Як залишити сніг білим?

06 грудня, 2019, 15:05 Роздрукувати Bипуск № 47, 7 грудня-13 грудня 2019р.
Відправити
Відправити

Велика дорога починається з перших кроків

Як залишити сніг білим?
© pixabay.com

Клімат змінюється – таких надзвичайно швидких темпів планета ще не знала. Через надмірне використання людством викопного палива змінився хімічний склад атмосфери, посилився парниковий ефект і вся кліматична система планети почала перебудовуватись. Вона стає "нервовою" та непередбачуваною. Тепер постає питання: як з цим жити? Вчені кажуть: зменшувати шкідливі викиди в атмосферу і пристосовуватися до нових кліматичних реалій. Насамперед містам, які першими відчувають наслідки, але ж самі продукують левову частку цих викидів.

На конференції "Кліматичні амбіції міст", що днями пройшла у місті Лева, до Львова, Житомира, Чорткова та Кам'янця-Подільского, які у 2018 році підписали меморандум про наміри з міжнародною організацією 350.org та поставили ціль повністю перейти на "зелену" енергетику до 2050 року, приєдналися ще три міста: Тростянець (Сумська обл.), Баранівська ОТГ (Житомирська обл.) та Полтава. А Асоціація малих міст України, яка теж підписала меморандум, обіцяє всіляко сприяти містам в енергетичному переході.

Інна Плюта

До екологічних проблем додалися соціальні

"У нас невелике шахтарське містечко, яке ще називають містом на семи вітрах. Влітку дуже гаряче. Дощі якщо і бувають, то вкрай рідко, проте зливного характеру. Люди, які приїжджають у наше містечко, приймають високі терикони за місцеві гори. Проте нічого хорошого, крім пилу, вони людям не несуть. До появи нашого містечка призвела необхідність забезпечення держави дешевим вугіллям. Тверде паливо й зараз є головним у наших домівках, - розповідає Людмила Білецька, міський голова Новогродівської міської ради (Донецька область).

Всі проблеми мешканців знаю з самого дитинства. В пам'яті й досі з дитинства зберігся один малюнок – чорний сніг. Коли вранці ми йшли до школи, то бачили білий сніг, який випав вночі, а коли поверталися, він вже був вкритий шаром сажі. Сьогодні він такий самий.Але тепер до екологічних проблем додалися й соціальні. У пошуках роботи молодь нині змушена виїжджати в інші міста або за кордон. Ситуацію може змінити лише розвиток енергоефективності та відновлюваних джерел енергії".

Проте, за словами учасників конференції, в Україні цей процес відбувається досить повільно. Українців мало зачіпають повені чи посухи, які відбуваються за тисячі кілометрів від них. Більшість людей живуть своїми щоденними проблемами.

"Достеменно пораховано, - каже Світлана Романко,- виконавча директорка 350.org в регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА), що якщо до 2050 року весь світ не перейде на стовідсоткове використання відновної енергетики, ми не зможемо втримати глобальне потепління на Землі на рівні 1,5 градуса. А це загрожує дуже поганими наслідками для усіх землян".

Як зазначають кліматологи, сприятливі умови, які для нас створила планета, людство може повністю знищити лише за два століття. Вже за 50-70 років умови на нашій планеті можуть кардинально змінитися. Величезні території будуть затоплені через підняття моря, а ще значна частина перетвориться на пустелю. Близько 250 млн. кліматичних біженців, за прогнозами ООН буде вже до 2050 року. І це за умови, що нам вдасться втримати потепління на рівні 1,5 градуса. Якщо ж температура підніметься на 2 градуса, то наслідки будуть значно масштабнішими. Адже тоді почнеться каскадна реакція – почне виділятися метан із відталих боліт Сибіру та Аляски (а його там дуже багато і він має в 21 раз сильніший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ); океан, який поки що поглинає СО2, нагрівшись, почне сам його виділяти.

Поки що, на жаль, події розвиваються за найгіршим сценарієм. Нещодавно ООН оголосила "надзвичайну кліматичну ситуацію". Хвилі аномальної спеки, урагани, масштабні пожежі – це все наслідки глобального потепління. І це тільки початок.

На шляху до скорочення викидів СО2 дуже важливим кроком є перехід на відновну енергетику. І тут не потрібно вигадувати велосипед.

Від переходу на ВДЕ виграють усі

Україна споживає дуже багато енергоносіїв – за рівнем енергоефективності вона знаходиться на останньому місці в Європі. Це стосується і промисловості з її застарілим обладнанням. І житлових будинків: наприклад, у нас для обігріву використовується втричі більше палива, ніж у Німеччині. З цими тепловими "колгоспами" треба щось робити. І, звісно, транспорту, з його величезними викидами вихлопних газів. Тому для нашої країни зараз основне завдання – енергоефективність. За оцінками експертів, ми можемо споживати на 40-50% енергоносіїв менше тільки за рахунок енергоефективних заходів. А тоді вже ці об'єктивно "зменшені" потреби реально покривати за рахунок відновлювальних джерел.

