Хоч яким це здасться дивним, але й у комунальній сфері — з її багатомільйонними боргами населення — точиться боротьба за фінансові потоки. Судячи з того, що пошепки говорять самі комунальники, борги городян — лише своєрідна ширма, за якою підприємства приховують як виробничі промахи і прорахунки, так і невміння чи небажання працювати зі споживачами і вчасно розплачуватися з постачальниками. Не випадково в ряді областей України газовики мають намір узяти теплокомуненерго в своє управління. Щоб показати, як працювати зі споживачами та боржниками.
В Одесі ж продовжує діяти випробувана метода...
Навіщо влітку гаряча вода?
В обласному центрі робота зі споживачами традиційно підміняється боротьбою з боргами. Цей бій із вітряками щороку закінчується одним і тим самим — відключенням гарячої води в літній період. Але борги від цього не зменшуються. Тому з’ясовування стосунків газовиків із тепловиками закінчилося, приміром, відкриттям справи про банкрутство ТЕЦ. А тепловиків зі всіма іншими — клонуванням собі подібних.
Тепер у місті чотири теплокомуненерго. До речі, така ж сама історія і з «Одесаводоканалом», яких два. Заплутатися в цьому дуже просто. Тому для початку невелика довідка.
Донедавна тепло і гарячу воду Одесі постачали два підприємства: АТ «Одесатеплокомуненерго» і КП «Одеські теплові мережі». Останнє постачало місту не лише своє тепло, а й вироблене на Одеській ТЕЦ. За кілька років нагромадилася величезна кількість боргів. Щоб обрубати ці «хвости», місто зробило ось що. На базі АТ було створено двійника — КП «Одесатеплокомуненерго», якому було передане все майно акціонерного товариства. За АТ залишилися вивіска і борги. Потім на нього було відкрито справу про банкрутство, що завершилася підписанням мирової угоди про розстрочку боргів терміном на десять років. На базі КП «Одеські теплові мережі» точно таким самим чином було створено його двійника — КП «Одесатеплоенерго», до якого перейшло все майно.
Весь цей ритуал очищення від боргів виконано, зрозуміло, лише на папері. З тим, щоб новоспечені підприємства, на яких змінили вивіски і підчистили бухгалтерію, почали працювати з чистого аркуша. Усе б гаразд, але ця доріжка уникнення боргів веде до... нагромадження нових. Приміром, у КП «Одесатеплоенерго» уже 15-мільйонний борг за газ. Причина? Та ж сама — неплатежі населення.
Керівництво цього підприємства з телеекранів заявляє: заборгованість мешканців понад 50 млн. грн. А при таких, мовляв, сумах ні про яку гарячу воду і мови бути не може. Насправді понад 40 млн. грн — це борги минулих років «Одеським тепловим мережам», які брали тепло в Одеської ТЕЦ і досі за нього не розрахувалися...
Тепловий удар
Попри титанічні зусилля з клонування, крани з гарячою водою в квартирах одеситів досі сухі. Пощастило лише жителям центральної частини міста, яку обслуговує ТЕЦ. Це єдине підприємство, що не припинило подавати гарячу воду, попри борги населення.
За словами керівників теплоелектроцентралі, підприємству вигідно — як із технічного боку, так і з економічного — працювати цілорічно, а не сезонно. Адже простої устаткування грошей не дають, а лише призводять до корозії металу. Важливий і соціальний аспект: збільшення обсягів виробництва теплової енергії дозволить, як мінімум, не підвищувати тарифів для населення. А чим нижчі тарифи, тим вищий відсоток оплати. До речі, в останньому опалювальному сезоні ТЕЦ плату за тепло брала з розбивкою суми на весь рік, тоді як інші підприємства — посезонно. І все одно виявилася у виграші. Чому?
Раніше платежі від населення надходили в КП «Одеські теплові мережі», що виступали в ролі оптового покупця теплової енергії. Тому ТЕЦ отримувала як кіт наплакав. Комунальне підприємство досі не може розрахуватися з нею за відпущені в період із 1998-го по 2001 рік тепло і гарячу воду.
Торік перед початком опалювального сезону теплоелектроцентралі були передані розрахунки з населенням, і тепер вона свою продукцію постачає безпосередньо споживачам. А отже, отримує за неї гроші, минаючи посередника. Прямим шляхом пішли і гроші з бюджету, виділені на субсидії та пільги для населення. Відтак поліпшилися розрахунки з постачальниками енергоресурсів. І економічні показники стали вирівнюватися. Тож проблема не лише в боргах населення, як бачите. А й у спрямованості грошових потоків.
