Чи хочуть «нагріти» генерального спонсора Євро-2012?

Приводом для написання цієї статті стала опублікована в DT.UA №10 (58) від 17.03.2012 р. стаття Ігоря Речина «Генерального спонсора Євро-2012 хочуть «нагріти» на 200 млн. дол.». Як людина, котра знає практично все про відносини Укрсоцбанку та компанії «ІСА Прайм Девелопментс», вважаю за абсолютно необхідне описати відомі мені обставини з дотриманням хронології та в усій повноті, не приховуючи неприємних для сторін конфлікту подробиць і не припускаючись некоректних припущень і сентенцій.

Коли закінчилися гроші

У 2005 р. між Укрсоцбанком та О.Башенком підписано взаємовигідну програму розвитку офісної нерухомості, що передбачала надання банком різним юридичним особам кредитів на загальну суму 302 млн. дол. для створення об’єктів комерційної нерухомості в центральних районах Києва.

Із зазначеної суми банк профінансував 170 млн. У повній відповідності до умов кредитних договорів кошти спрямовувалися на придбання корпоративних прав, об’єктів нерухомості, земельних ділянок та фінансування будівельних робіт. До кризи 2008 р. напрямки і способи використання кредитних ресурсів повністю задовольняли банк.

У 2008 р., опинившись перед обличчям глобальної кризи, Укрсоцбанк, у якому на той час змінилися власники (що, втім, не є підставою для припинення зобов’язань), відмовився надавати подальші транші кредитів. Через відмову банку від подальшого фінансування будівництво об’єктів на Подолі, Солом’янці та біля майдану Незалежності завмерло, а на двох інших ділянках робіт так і не розпочали. Позичальники при цьому справно обслуговували кредит аж до березня 2009 р., поки не стало очевидно, що банк не збирається виконувати свої зобов’язання.

Ні про яке «зникнення заставного майна» як про підставу для відмови в наданні фінансування не йшлося. Про це смішно навіть говорити - з тієї причини, що все заставне майно зберігало свій статус і власників (заставників).

Конфлікт став очевидним

Через різне бачення ситуації в серпні-вересні 2009 р. сторони ініціювали кілька судових процесів, однак на прохання керівництва банку їх припинили в обмін на запевняння з боку банку в тому, що фінансування відкриють після виконання низки процедур. Дотримуючись домовленості, позичальники забезпечили доступ до всієї документації, і до середини 2010 р. міжнародна компанія, найнята банком, провела повний аудит використання кредитних траншів щодо кожного з проектів, давши оцінку становища і ринкової вартості активів на той момент. Це певною мірою суперечить твердженню про «цілковиту непрозорість» позичальника, чи не так?

Здавалося б, усе готове для проведення реструктуризації. Більше того, День закоханих у 2011 р. автор цієї статті провів з п. Тимонькіним, у результаті чого було досягнуто домовленості про істотні умови продовження відносин між сторонами. Зауважу також для повноти викладу, що ініціатором цієї зустрічі був аж ніяк не Борис Тимонькін.

Уже тоді банк був поінформований про те, що для будівництва об’єктів на заморожених (через недофінансування) майданчиках залучено кошти третіх осіб, завдяки чому уможливилося саме будівництво. До речі, без жодних збитків для прав банку - об’єктів не поменшало, усі встановлені на користь банку обтяження зберегли свою силу. Жодних «змін у структурі закладеної власності», про які згадав автор статті з посиланням на юриста, також не було: права на закладені об’єкти, як і раніше, були зареєстровані на заставників.

Першу половину 2011 р. сторони провели в обговореннях меморандуму про наміри, але в останній момент банк вніс до повністю погодженого тексту «дуже невеличку», за словами представника банку Л.Мотиля, правку - викреслив положення про виділення фінансування для завершення будівництва об’єктів, які підлягали передачі у заставу. Банк, по суті, запропонував самостійно знайти кошти для завершення будівництва, після чого передати побудовані об’єкти у заставу.

Слідство ведуть «знавці»

Заяву про порушення кримінальної справи Укрсоцбанк подав чомусь одразу головному слідчому управління МВС іще влітку 2011 року з очевидною метою поновити переговори про реструктуризацію, які зірвалися через раптову зміну настрою банкірів.

Напевно, найсерйознішими були обвинувачення в крадіжці кредитних коштів та відчуженні предметів застави. Цим обвинуваченням і слід приділити трохи більше уваги.

Твердження про крадіжку наданих банком кредитів явно неспроможні. Як зазначено вище, у 2010 р., тобто після виділення кредитних коштів, було проведено повний аудит використання кредитних траншів, який підтвердив цільове використання ресурсів. Жодної дилеми немає і щодо залучених інвесторів, у реальності яких сумнівається банк: інвестори спрямовували кошти або в об’єкти, будівництво яких мало здійснюватися за рахунок 130 млн. дол., не профінансованих банком, або в об’єкти, створення яких не передбачалося договорами з банком.

Так само легко спростовуються твердження про «виведення заставного майна» та «зміни у структурі заставної власності». Дані Єдиного реєстру судових рішень підтверджують, що у 2011 р. земельні ділянки, які належали компаніям «ІСА Прайм Девелопментс» і «Стриж-Інвест» і були передані в іпотеку банку, перейшли у власність Укрсоцбанку як повний розрахунок за кредитними договорами. Про яке «виведення заставного майна» у цьому разі йдеться? Про який борг цих компаній можна говорити, якщо суд (зауважу, у процесі, ініційованому Укрсоцбанком), рішення якого банк не оскаржив, визнав, що заборгованість зазначених компаній погашено повністю?

А що насправді?

Імовірно, п. Тимонькін не читав висновків аудиторів, що містять, зокрема, і повні відомості всіх фактично виконаних платежів - як кредитних грошей, так і грошей інвесторів, дані актів виконаних робіт як щодо генпідрядників, так і щодо абсолютно всіх субпідрядних організацій. Або, що також імовірно, голова правління Укрсоцбанку намагається використати правоохоронні органи як колекторську фірму.

Цілями нинішнього керівника може бути і збереження посади (оскільки контракту поки що не продовжено), і збереження за собою отриманих «за успішну роботу» бонусів за 2009-2011 рр. (адже за 2009-2011 рр. тільки по компаніях, які банк відносить до групи «ІСА Прайм Девелопментс», нараховано 50 млн. дол. відсотків при тому, що зобов’язання банку за кредитними договорами не виконано в повному обсязі). Простим доказом цих цілей керівництва Укрсоцбанку, досить далеких від захисту інтересів генерального спонсора Євро-2012, є опублікована на веб-сайті Укрсоцбанку фінансова звітність за 2010 р. (за міжнародними стандартами), де чистий прибуток банку показано в розмірі 113 млн. грн., а сума відображених у звітності по групі «ІСА Прайм Девелопментс» отриманих відсотків (яких насправді банк не отримав) дорівнює 200 млн. грн.

…Реструктуризація зірвалася у передноворічні дні 2011 р., коли проекти угод, підготовлені юристами «ІСА Прайм Девелопментс» у повній відповідності до положень меморандуму про порозуміння від 10.10.2011 г., залишилися без відповіді з боку банку. Хто в цьому винен, судити читачеві, а «ІСА Прайм Девелопментс» готова повернутися до переговорів і підписати угоди з Укрсоцбанком на умовах меморандуму про порозуміння в будь-який момент.