А Форос — на дарування?

Зрив серпневих зборів акціонерів ЗАТ «Аеросвіт» вийшов напрочуд ефектним. Розбиті вікна і двері, кілька закривавлених співробітників компанії. Представнику Державної виконавчої служби взагалі прищемили дверима пальці...

Загалом, журналістам пощастило — було що знімати на плівку. Але слідом за зривом зборів миттєво з’явилося питання — а кому це вигідно?

Адміністрація заявила про таємничі сили, які вдалися до рейдерської атаки на авіакомпанію. А от журналісти ще до початку бійки звертали увагу на групу молодиків, як це прийнято говорити, «спортивної статури». Причому до «спортсменів» періодично підходив один із заступників голови правління компанії.

Хоча, природно, це чистісінький збіг, і ті, хто громив офіс, діяли абсолютно самі по собі.

Загалом же збори від самісінького початку обіцяли бути бурхливими. І аж ніяк не через авіаційні перевезення. Серед питань, які планувалося розглянути, значився пункт із нейтральним формулюванням — про кредитний договір.

Влітку ЗАТ «Аеросвіт» гостро перейнялося питанням залучення коштів. Справа сама по собі потрібна. От тільки з’ясовані деталі угоди, яка готувалася, викликали чимало питань.

З’ясувалося, що позика оформ­ляється у вигляді не відновлюваної траншевої кредитної лінії на суму 10 млн. дол. Причому терміном на два місяці. Що для компа­нії з тривалим терміном оборотнос­ті капіталу, м’яко кажучи, мало.

Далі — більше. Виявилося, що як забезпечення за кредитом «Аеросвіт» передає в іпотеку банку «Кредит-Дніпро» земельну ділянку площею 36,78 гектара. Причому ділянка не проста, а буквально золота — розташована на Південному березі Криму на території Фороської сільської ради, разом із будівлями санаторного комплексу «Форос».

Суперелітне місце розташоване по сусідству з резиденцією президента України «Зоря». Купити в цьому районі щось узагалі важко, тож сотка землі тягне на 40—50 тис. дол. При цьому ділянок більше одного гектара в продажу практично немає.

А тут пропонували в заставу колосальну ділянку за кумедною ціною в 2,7 тис. дол. за сотку.

Згодом з’ясувалося, що такі дивні переговори велися з дніпропетровським комерційним банком «Кредит-Дніпро», кінцевим власником якого, за даними рейтингового агентства Fitch, є Віктор Пінчук.

Якщо врахувати, що і ЗАТ «Аеросвіт» відносять до зони впливу шанованого бізнесмена, все ставало ще цікавіше. Адже у разі цілком ймовірного непогашення кредиту авіакомпанія автоматично позбавлялася нерухомості в просто золотому місці.

Причому договір намічався іпотечний. Тобто у разі порушення боржником зобов’язань за основним договором кредитору вже не потрібно звертатися до суду.

Судовий виконавець майже автоматично переоформляє вищезгадану земельну ділянку і санаторій у власність банку «Кредит-Дніпро». А решта акціонерів авіакомпанії (у тому числі і держава) дізнаються про втрату належної їм на основі корпоративних прав власності вже постфактум.

Чомусь така перспектива захвату в них не викликала. Один з акціонерів авіакомпанії «Аеросвіт» — ТОВ «Бюро», не погодившись із тим, що компанії потрібно терміново позбутися частини південнокримського узбережжя, опублікував відкритого листа на ім’я прем’єр-міністра з проханням втрутитися в ситуа­цію і не допустити розтягання майна ЗАТ. Тим більше що компанія майже на чверть належить державі.

За оцінкою «Бюро», ринкова вартість земельної ділянки — 147 млн. дол., тобто кредит не перевищує 7% її ринкової вартості.

Реакція «Аеросвіту» була мало не панічною.

У середині серпня компанія заявила, що вважає провокацією заяву свого акціонера про непрозо­рість умов надання кредиту в розмірі 10 млн. дол. банком «Кредит-Дніпро». На думку керівництва компанії, «умови пропонованої кре­дитної угоди між «Аеросвітом» і банком «Кредит-Дніпро» є стандартними для залучення банків­ських кредитів у разі короткостро­кової потреби фінансування обігових коштів під заставу нерухомос­ті. …підрозділи авіакомпанії дають оцінку діям ТОВ «Бюро», і за її результатами будуть вжиті від­повід­ні заходи, у тому числі ми спо­діваємося розкрити справжні при­чини, які спонукали міноритар­ного акціонера до такої провокації».

