Після епопеї з держбюджетом-2008 ухвалення розроблених на його основі регіональних фінансових кошторисів відбувалося за принципом «Миші плакали, кололися, але продовжували їсти кактус». Так, бюджет недосконалий, недо- і переписаний, але ж іншого нема. Тому керівники міст і регіонів на сесіях своїх рад хутенько голосували те, що є, а потім злими бджілками зліталися до Києва, де набридливо дзижчали над вухом спікера парламенту, міністра фінансів, депутатів, інших чиновників. Обіцяних у березні змін до закону про держбюджет регіональні «князьки» чекають як манни небесної, сподіваючись, що справедливість нарешті восторжествує.
Іноді створюється відчуття, що в Україні продовжується дрімуче середньовіччя і відносини місцевої влади з державою — як у міської варти із заїжджими купцями. Одні викручуються і намагаються нічого не віддати, інші хочуть приловчитися і відібрати.
Муніципалітет Донецька, захищаючи свій бюджет від «зазіхань» Кабміну, придумав навіть пов’язати все це з підготовкою до чемпіонату Європи з футболу 2009 і 2012 років. Донецький міський голова Олександр Лук’янченко звернувся до наших можновладців із проханням тимчасово змінити формулу розподілу зібраних податків. Зокрема, пропонується повністю залишити в міських бюджетах зібраний на території Донецька, Львова, Дніпропетровська та Києва екологічний збір, податок із власників транспортних засобів і половину податку на прибуток. Крім того, мери зазначених міст просять припинити до проведення чемпіонату прямі вилучення з місцевих бюджетів. Завдяки чому можна повністю відмовитися від бюджетного фінансування підготовки, обійшовшись власними силами.
О.Лук’янченко підкреслив, що просить в жодному разі не розглядати цю ініціативу місцевої влади як спробу надати містам, де пройдуть матчі Євро, якийсь особливий статус. «Ми не хочемо мати ніякого (спеціального. — Є.Ш.) статусу. Але якщо проводити цей чемпіонат, то, безумовно, потрібні додаткові фінансові ресурси, потрібна серйозна підготовка», — сказав мер Донецька журналістам.
Цей епізод, втім, є дуже показовим і досить яскраво ілюструє рівень «реформування бюджетного процесу». Країна, в якій держава від самісінького початку розглядається не як партнер, а лише як грабіжник, — із якого століття? «Бургомістр» мало не відкритим текстом просить: ми самі, без вас до цього чемпіонату підготуємося, тільки не обдирайте нас як липку, будь ласка.
Автор цих рядків не полінувався і погортав підшивку «ДТ» за минулі роки. Щороку мери, депутати місцевих рад торочать про одне й те саме: нам від держави нічого не треба, ми й самі якось, якщо нам залишать зібрані податки. А от це вони даремно. У нашої держави — нав’язливий сервіс...
Іноді ця нав’язливість виходить далеко за межі розумного. Простий приклад. Як уже повідомляло «ДТ», Донецьк наступного року приймає матчі юнацького чемпіонату Європи 2009 року. Щоправда, в Києві про це чи то вже не пам’ятають, чи то ще не знають. «Коли я казав про 2009-й, чимало державних мужів знизували плечима і казали: «Як, 2009-й? А ми не знали», — поскаржився мер Донецька, згадуючи свою останню поїздку на наради до столиці.
Гаразд, суть не в цьому. Донецьк першим приймає матчі європейського чемпіонату, хоч і юнацького. По ідеї, цього року, останнього «передзапускового», місту мають виявляти підвищену увагу, дати зелену вулицю з фінансування та ін. Але на сьогодні, в чинному варіанті бюджету, «підвищена увага» відобразилася лише в дворазовому збільшенні прямих вилучень із міського бюджету до державного. 2008 року сума прямих вилучень визначена Донецьку на рівні 337,58 млн. грн. Роком раніше вона становила 149,7 млн. грн. Отак — кому на міжнародний престиж не вистачає, а кому — на «Український прорив» із «Юліними тисячами». І начебто всі розуміють, що собою являє зростання прямих вилучень, але відповіді на будь-які скарги все одно краще від поета-дисидента Саші Чорного ніхто не сформулює: «Деру тебя тебе ж во благо. Без шкуры легче — тесно в ней»…
Прийняті в містах фінансові документи, об’єднані в зведений бюджет Донецької області, голова Донецької ж облради суворо охрестив «класичним бюджетом проїдання». Загальна сума доходів обласного бюджету 2008 року визначена на рівні 4,115 млрд. грн. Сюди входять субвенції з державного бюджету в сумі 2,066 млрд. грн., дотація вирівнювання в сумі 134,8 млн. грн., а також 68,8 млн. грн. додаткової дотації.
