Луганщина в очікуванні зими. А країна?

Луганська область готується «зимувати». Невідомо, чи варто вірити скептикам, котрі навесні стверджували, що «уряд Януковича врятувала тепла зима», але, здається, ніхто з членів уряду не буде проти, якщо і наступний опалювальний сезон теж завершиться без катастроф на об’єктах теплопостачання. Луганщина при розгляді питань підготовки теплового господарства України до зими виконує, схоже, роль тієї самої води, на яку дмухають, обпікшись на гарячому молоці, — адже саме в цьому регіоні розташований сумнозвісний Алчевськ. Принаймні стан інфраструктури теплокомуненерго в області сьогодні перебуває під пильним наглядом уряду — не випадково Віктор Янукович особисто очолив нараду, на якій луганські чиновники намагалися зрозуміти, чи зможуть вони перезимувати без чергового Алчевська

Сьогодні в Луганській області ступінь готовності до початку роботи в опалювальний період, за офіційними даними, навіть перевищує заплановані показники. Так, у звітах вказується, що підготовчі роботи завершені на 73—78% при запланованих на 1 вересня 70%. Готові до запуску і роботи в зимових умовах 812 котелень, 16,5 тисячі житлових будинків, 2751 система центрального опалення. Серед міст і районів, які викликають найбільші побоювання, Алчевськ цього разу не фігурує. Обласна влада хвилюється насамперед про міста Стаханов і Красний Луч, а також про Милівський район.

Усі проблеми місцевих комунальників, як і скрізь, пов’язані з недостатнім фінансуванням. Підприємства ЖКГ Луганщини в 2007 році уже встигли зазнати збитків від надання послуг жителям області в розмірі 84 млн. грн. Найбільше втратили тепловики — 44,9 млн. грн. На запитання про причини збитків влада регіону відповідає, що місцеві ради надто довго думали перед тим, як скоригувати тарифи відповідно до нових цін на енергоносії і підвищеної мінімальної зарплати. Якщо розподілити житлокомупослуги за рівнем відшкодування витрат, то найвигіднішим видом комунальних послуг в області є «утримання будинків і прибудинкових територій», найбільш збитковим — водопостачання.

Кількаразові погрози з боку ДК «Газ України» припинити постачання палива злісним неплатникам з числа підприємств теплокомуненерго луганських комунальників, схоже, не стосуються. Якщо на початку року було зафіксовано обвал платежів (у січні постачальники газу одержали лише четверту частину грошей за відпущений газ), то вже з квітня і по сьогодні теплопостачальні підприємства розраховуються в повному обсязі і навіть спрямували на погашення боргу 57,7 млн. грн. Середній рівень оплати енергоносіїв становить на цей момент 67,3%, заборгованість цього року — 89,2 млн. грн. З місцевих бюджетів на оплату енергоресурсів було додатково виділено 6,1 млн. грн.

Комунальним підприємствам для розрахунків із постачальниками електроенергії та газу навіть відкривають кредитні лінії — нещодавно можливість користуватися кредитними ресурсами при поточних розрахунках одержало обласне підприємство «Луганськвода».

Водночас луганська влада і комунальники повідомляють про досить масовану кампанію з «вибивання» боргів за житлово-комунальні послуги з боржників. У обласному центрі лише одне місцеве теплопостачальне підприємство «Теплокомуненерго» уже встигло домогтися в судах рішення про стягнення боргів на 12 млн. грн. Зараз ці рішення перебувають у виконавчій службі, а луганські судді мають розглянути ще 300 позовів на 1,5 млн. грн. Щоб зайвий раз не ходити по судах, в області впроваджується система «комунальних» відрахувань із заробітної плати. Поки це робиться лише на вугільних підприємствах у Первомайську і Краснодоні, але не виключено, що цю практику поширять всюди.

Такі заходи привели до того, що сьогодні показники оплати комунальних послуг населенням цілком стерп­ні, буває і гірше: теплопостачання — 106,8% (але треба враховувати, що влітку ця послуга не надається, споживачі оплачують ще борги минулої зими), водопостачання — 93,6%. Втім, масштабних вкладень у розвиток за таких платежів чекати не доводиться — як зазвичай, працездатність агрегатів фахівцям на об’єктах доведеться забезпечувати, образно висловлюючись, за допомогою мотка ізоляційної стрічки, плоскогубців і такої-то матері.

Фінансові проблеми тягнуть за собою і кадрові. Загальновідомо, що зар­плата в комунальній галузі, м’яко кажучи, не найвища. Але навіть таку зар­плату виплачують не завжди вчасно, що також сприяє відпливу кадрів. Борг по зарплаті перед своїми працівниками мають 54 підприємства комунального господарства Луганської області — кожне п’яте. Загальна сума невиплаченого заробітку — 7,8 млн. грн. Найбільше заборгували своїм робітникам керівники усе тих самих підприємств теплокомуненерго — 5,1 млн. грн. (майже дві третини із загальної суми боргу), найменше заборгували водопровідники — 0,3 млн. грн.

