ДУНАЙ — ЧОРНЕ МОРЕ: ІСТИНА ПОСЕРЕДИНІ

Те, проти чого так відчайдушно виступала екологічна громадськість і що не менш ревно обстоювали господарники й транспортники, здійснилося. Міністерство транспорту України днями розпочало будівництво глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море по гирлу Бистре.

Опоненти будівництва, розгорнувши широку кампанію в ЗМІ, досить докладно виклали свої аргументи, тоді як голос його прибічників і виконавців не завжди лунав досить чітко.

То хто ж, зрештою, має рацію в цій давній і, швидше за все, ще не завершеній суперечці? Аж ніяк не претендуючи на роль арбітра, редакція вважає, що думки обох сторін слід озвучити однаковою мірою. Тоді, можливо, вони зможуть дійти згоди або принаймні зблизити свої позиції.

Отже, про прибічників. Це передусім люди, котрі постійно живуть у дельті Дунаю, так би мовити, аборигени. Важко повірити, що вони не люблять свою малу батьківщину й хочуть зашкодити середовищу свого проживання. Але до того, як припинилося судноплавство в цих місцях, на повну потужність було завантажено порти Рені, Ізмаїл і Усть-Дунайський, працювали судноремонтні заводи, інші підприємства інфраструктури, забезпечуючи зайнятість багатьох тисяч людей. Колись серед усіх пароплавств Радянського Союзу Дунайське було найприбутковішим. Ще 1990 року воно провело 12 тисяч суднопроходів, а через 10 років — лише 236.

Так, відтоді багато що змінилося, стало занедбаним і непридатним. У регіоні панує безробіття, тоді як Румунія за останні роки вклала у свою транспортну інфраструктуру три мільярди доларів. Україна ж практично позбавлена власного виходу з Дунаю в Чорне море. Судноплавство по каналу Прорва через його обміління припинилося ще 1993 року, і створення нового глибоководного суднового ходу, вважають тут, — питання виживання цілого регіону, не кажучи вже про розв’язання багатьох проблем загальнодержавного масштабу.

Людям, котрі тут нині живуть, так само, як і попереднім поколінням, потрібно заробляти на життя, утримувати родину, виховувати дітей. Ось чому зворушеність туристів, які порівнюють Вилкове з Венецією, викликає в них не гордість, а роздратування. І це можна зрозуміти. Адже рівень життя тут — катастрофічний, залежність від зовнішніх обставин — відверто принизлива. З одного боку румунський канал, з другого — молдавська залізниця. Порт Рені завантажений на 10% своїх можливостей і працює зі збитками, оскільки все, що йому нині дістається для переробки, — це низькотарифні вантажі, від яких інші порти намагаються триматися подалі. Хіба тут до навколишньої краси? І чи можна засуджувати цих людей за те, що в будівництві каналу, який має вдихнути нове життя в ці краї, вони бачать порятунок? Цілком зрозуміле й інше — що в протидії будівництву вони вбачають якесь економічне замовлення. Тим паче що Румунія поруч. І про те, як там створюють мережу каналів (а будується вже четвертий) і розвивають їхню інфраструктуру, місцеве населення не з засобів масової інформації дізнається, а бачить на власні очі.

Крім того, тут добре знають, у чому полягають реальні екологічні проблеми, і вважають, що чимало з того, що ввійшло в межі заповідника, заповідним не є. Отже, надання статусу суворої заповідності, який веде до заборони будь-якої господарської діяльності, було поспішним і непродуманим, оскільки зроблене не враховувало пов’язаних із цим негативних наслідків для місцевих жителів.

Річище Бистрого, на думку професора Одеського університету, доктора географічних наук Юрія Шуйського, який понад 40 років вивчав дельту, найдинамічніше, порівняно з іншими. За 50 років його водність збільшилася вдвічі, глибина — на 20%, ширина — на 15%. Це найкраще місце для суднового ходу. Його глибина становить від 7 до 12 метрів, отже, й копати багато не потрібно. Основний обсяг робіт необхідно виконати в баровій (морській) частині суднового ходу. Його глибина в баровій частині становитиме 8,32 м, у русловій — 8,1, ширина по дну відповідно 100 і 120 м, а безпосередньо в гирлі Бистре, де хід буде одностороннім, — 60 м. Це уможливить проведення суден з осадкою 7,2 м. Але тільки після повного завершення будівництва. А виконання першого етапу проекту дозволить проводити судна з осадкою 5,85 м, тобто близько 80% загальної кількості морських суден і суден річка — море в нижньому Дунаї.

Обміління ходу по Прорві прогнозувалося давно. На початку 80-х років було розглянуто 12 проектів, що дозволило дійти однозначного висновку: найоптимальніший варіант — будівництво по гирлу Бистре. Румуни, які активно використовують дельту Дунаю, від нас вимагають виконання все нових і нових умов, насправді керуючись єдиною метою — не допустити появи українського каналу.

