ЗТМК розміняють на шлам

Брехати Кабінету міністрів - справа досить невдячна… Ну хіба що дуже треба або якщо він сам попросить.

Нещодавно цією шляхетною справою займався Фонд держмайна - він старанно занижував виробничі потужності Запорізь-кого титаномагнієвого комбінату (у розпорядження DT.UA потрапили досить цікаві урядові матеріали щодо перетворення ЗТМК). У підсумку виявилося, що комбінат виробляє не 850 тонн титанової губки на місяць, як стверджують заводчани, а всього 600-700 тонн. Хоча те, що підприємство давно потребує реконструкції, - чистісінька правда. Як і те, що структура експорту дуже далека від оптимальної: 80% виробленої продукції експортується у вигляді сировини.

Втім, ключовою фразою підготовленої ФДМУ записки для Кабміну було не це. Головним пунктом є забезпечення «необхідних організаційно-правових умов для залучення недержавних суб’єктів господарювання». У перекладі з бюрократичної це означає розмив держпакета підприємства зі 100-відсоткового до необхідного «недержавному інвестору».

Благо, що інвестор цілком відомий - структури всюдисущого Дмитра Фірташа вже кілька років консолідують титанові активи і публічно заявляють про намір одержати контроль у тому числі й над ЗТМК.

Кабмін йому активно в цьому допомагає. У липні минулого року, з подачі представників Пар-тії регіонів, парламентарії виключили підприємство зі списку тих, що не підлягають приватизації, а зараз взялися за деталі.

Як і очікувалося, ніяких відкритих конкурсів ніхто проводити не планує. На базі Запорізького титаномагнієвого збираються створити спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Власне, роль самого ФДМУ в цих подіях досить скромна - він відповідав на запит Кабміну: чи можна «злити» підприємство? Як і очікувалося, «без проблем».

Більш того, наші приватизатори були настільки готові на все, що навіть не позначали частку держави в новому підприємстві. Це зробили вже без них. У Кабміні поки що вирішили, що для початку 49% Дмитру Васи-льо-вичу вистачить.

Також у пропонованих документах нічого немає і про цілі залучення інвестора. Туманно йдеться про те, що нині комбінат може переробити на титанові зливки тільки приблизно третину виробленої ним губки, і така диспропорція невигідна для національної економіки, тому й необхідно провести переоснащення та модернізацію.

Тут усе правильно, але конкретних деталей, як новий співвласник збирається це виправляти, не спостерігається. Усе обмежується фразою, що «для
технічного переоснащення підприємства необхідно близько
1,6 млрд. грн. (тобто майже 200 млн. дол. - І.М.), і таких грошей у бюджеті немає.

Серед цілей, яких планують досягти, теж ніяких зливків немає, а є «збільшення виробництва губчатого титану» з допомогою досить докладно зазначеного «збільшення глибини переробки сировини».

Та й у замовленому (зауважимо, державним коштом) техніко-економічному обгрунтуванні переоснащення підприємства про бажані високотехнологічні зливки сказано тільки в останню чергу. Там розписано інше: «Реконструкція виробництва титанового шламу, губчатого титану, магнію-відновника і титанових зливків дозволить збільшити обсяг виробництва і знизити шкідливий вплив на навколишнє середовище».

Раніше заявлялося, що ос-нов-ними цілями є доведення до 2015 року виробництва губчатого титану до 24 тис. тонн на рік, а виробництва титанового шламу - до 200 тис. тонн на рік. Цю невідповідність зазначили й експерти, які аналізували для Кабміну пропозиції ФДМ.

Власне, експертна оцінка, підготовлена для уряду, має відверто розгромний характер. По-перше, з’ясувалося, що підприємством ніхто з чиновників за фактом не керує. Міністерство промислової політики вже близько року ліквідується, а створюване Агентство з управління держмайном комбінату ще не одержувало.

Втім, якщо згадати, що з 2010 року підприємством керує Воло-димир Сівак, який раніше працював у структурах Дмитра Фір-таша, здогадатися, хто реальний господар на підприємстві, нескладно.

Та й сам керівник Запорізь-кого титаномагнієвого не втомлюється повторювати, що «держава має знайти надійного приватного партнера, який дозволить колективу комбінату з опти-мізмом дивитися в майбутнє, допоможе реалізувати задуми». От чиновники й відгукнулися… з оптимізмом.

Цікаво, що в експертному висновку для Кабміну прямо сказано, що передача майнового комплексу ЗТМК до складу статутного фонду нового ТОВ означає безоплатну передачу з власності держави в обмін на одержання корпоративних прав, «які не забезпечать повноцінного контролю держави за його діяльністю». Загалом формулювання цілком вичерпне.

Більш того, «законодавство не передбачає встановлення під час створення товариства якихось зобов’язань щодо внесення недержавним учасником додаткових інвестицій для розвитку підприємства». Зате це ж законодавство гарантує одержання новим співвласником пріоритетного права на викуп державної частки товариства…

Виникає і запитання про правонаступництво нового підприємства, зокрема про долю накопичених боргів (їх, за кількома оцінками, близько 800 млн. грн.).

Разом з тим Кабмін поінформували, що фінансово-економічні розрахунки в пояснювальній записці не наводяться, і немає можливості «оцінити реальний обсяг коштів, які будуть вкладені в підприємство». Як і «не наведено інформації, за рахунок яких заходів комбінат значно поліпшить фінансово-економічні показники».

Тож експерти порекомендували продати підприємство за нормальною схемою - на конкурентних умовах з інвестиційними зобов’язаннями.

Експертне обгрунтування прочитали, підшили в папочку і… забули. На Грушевського була зовсім не потрібна критика шитого білими нитками обгрунтування про необхідність перетворення комбінату на ТОВ. Проект постанови бадьоро одержав усі необхідні візи, і, найімовірніше, скоро ми його побачимо як затверджений документ із досить скромною назвою: постанова Кабінету міністрів «Деякі питання титанової галузі».

Однак запитання, звичайно, залишаються. І відповідь на головне з них: «Кому це вигідно?» - наперед відома. Причетні чиновники теж навряд чи щось втратять. Ну а питання про те, що від цього одержить держава, у подібних випадках давно вже стало риторичним…