Доки справа власника столичного бізнес-центру «Євразія», ТОВ «ГМСІ», чекала свого розгляду у касаційній інстанції, корпоративні права на компанію встигли переоформити на акціонерну компанію «Авін Маркетинг С.А.», що розміщена в Панамі. Так зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2011 р.
Нагадаємо: 20.12.2010 р. Господарський суд м. Києва виніс рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги АТ «БТА Банк» (тут і далі - казахського, якщо не вказано інше). У результаті було звернено стягнення на корпоративні права за договором застави №07/354/z від 08.06.2007 р., який припинив свою дію ще 2007 року…
Як усе починалося
У квітні 2007 р. «БТА Банк» і міжнародна комерційна компанія FESTON LTD уклали генеральний кредитний договір №2000/07/41 про надання кредиту в розмірі 150 млн. дол. США з терміном погашення у квітні 2008 р. (надалі продовженим до 01.08.2008 р.).
08.06.2007 р. «БТА Банк» і ТОВ «Терра Кепітал» уклали договір застави корпоративних прав №07/354/z, за умовами якого ТОВ «Терра Кепітал» виступило майновим поручителем за компанію FESTON LTD щодо виконання нею зобов’язань за кредитним договором №2000/07/41. Предметом застави були корпоративні права ТОВ «Терра Кепітал» в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ГМСІ». Пунктом 6.2 договору застави було передбачено, що право застави за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. І вже 13.06.2007 р. відповідний запис було зроблено під реєстраційним номером 5122942.
А 19 грудня 2007 року компанія-боржник FESTON LTD, заставодавець ТОВ «Терра Кепітал» та «БТА банк» дійшли згоди про припинення застави у зв’язку з необхідністю отримання компанією «Терра Кепітал» та ТОВ «ГМСІ» кредиту в компанії Eurohypo AG під заставу корпоративних прав «ГМСІ» для погашення заборгованості перед «БТА банком» за генеральним кредитним договором №2000/07/41.
На виконання цієї угоди 27.12.2007 р. представник «БТА банку» вилучив із Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу на його користь частки в розмірі 100% статутного фонду ТОВ «ГМСІ». І компанія Eurohypo AG уклала договір про відкриття кредитної лінії з ТОВ «Терра Кепітал» та ТОВ «ГМСІ».
На додачу 24.01.2008 р. «БТА банк» направив компанії Eurohypo AG лист, у якому підтвердив, що «Терра Кепітал» та «ГМСІ» не мають жодних зобов’язань перед ним і що він до них не має претензій. Після цього 01.02.2008 р. «Терра Кепітал» та Eurohypo AG уклали договір, за яким «Терра Кепітал» надало в заставу Eurohypo AG частку в розмірі 100% у статутному капіталі «ГМСІ». Відповідний запис було внесено 13.02.2008 р. в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Слід також зазначити, що на виконання зобов’язань за генеральним кредитним договором №2000/07/41 компанія FESTON LTD сплатила казахському банку понад 96 млн. дол. США основного боргу і, відповідно, нараховані відсотки. Після цього (27.07.2008 р.) позивачем було укладено угоду №ПД 08-21 про переведення боргу, відповідно до якої борг компанії FESTON LTD в повному обсязі, що залишився на момент підписання угоди (53 655 030,36 дол. США основного боргу та нараховані відсотки в розмірі 2 872 502,38 дол.), було переведено на компанію Barlaston Holding S.a.r.l.
Таким чином зобов’язання FESTON LTD за генеральним кредитним договором №2000/07/41 було припинено в повному обсязі у липні 2008 р.
27.11.2008 р. учасники ТОВ «Терра Кепітал» («Батитрав Ресорсез Лимитед» та «Урбас Індастріал Лімітед») прийняли рішення про реорганізацію шляхом приєднання «Терра Кепітал» до «ГМСІ».