Сьогодні їх вдалося повернути в потрібне русло. А ось як бути з потоками попередніх років — задачка, схоже, без розв’язку. Ще два року тому господарський суд виніс рішення стягнути з боржника на користь ТЕЦ 56,4 млн. У відповідь «Одеські теплові мережі» стали домагатися розстрочки боргу. Позов тривав два роки, але закінчився на користь ТЕЦ. Проте від теплових мереж (завдяки клонуванню) залишилася вивіска. До того ж, за розпорядженням міського голови, вони підлягають ліквідації. Інакше кажучи, повертати борг нікому.
Банкрутом можеш
ти не бути, але борги віддати зобов’язаний
Очищаючи від боргів комунальні підприємства, місто таким чином загнало у глухий кут теплоелектроцентраль. Де її добряче і притиснули важким пресом кредитори. Внаслідок чого глухий кут обернувся для ТЕЦ глибокою борговою ямою.
Тоді як теплоелектроцентраль намагалася через суд «вибити» гроші у КП «Одеські теплові мережі», кредитори намагалися таким самим чином «вибити» їх у ТЕЦ. Але взяти гроші у того, в кого їх немає, — річ безнадійна. Битва закінчилася відкриттям 15 червня 2001 року справи про банкрутство ТЕЦ. Ініціатором виступило ВАТ «Одесагаз». Теплоелектроцентраль намагалася довести суду, що вона не банкрут. Адже борг виник із вини «Одеських теплових мереж». Пояснювала, що платить зарплату своїм робітникам, податки в бюджет і збори в цільові фонди. Підкреслювала, що підприємство значиться у списках тих, які не підлягають приватизації. Але суд був непохитний. І зараз доля теплоелектроцентралі в руках кредиторів. Сума пред’явлених ними грошових вимог чимала — зашкалює за 70 млн. грн. Найбільші кредитори — ДК «Нафтогаз України» (39,1 млн. грн.) і ВАТ «Одесагаз» (15, 8 млн. грн.).
Слід підкреслити, що 100% акцій ВАТ «Одеська ТЕЦ» належить державі. Але два останніх роки державні мужі практично не реагували на події. Недавно народний депутат від Одеси Олексій Козаченко звернувся із запитом до міністра економіки В.Хорошковського, прохаючи перевірити дотримання законодавства під час проведення процедури банкрутства ТЕЦ. На його думку, відбувається прихована приватизація, і приватні особи мають намір придбати підприємство на дурняк.
До речі, міський голова Одеси Руслан Боделан, відповідаючи на запитання автора цих рядків, теж висловив стурбованість тим, що єдине підприємство в місті — виробник електроенергії — може бути передане в приватні руки. «Досвід «Одесаобленерго», коли приватна фірма що хоче, те й робить із містом, нас насторожує, — наголосив він. — Протягом чотирьох років на найвищому рівні ми намагалися вирішити питання передачі ТЕЦ у комунальну власність міста. Але, попри схвалення з боку керівництва країни, ніхто цього не зробив. Сьогодні підприємство довели до банкрутства. І місто шукає можливість взяти участь у його санації».
Побоювання мера не безпідставні. У банкрутстві ТЕЦ простежуються відпрацьовані схеми, за якими одеські підприємства переходять у приватні руки. З цією метою, як правило, спеціально створюються фірми-клони. Приміром, коли банкрутили завод «Центролив», було створено ТОВ «Одеський ливарний завод», якому й дісталося все майно боржника. Настала черга банкрутити Одеський автоскладальний завод — з’явилося ТОВ «Автоскладальне виробництво». Йому й перейшло все майно. Після відкриття справи про банкрутство ТЕЦ з’явилося ТОВ «Теплостанція». Поки що воно відзначилося тим, що перекупило борги у фірми «Галі» і тепер є кредитором ТЕЦ. Грошові претензії «Галі» становлять 3,8 млн. грн. Але примітно й інше: у всіх новоспечених фірм у ролі засновників фігурують пов’язані між собою офшорні компанії.
