Готові платити до Пенсійного фонду. Тільки звільніть від поборів!

Цього тижня Київський окружний адміністративний суд визнав незаконною постанову уряду про регулювання цін на оренду торгових площ на ринках. Судячи з коментарів у ЗМІ, Держпідприємництва не оскаржуватиме рішення суду. У відомстві вважають, що ці питання мають бути врегульовані на законодавчому рівні — шляхом ухвалення законопроекту «Про внутрішню торгівлю». Щоправда, коли це станеться, ніхто прогнозувати не береться.

Нагадаємо, постанову Кабміну було прийнято 5 березня 2009 року у зв’язку з протестами підприємців, обурених непомірною в умовах кризи орендною платою. Заворушення на одному з одеських ринків відіграли в цій справі не останню роль. «Дзеркало тижня» про це докладно писало в публікаціях «Бунт торговців» (№13 від 13 квітня 2009 року) і «Чим годує Одесу ринок «Північний»?» (№33 від 5 вересня 2009 року). Урядовий документ обмежував рентабельність (20%) при наданні в оренду торгових приміщень і площ, зобов’язував адміністрації ринків вести реєстр договорів оренди, у тому числі — суборенди (її теж було загнано в цінові рамки). Було затверджено і типовий договір оренди торгового місця.

Незважаючи на те, що одеські ринки в масі своїй постанову проігнорували, однак вона висіла над ними, як дамоклів меч. До того ж Одеська обласна держадміністрація, хоча і з великим запізненням — аж 13 квітня 2010 року, та усе ж таки видала розпорядження про встановлення нормативу рентабельності в розмірі не вище 20%, як того і вимагав попередній Кабмін. Та ніякого впливу на керівників ринків воно не мало.

Довгожданий циркуляр підписав уже новий губернатор області Едуард Матвійчук, котрий розв’язувати проблеми ринків узявся з чистого аркуша, ніяк не акцентуючи уваги на необхідності виконання власного ж розпорядження. 19 серпня, після того, як уряд доручив навести лад на одеських ринках, глава Одещини провів першу нараду з участю підприємців і контролюючих органів. Ніхто з присутніх, включаючи самого губернатора, про нього навіть не заїкнувся.

Згадав про долю циркулярів лише президент одеської обласної асоціації роботодавців Юрій Борщенко. Він повідомив, що й досі через суд вони продовжують займатися скасуванням прийнятих попереднім урядом постанов, які завдали великої шкоди підприємництву.

Одну з них (як ми вже знаємо тепер) судом скасовано. А іншу (вона стосувалася додаткових внесків до Пенсійного фонду) було скасовано ще торік. А сьогодні, зазначив пан Борщенко, коли ця норма закріплена законом, асоціація все одно шукає спосіб позбавити підприємців додаткових пенсійних внесків.

До слова сказати, підприємці, принаймні певна їх частина, вважають таку турботу про них ведмежою послугою. Але про внески до ПФУ трохи нижче. Що ж стосується оренди, то тут саме час співати…

…«наша пісня гарна»

Проблеми, через які мітингували і страйкували торік, залишилися невирішеними. І варто лише запалити сірник, як знову на одеських ринках може спалахнути пожежа невдоволення.

Вугілля, розжарене кризою, ніхто не загасив. Воно, як і раніше, жевріє та іскрить то на одному ринку, то на іншому. Сьогодні воно почало вистрілювати на головному одеському базарі — «Привозі». І тут звичайні перевірки, нехай навіть комплексні, нічого кардинально не змінюють.

За скаргами підприємців у липні на «Привозі» проходила комплексна перевірка, ініційована головою Держпідприємництва Михайлом Бродським. Проти осіб, котрі незаконно стягують плату з торговців, міліція навіть порушила кримінальну справу. У перевірці брали участь податкова, Держінспекція з контролю за цінами. І чим, ви думаєте, все закінчилося? Головний базар міста як працював, так і працює в звичному «вільному» режимі.

Виступ голови профспілкового комітету ринку «Привіз» Людмили Бобейко на нараді в облдержадміністрації через місяць — тому свідчення. З собою підприємець принесла великий скручений аркуш паперу з докладним переліком неврахованих поборів з підприємців. Його потім губернатор для ознайомлення вручив податковій.

«Торгівля навколо ринку кипить удень і вночі, — розповідала голова профкому. — Гроші збирають «невідомі особи» без видачі документів: 450 грн. із кожної машини за в’їзд. Посеред ринку сидять три амбали і вже за кожен мішок, сітку, коробку теж беруть гроші. Потім ідуть з цілими пачками і ділять. Це — охоронці. За лотки теж беруть плату. У разі відмови погрожують розправою. Договорів оренди торгових місць з підприємцями адміністрація не укладає. Розмір офіційної плати для магазинів, павільйонів, лотків невідомий. Збирають від 1 до 3 тис. грн. за 1 кв. метр». «Разом загальна сума поборів на місяць — 1,807 млн. дол. і 4 млн. грн.», — підсумувала Бобейко.

За інформацією Держінспекції з контролю за цінами в Одеській області, на «Привозі» вартість оренди 1 кв. метра торгової площі — 17 грн. 70 коп. на день. При формуванні ціни застосовувався знижувальний коефіцієнт, що свідчить про неповну заповнюваність території. Як і на інших ринках, тут теж процвітає суборенда як частина тіньової схеми ухиляння від податків. І це зазначила начальник інспекції Лілія Круковська.

Рецепт від губернатора

Тіньова суборенда і пов’язані з нею побори — біда багатьох ринків. Що з цим робити далі, особливо після скасування постанови (якщо, звичайно, рішення суду набере сили) — запитання, можна сказати, риторичне. Підприємці пропонують свої рецепти. Але їх не чують.

Губернатор області вихід із ситуації бачить у підписанні меморандуму про співробітництво між облдержадміністрацією і ринками, де будуть прописані правила гри та враховані інтереси усіх. Для цього найближчим часом він планує провести зустріч з господарями ринків.

Цікаво, яким чином меморандум змусить знизити орендну плату? А саме вона головна на сьогодні проблема. Адже зрозуміло — ніхто просто так від годівниці не відмовиться. І скасування постанови, яка з погляду обласної адміністрації захищала інтереси підприємців, це підтверджує.

Приміром, на «Сьомому кілометрі» офіційно вартість оренди одного торгового місця, яка проходить через касу ринку, — 1800 грн.
на місяць. А прихована суборенда одного контейнера — від 2 до 5 тис. дол. на місяць. Її платять підприємці не ринку, а власникам залізної коробки. Свого часу вони «застовпили» на ринку місце, торгували, а тепер лише збирають гроші з тих, хто взимку у контейнерах мерзне, а влітку — смажиться.

За словами підприємців, господарі, як дружина Цезаря, поза підозрами. Високі ціни, які вони тримають, на руку адміністрації ринку. Вона теж має свої контейнери і через підставних осіб здає їх у суборенду. І, напевно, не тільки адміністрація.

Проте в переліку проблемних ринків, складеному обласною адміністрацією, «Сьомий кілометр» чомусь узагалі не фігурує. Більш того, губернатор області на нараді порадив іншим ринкам брати з «Сьомого кілометра» приклад. Хоча підприємці, які тут торгують, зі своїми бідами давно стукають у всі двері. І головна з них — та сама висока орендна плата, що плодить безліч інших проблем.

Підприємці скаржаться, що їх з ринку витісняють китайські громадяни. Багато з яких працюють нелегально і мовчки платять будь-які гроші за оренду, причому на кілька місяців уперед. І сьогодні цілі контейнерні майданчики вже в їхніх руках. Справа ще й у тому, що китайські підприємці працюють від своїх фабрик, які їм оплачують витрати. А рідний китайський уряд за просування вітчизняних товарів на світові ринки повертає їм на кордоні 20% вартості товару, що вивозиться.

Засилля імпортних товарів ширвжитку залишає дедалі менше місця для вітчизняних товарів. У деяких підприємців, які торгують на «Сьомому кілометрі», є свої невеличкі цехи з пошиття одягу, який вони реалізують на ринку. Але витримати конкуренцію, при високій оренді і дедалі більших митних платежах за ввезені тканини і фурнітуру, стає нереально.

Ну а те, що орендна плата закладається у вартість товару, і ціни пухнуть, і так зрозуміло. «Сьомий кілометр» для багатьох одеситів давно перестав бути дешевим ринком.

Тінь, знай своє місце!

Тому, за великим рахунком, підприємців сьогодні лякають не нові податки і збори, а розростання «тіні», що накрила більшу частину ринків країни. Тінь, де обертаються мільйони, де свої закони, правила, порядки і де з незадоволеними розмова коротка: «Не подобається — йди геть». Звичайно, «тінь» завжди була прихистком і для самих підприємців. Але зараз вона перетворилася для них на «роздягальню».

Цього року частина підприємців «Сьомого кілометра» створили на ринку свою профспілку, альтернативну існуючій. І намагаються привернути увагу влади до всіх цих проблем. До високих кабінетів у Києві вони не достукалися.

«Ми сьогодні говоримо владі: підприємці готові допомагати державі наповнювати скарбницю і Пенсійний фонд, — розповідає голова профспілкової організації «Єднання» Ольга Костенко. — Будь ласка, зверніть на нас увагу! Допоможіть прибрати побори! Нам же допомагають зняти... офіційні податки і збори. Як ви думаєте, якщо у людини виручка 100 тис. грн. на день, а плата за оренду контейнера — 2 або 5 тис. дол. на місяць, чи може вона заплатити в податкову 200 гривень, а в Пенсійний — для свого ж блага 300 гривень? Та легко! Але коли держава нічого не робить для того, щоб допомогти підприємцю виживати, закриває очі на тіньові схеми, що обкрадають насамперед скарбницю, і намагається розв’язати проблеми тільки за рахунок підвищення податків, то, зрозуміло, це викликає протест».

«Ми сьогодні просимо і Пенсійний фонд, — говорить член профспілки «Єднання» Алла Муцет, — роз’ясніть підприємцям, що 32 гривні, які вони платять до Пенсійного фонду на місяць, дають їм усього два дні страхового стажу. Ми нещодавно дізналися, що є, виявляється, мінімальна і максимальна суми страхових внесків. І людина може самостійно встановлювати розмір відрахувань. Ми впевнені, що люди змогли би платити більше, ніж на мінімальну пенсію. Але хто про це знає? У нас склалося враження, що держава не зацікавлена в наших великих внесках зараз, щоб не платити нам потім вище мінімалки».

На офіційному сайті ринку «Сьомий кілометр» Пенсійний фонд розмістив інформацію для підприємців у зв’язку зі змінами пенсійного закону. У ній зазначені лише мінімальні суми обов’язкових відрахувань. Про те, що є максимальні, що людина може встановлювати розмір внесків самостійно, — ані слова. До речі, на офіційних сайтах обласних управлінь ПФУ (де такі є) теж не скрізь міститься повна інформація.

У нашій країні в тіні не тільки бізнес і його доходи, а й закони?