Поштово-піонерський забіг. Коло перше

«Ручну працю замінимо автоматикою!» — це гасло, актуальне ще з комуністичних часів, нині взялася активно втілювати в життя Кіровоградська дирекція державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта». Область стала своєрідним піонером у цій справі. Проте хід експерименту виявився настільки непростим і болючим, що це викликало буквально хвилю протесту.

Власне, проблеми з доставкою пошти траплялися й раніше. На жаль, у поштових відділеннях не ставали надзвичайними ситуації, коли газети, що виходять у світ у четвер—суботу, потрапляли до читача в понеділок, а то й у вівторок наступного тижня. Але це частіше стосувалося всеукраїнських видань, які мають на теренах області порівняно невеликий тираж. З їхніми передплатниками сяк-так залагоджували стосунки індивідуально. Проте основну масу преси таки доставляли до читача вчасно.

Звісно, останніми роками й мови не було про ті далекі часи, коли пошта в наші оселі потрапляла тричі на день, і тоді вечірня газета цілком виправдовувала свою назву. Нині — хоч би раз на день, ба, навіть тричі на тиждень задовольняло б не розбещених сучасним сервісом споживачів.

Наша Маня в Європі

Грім ударив десь на початку лютого. Газети пачками (не одиницями!) почали надходити не на ті відділення, куди слід. Їх потім повертали, знову пересилали, у цій круговерті багато чого губилося зовсім (не виключено, що й листи також).

Частина видань надходила до передплатника десь із тижневим запізненням.

Що ж то було (і досі є)? Явно не НЛО. То Кіровоградська дирекція «Укрпошти» долучилася до науково-технічного прогресу, закрила всі сортувальні відділення у районах, автоматизувала ручну працю тих, хто досі сортував пошту, встановивши нове обладнання, яке автоматично мало б визначати, куди, скільки і чого направляти.

Нібито гарна і вигідна штука! Але ж — якби все було продумано і вивірено…

Заступник начальника Кіровоградської дирекції «Укрпошта» Олена Годя визнає, що область, будучи першою, не маючи часу на апробацію, гостро відчула на собі всі проблеми і недоліки нової системи.

Дивно, але ДППЗ «Укрпошта», розгортаючи такий масштабний експеримент (за словами Олени Годі, до 1 липня так само має працювати вся поштова мережа України), навіть не подбало про якісне програмне забезпечення. У Кіровограді його розробляли місцеві програмісти, та, як зазначила Олена Анатоліївна, спеціалісти зі Сміли. Важко сказати, який рівень тих спеціалістів, але обладнання, як виявили пізніше працівниці центрального сортувального пункту, часом давало збій у цифрах на порядок (десять замість ста чи навпаки). Доходило до смішного: цифра змінювалася від удару середньої сили по монітору. Керівництво ж дирекції не визнає цього (кажуть, один раз був збій), вважаючи, що винні ті, хто працює з новим обладнанням.

Якщо до всього додати досить жорсткий характер начальника Кіровоградської дирекції Людмили Салоїд, то, м’яко кажучи, нервове з’ясування стосунків призвело до того, що частина найдосвідченіших працівників просто звільнилась. У керівників поштових відділень, до яких зверталися з претензіями передплатники, з’явився додатковий аргумент: на сортуванні працюють нові люди, от вони, мовляв, усе й плутають! Та якщо заміна людей не дає позитивного результату, можливо, слід перевірити техніку?

Політична реклама після виборів

Прогресивний експеримент «Укрпошти» найболючіше вдарив по районних газетах. Вони й так ледве зводять кінці з кінцями, тепер же іще питання — чи виживуть? Як повідомила, наприклад, редактор газети «Вісті Світловодщини» Світлана Калугіна, газета за 5 лютого дійшла до читачів аж 10-го. У цьому номері, який мав вийти до виборів, було розміщено політичну рекламу, відповідно оплачену штабами. Редактор мала неприємну розмову з їхніми представниками, адже кому потрібна політична реклама після виборів?! Але ж редакція свої зобов’язання виконала. То хто ж крайній?

Наступний номер цієї ж газети мав бути доставлений передплатникам 12 лютого, але потрапив до них тільки 16—17-го. А в перше поштове відділення Світловодська, куди ту газету з редакції можна було донести в пакеті за десять хвилин, не потрапив узагалі — десь загубився.

Річ у тім, що тепер, коли сортувальні дільниці у районах скорочено, районні газети мають доставити віддрукований тираж у свої відділення зв’язку до 16-ї години напередодні виходу, потім їх везуть у Кіровоград на центральний сортувальний пункт, де їх тепер сортує техніка і звідки вони доставляються у 500(!) поштових відділень області.

За такої системи трапляються різні казуси. Наприклад, Знам’янська районна газета має назву «Сільське життя», а у Кіровограді виходить обласна газета «Сільське життя плюс». Якщо досі проблем з їх доставкою не виникало, то тепер у перших числах лютого у село Дмитрівку, наприклад, замість районної газети доставлено 40 примірників обласної.

До всього редакції районних газет тепер мусять переглядати графіки виходу (про це Кіровоградська дирекція «Укрпошти» розіслала редакторам відповідного листа), що створює додаткові труднощі. Олена Годя запевняє: єдина умова, якої мусять дотримуватися редакції, — доставити тираж на районне поштове відділення до 16 години напередодні виходу. Редактор маловисківської районної газети Володимир Тільнов повідомив, що номер від 3 березня був доставлений на районне відділення о 14 годині, але вранці наступного дня газети у Малій Висці не було!

Ще гірша ситуація у Бобринці, де районна газета, аби бути оперативнішою та інформаційно-актуальнішою, виходить двічі на тиждень. Тепер же, як припускає редактор Бобринецького редакційно-видавничого об’єднання «Новий день» Ігор Леус, щоб передплатники отримали вчасно вівторковий номер, його слід віддрукувати ще в п’ятницю. То про яку оперативність може йти мова?

Звісно, посипалися скарги і звернення до Спілки журналістів (чомусь мовчить її обласна організація), до обласної влади, зокрема в управління у справах преси та інформації. Начальник управління Євгенія Шустер не раз намагалася знайти спільну мову з Людмилою Салоїд, але марно. І тільки тепер, коли ситуація критична, планується провести зустріч керівництва Кіровоградської дирекції «Укрпошти» з редакторами.

А де ж тут економіка?

Ну, не скоординували дії, не підготувалися, як слід, з ким не буває… Зате ж, мабуть, від цього нововведення очікується солідний економічний ефект?

Я теж чекала, що «Укрпошта» має вражаючий пакет розрахунків, якими переконливо доведе: зміни економічно виправдані і вигідні не лише пошті (те, що вона посилено турбується про свої прибутки, відомо давно), а й редакціям, бо дасть можливість, скажімо, зменшити відсоток, який вони сплачують за поштові послуги.

Проте Олена Годя змогла похвалитися тільки тим, що по області у системі поштового зв’язку звільнено за останній місяць 36 осіб, що, зрозуміло, дає певну економію. Але яку саме і як вона може позначитися на вартості послуги із сортування, експедиції і доставки преси — невідомо. Заступник начальника Кіровоградської дирекції також повідомила, що оптимізовано автомобільні маршрути, якими кореспонденція довозиться у відділення, але знову ж — який від того економічний ефект, одному Богу відомо. Принаймні поштовики цієї ексклюзивної інформації не афішують.

Зате більшість редакторів обласних і районних газет не без підстав побоюються, що їхні і так не розкішні тиражі після поштово-піонерського забігу можуть істотно зменшитися, а відповідно, знизяться й доходи редакцій.

Більше того, частина районок змушена буде розірвати договори з районними друкарнями і шукати друкарів поближче до обласного центру. Не від гарного життя, а через необхідність, бо ж і з поштою треба знайти спільну мову, і перед читачем зберегти обличчя у плані оперативності. Нема сумніву, це додаткові витрати для редакцій.

Однак, скажімо, для Бобринецької районної друкарні, послугами якої нині користуються дві районні газети — Бобринецька та Устинівська і яка забезпечує колективові стабільні заробітки, а місцевим бюджетам — вчасно сплачені податки, нововведення пошти може обернутися повним економічним крахом.

Це стане ударом не лише для конкретного колективу друкарні, а й для всього району, оскільки Бобринеччина має всього два підприємства, що належать до промислових. Звісно, комерційний вихід врешті можна знайти, але те, що він не з’явиться швидко, факт.

Занепокоєний цією ситуацією, до Людмили Салоїд звернувся перший заступник Кіровоградської облдержадміністрації Анатолій Ревенко. Він попросив роз’яснити ситуацію та надати копії нормативно-правових актів, на підставі яких відбуваються згадані зміни. Та пошта не зважає. Вона продовжує свій піонерський забіг, завершуючи перше коло в нашій області. Якими будуть кола в інших областях — хтозна…

P.S. Відбулася зустріч керівництва Кіровоградської дирекції «Укрпошта» із редакторами обласних та районних газет, керівниками поліграфічних підприємств, представниками влади та громадськості. До роботи пошти було висловлено дуже багато претензій. Висновок? Експеримент, попри все, триватиме, тільки пошта, посиливши організаційну складову, намагатиметься уникати помилок і непорозумінь, вона також взяла на себе зобов’язання зробити все, аби тиражі газет після наступної передплати не зменшилися.

А експеримент ще й поглиблюватиметься. Не виключено, що через півроку-рік уже всі видання Кіровоградщини треба буде возити до Дніпропетровська, де їх сотруватимуть. Можна собі уявити, який хаос настане тоді…