Чим годує Одесу ринок «Північний»?

Сліди горілого і кіптяви нагадують сьогодні про нещодавні заворушення на ринку «Північний». 21 серпня вся країна бачила шокуючи, але, на жаль, вже звичні картинки з життя. Горить будівля у центрі ринку, люди вистрибують з вікон. А юрба, спостерігаючи за цим, готова закидати камінням тих, хто, задихаючись, вибирається з диму і полум’я...

Саме так з’ясовують стосунки підприємці і дирекція одного з найбільших продовольчих ринків Одеси, який годує селище Котовського.

Проблема в тому, що протистояння з кулаками і мордобоєм триває дев’ять місяців. Разом із мітингами, пікетами, страйками, перекриттям доріг. І от результат — криваве побоїще.

Політичні «делікатеси» від «Північного»

Те, що відбувається на ринку, — не лише затяжний конфлікт двох господарюючих суб’єктів. Це — заворушення, від яких потерпають жителі міста. Це — безпорадність влади.

Навесні, у період загострення, в Одесі ринковою проблемою зайнялися впритул: і мерія, і облдержадміністрація, і — за дорученням уряду — особисто голова Держкомітету України з питань регуляторної політики і підприємництва Олександра Кужель. Для врегулювання конфлікту було створено робочі групи. Кожна відпрацювала проблему, винесла рекомендації і... «умила руки». Мовляв, усе, що було в наших силах і компетенції, зроблено.

Проте конфлікт триває. По-перше, не всі проблеми, порушені підприємцями, розв’язано. Не всі обіцянки виконано. А по-друге, є сили, які несуть їх, як стяг, як знаряддя боротьби, але вже з владою. Для них що гірша ситуація на ринку (у плані заворушень), то краще.

Конфлікт навколо «Північного» має дві складові — економічну і політичну. Гору бере друга. У ринок, як голод­ний бульдог, вчепилася місцева партія «Родина». Вона забезпечує підприємцям потужну інформаційну і юридичну підтримку. Підконтрольні цій політсилі ЗМІ охрестили події на ринку «північною війною». І буквально по днях відстежують їх, подаючи як зведення з поля бою. Представники цієї партії від імені підприємців ведуть переговори з владою, прокуратурою, виступають із заявами, ставлять ультиматуми, беруть участь у з’ясовуванні стосунків з адміністрацією ринку, збирають компромат...

Вирішення економічних питань дало б змогу зняти політичне напруження. Але місцеві чиновники навіть не оприлюднили результатів роботи комісій щодо ринку «Північний».

5 березня 2009 року з ініціативи Держпідприємництва Кабмін прийняв постанову №278, якою обмежив 20 відсотками рентабельність надання в оренду торгових місць на ринках. Щоправда, механізм розрахунку було прийнято з великим запізненням. Та Одеська обласна держадміністрація так і не встановила свого нормативу рентабельності. Опублікований на сайті проект розпорядження дотепер обговорюється...

Того дня, коли на ринку зчинили бійню, підприємці на шість годин перекрили трасу, що з’єднує центр міста і селище Котовського, вимагаючи приїзду мера Одеси Едуарда Гурвіца і губернатора області Миколи Сердюка. Ніхто не приїхав — саме йшло вручення в Одеському оперному театрі нагород з нагоди святкування Дня незалежності.

Після кількох годин ходіння по пішохідному переходу підприємці дорогу звільнили. Багато людей того дня не змогли вчасно дістатися не тільки додому. Хтось спізнився на весілля, хтось — на поїзд. Бачили б вони — влада і торговці — обличчя людей із закордонними туристичними путівками на порожньому пероні!

Влада ніяк публічно не відреагувала ні на саме побоїще, ні на перекриття траси. Пізніше, відповідаючи на запитання журналістів, губернатор області дасть зрозуміти, що економічні питання там вирішено. А решта — у політичній площині.

Базарна війна

Заворушення і невдоволення на ринок «Північний» принесла фінансово-економічна криза. А вже згодом з’явився вірус перед­виборного синдрому. Торгівля різко впала. Орендна ж плата не просто піднялася, а злетіла. І ще адміністрація ринку прив’язала її до долара — 28 у.о. за 1 кв. м площі.

Підприємці вимагали знизити побори. Але адміністрація ринку на поступки не пішла. Підприємці зверталися до влади. Та їх не чули. Зрештою прохання вилилися в серйозні вимоги, які зачіпають майнові і земельні відносини. Торговці розповіли про тіньові схеми ухиляння від податків, про посередників, втрати бюджету, невраховані доходи. «ДТ» писало про це в публікації «Бунт торговців» (№13 від 13 квітня 2009 р.).

Нагадаємо, що від самого початку підприємці висунули три головні вимоги. По-перше, зменшити орендну плату і встановити її в гривнях. По-друге, оформити права власності на їхні павільйони. Підприємці свого часу заплатили за них ринку хто 4 тис., а хто 20 тис. дол. А потім ці павільйони адміністрація здала їм же в оренду через посередників, у чиїх кишенях осідала левова частка зібраних коштів. Тому, по-третє, торговці вимагали від влади передати їм в оренду асфальтне покриття під їхніми павільйонами і магазинами.