Стягнення за припиненими зобов’язаннями
Незважаючи на припинення зобов’язань компанії FESTON LTD за генеральним кредитним договором №2000/07/41 та припинення застави за Договором застави корпоративних прав №07/354/z ще у 2008 році, 02.09.2010 р. «БТА банк» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №07/354/z.
При цьому, за даними опонентів банку, позивач надав суду завідомо неправдиві відомості про неіснуючу заборгованість перед ним компанії FESTON LTD та про чинність договору застави №07/354/z. Крім того, вже під час розгляду справи 22.11.2010 р. позивач повторно вніс до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження 100% частки в статутному фонді ТОВ «ГМСІ» на свою користь.
Врешті суд вирішив справу на користь казахського банку і постановив стягнути на його користь 99,9% корпоративних прав у статутному фонді ТОВ «ГМСІ». Відповідачам просто забракнуло часу на отримання всіх документів, більшість яких є документами трирічної давності та/або перебувають у нерезидентів. А потім ще й апеляційна інстанція відмовилася прийняти скаргу начебто через недоплату держмита на 40 грн., хоч апелянт сплатив рівно половину суми, сплаченої позивачем, як того вимагає закон (тобто, за логікою суду, і позивач також не доплатив держмито). Відповідно до господарського процесуального кодексу (ГПК), після усунення порушень щодо недоплати держмита апелянт має право на повторне звернення, що й було зроблено в день, коли матеріали були передані заявнику. Однак той самий суддя апеляційного суду знову відмовився прийняти скаргу, цього разу - через пропуск терміну на оскарження, що теж суперечить нормам ГПК. Апелянт звернувся з касацією у Вищий господарський суд.
Панамська схованка від українського суду?
Проте час спрацював на «БТА банк», адже його представники з юридичної компанії «Іляшев і партнери» вже встигли стягнути й «сховати» майно «ГМСІ».
По-перше, «Іляшев і партнери» від імені казахського банку провели так званий «міжсобойчик», коли банк, який заволодів власністю на корпоративні права «ГМСІ» за оскарженим рішенням господарського суду м. Києва, звернувся з позовом до «ГМСІ» (тобто до самого себе) і визнав у судовому порядку заборгованість «ГМСІ» перед банком на півтора мільярда грн., знову таки - за договором застави, який припинено наприкінці 2007 року. Очевидно, це було зроблено для того, щоб стати найбільшим кредитором «ГМСІ» і додатково обтяжити майно - нерухомість вартістю 80 млн. дол.
По-друге, казахський (наразі державний) банк переписав право власності на 100% частки в ТОВ «ГМСІ» на панамську офшорну компанію (!). Але ж панамські компанії, на відміну від, приміром, кіпрських офшорів (які виконують вимоги щодо обов’язкового проведення аудиту і ведення бухгалтерії), є найбільш непрозорими офшорами у світі. Передача частки відбулася безоплатно. В договорі зазначено, що впродовж року банку має бути сплачено 6 млн. дол. (при ціні активу понад 80 млн.). З таким самим успіхом можна було написати «100 мільйонів». Швидше за все, платити їх ніхто не збирається. Дуже схоже на класичну схему з приховування майна від суду, адже рішення на користь банку нерезидента за зазначених обставин має бути скасоване, про що «схемотехнікам» добре відомо.
Невже у державного казахського банку не знайшлося дві-три прозорі державні компанії, яким можна було б передати майно? Ось як рекламує панамські офшори фірма Coldwell: можливість здійснювати операції без сплати податків, повна анонімність, офшорний банківській мультивалютний рахунок, віртуальний офіс, найвищий рівень захисту від встановлення особи-власника компанії, відсутність потреби у статутному капіталі компанії, жодних вимог з рекомендації благонадійності засновника, ніякої бухгалтерської чи податкової звітності…
Цікаво, що керівництво казахського банку звинувачує своїх колишніх керівників у непрозорому веденні бізнесу через кіпрські, європейські, британські компанії. Проте з панамськими це навіть поряд не стояло. Мабуть, тому й приваблюють одних серйозних людей - панамські паспорти, інших - підприємства…