У чому була провокаційність незгоди з перспективою втратити забезпечення на суму, в 14 разів більшу за залучувані кошти, так і залишилося незрозумілим.

Та й уявлення про стандартність кредиту в керівництва компанії більш ніж дивні.

Національний банк України при розрахунках суми застави пропонує враховувати його в розмірі до 70—80% від оціненої вартості майнових прав.

За оцінкою банківських експертів, дисконтний відсоток для такої ліквідної застави, як велика ділянка біля моря на Південному березі Криму, може становити до 30%. Тобто, може йтися про кредит у розмірі близько 100 млн. дол., але аж ніяк не про 10 млн. Загалом, питань перед зборами накопичилося багато, та існувала реальна небезпека, що через активну позицію акціонера, який не бажає «дарувати майно дядькові», збори 27 серпня можуть піти в неправильному з погляду менеджменту напрямку.

Що ж, наліт відбувся на диво вчасно.

А от що ще дивніше. Як ви гадаєте, хто виявився винуватим? Правильно, ті, хто незгодні з правлінням (читай — ТОВ «Бюро», загалом, ви вже здогадалися). А представники «Аеросвіту» представляють себе постраждалою стороною.

Кумедно, але після зриву зборів раптово висловився і «Кредит-Дніпро».

Причому заява прес-служби банку швидше викликала купу нових запитань.

Для початку банк цілком підтвердив усі твердження ТОВ «Бюро». Виявилося, що влітку цього року він справді вів переговори з ЗАТ «Аеросвіт» про надання кредиту на суму 10 млн. дол. на два місяці. І ініціатором переговорів було саме ЗАТ «Аеросвіт»...

Більш того, внесення як заста­ви земельної ділянки в сел. Форос Автономної Республіки Крим під час переговорів і справді «розглядалося як один із варіантів, запропонованих стороною потенційного позичальника».

Щоправда, далі банк заявив, що все це робилося «у повній відповідності з чинним законодавст­вом України, що передбачає внесення застави як майнового забезпечення зобов’язань». Банк «Кредит-Дніпро» «не ініціював внесення земельної ділянки як застави і не наполягав на цьому варіанті».

Усе це чудово, але взагалі-то банк ніхто і ні в чому і не обвинувачував. Якщо йому запропонували щось задешево, він погодився розглянути...

Навіть наявність дружніх акціонерів у «Аеросвіті» і банку цілком законна.

А от до керівників «Аеро­світу» питання залишилися. А вони чим керувалися, збираючись вносити очевидно непропорційну заставу?

Більш того, уже після початку скандалу в нагальному порядку вдалися до спроби змінити статут «Аеросвіту» із метою передати повноваження із затвердження умов одержання кредитів від збо­рів акціонерів до наглядової ради. А разом з тим і провести ротацію в наглядовій раді, вивівши з неї представників того ж «Бюро».

До речі, як уже зазначалося, у компанії є і 22,4% власності дер­жави. От тільки одержати хоч якусь зрозумілу реакцію від Фонду дер­жавного майна з приводу перспективи втратити активи так і не вдалося. Фонд мовчить не гірше, ніж риба біля фороського берега.

Можливо, перший заступник голови ФДМ Віктор Петров, який представляє інтереси багатостраждальної Української дер­жави, так цінує довірчі стосунки з керівником авіакомпанії «Аеро­світ» Ароном Майбергом, що сваритися через перспективу втрати жалюгідних 664 млн. гривень (розмір дисконту між кредитом і ринковою вартістю) просто не хоче.

Цікаво, чи узгоджується така поступливість з позицією Кабміну? Чи йому все одно?

Поки ж за мовчазного потуран­ня держави все йде до того, що «непрофільний актив» таки утяг­нуть у потрібні руки. Наслідки цього будуть різні. «Аеросвіт» (і його акціонери, включаючи ФДМ) стане значно біднішим. Хтось стане явно багатшим...

А в президента України і спікера Верховної Ради з’являться нові сусіди. До речі, цього року Леонід Кучма шукав місце, де б відсвяткувати в Криму свій ювілей. Цілком може статися, що визначитися з місцем наступного сімейного свята йому буде простіше простого.