Перевірка показала: претензії підприємців обгрунтовані. І що в результаті? Робочій групі від міста, здавалося, вдалося примирити сторони. Адміністрація ринку нібито погодилася розробити новий договір оренди торгового місця терміном на п’ять років, із фіксацією суми коштів, вкладених підприємцями в павільйони, які є їхньою власністю. Встановити орендну плату в нацвалюті і знизити її майже в 2,5 разу — до 56—90 грн. на місяць
за 1 кв. м торгової площі. Звільнити директора ринку, який спровокував конфлікт.

Та для впевненості, аби зняти будь-які сумніви і напруженість у відносинах, робоча група пропонувала додатково до договору укласти з кожним підприємцем тристоронню угоду про співробітництво. Зазначивши в ній вартість контейнера і павільйону, а ще — суму компенсації у разі демонтажу торгового місця. Третьою стороною мав виступити міськвиконком як гарант виконання зобов’язань.

Адміністрація ринку відмовилася. Тоді робоча група як варіант запропонувала розглянути ідею підприємців. Вона зводилася до скасування рішення міськради від 9 жовтня 2008 року про надання ТОВ «Ринок Північний» земельної ділянки площею 3,3 га в довгострокову оренду терміном на 15 років для експлуатації та обслуговування торговельного ринку. Замість цього пропонувалося укласти з кожним підприємцем договір оренди твердого покриття, на якому розташовано його павільйон або контейнери. Але цей варіант міг спричинити судові розгляди, а тому не пройшов.

Частина підприємців, котрі втомилися від боротьби, усе ж таки підписала нові договори. Частина — відмовилася. Відмовники, об’єднавшись у кооператив, продовжують вимагати подальшого зниження орендної плати. Тобто виконання постанови уряду №278 від 5 березня 2009 року. В обласній адміністрації стверджують, що рентабельність на ринку «Північному», як, утім, і на інших ринках міста та області, не перевищує 20%. А на «Північному» вона навіть нижча за 10%. Проте чому тоді так сполошилися директори всіх одеських ринків? Дехто з них через суд намагається скасувати постанову, прийняту на період фінансово-економічної кризи.

Підприємці «Північного» у декларовані показники рентабельності не вірять. І вимагають показати розрахунки. І тут вони праві на всі сто відсотків.

З договорами теж немає цілковитої ясності. Одні укладаються на три місяці з правом пролонгації на такий же термін. Інші — на п’ять років із пролонгацією на рік. Так, у них зазначається сума орендної плати в гривнях, пишеться, що павільйон або контейнер є власністю орендаря. Але сума коштів, вкладених у їхнє будівництво, не фіксується.

Виявляється, у підприємців щодо цього немає доказів. Вони не підписували жодних документів, не одержували від адміністрації ринку ніяких розписок. Проте зі старих договорів оренди видно, що торговельні конструкції — це власність орендаря, і вартість їх зменшується з розрахунку 20% на рік. Тобто через п’ять років вона дорівнювала б нулю. З огляду на те, що на території ринку планувалося будівництво торговельного центру і знесення павільйонів, ця норма згодом звела б до нуля і претензії щодо власності.

Новий договір передбачає, що у разі будівництва другої черги торговельного центру підприємцю буде надане в ньому місце не меншої площі без вступного внеску на умовах оренди. Однак торговці взагалі проти знесення павільйонів і будь-якого будівництва.

На основі заяв торговців міліція вже порушила кримінальну справу за фактами передачі коштів. Правоохоронці встановили: адміністрація ринку зібрала з них майже 200 тис. дол. Не менш цікаві цифри наводить робоча група. Виходячи з розміру орендної плати, вона підрахувала, що за п’ять років ТОВ «Ринок Північний» одержав 25 млн.
дол. прибутку.

Цікава вийшла картина — написана маслом, вершковим. Ринок одержав понад три гектари землі для будівництва магазинів. Побудував павільйони на гроші підприємців. І їм же здає в оренду за велику плату. А до бюджету платить копійчаний земельний податок. Хоча вартість оренди такої ділянки за нинішніми ставками перевищує 2 млн. грн.
на рік — саме таку суму вказало місто в проекті договору оренди землі з ТОВ «Ринок Північний».

Взагалі-то «Північний» — ринок продовольчий, побудований за радянських часів. Землю йому (ті самі більш як три гектари) виділяв ще Радмін. Побудований у ті роки головний корпус зайняв усього трохи більше шести тисяч квадратних метрів. У перші роки незалежності вже Одеський міськ­виконком закріпив за продринком ще 2,7 га — для будівництва групи магазинів.

Увесь цей час земля перебувала в постійному користуванні. Навіть тоді, коли головний корпус ринку в 2003 році викупила в міста приватна структура. А рішення надати 3,3 га землі в оренду міськвиконком прийняв лише в жовтні 2008 року. Однак договір так і не було підписано.

