Чорна мітка для «Укррічфлоту»

Національний перевізник Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» забезпечує Україні 45% усіх річкових і морських перевезень водним транспортом між портами 40 країн світу. На сьогодні у компанії 70 тис. акціонерів, вона забезпечує понад 10 тисяч високотехнологічних постійних робочих місць для власного персоналу і майже 4 тисячі додаткових — для вітчизняних корабелів та їхніх партнерів.

«Укррічфлот» — єдиний український судновласник, який розвиває свій флот. Акціонерам щороку виплачують дивіденди, розмір яких неухильно зростає, а прозора діяльність компанії сприяє розвитку вітчизняної економіки. У матеріалах аудиторського звіту міжнародної аудиторської фірми «Моор Стіверс» за минулий рік зазначено, що за період 2003—2005 років активи АСК «Укррічфлот» зросли на 52,2%, власний капітал — на 58,1, а відрахування до бюджетів усіх рівнів — на 35%.

В одних чужий успіх викликає захоплення, в інших — заздрість, у третіх — нездоровий інтерес. Заздрість — нехороше почуття, але нездоровий інтерес ще гірший. Дедалі частіше він стає спонукальним мотивом для заволодіння успішним підприємством шляхом злиття або поглинання, всупереч волі законних власників. За останні роки подібні випадки настільки почастішали, що є всі підстави казати про лавиноподібне наростання в Україні рейдерства (саме так називається цей вид загарбання).

Стосовно АСК «Укррічфлот» до подібних атак вдаються не вперше. Ще на початку 2001 року група іноземних акціонерів спробувала захопити компанію, сформувавши у своїй власності блокуючий пакет акцій. Тоді загрозу вдалося відвести і захистити права українських акціонерів. Але, як показав час, це було лише пристрілюванням.

Серйозні ж бойові дії проти «Укррічфлоту» розгорнулися рік тому. Тоді позовні вимоги такої собі громадянки Бибик, яка володіє 10 акціями, були забезпечені постановами судів загальної юрисдикції в Донецькій області, містах Харкові та Миколаєві. Передбачалося припинити обіг акцій, арештувати майно АСК, призупинити дію ліцензії реєстратора акцій і незаконно передати реєстр іншому реєстратору. Це при тому, що стаття 9 Закону України «Про національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» однозначно стверджує, що рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів ухвалюють виключно на загальних зборах акціонерів.

Очевидність допущених порушень процесуального і матеріального права настільки кричуща, що виключає будь-які припущення про ненавмисну судову помилку і свідчить лише про зловживання службовим становищем. Не дивно, що всі ці протизаконні рішення судів було скасовано, а правомірність дій суб’єкта господарювання було доведено в судовому порядку. Відсутність порушень чинного законодавства з боку «Укррічфлоту» було підтверджено і Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Одночасно з постановами згаданих судів перший заступник прокурора Дніпропетровської області І.Орос порушив кримінальну справу нібито за фактом «розтрати чужого майна шляхом зловживання службовими особами АСК «Укррічфлот» і ВАТ «Дніпропетровський річковий порт». Таке рішення він прийняв 7 грудня 2005 року на підставі заяви усе тієї ж О.Бибик, щоправда, заява надійшла в прокуратуру на день пізніше — 8 грудня 2005 року! Комусь дуже вже хотілося, щоб кримінальну справу порушили не в Києві, де, як відомо, розміщується АСК «Укррічфлот», а в Дніпропетровську. От і долучили місцевий річковий порт, щоб надати постанові законного вигляду.

Справді, завдяки цій кримінальній справі зацікавленим особам удалося на якийсь час вилучити оригінал реєстру акціонерів компанії та інші конфіденційні документи, викликавши тим самим занепокоєння акціонерів і частково паралізувавши роботу «Укррічфлоту». Тільки після звернення до Генеральної прокуратури вдалося повернути документи і домогтися, щоб справу вилучили з прокуратури Дніпропетровської області і передали за підслідністю Дніпровській транспортній прокуратурі м.Києва.

Незабаром Подільський районний суд м.Києва скасував протизаконну постанову Дніпропетровської обласної прокуратури в зв’язку з відсутністю приводу для порушення кримінальної справи й очевидною плутаниною із заявниками. Як з’ясувалося, їх слідчі не допитували, про відповідальність за надання недостовірної інформації не попереджали, а заява про порушення кримінальної справи, як уже згадувалося, надійшла на день пізніше від її порушення. Більше того, Генеральна прокуратура провела перевірку, в результаті якої з’ясувалося, що підписи громадянки Бибик на договорі про придбання нею акцій компанії і на її численних позовних заявах різні, у заявах вказано недостовірні дані про місце проживання позивачки, надано інші неправдиві відомості. У зв’язку з цим Генеральна прокуратура України за фактом внесення невстановленими особами хибних даних в офіційні документи порушила кримінальну справу. Що в черговий раз підтверджує факт заздалегідь спланованої і добре організованої акції проти АСК «Укррічфлот».

Здавалося б, після такої відсічі ініціатори та виконавці рейдерської атаки мають якщо не відмовитися йти на абордаж «Укррічфлоту», то хоча б змінити свою тактику. Нічого подібного! Стало відомо, що в січні ц.р. слідчий у особливо важливих справах прокуратури Дніпропетровської області Сидоров (той самий, котрий уже вилучав реєстр акціонерів) на підставі заяви все тієї ж О.Бибик знову порушив кримінальну справу за тими ж фактами зловживання службовим становищем відповідальними особами АСК «Укррічфлот». А постановою Жовтневого районного суду Дніпропетровська знову було накладено арешт на обіг акцій «Укррічфлоту» і виконано інші дії, попри те, що компанія та її реєстратор розташовані в Києві.

Інакше кажучи, використовується старий сценарій. Чому? Можлива така версія: за минулий рік ініціатори захоплення АСК «Укррічфлот» посилили свій вплив у столиці і тепер навмисно провокують свою жертву шукати захисту там, де вона його вже навряд чи знайде.

Однак це всього лише припущення. Для більш конкретних висновків потрібно знати замовників. У керівництва компанії з цього приводу є певні міркування, але, як каже її президент Павло Підлісний, «із міркувань політкоректності ми поки що не можемо нікого називати поіменно». Його можна зрозуміти. Так уже повелося в нашій країні, що кожен український підприємець має дотримуватися цієї горезвісної політкоректності. Щоб змінити існуючий стан справ, підприємцям потрібно об’єднуватися і спільно відбивати ворожі напади.

Власне, таке об’єднання вже існує — це Українська спілка промисловців і підприємців. Створено і департамент УСПП із питань безпеки, котрий, за словами заступника його директора Сергія Худобіна, вже надає дуже серйозну допомогу «Укррічфлоту» у розв’язанні цієї проблеми і надалі докладатиме всіх зусиль для захисту цього підприємства. Судити ж про те, наскільки ефективним виявиться цей захист, поки що важко, адже Сергій Миколайович пообіцяв лише через певний час ознайомити громадськість із методами та напрямами роботи департаменту. Що ж, підприємцям залишається сподіватися, що в арсеналі цих методів не знайдеться місця для політкоректності.