Таким чином, збігаються думки людей, навчених життєвим досвідом, і тих, у кого він доповнений солідним багажем наукових знань. Ось чому вони підтримують дії Президента України, Кабінету міністрів і Міністерства транспорту, спрямовані на оптимальне поєднання розвитку цінних природних комплексів та економіки Придунав’я, звертаються до громадськості регіону з закликами підтримати дії Мінтрансу з реалізації проекту створення глибоководного суднового ходу по гирлу Бистре, вимагають від уряду рішучих кроків, спрямованих на розв’язання цієї проблеми в рамках Державної програми розвитку регіонів.

Тепер про позицію Мінтрансу України. Там упевнені, що, створюючи власний глибоководний судновий хід, Україна діє в національних інтересах розвитку регіонів і транспортних коридорів. Вона цілком дотримується заведених у міжнародній практиці кроків поетапної реалізації проекту, забезпечує широку участь у його створенні наукових установ, українських і закордонних експертів, громадськості, що відповідає принципам Севільської стратегії гармонійного поєднання економічної, екологічної та гуманітарної складових, духові та принципам програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».

Результати проведених експертиз дозволяють дійти висновку, що реалізація проекту не призведе до небезпечних екологічних наслідків. Головним аргументом проти будівництва є те, що під нього відведено територію, якій надано статус заповідної (Дунайський біосферний заповідник). Однак указом Президента України це питання вирішено. Річище Бистре переведене до складу антропогенних ландшафтів. А це означає, що нинішній статус дозволяє вести будівництво. З усієї площі Дунайського біосферного заповідника лише три його найцінніші й ізольовані зони включено до реєстру ЮНЕСКО, але вони лежать за межами зони впливу суднового ходу.

Аналіз фондових і картографічних матеріалів свідчить, що рослинні й тваринні групи вздовж траси ГСХ, зокрема й такі, що потребують особливої охорони, не є унікальними і поширені по всій території заповідника. Таким чином, будівництво й експлуатація суднового ходу не призведуть до значних змін чисельності та видового складу мешканців заповідника. Матеріали робочого проекту свідчать також, що його реалізація не матиме трансприкордонного впливу на сусідні держави й не викличе негативних наслідків на суміжних з Україною територіях. Колектив експертів Харківського національного університету, докладно вивчивши звернення природоохоронних організацій, дійшов висновку, що зауваження в них — не конструктивні й дають лише вербальні оцінки негативного впливу ГСХ. Загальний аналіз робочого проекту «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти», етап 1-й, свідчить, що його здійснення екологічно припустиме.

Робочий проект пройшов державну експертизу, зокрема екологічну, й повністю відповідає вимогам міжнародних норм і національного законодавства, його підтримала громадськість.

Міністр транспорту України Г.Кірпа наголошує, що при проведенні будівельних робіт і під час експлуатації глибоководного суднового ходу в повному обсязі виконуватимуться всі нормативні вимоги охорони довкілля, буде компенсовано екологічну шкоду. Після завершення будівельних робіт ГСХ стане зразковим за технічними й екологічними параметрами, відповідатиме міжнародним стандартам і вимогам безпеки судноплавства. Тут буде використано найсучасніші системи навігаційного устаткування й регулювання руху суден, комбіновані системи електронних карт і супутникові системи позиціювання, а проведення суден забезпечать технічно оснащені й висококваліфіковані фахівці Державної лоцманської служби України.

Генеральним підрядчиком будівництва глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море, рішенням науково-технічної ради й постійно діючої цінової комісії з розгляду проектів договорів ДД «Укрморрічфлот», визначено німецьку компанію Josef Mobius Bau Aktiengesellchaft. Таке рішення прийняте тому, що компанія запропонувала найвигідніші для замовника техніко-економічні умови та найнижчу вартість днопоглиблювальних робіт. При цьому компанія Mobius узяла на себе зобов’язання задовольнити вимогу української сторони щодо термінів виконання робіт, погодилася на проведення розрахунків без передоплати, гарантувала залучення до субпідрядних робіт українських фірм, здешевлення будівництва захисних гребель за рахунок використання нової технології, взяла на себе видатки з перегону земкаравану.

Свого часу корінних жителів цих місць — вилковців — за ратні заслуги в російсько-турецьких війнах було нагороджено «даруванням їм усіх вод, що прилягають до посаду в килійському рукаві Дунаю та в протоках його до Старо-Стамбульського гирла з островами у вічне користування». То чи не час їм повернути право на участь у вирішенні долі краю, який став їхнім рідним після важких ратних подвигів і тяжкої праці?

У будівництва Панамського каналу теж було чимало противників, тим паче що заради нього інженери мусили з’єднати величезне самобутнє озеро з двома океанами. Час довів слушність такого рішення. І природа, подолавши небачене техногенне втручання, продовжує вражати своєю величчю як людей, котрі живуть там у добробуті, так і пасажирів океанських лайнерів, що пливуть із Тихого в Атлантичний океан. У нашому випадку йдеться про незрівнянно менші масштаби будівництва. Втім, його завершення як для країни в цілому, так і для тих, хто живе і працює в дельті Дунаю, не менш важливе, ніж свого часу для громадян Панами створення Панамського каналу. То чи не варто припинити суперечки про його доцільність і скерувати всі зусилля на те, щоб справа ця принесла якнайбільше користі і якнайменше шкоди?