Вони — пілоти 40-ї бригади тактичної авіації. З першого дня повномасштабного вторгнення рашистів утримали Київ і зараз боронять нашу країну, нашу незалежність, закриваючи своїми залізними крильми небо над нами та нашими дітьми. Вони — легенда, якій ми завдячуємо своїм життям.
Ми — мешканці столиці, громадяни, що вдячні їм за службу та тисячі врятованих життів, за наш спокій, наше життя, — вирішили присвятити нашим героям мурал з образом «Привида Києва», щоб назавжди увічнити пам’ять про них на стінах будівлі в центральному історичному районі столиці.
Ідея муралу з’явилася в команди благодійного фонду «Для моєї України» (For my Ukraine). Реалізувати задум запросили команду художників під керівництвом талановитого і вже відомого художника-мураліста Андрія Ковтуна.
Для своєї роботи художники взяли фотографію одного з пілотів 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил України. На зображенні — пілот-«привид» у кабіні знаменитого літака Міг-29, що є на озброєнні в наших ПС ЗСУ.
Але «Привид Києва» — це збірний образ усіх пілотів 40-ї бригади тактичної авіації ПС ЗСУ, які в перші дні масштабної навали боронили небо над столицею, зупинивши наступальні дії наземних формувань ворога.
…Прототипи образу «Привида…» були серед численної публіки. Нічим не вирізнялися (хіба що виправкою). Здається, їм художнє втілення образу сподобалося. Хотіла б назвати їхні імена, показати обличчя… Але все це — після нашої перемоги.
З 19 липня спостерігала, як розпочалися підготовчі роботи по створенню композиції.
А вже 27 серпня — в День авіації України — мурал офіційно відкрили. Він став надзвичайною окрасою історичного серця Подолу. Віднині всі, хто користується метро і трамваями на Контрактовій площі, жителі й гості Подолу не зможуть відвести очей від «Привида Києва» на будинку 3 на вул. Межигірська.
Відкриття муралу — лише перший крок до популяризації образу українських пілотів. Всесвітньо відомий український режисер Любомир Левицький розповів про створення документального фільму про героїзм наших пілотів та історію виникнення «Привида Києва».
Весь день біля муралу тривали організована фондом «Для моєї України» святкова програма для дітей та дорослих і благодійний ярмарок. Усі зібрані кошти буде спрямовано на програму реабілітації дітей загиблих пілотів.
— Андрію, дякую вашій команді за такий подарунок! Певно, найбільшою втіхою для вас стало схвалення художнього втілення образу конкретними пілотами?
— Безумовно, і це надзвичайно приємно! Пілоти, екіпаж саме цього літака, були присутні на відкритті муралу і сказали, що їм до вподоби такий образ «Привида Києва». Мурал — це збірний образ, присвячений подвигам пілотів, які загинули, захищаючи небо над столицею.
— Чому саме «Привид Києва»?
— Ми обговорювали ідеї з ініціаторами Фонду «Для моєї України», я з командою художників запропонував таке художне втілення. Власне, всі, включно з мешканцями будинку, підтримали цю ідею.
— Ви до цього були особисто знайомі з пілотом, котрий став прообразом муралу?
— Особисто з ним — ні. Тому приємно було познайомитися за таких обставин. Я й наша команда тісно спілкуємося з представниками різних родів військ ЗСУ, зокрема з пілотами. Ми багато «малюємо» автомобілів для ЗСУ, весь час бачимо хлопців із бойових частин, які приїздять по автомобілі, придбані й переобладнані волонтерами для потреб ЗСУ. Спілкування з ними надихає і на неординарні ідеї, як камуфлювати авто для наших захисників, і на створення муралів.
— Найбільша складність, яка спіткала вас у процесі створення цього муралу?
— Напевно те, що впродовж першого тижня підйомник весь час не заводився. Тому я дуже хвилювався, що ми не встигнемо з подарунком пілотам до Дня Повітряних Сил ЗСУ. Проте все владналося.
— Скільки муралів уже створила ваша команда, і де їх можна побачити?
— Художники нашої творчої команди вже створили з десяток муралів у Києві. Побачити їх можна, приміром, на Дарниці, в Музеї авіації, на літаку перед аеропортом «Київ» у Жулянах.
— Хто з художників входить до вашої творчої групи?
— Залежно від конкретної роботи. Над «Привидом Києва» працювали Гриша Шоков, Антон Кондрашов і я. До нашої творчої команди також входять Вікторія Лайм, Сергій Суботін. Тут ми працювали втрьох, бо паралельно наша група створює мурал для ДСНСУ.
— Але мурал — це недешево, підготовчі роботи на такій вертикальній і складній за своєю характеристикою площі (цьому будинку понад 130 років, історична пам’ятка, а отже й додаткова відповідальність), стільки фарби, підйомник тощо…
— «Привид Києва» — це соціальний проєкт. Ми звернулися до представників Farba Service, я з ними вже співпрацював в інших проєктах, і до Farbmann. Вони надали нам усі потрібні матеріали і фарби безкоштовно. Підйомник також надали безкоштовно — компанія PEKKANISKA. Власники сусіднього кафе-пекарні Kultura годували нас безкоштовно, щоб ми не відволікалися від роботи, а Горький Espresso Bar напував кавою.
Зараз такі часи, що маємо допомагати одне одному. Мені навіть на думку не спадало комусь виставити рахунок за свою роботу. Ми маємо і можемо співпрацювати, тому що ми залишилися тут. Ті, хто виїхав до інших країн (не про матерів із дітьми та поважного віку батьками мова), вони інакше ставляться до своєї держави — нашої України. Але ті, хто залишився, стали однією сім’єю, і ми всі співпрацюємо. Зараз, на мій погляд, можна робити дуже великі речі і просувати країну у світі. Рашистська навала, попри все, нас згуртувала, разом ми можемо робити ще більше добрих справ і врешті, навіть не знаю як це сказати, — вигнати окупантів-нелюдів-бомжів із нашої країни.
— Розкажіть про себе. Чим ще ви займаєтеся, крім муралів?
— Малюю з 2003 року. Починав із графіті, поступово захопився складнішими малюнками. Це затягує, і ти вже не можеш зупинитися — малюєш і малюєш. Із 24 лютого головні наші малюнки — камуфляж автомобілів для ЗСУ. Але ми робимо крутий камуфляж, винайшли свою технологію, підібрали спеціальні фарби. Жоден закамуфльований нами автомобіль для ЗСУ не повторюється і призначений для конкретних бійців. І це круто, хочеться робити щось круте для захисту держави. І ми робимо те, що добре вміємо!
Фото зроблені Аллою Єрьоменко і командою фонду For my Ukraine («Для моєї України»).