Усі керівники підприємств зобов’язалися в найкоротші терміни борг перед співробітниками погасити. Ре­гіональна адміністрація, щоб додатково стимулювати цей добрий намір, направила звернення прокурорам міст Краснодон, Красний Луч, Брянка і Кіровськ. Прокурорам наказано притягати до відповідальності комунальних начальників, які не забезпечують погашення боргу.

Тим, хто позбавлений можливості опалюватися централізовано, від котелень, почали поставляти побутове вугілля. Споживачі «Донбасантрациту» забезпечені паливом на 47%, у «Первомайськвугіллі» цей показник досяг 68,9%. Крім того, Мінвуглепром самостійно готує до зими об’єкти соціальної сфери вугільних підприємств. Сьогодні котельні, які перебувають у власності шахт, готові до зими на 70%, теплові мережі — на 67%. Усього на ці цілі витрачено 8,3 млн. грн. Зате теплові електростанції вугіллям набиті вщерть — вуглярі відвантажили енергетикам понад 6 млн. тонн (106,4% від запланованого обсягу постачань). Зі свого боку, енергетики теж «підлатали» своє господарство перед зимовими холодами. «Латання» це обійдеться в 142,72 млн. грн., 67,7 млн. грн. уже витрачено. У підземні сховища вже почали закачувати газ.

Загалом, фахівці і чиновники запевняють, що Луганщина так-сяк перезимує без ексцесів, подібних до алчевського. Хороше висловлювання «так-сяк» — зрозуміло, що перезимують. Але ясно, що все одно якось не по-людськи. Інакше чого б це раптом прем’єр В.Янукович «спустив собак» на членів уряду і відповідальних за підготовку до зими чиновників?

«Я давав вам доручення і ще раз повторюю: не дивіться на те, що зараз політичний сезон. Насправді він дуже скоро закінчиться і почнеться зима, а 30 вересня — це рівно два тижні до початку опалювального сезону», — сказав Янукович, звертаючись до віце-прем’єр-міністра України Володимира Рибака, міністра з питань ЖКГ Олександра Попова і міністра регіонального розвитку і будівництва Володимира Яцуби.

Голова уряду підкреслив, що підготовка ЖКГ до нового опалювального сезону є їхнім прямим обов’язком. «Зараз треба думати не про 30 верес­ня, а про 15 жовтня. І все, що потрібно, — зробити своєчасно. Ви зобов’язані це зробити», — додав він.

Якщо ж повернутися до болючої теми Алчевська, то в наступному осінньо-зимовому сезоні на його жителів можуть очікувати неприємні сюр­призи на теплотрасах. На перший погляд картина наче й не катастрофічна. Наприклад, із 157,621 км теплотрас «Алчевськтеплокомуненерго» в аварійному стані перебуває близько 35 км. Наче й небагато. Але чи багато треба для того, щоб паралізувати всю систему теплопостачання? Крім того, планувалося замінити 9541 м теплотраси, але до початку вересня замінили лише 2739 м, тобто 28,7% від запланованого і тільки 7,8% від трас, які перебувають у незадовільному стані.

При цьому практично не проведене промивання теплотрас. Що це таке? Поясню доступною мовою: якщо труби своєчасно не промивати, то в результаті усередині утвориться «накип», і замість діаметра труби, скажімо, у 10 мм реально виходить 3-5 мм.

Так, на деяких котельнях Ал­чевська підремонтували і де-не-де навіть замінили котли. Але загалом, констатують фахівці, теплове господарство до опалювального сезону не готове. І це приклади тільки з однієї області. Що робиться в інших — лише богу відомо. Не даремно ж нараду в Алчевську, яку спочатку планували як виїзне засідання Кабміну (причому, зразково-показове), у результаті скромно назвали нарадою (партгоспактиву?)...

Втішним призом для влади Ал­чевська стала ще одна заява пре­м’єра. Він висловив критику на адресу організацій, які під час аварійної ситуації наприкінці січня 2006 року «надавали доброчинну допомогу, ходили перед камерами, показували, які вони хороші, а зараз почали пред’являти місту рахунки до оплати». Янукович запропонував керівникам цих організацій безпосередньо звертатися до нього.

«Ми домовилися, якщо треба — компенсувати, це можна зробити за рахунок фонду з надзвичайних ситуацій, якщо у вас немає можливості на своїх підприємствах зарахувати їх як доброчинну допомогу для міста Алчевська, то допоможемо оформити відповідні документи про доброчинну допомогу», — запропонував він.

Тим часом, на думку прем’єра, сьогодні місто Алчевськ уже може закінчити реконструкцію об’єктів ЖКГ самостійно. «Практично усе буде зроблено до цієї зими — і котельні, і теплотраса. І наступного року ми продовжимо роботу, щоб її зробити один раз і надовго», — заявив Янукович.

Як завжди, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Але добре вже те, що про підготовку до зими цього року заговорили не перед самими холодами, а коли ще можна щось устигнути зробити. Самотужки і спільними зусиллями.