Для Одеси не секрет, що за цими фірмами-клонами стоїть недавній голова правління ВАТ «Одесаобленерго» Юрій Печерський — його усунуто з посади два місяці тому. Отож не хто інший, як пан Печерський... арбітражний управляючий у справі про банкрутство ТЕЦ. Зауважте, його призначено на цю посаду ще восени 2001 року, коли він був виконавчим директором обленерго, тобто особою зацікавленою, що, за законом, не припустимо. Адже ВАТ «Одесаобленерго» — кредитор ТЕЦ. Але господарський суд при затвердженні кандидатури арбітражного управляючого заплющив на цю деталь очі.
Палиця на два кінці
Банкрутство Одеської ТЕЦ практично збіглося з процесом її корпоратизації. Можливо, у майбутньому держава відпустить теплоелектроцентралі на вільні хліби. Але сьогодні, як уже зазначалося, приватизація Одеської ТЕЦ законодавчо заборонена. І, за законом, процедура банкрутства обмежена стадією розпорядження майном. Санація, при якій інвестор, беручи боргові зобов’язання, забирає все майно підприємства, неможлива. Та ось чи так станеться в Одесі?
Недавно відбулися збори кредиторів, які арбітражний управляючий скликав уперше за два роки. Отож, до порядку денного він включив питання про відкриття процедури санації. Щоправда, кредитори відмовилися його розглядати. Більше того, ухвалили рішення звернутися в суд із клопотанням про припинення повноважень розпорядника майном.
Однак буквально наступного дня після зборів господарський суд Одеської області терміново кинувся рятувати становище. Щоб захистити арбітражного управляючого від тих, хто намагався оспорити його дії, суд заявив, що Ю. Печерський не є розпорядником майна, оскільки його повноваження давно минули і подовжені не були. А щоб узаконити його повноваження, суд цією ж ухвалою наново затвердив його розпорядником майна. Суд також наклав арешт на майно ТЕЦ і навіть на його кошти. Тож не варто дивуватися, якщо завтра гаряча вода зникне й у центрі «приморської перлини».
Взагалі, очищення від боргів шляхом банкрутства — палиця на два кінці. Ніхто не стане заперечувати: відновлення платоспроможності боржника — справа хороша. Але в ситуації з ТЕЦ закон дозволяє виконувати цю процедуру лише на першій стадії, яка мало що дає. Така процедура може завершитися мировою угодою, а цей документ таїть багато небезпек. Є чимало прикладів, коли, за мировою угодою, все майно боржника переходило до рук «інвестора». Так було з цілою низкою одеських заводів.
На недавній колегії Міністерства економіки та європейської інтеграції про це теж ішлося. Доповідало Кримське регіональне управління з питань банкрутства, що виконує функції держоргану на території Одеської області. За словами начальника цього відомства А.Пицухи, в Одесі діє механізм, відповідно до якого, через мирову угоду цілісні майнові комплекси підприємств переходять до рук новостворених господарських товариств, зареєстрованих буквально напередодні і з неодмінною наявністю у їхньому складі засновника з офшорної зони. При цьому відбувається ліквідація підприємства-боржника. Нині, підкреслив пан Пицуха, простежується експансія «одеського методу» відновлення платоспроможності боржника в інші регіони України.
Як стало відомо, Мінекономіки вже розпорядилося перевірити дотримання законодавства у справі про банкрутство Одеської ТЕЦ. Слід гадати, команда надійде і від Мінпаливенерго. У справу втрутилася адміністрація Президента. На адресу прем’єр-міністра України направлено лист за підписом В.Медведчука із проханням проінформувати про заходи, вжиті органами виконавчої влади щодо належного управління ВАТ «Одеська ТЕЦ». Як зазначається в документі, чиняться спроби зумисне довести підприємства до банкрутства з метою отримання його у приватну власність за заниженою вартістю. Глава уряду В.Янукович дав доручення Кабміну розібратися...
Хочеться вірити, що умільцям банкрутити підприємства в Одесі буде поставлено серйозну підніжку.
Замість післямови. Як стало відомо, увечері 7 червня директор Одеської ТЕЦ Г.Вукович був доставлений у лікарню з ножовим пораненням. Сьогодні його стан задовільний.
За свідченнями потерпілого, у під’їзді його будинку на нього напав молодик із ножем. Працівники підприємства пов’язують пригоду з виробничою діяльністю потерпілого, зокрема із ситуацією, що склалася сьогодні навколо ТЕЦ. За словами працівників міліції, ця подія — результат побутової сварки. Але оскільки потерпілий звернувся з заявою в міліцію, порушено кримінальну справу, ведеться слідство.