Загальний фонд бюджету становить 3,666 млрд. грн., спеціальний — 449,2 млн. грн., у тому числі бюджет розвитку — 251,9 млн. грн.
Усі десять державних програм із розвитку житлово-комунального господарства в бюджеті 2008 року надійно поховані, і жодне місто Донбасу на заміну старих труб і впровадження чогось нового й прогресивного не отримає ані шеляга. Не час зараз про дурниці всілякі думати, ми на прорив йдемо.
Найпринциповіші моменти — відсутність окремого рядка на підготовку до Євро, а також коштів в обласному бюджеті на будівництво злощасного Донецького метрополітену. Вимогу ж Мінтрансу протягом трьох років виділити з бюджетів усіх рівнів 1,13 млрд. грн. на будівництво голова Донецької облради Анатолій Близнюк узагалі назвав «провокацією».
«Департамент Мінтрансу — у нього на балансі метрополітен. Держава мусить виділяти ці гроші, фінансувати, контролювати, будувати й експлуатувати. Крапка. Я це інакше не назву, як найнатуральнішою провокацією людей, котрі не знають, не розуміють суті питання. І щоб його заволинити, не зробити доброї справи, роблять подібні провокаційні заяви. За таких підходів метро в Донецьку не буде», — зазначив Близнюк.
Такими висловлюваннями голова до краю засмутив муніципалітет Донецька. У бюджеті обласного центру попередньо вже були вписані 60 млн. грн. від обласного бюджету, разом із 290 млн. грн. від держави і 77 млн. грн. — «своїх». «Будемо шукати варіанти, наполягати і вирішувати», — сказав мер Донецька, дізнавшись про різку одповідь Близнюка.
Варіантів — не вельми. Бюджет самої шахтарської столиці тріщить по швах. Відповідно до рішення сесії міськради, дохідна частина бюджету міста становитиме 2,2 млрд. грн. (на 15,9% більше, ніж 2007 року). Субвенції з державного бюджету плануються в сумі 443,9 млн. грн., прямі вилучення — 337,58 млн. грн.
Видаткова частина планується в сумі 2,18 млрд. грн. (на 7,8% більше, аніж 2007 року). На утримання міського комунального господарства і міського транспорту заплановано поки що менше коштів, аніж 2007 року. Фінансування культури й освіти збільшено на 25%. Щоб звести кінці з кінцями, міська рада прийняла рішення 2008 року випустити облігації муніципальної позики на суму 80 млн. грн.
Проблема в тім, що навіть самі автори бюджету сумніваються, що зможуть наповнити дохідні статті. Зокрема, виступаючи перед депутатами, голова бюджетної комісії Сергій Богачов указував своїм колегам, що 2008 року, окрім інших халеп, удвічі скорочуються обсяги виробництва на двох найбільших підприємствах Донецька — шахті імені Засядька (зрозуміло, чому) і Донецькому коксохімічному заводі (зупинений на реконструкцію). Тому, вважає С.Богачов, заплановані темпи зростання середньої заробітної плати і надходження від податку на доходи фізичних осіб можуть бути й не досягнуті.
Нарешті, у Донецьку всерйоз побоюються, що запропонований урядом Тимошенко механізм земельного аукціону «застопорить» усю діяльність місцевої влади в цьому напрямі місяців на п’ять-шість. Поки Мін’юст докладно роз’яснить, що саме хотіла сказати в пориві натхнення Юлія Володимирівна, поки цей механізм підкріплять місцевими нормативними актами, поки обкатають... Донецьк — звісно, не Київ (хоча й тут у цій сфері без скандалів ніяк не обійтися), але плата за землю залишається однією з основних бюджетоутворюючих статей.
У бюджеті Донецька безпосередньо на підготовку до європейського футбольного дійства грошей також не передбачено. Але вони є, просто «розкидані» по статтях, де перелічено інфраструктурні заходи загалом: ремонт і будівництво доріг, комунікацій, ремонт тих же лікарень та ін. На всі ці благі цілі в Донецьку планують витратити 218 млн. грн.
Не хотілося б обманювати надій градоначальників на «березневі тези» у вигляді поправок до бюджету від Юлії Тимошенко, але, за великим рахунком, держава веде стосовно органів місцевого самоврядування свою відверто колонізаторську політику вже не перший рік і «не перший Кабмін». Причому від особи прем’єра це не залежить, і Тимошенко «пресуватиме» «удільних князьків» так само, як це робили її попередники. Ті, за заведеною звичкою, будуть шахраювати, крутити і викручуватися...
А от коли у нас у фінансових відносинах центру та регіонів будуть цілковите взаємопорозуміння, взаємна повага, чесні й зрозумілі правила гри, чіткі та прозорі фінансові схеми — тоді доведеться бути дуже обережними, аби комунізм мимоволі не побудувати... Не зрозуміють.