ПРО «ЦЕ» У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Інвестиційна компанія «Оптима Інвестментс», яка володіє 25-відсотковим пакетом акцій відкритого акціонерного товариства «Балцем», втратила його миттєво. Без відома власника акції були перереєстровані на іншу компанію. Випадок далеко не унікальний у боротьбі за власність, яка від початку відкидає будь-які правила і обмеження. Та судовий позов ІК «Оптима Інвестментс», усупереч песимістичним прогнозам, нещодавно завершився на користь позивача, засвідчивши тим самим, що поняття починають поволі відступати перед законом.

Проте неприхована зневага до нього, яка супроводжувала мишачу метушню навколо ВАТ «Балцем», свідчить, що затіяли її далеко не дрібні гризуни. Саме тому історія про зникнення акцій заслуговує того, щоб із нею ознайомилися як ті, кому доводиться обстоювати свої права, так і ті, хто звик зазіхати на чужі.

Добра сваха кого-завгодно окрутить

З кінця 1997 року, коли інвестиційна компанія «Оптима Інвестментс» набула права власності на частину акцій ВАТ «Балцем», і до середини 2000-го ніщо не затьмарювало ділових відносин між «оптимістами» і товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Реєстратор», що є реєстратором ВАТ «Балцем». Навіть коли у квітні 2000 року директор ІК «Оптима Інвестментс», виступаючи в ролі інвестиційного керуючого закритого взаємного фонду «Оптима Ісола», уклав договір про передачу компанії Bonarco Limited 41250 акцій ВАТ «Балцем», які належали фонду, — це було сприйнято належним чином. У відповідь на лист ІК «Оптима Інвестментс» із проханням внести зміни в систему реєстру ВАТ «Балцем» у зв’язку зі зміною своїх реквізитів і провести перереєстрацію проданих акцій «Союз-Реєстратор» покірно видав виписку з реєстру власників іменних цінних паперів і тимчасове свідоцтво на право власності на цінні папери, які залишилися в неї після угоди, а саме на 2741697 акцій.

Услід за цим депонент — закритий взаємний фонд «Оптима Ісола» і хранитель — АТ «Креді Ліоне Україна» складають акт прийому-передачі документів, які підтверджують право власності на згадані цінні папери. «Креді Ліоне Україна» відсилає на адресу реєстратора документи, необхідні для знерухомлення акцій, які належать «Оптима Ісола», у тому числі й тимчасове свідоцтво про право власності на них, а також прохання про включення АТ «Креді Ліоне Україна» до реєстру як номінального тримача цих акцій. Та при цьому було допущено два істотних промахи: надсилаючи пакет реєстратору, відправники не завірили в Державному підприємстві спецзв’язку опис документів, які містилися у відправленні; крім того, папери, у тому числі й оригінал тимчасового свідоцтва про право власності, які відсилаються від імені «Креді Ліоне Україна», були запечатані в конверті ІК «Оптима Інвестментс». Наслідки такої необачності не забарилися.

Шлюб по-українському...

У серпні минулого року ТОВ «Союз-Реєстратор» повідомляє ІК «Оптима Інвестментс», що на підставі наданих нею документів у системі реєстру ВАТ «Балцем» проведено відповідну операцію.

— Що за «відповідна операція»? — дивувалися «оптимісти». — І чому повідомляють нас, а не «Креді Ліоне Україна», від імені якого реєстратору надсилалися документи?