Отже, ринок узагалі не мав права, як слідує з висновків робочої групи, розпоряджатися землею, оскільки її не було належним чином оформлено. І вже тим паче — забудовувати її чужими павільйонами з передачею їх в оренду.

Система взаємовідносин, яка існувала роками, приносила господарям ринку (і не тільки) величезні прибутки. Ринок, за словами підприємців, — це одна з тих годівниць, звідки гроші везуть мішками в повному сенсі цього слова.

До кризи ця порочна система цілком влаштовувала й самих підприємців. Багато хто платив великі гроші, щоб стати її частиною. Кажуть, люди викладали за павільйони (а фактично — за місце на ринку) по 42 тис. дол. І якби не криза, «годівниця» годувала б усіх і далі. Лихо в тому, що її тягар боляче придавив лише підприємців. І нині вони готові бунтувати до останнього, сподіваючись, що війна все спише. Зокрема, й орендну плату, якої вони не вносять від початку року.

На жаль, поки що війна «приписала». Одному підприємцю — лікарняний режим, іншому — нари.

«Свободу Лаврикову! »

Усі дев’ять місяців конфлікт супроводжується акціями протесту, пікетами і бійками. Та остання сутичка перетворилася на криваве побоїще. Кажуть, билися так, що в декого взуття було червоного кольору. Один із підприємців опинився в лікарні з перебитими ребрами, інший — у буцигарні за обвинуваченням у підпалі кабінету директора. Серед постраждалих і співробітник міліції — він отримав хімічний опік очей від кинутого пакета з хлоркою.

Через що саме зав’язалася бійка, ясності немає. Чому охорона директора ринку стала бити людей, як повідомили деякі ЗМІ, теж незрозуміло.

Підприємці ринку, які не беруть участі у конфлікті, пошепки розповідали, що нового директора з Дніпропетровська торговці спеціально чекали та провокували. І тут ще питання, чиє взуття було більш червоним від крові.

За розповідями очевидців, після того, як міліція розняла учасників бійки, директор разом зі своїми охоронцями закрився в кабінеті. Їх спробували звідти викурити. Потім двері кабінету підперли залізним столом і кинули у вікно петарду.

Як усе було насправді, запитання до правоохоронців. Проте чи скажуть городянам правду? В іншому разі конфлікту не буде кінця.

Міліція вже порушила кілька кримінальних справ. І затримала учасників побоїща: охоронців директора ринку (їм висунуті обвинувачення в побитті підприємців) і одного підприємця, такого собі Лаврикова, якого підозрюють у підпалі адміністративної будівлі. Прокуратура теж веде розслідування — за фактом заподіяння тілесних ушкоджень співробітнику міліції.

Однак підприємці ринку «Північний» чекати не стали. У день затримання вони вимагали під стінами Суворовського райвідділу міліції звільнити Лаврикова. За їхніми словами, він нічого не підпалював — тільки захищав своє життя та життя інших людей.

Суворовський районний суд подовжив до десяти днів термін утримання Лаврикова під вартою. Проте Апеляційний суд Одеської області виніс інше рішення. Запобіжний захід змінено на підписку про невиїзд, і затриманий нині на волі.

Леонід Лавриков — підприємець з іншого одеського ринку, «Куяльник». Як він опинився в центрі заворушень на «Північному», можна лише припускати...

Нового директора «Пів­нічного», який місяця зо два тому з’явився на ринку в супроводі озброєних охоронців, підприємці не злюбили відразу. Цього ж дня місцеві ЗМІ повідомили: у ринку «Північний» нова проблема — директор-варяг.

Ним став такий собі Дмитро Назаров, директор ТОВ «Дніпропетровський торговельно-промисловий альянс». ТОВ «Ринок Північний» запросило його навести порядок на ринку. Простіше кажучи, вибити борги з орендної плати, що накопичилися від початку року.

Новий керівник негайно приступив до справи. По гучномовцю закликав підприємців сплатити борги. Інакше з боржниками не буде подовжено договір оренди, вони не зможуть платити ринковий збір і працювати на ринку.

«А хто ти такий?» — від нового директора вимагали підтвердити повноваження. Він надав документи. Та для представника партії «Родина» вони були нелегітимними.

24 червня 2009 року ТОВ «Ринок Північний» і ТОВ «Дніпропетровський торговельно-промисловий альянс» підписали договір про співробітництво. Новий управляючий, як написано в документі, «із метою належного функціонування ринку» одержав право «вимагати оплату оренди і ринкового збору в осіб, які мають заборгованість».

Директора назвуть рекетиром, рейдером, з Інтернету скачають матеріали про «наведення» ним порядку на ринку в Полтаві. І оголосять війну. Приводом послужить вечірній інцидент на ринку, коли Назаров зі своїми підлеглими почне заварювати контейнери неплатникам і підніме руку на жінку-підприємця, яка знімала події на мобільний.

Директор, чий кабінет сьогодні спалено вщент, на ринку більше не з’являвся.

Однак і після кривавої бійки підприємці заявляють, що готові стояти до кінця...