Перехід на 100% відновлюваної енергетики стає все популярнішим, адже допомагає вирішити чимало питань: від зміни клімату та забруднення довкілля, до стабілізації цін на енергоресурси та пожвавлення місцевого регіонального економічного розвитку.

Одними з перших це зрозуміли у Житомирі. На сьогодні місто вже має план поступового переходу на 100% ВДЕ до 2050 р., його розробляли разом з науковцями та експертами. Житомир активно модернізує комунальну систему та реалізовує заходи з енергоефективності, тому за три роки на третину скоротив споживання теплової енергії. Міське освітлення повністю замінюється на світлодіодне, розпочато будівництво першої комунальної сонячної електростанції та зводиться перша в Україні муніципальна будівля з нульовими викидами (у ній буде розташовуватися ЦНАП). А ще активно використовують місцеві ресурси – наприклад, солому, відходи від санітарної очистки лісів, які раніше просто так спалювалися лісгоспами.

Енергетичний перехід дає поштовх для соціально-економічного розвитку міст та прилеглих територій. Наприклад, на території Баранівської ОТГ монтується сонячна електростанція потужністю 10 МВт. Проект дуже вигідний для громади: лише за оренду земельної ділянки інвестор щороку платитиме 1.6 млн грн. На станції працюватиме 10-12 людей у штаті, податки із їхньої заробітної плати (близько 200 000 грн) також будуть сплачуватись у місцевий бюджет. Робота сонячної станції посилить енергобезпеку громади та сприятиме її інвестиційно привабливому іміджу.

Схожі наміри і у Тростянецької ОТГ (Сумщина). Ось що розповів Юрій Бова, міський голова.

- Коли мої колеги з великих міст говорять про складнощі з енергозбереженням, повірте, у малих містах вони ще більші. Бо коштів там у міських бюджетах набагато менше. Відновлювати тепломережі немає за що, крім того, люди потребують і дитячих майданчиків, і місць у школах та дитячих садочках. Але іншого виходу, як економити, немає. Тому з першого дня свого перебування на посаді міського голови займаюся питаннями енергозбереження. За цей час у місті проведено заміну освітлення у під'їздах багатоквартирних будинків. Це дозволило зекономити близько 90% електроенергії, що витрачалась на освітлення. Окупність проекту – три місяці! Вважаю, що це колосальний проект, який можна було б повторити у масштабах всієї України і отримати велику економію.

У нас є й більш серйозні плани, які дозволяють зекономити енергоресурси. Одна з ідей – розвиток сонячної енергії та вітрової енергетики. Перший такий проект– побудова сонячної електростанції на площі 15 га - хочемо реалізувати за рахунок іноземних інвесторів.

А ось львів'янам посильну допомогу в опануванні енергозберігаючих технологій надають колеги з Польщі.

"Першим нашим проектом, - розповідає Роман Рувінскі, координатор міжнародного проекту "Рясне район зелених технологій" міст побратимів Львів-Фрайбург, - став дев'ятиповерховий 108-квартирний будинок в Рясне-1. Зокрема, у будинку було встановлено ІТП з теплоциркуляційними насосами та теплообмінником забору тепла. Це потрібно для того, щоб будинок міг відбирати стільки тепла, скільки потрібно для його оптимального обігрівання. Крім того, на всі стояки подачі тепла встановлені прилади автоматичного гідравлічного балансування. Це потрібно для того, щоб будинок рівномірно прогрівався.

На першому етапі ми встановили ІТП з теплообмінником і тепловим насосом. З пусконаладкою на це пішло 900 тисяч грн. На другому теж розраховуємо вкластися у 800 тис. грн. Щоб дізнатися витрати на одну квартиру, ці кошти слід розділити на 108 квартир.

На наступному етапі хочемо встановити на кожну батарею регулюючі термовентилі та розподілювачі тепла. Це дозволить кожній квартирі навіть при центральній системі з вертикальною розводкою опалення індивідуально регулювати подачу тепла. А, відтак, люди знатимуть за що вони платять".

Прикро, але такі роботи могли б виконувати й міські управляючі компанії. Але про такі ідеї комунальників щось не чути.

"Навіть якщо сьогодні в якихось будинках і відбуваються якісь заходи з економії тепла чи електроенергії, платіжки мешканцям про це нічого не говорять. Управляючі компанії "перекидають" економію на інші будинки. Це дискредитує саму ідею економії", - переконаний Роман Рувінскі.

На його думку, особисто він не дуже вірить в стовідсотковий перехід на зелену енергетику. Але цю ідею все одно треба обговорювати. Можливо досягти 100% зеленої енергетики й не вдасться, та значно важливіше дати початок цьому процесу, бо потім набагато легше буде замінити те, що залишиться.

