Магія великих чисел

VIII Міжнародний економічний форум, який пройшов у Львові 1—3 жовтня, ледве не став сценою для очікуваної всіма політичної заяви президента про розпуск парламенту. Цього не сталося, та на роботі форуму політика все ж позначилася.

Мери багатьох українських міст до Львова так і не доїхали. Єдиним урядовцем, який виступив з доповіддю на пленарній сесії, став міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда. І хоча охорона форуму під час виступу В.Ющенка попросила журналістів піднятися на балкон, звідки, до речі, було дуже погано чути, майже третина місць у конференц-залі дер­жавного університету ім. Івана Франка пустувала.

Із високих закордонних посадовців на форум прибули віце-президент Європейського інвестиційного банку Єва Срейбер, виконавчий директор Європейського інвестиційного банку, член ради директорів ЄБРР Террі Браун, заступник генерального директора Генерального директорату з питань енергозабезпечення та транспорту Єврокомісії Золтан Казацай.

Втім, обставини складалися знов-таки не на користь львів’ян. До суто української політичної «турбулентності» додалася й світова фінансова криза. А відтак, «чорний» вівторок на фондових біржах змусив іноземних інвесторів серйозно переглянути свої плани щодо інвестування в ті чи інші об’єкти. Натомість господарі форуму, ніби нічого не сталося, озвучували пріоритетні інвестиційні проекти, які мали б бути реалізованими у найближчі п’ять років. Причому кожен із них тягнув на мільярди доларів.

Перші два стосувалися забудови та розвитку житлових мікрорайонів — Сихіва та території уздовж вул. Липинського. Проект облаштування території навколо стадіону для Євро-2012 вартістю понад 1 млрд. грн. посів третє місце у цьому переліку. Далі йшов проект розвитку транспортних мереж м. Львова, передусім електротранспорту. П’ятий інвестпроект передбачав спорудження паркінгів у районі парку культури і відпочинку ім. Хмельницького. І, нарешті, проект євроколії від кордону з Польщею до Львова вартістю понад 400 млн. євро.

Загалом, як підрахував голова Львівської облдержадміністрації М.Кміть, за п’ять років Львівщина мала б отримати близько 25 млрд. грн. інвестицій. Уже на нинішньому форумі було представлено проекти із загальним обсягом інвестицій у понад 15 млрд. грн. Проте ніщо не заважало назвати цифру удвічі більшу. Адже між політичними домовленостями та конкретними проектами пролягає досить довгий шлях.

Як розповів один із потенційних інвесторів, у Львові головною проблемою є не стільки тяганина з земельними ділянками, скільки інженерні мережі. Більшість із них застарілі, потребують реконструкції.

Припустимо, площа земельної ділянки дозволяє розмістити аквапарк, але коштів, щоб підвести туди інженерні мережі, які забезпечили б його належне функціонування, може й не вистачити. Серед найперших проблем — вода, електроенергія, каналізація. Зараз схема дій влади виглядає так: інвестор як ініціатор об’єкта має самостійно здійснити всі капіталовкладення у розвиток інженерних мереж, а потім ще й заплатити місту певний інвестиційний внесок на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. Логіка відсутня.

Можливо, саме тому «за бортом» інвестиційного форуму роками залишаються ряд життєво важливих для міста і області проектів, зокрема реконструкції джерел теплопостачання для Львова, забезпечення міста якісною водою, відпочинковими комплексами тощо.

На підсумковій прес-конференції голова облдержадміністрації М.Кміть та міський голова А.Садовий розповідали про вартість представлених на форумі проектів. Натомість хотілося б почути, скільки коштів принесе обласному чи міському бюджету реалізація бодай частини з них, скільки реалізація проекту дасть нових робочих місць. Адже саме це є головним завданням залучення будь-яких інвестицій.

Як згодом повідомив М.Кміть, інвестори зацікавилися проектом зведення міста-сателіта поблизу
с. Лисиничі, будівництвом шахти «Любельська», концесійним автобаном «Краківець—Львів — Броди». Втім, історія більшості намірів налічує не менш як п’ять-шість років, новим є лише проект житлової забудови с. Лисиничі.

Сумніви щодо «життєздатності» викликає й низка інших інвестиційних проектів. Приміром, спорудження 75 км євроколії. Фінансувати проект передбачається з державного бюджету, і з цього приводу вже виникли суперечності між владними гілками. Як з’ясувалося, Мінтрансзв’язку не підтримує цього проекту, а без цього всі розмови про нього — марнування часу.

Ще один великий проект — зведення інфраструктури навколо стадіону Євро-2012. Яка буде його віддача у подальшому, після європейської першості? Хто із львів’ян туди поїде? Відповідь на всі ці запитання мала б дати влада. А відтак, за відсутності чіткого бачення перспектив розвитку території чимало з учасників бізнес-форуму гаяли час, розповідаючи одне одному прописні істини.

Тим часом, з вуст посадовців звучали цифри одна більша за іншу — один, два, п’ять мільярдів. Магія великих чисел зачаровувала. Концесійна дорога, євроколія, залізничний вокзал, аеропорт — об’єкти безумовно для Львівщини не зайві. А що ж дрібніші проекти, як-от дорога до пам’ятки княжих часів — наскельної фортеці Тустань чи готель поблизу Підгорецького замкового комплексу, які потребують порівняно незначних коштів? Невже вони не цікаві для інвесторів?

Пізніше на прес-конференції кореспондент «ДТ» поцікавився, яку вигоду має Львівщина від того, що володіє майже половиною усіх пам’яток архітектури України? І взагалі, що, на думку міських чиновників, могло би привабити інвесторів вкладати кошти у пам’ятки архітектури?

Аргументованої відповіді так і не пролунало.

Єдиним конкретним результатом цьогорічного інвестиційного ярмарку став продаж двох земельних ділянок площею близько 50 га. Переможцем торгів стала українська компанія — партнер італійської Gem Group, яка має намір упродовж п’яти-шести років збудувати там новий житловий мікрорайон — сателіт Львова. Вартість проекту — 1,4 млрд. євро.