Нове життя взуттєвої фабрики «Київ»

Конфлікт навколо взуттєвої фабрики №1 «Київ» було вирішено законним шляхом. Колектив одного з найстаріших підприємств України на загальних зборах власників переобрав правління й ухвалив комплексну програму розвитку. Персонал фабрики, що налічує близько 800 фахівців, знову зможе нормально працювати.

Справи на фабриці «Київ» уже кілька років йшли не найліпшим чином. Лише структури Міністерства оборони, що замовляють тут взуття для захисників Батьківщини, тримають на плаву по суті збиткове підприємство. Не дивно, що близько року тому зневірений колектив погодився передати в тимчасове управління частину своїх паїв бізнесменам Ігореві Тинному та голові правління одеського «Місто-банку» Іванові Фурсіну. Вони пообіцяли колективу фабрики багато чого: витягти підприємство з боргової ями, модернізувати устаткування, підвищити зарплатню. На словах — хороше майбутнє. От тільки проблема в тому, що виконувати обіцяне ніхто не намагався.

Із моменту приходу в управлінський апарат фабрики Тинного та Фурсіна минув рік. Але устаткування так і не модернізували, та й зарплатню не підвищили, а ухвалений план розвитку підприємства був успішно забутий нібито антикризовим менеджментом. Як виявилося згодом, ніхто вкладати гроші й сили в збиткове підприємство не збирався. Справжні мотиви були зовсім іншими. Так, один із керівників фабрики Ігор Тинний озвучив такий план дій: викупити землю, на якій розміщується фабрика (а це шість гектарів навпроти Києво-Печерської лаври), і перенести підприємство в смт Вишневе Київської області.

Коли працівникам фабрики повідомили про переїзд, у колективу увірвався терпець. А оскільки саме він є власником приватизованого в рамках закону підприємства, то на позачергових зборах колективу 25 червня цього року було вирішено переобрати правління фабрики. За це проголосували 70% працівників підприємства. На тих же зборах, до речі, колектив фабрики прийняв нову програму розвитку, яка передбачає підвищення зарплатні на 25% до кінця третього кварталу цього року. Один із працівників фабрики, учасник знакових зборів, розповів: «Усі наради керівництва проходили за зачиненими дверима. Тільки уявіть: на підприємстві, що перебуває в колективній власності, всі рішення приймали дві-три особи! А найболючіше для людей питання — підвищення зарплатні — керівництво взагалі пропускало повз вуха».

Тим часом про основних винуватців скандалу навколо взуттєвої фабрики почала спливати інформація, що деяким чином прояснила схеми такого успішного їхнього приходу в управлінський апарат підприємства. Так, Іван Фурсін за допомогою «Місто-банку» видавав фабриці «Київ» кредити, які вона навряд чи могла повернути, посилюючи у такий спосіб її фінансову залежність. Як наслідок усе технологічне устаткування опинилося в заставі.

Потім у розпал передвиборної кампанії й у пік найбільшого впливу екс-голови ЦВК Сергія Ківалова, з ім’ям якого асоціюється «Місто-банк», уклали низку угод із колективом підприємства. Саме тоді незаконно було оформлено відступлення паїв власників колективного підприємства.

Нині конфлікт, що сягає корінням у ті часи, було вирішено законним шляхом. Фабрика одержала нове керівництво, котре, надихнувшись підтримкою колективу, сповнилось сил і рішучості повернути підприємству втрачені позиції на ринку й забезпечити його працівникам стабільну роботу та гідну зарплатню.