Виклики для міст

Проблем в українських міст надто багато. І поки експерти сперечаються, що, на їх думку, слід зробити містам аби стати комфортними для проживання, відповідь, як не дивно, вже давно є. Ще у радянські часи архітектори при проектуванні міст відводили значні площі для парків та скверів. Якби цих норм дотримувалися – містам жилося б зараз значно легше. А тепер мусимо щось вигадувати на щільно забудованих територіях.

Як вважає засновник архітектурної студії Zemlia з м. Києва Семен Поломаний, зміна клімату змушує людей повертатись до природи – вона підказує багато розумних рішень. І нам варто переймати ці природні механізми адаптації. Точніше – треба впустити природу в свої міста. Зелені насадження прекрасно очищують повітря, зменшують температуру в спеку, затримують воду під час злив. Тому багато міст світу починають активно озеленюватися. Дерева, кущі, траву висаджують всюди, де тільки можна: на дахах, балконах, навіть між коліями трамваїв - тільки щоб забетонованих поверхонь стало менше. Створюються великі зелені зони у передмісті, відновлюються ріки та водойми – міста всіляко розвивають блакитно-зелену інфраструктуру, тому що саме вона зараз забезпечує комфортне проживання.

Від того, як місто адаптується, буде залежати його соціальний та економічний розвиток. Різниця між успішними і неуспішними містами зростатиме. Будуть з'являтися міста, які дедалі більше приваблюватимуть людей, а в інших вони не захочуть жити. Ця різниця, до речі, вже стає помітною і в Україні. І питання не тільки в інвестиціях – є чимало ефективних рішень, які не потребують великих капіталовкладень. Питання в тому, чи люблять керівники і мешканці своє місто, чи хочуть вони його зробити кращим, чи готові вкладати час і зусилля. Як відомо, вирішення великих проблем завжди починається з малих справ.

Коментарі:

Світлана Краковська, член Міжурядової групи експертів зі змін клімату (IPCC):

- Зміни клімату в різних куточках України проявлятимуться по різному. Кліматологи поділяють Україну на п'ять регіонів: північ, південь, захід, схід і центр. І кожен з них має свої кліматичні особливості. У західному регіоні головна проблема - зливові опади, зростає кількість випадків, коли за два-три дощі випадає місячна норма. Це разом із вирубкою лісів буде призводити до частих селевих явищ та підтоплення населених пунктів. При цьому загальна кількість опадів у високогірних районах зменшується десь на 10-15%. Це означає, що у річки потрапить менше води, якої потребує населення нижче за течією.

Далі йдемо на північ. Це Чернігівська, Житомирська, Київська та Сумська області. Тут стає менше води. Відповідно наявні там торфовища почнуть частіше горіти з відповідними наслідками. Характерними для регіону стануть випадки так званих "хвиль тепла", коли впродовж декількох днів і тижнів тримається висока температура, зокрема навіть вночі вище +20оС, тобто, це вже так звані "тропічні ночі", які не характерні для регіону і до яких мешканці мало пристосовані. Підвищення температури матиме і свої позитивні наслідки. Зокрема, зменшиться опалювальний період.

Також менш суворі зими очікуються на сході України. Хоча випадки сильних морозів не виключаються. Але, знову ж таки, збільшення випадків хвиль тепла влітку впливатимуть на здоров'я людей.

Південь України: тут очікуються ще більш критичні хвилі тепла і посухи, які призведуть до почастішання смерчів, гроз, злив та інших конвективних явищ. Зокрема, граду великого розміру. Разом із вирубкою лісосмуг це призводить до збільшення пилових бурь, які й раніше були притаманні цьому регіону, але з ними успішно боролися саме насадженням лісосмуг. До речі, у Херсонській області розташована найбільша у Європі пустеля - Олешківські піски, її поширення стримує найбільший у світі рукотворний ліс. Зараз він, як і інші, перебуває під загрозою вирубування та знищення через часті пожежі.

Через активне танення полярної криги у перспективі можливе підняття рівня води у Чорному та Азовському морях – буде затоплено чимало прибережних територій.

І, нарешті, центральний регіон України, у якому є все те, що є навколо нього. До його найбільших загроз можна віднести висихання малих річок, погіршення якості води, поверхневих вод. На додаток - сільське господарство, яке приносить азотні добрива у річки.

У кожному з цих регіонів адаптація до кліматичних змін відбувається надто повільно і не системно. В основному силами окремих ентузіастів. Ми проводили глибокі системні дослідження щодо змін клімату і виробили ряд практичних рекомендацій. Але не всі обласні адміністрації ними зацікавилися. Для того, щоб в Україні почалася системна робота з протидії і адаптації до кліматичних змін на рівні уряду має бути вироблена і прийнята Національна кліматична програма України. Наразі урядом прийнята Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 рр. та план заходів щодо її виконання.

