ЧИ ОТРИМАЮТЬ КРЕМЕНЧУЖАНИ КВАРТИРИ, ОБІЦЯНІ ФОНДОМ МОЛОДІЖНОГО БУДІВНИЦТВА?

1999 року державна програма кредитування молоді на будівництво житла запрацювала і в Кременчуці. З’явилося Полтавське представництво Державного фонду сприяння молодiжному будiвництву (надалі в матеріалі «фонд». — Авт.). Людям до 30 років пропонувалися доволі привабливі умови отримання житла: підписуєш кредитну угоду, сплачуєш перший внесок у розмірі 5% від вартості житла і потім повертаєш державі кредит (внески перераховуються щоквартально) протягом 30 років. Передбачені навіть пільги: якщо сім’я має дитину, то не сплачує 3% за користування кредитом; двоє дітей — держава фінансує 25% вартості житла; трьох дітей — отримуєш квартиру за півціни. Середня вартість квадратного метра житла в нових будинках в Кременчуці на той час становила 700 грн., в реконструйованому — 480 грн. Звичайно, квартири обходилися недешево, але для багатьох, хто звертався до фонду, державний кредит був єдиним шансом отримати власне житло.

І починалось усе добре. 2000 року МЖК «Житлобудкомплект» викупило незавершену 14-поверхівку в хорошому районі Кременчука, де за угодами з фондом мали отримати квартири 44 сім’ї. МЖК береться і за довгобуд у центрі міста, ставши пайовиком та генпідрядником у ТОВ «Освіта» — замовника будинку. Передбачалося, що молодь отримає там 55 квартир (нині є угоди на 34 квартири). Щоправда, ціна квадратного метра житла була вищою — 900 грн. Але ж центр! Молодь, яка укладала угоди на житла в цих двох будинках, і досі чекає квартир. Кінця-краю будівництву не видно. Однак з’явилися неприємні обставини.

Будинок в центрі буде не молодіжним, а елітним

Коштів добудувати будинок у центрі Кременчука у підрядників не вистачило. Тепер за нього взялася компанія «Житлоінвест», ставши третім пайовиком «Освіти». І будує нині елітний житловий комплекс «Єленський». Замовник житла ТОВ «Освіта» знайшло й іншого генпідрядника замість МЖК. Вартість квадратного метра житла попередньо заявлена у 1390 грн. Порівняно з «молодіжною» ціною це набагато дорожче. «Ми не маємо ніякого відношення до фонду молодіжного будівництва», — так коментує ситуацію представник ТОВ «Освіта» Ганна Сичова, яка опікується будівництвом «Єленського». Так, юридичні відносини «Освіта» мала не з фондом, а з МЖК, яке інвестувало в будівництво 700 тис. грн. У фонді ж кажуть, що вклали в будинок (за посередництва МЖК?) 1,3 млн. грн. Де ж решта грошей?

«Освіта» обіцяє повернути внесені МЖК гроші квадратними метрами житла. Але скільки їх буде? Неважко зробити розрахунок за нинішньою «елітною» ціною: 700 тис. грн. поділити на 1390 грн. Отримуємо 503,5 кв. м. Не виходить навіть дев’яти однокімнатних квартир у «Єленському» площею 57 кв. м. (саме такі передбачені в цьому будинку). А отримати житло мали 34 молоді сім’ї.

14-поверхівку продали «з молотка»

Тим часом до МЖК «Житлобудкомплект» висунули матеріальні претензії. Цивілізованим шляхом, через суд. Рішення вступили у законну силу, триває виконавче провадження. На даний час по 17 виконавчих документах стягуються кошти з підприємства МЖК «Житлобудкомплект» на загальну суму 729 тис. грн. Найбільший борг хоче повернути собі банк «Аваль» — за рахунок заставленого майна (незавершеного будівництва на Київській, 3). Як з’ясувалося, МЖК свого часу брав під заставу цього будинку кредит у цьому банку.

Прокуратура Кременчука подала позов до господарського суду про визнання недійсними окремих пунктів договору застави 14-поверхівки, мотивуючи це тим, що підрядник (МЖК «Житлобудкомплект») розпорядився майном, яке не є його власністю. Відповідно до вимог законодавства, як йдеться у позові, у заставу могла передаватися лише та частина майна (будинку), яка не визначалася об’єктом інвестування. Увесь будинок міг передаватися у заставу лише за умови надання фондом письмового дозволу.

За словами прокурора Кременчука Олександра Михайлика, прокуратура вносить вже четверту позовну заяву до господарського суду в інтересах держави (оскільки фонд є державною структурою), а суд їх повертає, мотивуючи тим, що інтереси держави не вказані. Позов прокуратури не зупинив торгів за 14-поверхівку, і 23 вересня будинок пішов «з молотка» за 1,1 млн. грн. за борги МЖК. У його будівництво фонд вклав понад 1,2 млн. грн. (державні кредити та гроші позичальників — майбутніх власників квартир). Тепер будинок проданий навіть за меншу суму. Воно й не дивно, адже покинуті будівельні конструкції псуються.

«Вторговані» ж гроші розподілять так: 644 тис. піде банку «Аваль» в оплату остатку боргу МЖК за кредит; 10% від суми (110 тис.) — підприємству «Укрспец’юст» за послуги, ще 5% — виконавчій службі за її роботу. Після «роздачі» залишиться всього 291 тис. грн. А є ще й інші стягувачі з МЖК, зокрема працівники, які вже відсудили заборговану зарплату. То що ж, фонд, дякуючи МЖК, «влетів» майже на мільйон державних грошей. Призупинити торги міг лише позов про виключення «молодіжних» квартир з акта опису майна. Про це у фонді знали. Та відповідного позову подано не було.