Для з’ясування обставин у ТОВ «Союз-Реєстратор» відряджають представника — він має отримати від реєстратора виписку з реєстру акціонерів і документи, на підставі яких проводилася таємна операція, а також свідоцтво для АТ «Креді Ліоне Україна» про знерухомлення акцій. Тоді й з’ясовується, що «Союз-Реєстратор», замість того, щоб знерухомити акції та зареєструвати АТ «Креді Ліоне Україна» як їх номінального власника, списав усі акції з рахунка «Оптима Інвестментс». Документи, що нібито послужили підставою для списання акцій, реєстратор надати відмовився, так само як і видати свідоцтво про знерухомлення акцій АТ «Креді Ліоне Україна». Останнє мотивувалося тим, що товариство як номінальний власник у реєстрі не значиться. І лише після скарги в Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку України з проханням провести перевірку правомочності списання акцій «Союз-Реєстратор» надає виписку, з якої випливає, що 2741697 акцій були списані з рахунку їх власника і переведені на компанію Fortress Limited на підставі якихось договорів міни цінних паперів і відповідного передатного розпорядження.

Якщо описати всі наступні дії ІК «Оптима Інвестментс» з повернення власності і хитрі дії тих, хто був проти цього, вийде об’ємний твір, дуже близький своїм змістом до виданого у США наприкінці XIX століття «Посібника з пограбування поштових потягів», який став бестселером, щойно побачивши світ. Надто вже розумні поради наводилися в ньому для тих, хто вибрав собі за професію вилучення чужої власності. Тільки ця обставина і змушує нас утриматися від докладного викладення подій.

Обгрунтовуючи списання і переведення акцій на іншого власника, ТОВ «Союз-Реєстратор» посилається на застарілі документи, які давно втратили юридичну силу, ігноруючи при цьому ті, якими їх замінили, надає офіційні папери, що рябіють пропусками там, де мають бути передбачені законодавством відомості, яких реєстратор без відома акціонера знати не повинен. Пояснення мають силу-силенну хронологічних невідповідностей. Дивні речі випливають у ході розглядів. Приміром, компанія Fortress Limited, яка дислокується на Кіпрі, надала реєстратору документи, на підставі яких їй був відкритий рахунок у реєстрі ВАТ «Балцем», не легалізувавши їх в Україні. Отже, вони не могли використовуватися на її території. Навіть фіктивні договори міни цінних паперів ті, хто їх фабрикував, порушили: відповідно до їх умов, право власності на одержувані цінні папери в кожної зі сторін виникає лише з моменту підписання актів прийому-передачі. Зрозуміло, що такі акти просто не могли бути підписані.

А що, власне, стало об’єктом міни? Виявляється, замість акцій ВАТ «Балцем» — одного з найбільших виробників цементу в Україні — ІК «Оптима Інвестментс» стала власником акцій периферійного і мало кому відомого ВАТ «Нікопольбуд». Причому «власником» — голосно сказано, оскільки на момент угоди акції ВАТ «Нікопольбуд» у кількості, зазначеній у договорах міни цінних паперів, не були зареєстровані в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку. Більше того, не було такої кількості акцій (23,43 відсотка статутного фонду ВАТ «Нікопольбуд») і в компанії Fortress Limited, що підтверджується даними ДКЦПФР. На той час лише два акціонери цього емітенту володіли понад 10 відсотками його статутного фонду і Fortress Limited не входила до їх числа.

Ось так українсько-американо-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями «ІК «Оптима Інвестментс» після семи років інвестиційної діяльності спіткала доля біблійного Якова, якому в нагороду за семирічну працю замість повногрудої Рахілі підсунули в дружини негарну короткозору Лію. Чи, як кажуть, «без мене мене оженили».

...І особливості розлучення

Шлюб із примусу не може дати сімейного щастя, і розлучення у таких випадках неминуче. Та якщо одна зі сторін проти, вона здатна на найнепередбачуваніші дії, щоб ускладнити другій шлях до свободи. Особливо коли шлюборозлучний процес наближається до поділу майна. Тоді, трохи поламавшись, противник розлучення формально погоджується на поділ, але потім відмовляється виконувати свої зобов’язання. Якщо після цього йому продовжують пред’являти претензії, починає використовувати відомий набір маніпуляцій: майно ховає в родичів, терміново передає в тимчасове користування знайомим і друзям, які зобов’язуються на першу вимогу його повернути, нарешті — продає. Одне слово, розпорошує серед безлічі нових власників, котрі нібито ні сном ні духом не відають, що воно є об’єктом спору. Розрахунок на те, що рано чи пізно другій стороні набридне і вона махне на все рукою. Тоді майном уже можна спокійно користуватися, як своїм власним.

Саме така «карусель» і закрутила пакет акцій, що належить ІК «Оптима-Інвестментс».

Наприкінці жовтня минулого року Вищий господарський суд України задовольняє позов «Оптима Інвестментс», визнавши неправомочними дії ТОВ «Союз-Реєстратор» з внесення змін до системи реєстру, внаслідок чого позивач неправомірно втратив права власності на цінні папери ВАТ «Балцем». Крім того, суд зобов’язав «Союз-Реєстратор» терміново відновити положення, яке існувало до порушення, включивши до системи реєстру запис про перехід права власності на ці акції до ІК «Оптима Інвестментс».

Незабаром відповідач повідомляє у Державну виконавчу службу про добровільне виконання рішення ВГСУ. Таке саме повідомлення отримує і «Оптима Інвестментс». Воно супроводжується відповідною випискою з реєстру. Та, на відміну від тимчасового свідоцтва про право власності на цінні папери, виписка не є документом, що встановлює право. І в цьому полягає лукавство реєстратора, який уже через два дні, отримавши від відновленого у своїх правах власника акцій лист із проханням їх знерухомити за номінальним власником — тепер уже «АБ ING-Україна», відмовляється це зробити. Посилання на те, що поки що не визначені повноваження особи, яка ініціює внесення змін до реєстру. А тим часом компанія Fortress Limited укладає з ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест» договір-доручення на продаж нібито належних їй акцій ВАТ «Балцем» за ціною не нижче 857205,76 долара США. У тексті договору зазначено, що повіреному нададуть усі документи, необхідні для перереєстрації прав власності, а також зазначено, що договір складений у трьох примірниках, один із яких перебуває в реєстратора. Того самого дня Fortress Limited через повіреного ІК «Бізнес-Інвест» укладає договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого вона погоджується передати право власності на 2,7 млн. акцій ВАТ «Балцем» компанії Fordivat Limited, яка згодна заплатити за них 857205,76 долара США. Fortress Limited, при цьому підтверджує і гарантує, що всі акції можуть вільно передаватися, що вони не закладені і не є власністю третьої сторони, нічим не обтяжені і не перебувають під судовим чи слідчим арештом. Договір складений у чотирьох примірниках, один із яких призначений для реєстратора...

І знову ІК «Оптима Інвестментс» одержує від ТОВ «Союз-Реєстратор» повідомлення, що на підставі нібито наданих нею документів, а також документів Fortress Limited ним проведена «відповідна операція в системі реєстру ВАТ «Балцем». Чи варто казати, що з виписки з реєстру власників цінних паперів, доданої до повідомлення, випливало, що на рахунку «Оптима Інвестментс» не було жодної акції? «Союз-Реєстратор» твердою рукою знову списав їх на підставі тих самих документів, легітимність яких інвестиційна компанія невпинно оспорює.

Коли ж ДКЦПФР, реагуючи на черговий протест «Оптима Інвестментс», почала вимагати документи з цієї перереєстрації, генеральний директор ТОВ «Союз-Реєстратор» заявив, що їх у нього викрали...

Поки в ІК «Оптима Інвестментс» читають повідомлення, Fortress Limited дає реєстратору передатне розпорядження, в якому просить перереєструвати належні їй на підставі тимчасового свідоцтва №37-201 акції ВАТ «Балцем» у кількості 2,7 млн. штук на компанію Fordivat Limited. А та, у свою чергу, відкриває в реєстратора рахунок і надає йому анкету юридичної особи. Потім віддає ТОВ «Союз-Реєстратор» передатне розпорядження про знерухомлення акцій у номінального власника ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», вказуючи при цьому, що ці акції належать їй на підставі тимчасового свідоцтва №36-201...

Зазначу, що всі описувані події сталися в один день, і тому, мабуть, у поспіху ніхто не помічає, що тимчасове свідоцтво продавця, як випливає з його номера, виписане пізніше, ніж тимчасове свідоцтво покупця. Як у такому разі могла укладатися угода? Чи можна при цьому вважати її законною?

Проте настирливість, із якою пограбований власник акцій домагається відновлення свого права власності, гідна похвал. Після його чергової позовної заяви Господарський суд м.Києва виносить постанову про заборону здійснювати будь-які дії з багатостраждальним пакетом. Відповідні розпорядження отримують реєстратор (на той час це вже ТОВ «Славутич-Реєстратор»), номінальний власник (ВАТ «МФС») і хранитель (АБ «Кредит-Дніпро»).

У листі, відправленому Господарському суду м.Києва, ВАТ «МФС» повідомляє, що в нього як у депозитарія знерухомлено і зберігається 2742597 акцій ВАТ «Балцем», із яких 2741697 штук на рахунку хранителя в АБ «Кредит-Дніпро» і 900 — на рахунку хранителя в «Укрексімбанку». Та здійснити блокування цих акцій відмовився. АБ «Кредит-Дніпро» заблокував акції, які в нього зберігалися, зазначивши заодно, що ця операція, згідно з чинним законодавством, не веде до переходу права власності на цінні папери до рішення суду. А після звернення ІК «Оптима Інвестментс» до Господарського суду м.Києва з заявою про притягнення як співвідповідача у справі компанії Fordivat Limited і вилучення з її незаконного володіння акцій ВАТ «Балцем» АБ «Кредит-Дніпро» самовільно розблоковує з-під арешту акції, які зберігалися в нього, і трьома операціями переводить їх новим хранителям — ЗАТ «КБ «Приватбанк» і ВАТ «Славутич-Капітал». Тепер, як випливає зі «Зведеного облікового реєстру рахунків власників у хранителів на 7 листопада 2001 року», пакет акцій ВАТ «Балцем» у кількості 2741697 штук, який до 19 вересня 2001 року значився за компанією Fordivat Limited, шляхом проведення різних облікових операцій протягом періоду з 19 вересня по 25 жовтня поділений між 9 (!) офшорними компаніями, які мають рахунки у хранителів ЗАТ «КБ «Приватбанк» і ВАТ «Славутич-Капітал». Причому кожна з дев’ятки володіє менше ніж 5 відсотками акцій ВАТ «Балцем», тому інформація про них, згідно з чинним законодавством, не підлягає обов’язковому опублікуванню.

* * *

Звісно ж, у цій історії крапку ставити рано. Хоча рішення колегії столичного Господарського суду від 26 листопада ц.р. про визнання недійсними договорів міни, укладених між ІК «Оптима Інвестментс» і компанією Fortress Limited, а також, як правовий наслідок, недійсними всіх наступних договорів купівлі-продажу, на підставі яких здійснювалося відчуження акцій ВАТ «Балцем», — велика перемога правосуддя над сваволею. Щоправда, добре відомо, як важко розшукати щось в офшорних нетрях. Та й хвацькі повороти в долі викраденого пакета акцій, відверте й цинічне нехтування законом при цьому свідчать, що за виконавцями стоїть потужна сила, кровно зацікавлена в тому, аби найбільший в Україні виробник цементу залишався повністю під її контролем. Їй наплювати, що доля підприємства торкається стратегічних інтересів економіки та безпеки держави. Власні інтереси понад усе!

Нe треба бути Нострадамусом, аби провістити: ми ще не раз побачимо, як «ЦЕ» робиться у вітчизняному приватизаційному процесі. «ЦЕ» триватиме доти, доки до відповідальності, поруч із виконавцями, не почнуть притягати тих, хто скеровує їхні дії.