«Дніпроенерго»: повернення в банкрутство?

Міноритарний акціонер ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» (входить у групу «Приват»), який володіє всього 0,00655% акцій «Дніпроенерго», домігся рішення Апеляційного господарського суду Запорізької області про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» від 27 серпня 2007 року, що може призвести до повернення останнього в стан банкрутства й спричинити зростання інфляції в країні.

ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» як власник понад двохсот акцій ВАТ «Дніпроенерго» (для порівняння: загальна кількість акцій ВАТ становить близько трьох мільйонів штук) подав апеляційну скаргу на рішення Господарсь­кого суду Запорізької області від 1 листопада 2007 року, котрим суд відмовив ІК «Бізнес-Інвест» у позові про визнання недійсними загальних зборів акціонерів від 27 серпня 2007 року. «Бізнес-Інвест» стверджує, що його права порушено тим, що компанії не дали змоги викупити акції додаткової емісії, яка здійснювалася з метою погашення мільярдної заборгованості підприємства й виведення його з кризи. Компанія з оборотом за минулий рік 500 тис. дол. образилася на те, що їй не дали погасити заборгованість «Дніпроенерго» у 200 млн. дол.

Утім, будь-який фаховий юрист підтвердить, що права ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» як акціонера не могли бути, та й не були порушені. Додаткова емісія акцій ВАТ «Дніпроенерго» була проведена з метою оформлення процедури приєднання ТОВ «Ін­вестиційне товариство» до ВАТ «Дніпроенерго» відповідно до плану санації підприємства. При приєднанні до акціонерного товариства іншого товариства, відповідно до норм законодавства України, продаж акцій додаткової емісії не здійснюється. Провадиться обмін часток або акцій товариства, що приєднується, на акції додаткової емісії того товариства, до якого здійснюється приєднання. Таким чином, відбувається закрите розміщення акцій додаткової емісії — винятково серед учасників або акціонерів товариства, що приєднується.

Законодавство в цьому разі не передбачає продажу або іншого відчуження акцій додаткової емісії на користь будь-яких інших осіб, зокрема не передбачається пріоритетне право існуючих акціонерів на придбання акцій додаткової емісії, чого чомусь не врахував суд апеляційної інстанції.

Для існуючих акціонерів товариства, не згодних із приєднанням і додатковою емісією, чинне законодавство передбачає право продати свої акції товариству за середньозваженою ціною, що склалася на фондовій біржі. Водночас незгода таких акціонерів із рішенням про приєднання до акціонерного товариства іншої компанії аж ніяк не свідчить про порушення прав таких акціонерів і не надає їм права вимагати визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів.

Кажучи ж про менеджмент ІК «Бізнес-Інвест», звернімо увагу на те, що з незрозумілої причини тільки через чотири місяці вони пригадали, що їхні права акціонерів було порушено. Хоча заздалегідь їх сповістили про збори акціонерів і ознайомили з усіма документами.

Для реалізації прав акціонера має значення кількість належних йому акцій: кількість голосів акціонера на загальних зборах визначають, виходячи з принципу «одна акція — один голос», дивіденди також нараховуються на акцію товариства. Кількість акцій, якими володіло ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» у статутному фонді ВАТ «Дніпроенерго», під час додаткової емісії не змінилося, отже, не було й порушення прав акціонера.

Відповідно до чинного законодавства, загальні збори акціонерів приймають рішення більшістю голосів від кількості присутніх на зборах акціонерів.

У ситуації з ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» суд апеляційної інстанції порушив цей принцип і втрутився у внутрішню діяльність ВАТ «Дніпроенерго», надавши право одному акціонерові — ТОВ ІК «Бізнес-Інвест», котрий володіє лише 257 акціями (0,00655% від загальної кількості голосів), вирішувати питання діяльності товариства на противагу думці й рішенню більшості акціонерів товариства, які проголосували за приєднання ТОВ «Інвестиційне товариство» й відновлення платоспроможності підприємства.

Апеляційний суд посилається на те, що збори акціонерів були скликані й проведені в порушення ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення плато­спроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої на час процедури санації, що діяла в ВАТ «Дніпро­енерго», повноваження органів управління боржника, одним з яких є збори акціонерів, припиняються.

Управляючий партнер юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і партнери» Олексій Дід­ков­ський вважає, що ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає припинення повноважень органів управління боржника з одночасною передачею їх управляючому санацією.

Водночас, відповідно до Ци­вільного кодексу України й Зако­ну України «Про господарські товариства», прийняття рішення про додаткову емісію акцій і збільшення статутного фонду належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. При цьому Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає припинення прав акціонерів і виключної компетенції загальних зборів акціонерів у частині здійснення корпоративних прав з управління товариством. Більш того, відповідно до Закону України «Про господарські товариства», позачергові збори акціонерів в обов’яз­ковому порядку скликаються, зокрема, у разі неплатоспроможності товариства.

Процедура неплатоспроможності включає в тому числі і процедуру санації товариства, в якій і перебувало ОАО «Дніпроенерго». При цьому процедура санації відповідно до закону може передбачати здійснення реорганізаційних процедур щодо боржника, включаючи приєднання до боржника платоспроможного підприємства.

При цьому відповідно до
ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» засновники (учасники) боржника (у цьому разі — акціонери) зобов’язані вживати своєчасних заходів для попередження банкрутства підприємства-боржника. Це стосується зокрема й проведення загальних зборів акціонерів для вирішення питань, пов’язаних із відновленням платоспроможності підприємства і припиненням його банкрутства.

Процедура відновлення платоспроможності ВАТ «Дніпро­енерго» провадилася з урахуванням як спеціальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і з урахуванням спеціальних норм у сфері корпоративних відносин (Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства») — на підставі затвердженого судом плану санації, з одночасним скликанням і проведенням загальних зборів акціонерів.

«Скликання й проведення загальних зборів акціонерів у процедурі санації акціонерного товариства цілком відповідає чинному законодавству України», — погоджується народний депутат Святослав Піскун.

Колегія судів (із трьох чоловік) апеляційного суду, які прийняли зазначене рішення, вважає, що ухвалене зборами рішення про приєднання до ВАТ «Дніпроенерго» ТОВ «Інвестиційне товариство» та про збільшення в зв’язку з цим статутного фонду ВАТ «Дніпроенерго» прямо суперечить вимогам чинного п. 140 Державної програми приватизації, який містить чітку заборону на прийняття таких рішень підприємствами з державною часткою власності.

Проте цей пункт рішення також повністю суперечить законодавству. Контрольний пакет акцій ВАТ «Дніпроенерго» закріплений у державній власності й переданий до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України» на підставі постанови Кабінету міністрів №794 від 22 червня 2004 року, у зв’язку з чим обмеження щодо п. 140 держпрограми приватизації на ВАТ «Дніпроенерго» не поширюються.

Представники ТОВ ІК «Біз­нес-Інвест» стверджують, що зборами акціонерів приймалися рішення, які не були раніше включені в опублікований у пре­сі порядок денний і персональні повідомлення акціонерам, що є, на їхню думку, порушенням ст. 40, 41, 43 Закону України «Про господарські товариства».

Проте в опублікований порядок денний, а також персональні повідомлення акціонерам про скликання загальних зборів включаються не рішення й не проекти рішень, а питання порядку денного, за якими акціонери на загальних зборах мають ухвалити ті або інші рішення. ТОВ ІК «Біз­нес-Інвест» ототожнює питання порядку денного зборів із рішеннями, які можуть бути ухвалені загальними зборами акціонерів, у зв’язку з чим твердження цієї компанії не відповідають фактичним обставинам і нормам чинного законодавства, кажуть юристи з ГО «Передові правові ініціативи».

Цікаво, що, ініціювавши й домігшись потрібного для себе рішення апеляційної інстанції, представники ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» постаралися вивести з судового процесу суддю Господарського суду Запорізької області Людмилу Даценко.

Докази ТОВ ІК «Бізнес-Ін­вест» щодо неможливості участі в справі пані Даценко розглянув голова суду й визнав їх недостатніми для її відводу в межах норм Господарського процесуального кодексу, тим більше що сам відвід був заявлений із порушенням процедури, передбаченої тим самим кодексом.

Оголошення повного тексту рішення після завершення справи є обов’язком суду, тим більше коли на цьому наполягає одна зі сторін процесу. ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» зажадало оголошення повного тексту рішення, у зв’язку з чим суддя оголосив перерву в засіданні для підготовки повного тексту — судове засідання почалося 1 листопада о 10.00, а текст рішення оголосили лише о 17.30.

Водночас суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» не те що швидко, а миттєво. Судове засідання, яке почалося 21 грудня о 15.00, завершилося оголошенням о 16.00 уже надрукованої й підписаної постанови суду апеляційної інстанції, якою позов ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» було задоволено. І це при тому, що ВАТ «Дніпроенерго» подало в судове засідання заперечення на апеляційну скаргу на десяти сторінках. Тобто суд апеляційної інстанції прийняв нове рішення по цій справі, яка потребувала нового вивчення всіх матеріалів справи, доказів сторін і їх оцінки, без належного вивчення заперечень ВАТ «Дніпро­енерго».

«Ухвалене рішення можна назвати не те що неоднозначним, а обурливим. За такі рішення суддів треба — без зволікання — позбавляти посади», — каже народний депутат Михайло Чечетов (Партія регіонів). «Сваволя українських судів іноді справді досягає просто катастрофічних масштабів», — погоджується з ним його колега Олег Зарубінсь­кий (Блок Литвина).

Нагадаємо, що збори акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» проводилися на підставі затвердженого судом плану санації, супереч­ка щодо оскарження якого також розглядається Запорізьким апеляційним господарським судом і на момент розгляду скарги ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» завершеною не була.

«Згідно з вимогами Господар­ського процесуального кодексу, судова колегія в складі суддів Людмили Кагітіної, Володимира Кричмаржевського, Наталі Коло­дій, які розглядали апеляційну скаргу ТОВ ІК «Бізнес-Інвест», зобов’язана була призупинити розгляд цієї справи до винесення рішення у пов’язаній із ним справі щодо оскарження змін до плану санації ВАТ «Дніпро­енерго», — вважає Олександр Щербань із ГО «Передові правові ініціативи».

Проте судді кудись так поспішали, що в порушення норм процесуального права не вважали за потрібне відкласти розгляд справи до одержання вердикту щодо законності плану санації, на підставі якого й проводилися загальні збори акціонерів компанії. «Все це говорить про вкрай упереджене ставлення суддів і ухвалення рішення на користь ТОВ ІК «Бізнес-Інвест» без урахування доказів і аргументів ВАТ «Дніпроенерго» та без дотримання норм процесуального права. Якщо Василь Онопенко в цій країні є, а не просто обіймає свою посаду, він має втрутитися в це питання й уважно проаналізувати рішення, прийняті заангажованими суддями, та розібратися в мотивах, які спонукали їх прийняти таке рішення», — впевнений С.Піскун.