляд приватизаційних рішень, прийнятих при Кучмі з порушеннями законодавства.

Порушень іще більш кричущих, ніж під час приватизації «Озерки», важко було навіть придумати. Не випадково ринок повернули в колишній стан простим судовим рішенням, без втручання Кабміну та Президента. «Озерка» стала практично єдиним успішним досвідом реприватизації в країні.

Проте недовго грала музика: у ніч із 19 на 20 квітня ринок захопили озброєні люди, котрих пов’язують із російським бізнесменом Максимом Курочкіним, що 2004 року незаконно «приватизував» ринок. Нова українська влада називає Курочкіна «кримінальним авторитетом» і оголосила його у всеукраїнський розшук. При цьому шукає вона його якось дивно.

Курочкін спокійно роздає інтерв’ю в Москві, а українські компетентні органи й не думають звертатися до Росії з вимогою про видачу. Складається враження, що помаранчевих демократів цілком влаштовує нинішній стан речей, який гарантує: особисто Максим Борисович не перетне кордон України.

Сам Курочкін, схоже, також не скаржиться на долю. Нелюбов до себе української влади він пояснює тим, що очолював у Києві «Російський клуб» — структуру, котра підтримувала на виборах В.Януковича. А при нагадуванні про те, що його нібито шукають українські правоохоронці, із відвертою іронією повідомляє: він ні від кого не ховається, але досі ані українська прокуратура, ані МВС, котрі чудово знають, де його знайти, ні до нього самого, ні до російської влади з жодними проханнями стосовно Курочкіна не зверталися.

Історія із захопленням ринку вкотре підтвердила трепетне ставлення українських правоохоронців до М.Курочкіна. Вони вже цілий тиждень не можуть звільнити ринок від озброєних бандитів (як інакше назвати людей, котрі, самостійно озброївшись, беруться замінити собою і суд, і виконавчу владу і явочним шляхом починають встановлювати власні порядки в центрі столиці області?).

24 травня, на п’ятий день після силового захоплення ринку, заступник начальника УВС області повідомляє начальнику підрозділу примусового виконання рішень Дніпропетровської облради В.Горбалінському, який зажадав міліцейського супроводу для вчинення виконавчих дій на території КП «Центральний ринок» (коротше кажучи, для виселення загарбників із «Озерки»), що участь співробітників ВВС області «вимагає часу на підготовку документів (розпорядження, розрахунок сил і коштів тощо)» та просить перенести дату вчинення виконавчих дій на 20:00 26 травня 2005 року. Можна подумати, що УВС готує армійську операцію. Чи що ринок захоплено тільки вчора.

Тим часом на ринку постійно перебувають сотні міліціонерів, котрі охороняють «загарбників» від народу. Тобто для того, аби послати служивих із цією метою, «часу на підготовку документів і визначення сил і коштів» міліцейському начальству не треба, а для виконання судового рішення — необхідно все зважити та два-три дні подумати. І це при тому, що судовий виконавець просить про сприяння вже не вперше, навіть не вдруге, а втретє!

Нова губернська влада також цілком пасивна, починаючи з губернатора й закінчуючи заступником начальника УВС, у котрого начебто центр міста й не зайнятий незаконними озброєними формуваннями.

Губернатор дає прес-конференцію, під час якої публічно посилає одну зі сторін конфлікту «туди, куди люди ходять до вітру». Згадує про те, що питання «Озерки» розглядалося в двадцяти судових процесах, але забуває сказати, що всі двадцять закінчилися на користь КП «Центральний ринок».

Справа вже дійшла до анекдоту... Тепер загарбники мають намір судити... міліціонерів. Так, виконуючий обов’язки директора «Регіоноптсервісу» (та його співвласник) Володимир Воробйов пообіцяв притягти до відповідальності... заступника міністра внутрішніх справ України Геннадія Москаля — той заявив про причетність російського бізнесмена Макса Курочкіна до відчуження ринку. «Ми не вибачатимемо навіть чиновникам високого рангу. Ми спростовуватимемо й вимагатимемо вибачень», — заявив пан Воробйов.

Аналогічних вибачень вимагатимуть і від голови правління «Центрального ринку» Григорія Єфименка. А також спростування його заяви про причетність російського бізнесмена Максима Курочкіна до Дніпропетровського центрального ринку «Озерка».

Репутація — річ, звісно, свята, але цікаво — чи зажадають вибачень від самого Максима Борисовича. Ще в березні, даючи інтерв’ю й розповідаючи про свої біди при новій владі в Україні, він заявив буквально таке: «Приміром, відібрали ринок у Дніпропетровську, який я купив, попередньо вигравши тендер. А після революції мені сказали: «Ви Курочкін, президент «Російського клубу»? Тоді, будь ласка, поверніть награбоване. А я ж досі плачу в Україні податки...»

Щоправда, відтоді минуло багато часу й нині пан Курочкін вже інформує українську громадськість (треба думати, і МВС), що «з подивом прочитав в українському Інтернеті повідомлення про захоплення озброєним бандформуванням на чолі з ним дніпропетровського ринку «Озерка». «У мене немає бізнесу в Україні», — запевняє він.

Невже й у нього відібрали?.. І, до речі, де ті податки, які російський громадянин справно сплачував українським чиновникам?

Запитання далеко не пусті. Нова влада прийшла під гаслами розчищення нагромаджених завалів. І учасники дніпропетровського Майдану вважали, що їхнім основним завданням буде стежити, аби на високі посади не пробралися чиновники, котрі заплямували себе в минулі роки.

Нині ж Дніпропетровський комітет ветеранів помаранчевої революції надіслав Президентові послання, яке можна було б звести до трьох слів: «За що боролися?». Очевидно, що таким об’єктом невдоволення може стати Віктор Андрійович. Тим паче що по дніпропетровському телебаченню вже показали запис розмови з одним із загарбників, котрий заявляє, що санкцію їм видав Ющенко особисто, і пропонує всім бажаючим негайно зв’язати їх із Президентом.

Міліції, що охороняє озброєний люд на території ринку від народу, обіцяно, що після закінчення операції кожен міліціонер отримає «медаль від Ющенка» й т.ін. Ще два-три дні кризи в Дніпропетровську — і ніхто вже не повірить, що Віктор Андрійович укотре «нічого не знав» і телевізор не дивився. Справді, усі люблять демократію, але не до такої ж міри...

Зрештою, міліція, на утримання якої, до речі, йдуть чималенькі кошти з бюджету (тобто гроші платників податків?) потрібна не лише для того, аби заманювати в СІЗО Б.Колеснікова чи організовувати героїчне захоплення І.Різака в лікарняній палаті, а й для забезпечення безпеки кожного громадянина країни.

Про яку ж безпеку можна говорити, якщо в третьому за величиною місті країни цілий тиждень можуть тривати безчинства за цілковитої пасивності міліції, котра просить на підготовку операції з відновлення правопорядку стільки часу, скільки знадобилося Жукову, аби спланувати штурм Берліна!

23 травня 2005 року в Дніпропетровську відбулося позачергове засідання сесії міської ради, на якому розглядалася ситуація, що склалася в місті в зв’язку з подіями на Центральному ринку «Озерка». Депутати міськради ухвалили звернення до генерального прокурора України, міністрів внутрішніх справ і юстиції з проханням використати всі можливості для негайного розв’язання конфлікту. На черзі облрада. Чекатимемо рішення Верховної Ради чи воліємо дістатися до Ради Європи?