Анатолія Крикунова, який нині очолює управління капітального будівництва області, свого часу змінив на посаді керівника МЖК Володимир Чорнобук. Нині Чорнобук під вартою. Порушено кримінальну справу за ст.191 ч.5 КК України (розкрадання в особливо великих розмірах) за фактом розкрадання у МЖК «Житлобудкомплект». Проводяться ревізії, ведеться слідство. Вилучена вся документація МЖК, а також комп’ютери. Саме підприємство — на межі банкрутства, нинішній його керівник Людмила Крикунова визнає, що справи не найкращі і часто у розмові повторює слово «боремось».

МЖК і фонд нині по різні сторони барикад у суді. «В будь-якому випадку, навіть якщо будинок продадуть, кошти повернуть банку «Аваль» та позичальникам фонду», — так прокоментувала пані Крикунова ситуацію з 14-поверхівкою до її продажу. (Про повернення державних кредитів не згадувалося). Але ж люди чекають квартир! Що їм запропонують? «Це запитання не до мене, а до директора фонду», — відповідає керівник МЖК.

Керівник фонду в Кременчуці обіцяє повернути гроші

«Люди приходять до нас по кредити. Ми їм кредити надали. Решта запитань — до будівельної організації. Ви ж не приходите до каси з претензією, що вам не дають холодильника в магазині», — з цього почалася розмова з нинішнім директором регіонального представництва фонду молодіжного будівництва в Кременчуці Олександром Каменєвим. Він вважає, що фонд виконав свої зобов’язання перед тими, хто до нього звертався, а неуспіх справи приписує недобросовісним будівельникам — МЖК, а не діям фонду, завдяки яким, за його словами, молодіжне будівництво в Кременчуці сьогодні в занепаді.

Отже нині організації, що колись були, ніби єдине ціле, кивають одна на одну. Хоча при започаткуванні програми молодіжного будівництва і фондом в Кременчуці, і МЖК навіть керувала одна людина — Анатолій Крикунов. Тобто замовник будівництва і його виконавець (підрядна організація) були ніби одна особа — гроші перекладалися з кишені в кишеню однієї одежини. Обізнані на будівництві фахівці вважають, що це й створило грунт для зловживань, які нині виявлені у МЖК. Втім, Крикунов нині керує управлінням капітального будівництва у Полтаві, а під слідством — його наступник.

Доки правоохоронні органи не зробили свою справу, висновки робити зарано. Але «квартирне» питання — нагальне: нинішній керівник фонду Олександр Каменєв не впевнений, що в два згадувані будинки, що їх не добудував МЖК, вдасться поселити молодь: замість обіцяних там квартир він не може нині запропонувати нічого. Що далі? За найгіршого розкладу керівник представництва фонду в Кременчуці обіцяє повернути людям внески, якщо вони розірвуть кредитну угоду. На Полтавщині у такій самій ситуації, як у Кременчуці, і теж через МЖК, опинилося молодіжне будівництво у Шишаках, Пирятині та Нових Санжарах. А загалом по області, за словами пана Каменєва, не так і погано — триває будівництво 40 об’єктів, де молоді сім’ї отримають квартири. Хтось і нині йде по державні кредити. Фонд, як і раніше, приймає людей. А хтось державних кредитів уже «наївся»…

«В ігри з державою я більше не граюся»

Типовий приклад. Костянтин Зибін уклав кредитну угоду на отримання житла 2000 року. Нині він розірвав її, йому повернули гроші, перераховані свого часу як перший внесок за майбутнє житло. Повернули не всю суму. Згідно з угодою, «кошти виданого Позичальнику кредиту підлягають страхуванню на стадії будівництва (реконструкції) житла Розпорядником (тобто фондом. — Авт.) за рахунок позичальника». Тож, очікуючи на квартиру три роки, Костянтин Зибін ще й втратив майже 700 грн. У фонді йому пообіцяли повернути кошти. Якщо знайдеться інший претендент на житло, яке колись призначалося йому. «В ігри з державою я більше не граюся», — каже Костянтин Зибін, жалкуючи, що свого часу неуважно ознайомився з умовою кредитної угоди, яка, на його думку, не захищає того, хто надумав скористатися програмою молодіжного будівництва. Найгірше, що угодою з фондом термін надання житла за цією програмою не був обумовлений.

— Костянтине, мені сказали у фонді та в МЖК, що на стадії будівництва вартість квадратного метра житла може змінюватися. Ви про це знали, підписуючи угоду?

— Мені теж казали про це в консультаційному центрі молодіжного будівництва. Але вже тепер, коли я почав цікавитися справою. Я відповів, що це — не мої проблеми. Чому мене мають цікавити проблеми будівельників, які не змогли вчасно добудувати обіцяне мені житло?

P.S. У тексті угоди є хитромудре формулювання: позичальник має внести кошти попереднього внеску та «суму коригування під час отримання документів на право користування збудованим (реконструйованим) житлом, виходячи з фактичної вартості житла». Інакше кажучи йдеться про зміну вартості квадратного метра житла на стадії будівництва. У результаті людина, як Костянтин Зибін, чекає квартиру років зо три, а потім вона дорожчає вдвічі, як у майбутньому елітному будинку в центрі Кременчука. Або доплачуй, або — до побачення. Після доплати можна ще років зо три чекати, доки знов не подорожчає…

Тією ж угодою до обставин непереборної сили, за яких сторони не несуть відповідальності, віднесені «злочинні або шкідливі дії третіх осіб». Сумно навіть подумати про можливі наслідки виявлених правоохоронцями фактів розкрадання майна у МЖК — виконавця молодіжного будівництва в Кременчуці, який розпоряджався коштами фонду, тобто коштами держави, людей та міського бюджету.