Зменшення негативних наслідків зміни клімату, що посилюватимуться в майбутньому, за рахунок заходів з адекватної адаптації та підвищення опірності до пов'язаних з кліматом ризиків і стихійних лих є питаннями національної безпеки України. Цей напрям діяльності безпосередньо стосується роботи нашого Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України. У цьому контексті критично важливим є:

- надання державної підтримки створенню і постійному оновленню оцінки фактичних та моделюванню очікуваних змін клімату та їх наслідків, включаючи регіональний розподіл, визначення ризиків та вразливості до зміни клімату на рівні територіальних громад, природних екосистем, секторів економіки;

- підвищення ролі української гідрометеорологічної науки у глобальних зусиллях зі створення наукового підґрунтя для подолання проблеми зміни клімату у світі;

- розроблення та впровадження загальнодержавної системи управління ризиками, пов'язаними зі зміною частоти і інтенсивності екстремальних явищ погоди та стихійних лих на території України, спричинених зміною клімату.

Мене часто запитують, скільки коштуватиме адаптація, хто за це платитиме?

Та коли говорять про кошти, не враховують переваг, які несуть ці зміни. Наприклад, в Україні нормальним стане отримання двох врожаїв. Але для цього потрібно переходити на краплинне зрошування. Вивчати досвід і почати застосовувати у себе всі ті технології і заходи, які вже апробовані у пустельних країнах. Позитивним для України є скорочення тривалості опалювального періоду. Це добре, бо ми можемо не палити стільки вугілля. Покращиться якість повітря, що призведе до зменшення кількості легеневих, алергічних захворювань.

Через те, що на території України зменшиться кількість хмар, навіть на півночі сонячного ресурсу буде достатньо, щоб використовувати його для вироблення електричної енергії. Поряд з тим, зменшення кількості вітрів зменшить потенціал вітроенергетики.

А ще треба враховувати вплив зміни клімату на здоров'я. Найбільш вразливими є діти та люди похилого віку. На фоні загального потепління, коли люди не адаптовані до різких температурних змін, найбільшу загрозу для них становитимуть як хвилі тепла, так і раптового холоду.

Оксана Алієва, координаторка програми "Зміна клімату та енергетична політика" Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні:

- Україна зробила значний поступ у протидії змінам клімату. У порівнянні з 90-ми роками на 60% скорочено викиди парникових газів, хоча і сталося це через спад промисловості, а не завдяки кліматичній політиці. А днями вперше голова уряду заявив, що розробляється стратегія переходу на відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Раніше це не звучало на національному рівні.

Але українці ще повинні багато попрацювати. Є проблема з реалізацією намірів, планів. І це стосується не тільки змін клімату. Особливо велика прогалина з реалізацією на місцях. Тому ми й зібрали на цьому форумі представників місцевої влади, громад, лідерів, щоб дійти порозуміння на місцевому рівні, де саме і має реалізуватися кліматична політика.

Другий вектор, який в Україні поки що недостатньо позиціонували – немає оцінок вразливості від зміни клімату як для окремих секторів економіки, так і для всього господарства. У зоні ризику - сільське господарство, лісове, рибне, транспортне тощо.

Така ж оцінка ризиків має буди і для регіонів України. Адже вже зараз є регіони, які страждають від нестачі питної води, підтоплень, посухи, зміни стоку річок тощо. І для кожного з регіонів так само має бути розроблена оцінка вразливості з відповідними планами адаптації. І не лише розроблена але й втілена у життя. До цього Україну зобов'язує Паризька угода, яка передбачає створення національної стратегії адаптації до зміни клімату.

Марчін Базилак, мер м.Домброва Гурнича (Польща):

- Гроші дійсно є важливим чинником позитивних перетворень. Проте екологічна і кліматична політика повинні відбуватися на всіх рівнях. Доволі часто сумарний рівень викидів дрібних підприємств та домашніх господарств значно перевищує рівень викидів великих металургійних підприємств. Але і перше, і друге таки шкодять навколишньому середовищу.

Особисто я прихильник того, щоб вугілля, якщо воно вже використовується у якості палива, спалювалося на великих електростанціях за високих температур. Бо найбільшою небезпекою для життя і здоров'я мешканців є спалювання вугілля у приватних будинках при низьких температурах. Тому ми виділяємо кошти для того, щоб люди відмовлялися від вугільних пічок, але вважаємо, що й уряд також повинен зробити крок вперед і знизити ПДВ на газ і електроенергію, щоб вони стали вигідними для опалення приміщень. Адже проза життя полягає у тому, що люди спочатку дивляться на рахунки, які їм приходять за опалення, а лише потім приймають рішення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК