Оптовий розпродаж? НКРЗ віддала в одні руки весь вивільнений радіочастотний ресурс стандарту CDMA-800

19 березня, 2010, 15:49 Роздрукувати Bипуск № 11, 19 березня-26 березня 2010р.
Відправити
Відправити

На жаль, при нинішньому рівні корупції та недосконалості судової системи розраховувати на законне, правосудне рішення не доводиться...

На жаль, при нинішньому рівні корупції та недосконалості судової системи розраховувати на законне, правосудне рішення не доводиться. В котрий уже раз це підтверджує ситуація, що склалася у зв’язку з конфліктом, про який іще ніхто не знає, але який загрожує вийти на поверхню. Він пов’язаний із безпрецедентною роздачею ліцензій на використання радіочастотного ресурсу одного з найбільш затребуваних серед операторів стільникового зв’язку стандартів CDMA-800. Безпрецедентною насамперед тому, що практично весь доступний для розподілу радіочастотний ресурс було без будь-якого конкурсу передано одному-єдиному учасникові ринку — ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (ТМ «Інтертелеком»).

Поспішили...

Напевне, спеціально для того, щоб будь-який конкурс не провокувати, Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗ) видала практично всі доступні частоти вже на третій день після того, як їх було внесено до затвердженого Кабміном Плану використання радіочастотного ресурсу. Природно, в такі терміни зібрати передбачений законом пакет документів для оформлення заявки на отримання частот неможливо, та, вочевидь, на це й розраховували. Комісія «взяла до уваги» «єдину заявку», яку давно подав «Інтертелеком» і, наївно закотивши очі, зробила висновок: раз за три дні ніхто за частотами не з’явився, то чому б не віддати все цій компанії без проведення якогось конкурсу. І за мінімальними цінами...

Зазначимо, що згідно з постановою уряду «Про затвердження Положень про НКРЗ України» серед функцій комісії — стимулювання конкуренції і підприємництва, а також забезпечення рівних умов для діяльності суб’єктів усіх форм власності, вдосконалення механізму регулювання ринкових відносин. У даному випадку цю норму проігнорували і замість забезпечення рівноправної конкуренції порушили права інших гравців і держави. Комісія не спромоглася вивчити попит на виділені частоти і не оцінила їхню реальну вартість, хоча це одна з найважливіших її функцій.

Видача ліцензій без передбаченого в такій ситуації конкурсу мала місце лише один раз за всю історію незалежної України. Йдеться про отримання 3G-частот державною компанією «Укртелеком». Ліцензію було видано після внесення парламентом змін до Закону «Про телекомунікації» в частині скасування конкурсу конкретно для цього випадку з прямою вказівкою Міноборони звільнити частоти. Але тоді йшлося про держкомпанію, і за це проголосували народні депутати. У цьому ж разі НКРЗ взяла всі повноваження виключно на себе і, нехтуючи нормами закону, передала частоти з державної власності третім особам.

…і продешевили

Відсутність конкурсу дозволила комісії не тільки визначити «правильного» ліцензіата, а й істотно заощадити його кошти. Ліцензійний платіж, що в результаті такої по-дитячому наївної операції НКРЗ становив усього близько 63 млн.грн., у разі проведення повноцінного конкурсу міг би скласти набагато більшу суму. Приміром, оголошений восени минулого року конкурс на користування частотами стандарту 3G передбачав мінімальну вартість однієї ліцензії на рівні 400 млн. грн. А тут цілий пакет затребуваних частот «пішов» за мізерною ціною. Справді, навіщо наповнювати держбюджет, якщо чиновник не має особистої зацікавленості в цьому.

Генеральна прокуратура опротестувала рішення НКРЗ, а пізніше підтримала в суді позов одного з учасників ринку — компанії «CDMA-Україна» (ТОВ «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»).

Влітку 2009 р. компанія «CDMA-Україна», оператор ринку зв’язку у стандарті CDMA, звернулася з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, захищаючи не тільки свої права, а й, хоч як дивно, інтереси бюджету. Адже вона офіційно заявила про свою згоду заплатити державі за видані без конкурсу ліцензії не менш як 80 млн. грн. Державі, а не в кишеню чиновників. Компанія розрізняє ці взаємозалежні категорії, в чому, як показали подальші події, і була її фатальна помилка.

Окружний адмінсуд, природно, задовольнив вимоги позивача, визнавши незаконним і скасувавши рішення НКРЗ про видачу практично всіх вивільнених радіочастот одному учасникові ринку. На думку фахівців, іншого рішення суд просто не міг ухвалити. Настільки очевидними були порушення в процесі видачі ліцензії.

Сила «аргументів»

Проте найцікавіше почалося пізніше. Апеляційний суд, на подив швидко взявши до розгляду апеляційну скаргу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (зазвичай справи у даному суді чекають свого розгляду більше року), у складі колегії суддів, сформованої чомусь перед самим засіданням, ухвалив несподіване для учасників процесу (крім, напевно, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» і НКРЗ) рішення. Він скасував рішення суду першої інстанції і залишив рішення комісії про видачу пакета радіочастот у силі. Кричущий характер судового рішення, яке фахівці оцінюють не інакше як неправосудне, змусив голову судової колегії піти на безпрецедентний крок — викласти особливу думку у справі. Адже підстави для відмови в позові були відсутні, що підтвердила й мотивувальна частина судового рішення.

Складно уявити собі рівень наведеної відповідачем «аргументації», що змусив суддів апеляційного адмінсуду О.Хрімлі та А.Горяйнова піти на таке рішення. Складається враження, що, крім «аргументів», судді отримали також запевнення в забезпеченні недоторканності від сильних світу цього, вершителів долі судової системи.

Здогадки підтверджуються і позицією Вищого адміністративного суду (ВАС), який, зі зрозумілих причин поскупившись на аргументацію, залишив рішення суду апеляційної інстанції в силі. Звичайно, адже в країні відбуваються набагато серйозніші порушення, а наповнення Державного бюджету, забезпечення конкуренції на ринку телекомунікацій і захист державних інтересів у цій сфері, очевидно, не належить до функцій ВАС.

Показово, що ці події відбувалися саме на тлі загальної боротьби з корупцією та ухвалення урядом постанови «Про проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів». У ній, серед іншого, значиться, що встановлення процедури аукціонів, тендерів стосовно відчуження або закупівлі товарів і послуг відносяться до проектів із потенційно високим рівнем корупційних ризиків. Але навіть це не змусило суддів приділити справі належну увагу.

Відстояти очевидне

Інша річ — Верховний суд України (ВСУ), який, як показує практика, дуже рідко відкриває провадження в порядку повторної касації, однак уже відкривши, доводить справу до кінця. Колегія з адміністративних справ ВСУ, відома своєю принциповістю і повагою до закону, 27 січня 2010 року відкрила провадження щодо перегляду рішення Вищого адмінсуду в цій справі.

Позиція ВСУ зрозуміла насамперед з державного погляду. І справа не тільки в мільйонах, яких недоотримав бюджет. Адже рішенням апеляційного і Вищого адміністративного судів створено небезпечний прецедент. Фактично суд узаконив видачу обмеженого державного ресурсу на користь третіх осіб без конкурсу і без якогось конкурентного визначення вартості цього ресурсу. Керуючись судовим прецедентом, тепер будь-який місцевий суд виноситиме аналогічні рішення і на інших ринках (видобуток уранових руд, дорогоцінних металів і каміння, постачання природного газу тощо).

Таким чином, закони, покликані впровадити конкурентні засади в розподіл частот, надр, а за певних умов і державного майна, можна буде забути. Для цього достатньо простого посилання на зазначене рішення Вищого адміністративного суду і, не дай Боже, Верховного суду України.

Про яке право після цього можна говорити в нашій державі? Про захист яких інвестицій? Якщо суд благословляє видачу багатомільйонного ресурсу одній компанії, порушуючи відразу кілька законів. Невже і в цьому очевидному випадку необхідно доводити справу до Європейського суду з прав людини? Чи судова колегія з адміністративних справ Верховного суду України все-таки вистоїть?..

Коментар юриста

Данило Гетьманцев,
кандидат юридичних наук, доцент:

— Ознайомившись із доступними в реєстрі рішеннями судових інстанцій у цій справі, відзначу такі порушення чинного законодавства, які, на мою думку, є незаперечними підставами для скасування рішення НКРЗ №1571 від 09.07.2009 р.

1. НКРЗ порушила ст.32 Закону «Про радіочастотний ресурс України» (далі — закон про РЧР), що визначає граничні строки, протягом яких НКРЗ зобов’язана ухвалити відповідне рішення щодо поданої заяви на видачу ліцензії. Тобто рішення ухвалено після спливу встановленого 60-денного строку за заявою, поданою щодо частот, які на той момент навіть не були внесені до Плану використання радіочастотного ресурсу України.

2. Порушено порядок виділення частот користувачам, у тому числі надання смуг радіочастот без проведення конкурсу (тендера). Як випливає з мотивувальної частини, обсяг радіочастот, ліцензії на які було видано оскаржуваним рішенням НКРЗ, не збігається з частотами, зазначеними в заяві ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації». Фактично ця компанія отримала ліцензії в меншому обсязі, ніж заявляла.

Всупереч вимогам ст.13, 30, 39 закону про РЧР права користування смугами радіочастот було передано на неконкурентних засадах. Так, у разі, якщо заявлена потреба в радіочастотному ресурсі України перевищує його фактичну наявність, вільні смуги, номінали радіочастот надаються в користування виключно на конкурсних або тендерних засадах.

Згідно із п.2 частини першої ст.30 закону про РЧР, одним з основних принципів користування радіочастотним ресурсом є відкритість, об’єктивність, відсутність дискримінації та прозорість умов і процедур планування, виділення та розподілу радіочастотного ресурсу. Проте обмежений строк для подачі заяв позбавив будь-якої можливості інших учасників телекомунікаційного ринку отримати цей самий радіочастотний ресурс. До того ж НКРЗ не проводила обов’язкової для таких випадків процедури вивчення попиту.

Related video

3. Оскаржуване рішення №1571 було підписане 9 липня 2009 року В.Звєрєвим, котрий став до виконання обов’язків голови НКРЗ тільки з 10 липня. Таким чином, рішення було підписане не уповноваженою особою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК