Яценюк знову б'є в штангу

Поділитися
Яценюк знову б'є в штангу
Схоже, надії українського прем'єр-міністра на іноземний менеджмент "Укрнафти" виявилися марними.

Схоже, надії українського прем'єр-міністра на іноземний менеджмент "Укрнафти" виявилися марними.

Днями ця напівдержавна видобувна компанія заявила, що не збирається сплачувати до держскарбниці раніше нараховані дивіденди за 2014 р. (632 млн грн). Новина не бозна-яка, зважаючи на те, що раніше найбільша нафтова компанія країни зняла з себе зобов'язання щодо виплат державі дивідендів за 2011-2013 рр., а це 1,8 млрд грн.

Менеджмент групи "Приват", що керує "Укрнафтою", придумав, як провести такий собі взаємозалік за боргами 2008-го, із чим категорично не згоден "Нафтогаз України", який представляє державу у цій компанії. Тут свою роль мав би відіграти новий голова правління компанії Марк Роллінз, відібраний "Нафтогазом" на спеціальному конкурсі. Хоча Ігор Коломойський як основний міноритарний акціонер перед зборами акціонерів "Укрнафти" заявив, що, мовляв, можете влаштовувати хоч сотню конкурсних відборів. Але з пропоновано-можливих кандидатів його влаштовує хіба що Роллінз. Можливо, це й стало підставою для британця, який дав зрозуміти особливо зацікавленим, що гарантувати виплату дивідендів не може (або не буде)?

Ситуація навколо напівдержавної "Укрнафти" стала для влади справжнім тестом на доведення спроможності управляти держактивами. І поки що влада його з тріском провалює. Сума очікуваних платежів до держбюджету сягнула астрономічних величин. Дивіденди становлять 2,4 млрд грн, а борг із податків упритул наблизився до позначки 10 млрд грн. При цьому прогресу у врегулюванні кризи ані за першою, ані за другою частиною проблеми немає, що ставить уряд Арсенія Яценюка у вкрай незручне становище.

Хто кому винен

Сподіваючись отримати бюджетні гроші, прем'єр публічно видав Коломойському занадто великий аванс. Але це не принесло жодного результату ні бюджету, ні співгромадянам. Якщо таким не вважати звинувачення в лояльності до дніпропетровського олігарха, які дедалі частіше лунають на адресу нинішньої влади.

Восени 2014 р. Яценюк фактично заплющив очі на махінації менеджменту "Укрнафти" в 2011-2013 рр., погодившись визнати задовільними результати господарської діяльності компанії за цей період. Натомість прем'єр очікував отримати 1,8 млрд грн дивідендів. За місяць цим очікуванням виповниться рік...

Удруге "Приват" надурив прем'єра минулого літа. Завдяки внесеними до законодавства змінам: з 26 травня 2015 р. уряд отримав можливість оперативніше керувати "Укрнафтою" за допомогою більшості в наглядовій раді і проводити збори акціонерів без участі міноритаріїв. Раніше впливати на менеджмент не вдавалося, оскільки всі спроби блокувалися міноритаріями в особі "Привату".

Попри зростаючі борги перед державою, Коломойський умовив прем'єра не рубати з плеча і дотримувати букви акціонерної угоди за класичною процедурою зміни менеджменту зборами акціонерів, що відбулися 22 липня. Згодом нардеп Сергій Лещенко отримає офіційну відповідь, де підтверджується факт візиту Коломойського до Яценюка напередодні засідання наглядової ради "Укрнафти", під час якого, вважають джерела, дніпропетровський олігарх умовив прем'єра пристати на його умови.

А що в результаті? По-перше, це дало "Привату" ще два місяці, а за фактом іще більше часу "порулювати" компанією (про це нижче). По-друге, Ігор Коломойський на цих зборах заявив, що все одно вчинив Україні багатомільярдний позов за порушення акціонерної угоди, підписаної з урядом Юлії Тимошенко взимку 2010-го. Ну і, по-третє, як з'ясувалося днями, платити дивіденди Коломойський однаково не буде.

2 вересня "Укрнафта" заявила, що не збирається платити і за підсумками 2014 р. "Враховуючи наявність у НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Укрнафта" зустрічних грошових зобов'язань щодо відшкодування шкоди, завданої Товариству внаслідок протиправного заволодіння і розпоряджання Компанією природним газом ПАТ "Укрнафта" видобутку січня-лютого 2008 року, виплату дивідендів здійснено на підставі статті 601 Цивільного кодексу України шляхом взаємозаліку. Такий спосіб припинення грошових зобов'язань повністю відповідає вимогам чинного законодавства України і є абсолютно правомірним", - ідеться в заяві компанії.

З урахуванням вищезазначених 1,8 млрд грн, "Укрнафта" вважає, що її зобов'язання припиняються в повному обсязі". Ба більше, "Нафтогаз" нібито ще й залишився винен "Укрнафті"
181 млн грн.

Представники держави вважають цю аргументацію незаконною. "Нафтогаз України" наполягає, що такий взаємозалік неможливий.

"...Необхідними ознаками зобов'язань, які можуть бути припинені заліком, згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України є їх зустрічність і однорідність. Вимоги, на які посилається "Укрнафта", не є ані зустрічними, ані однорідними", - заявила прес-служба "Нафтогазу" 3 вересня (докладніше див. сайт DT.UA від 3 серпня 2015 р.).

Ще одним публічним "кидком" прем'єра у виконанні лідера дніпропетровської групи можна вважати відмову сплачувати збільшену урядом Яценюка ренту на видобування вуглеводнів. За ініціативою Кабміну ренту було збільшено в серпні 2014 р. І саме відтоді бере свій початок історія накопичення найбільшого на сьогодні боргу перед держбюджетом. А тим часом Арсеній Петрович поквапився тоді заявити, що олігархи "із задоволенням" сплатять підвищені податки. На початок серпня податковий борг "Укрнафти" сягнув 9,9 млрд грн.

Туман від експата

Надії на виплату всіх належних платежів пов'язували зі зміною менеджменту "Укрнафти". Нагадаємо, з 2003 р. менеджмент і, відповідно, компанія контролюється міноритарним акціонером - "Приватом". Якщо коротко, то паралельно з напівдержавною "Укрнафтою" існує повністю приватний центр отримання прибутку. Виведення коштів здійснюється різними, часом доволі екзотичними методами, але суть від цього не змінюється.

З останнього: як випливає з висновку ревізійної комісії "Укрнафти" (див. DT.UA №27 від 24 червня 2015 р., "Укрнафта": реформа чи дерибан?"), прибуток компанії міг бути вчетверо більшим. "У результаті ухвалення керівництвом ПАТ "Укрнафта" хибних управлінських рішень відбулося скорочення прибутку до розподілу між акціонерами за 2014 р. на 3319982,7 тис. грн". Чистий прибуток компанії у 2014 р. становив лише 1,2 млрд грн.

В управлінні менеджментом "Укрнафти" "Приват" також демонструє певну еволюцію. До 2010 р. компанію очолювали прямі ставленики групи - Ігор Палиця й Олексій Кущ. Але з 2010-го почався новий етап: уряд Азарова зажадав призначити очільником "Укрнафти" незалежну кандидатуру, якою став бельгієць Пітер Ванхеке.

Зміна концепції полягає в тому, що за допомогою невідомих, але дуже переконливих аргументів незалежний кандидат нейтралізується, а реальні важелі правління переходять до заступників з числа членів правління. Так, за даними інсайдерів в офісі "Укрнафти", пана Ванхеке там не бачили останніх років зо два, тоді як уся діяльність з управління компанією зосереджена в руках Володимира Пустоварова й Олексія Куща.

22 липня 2015 р. на зміну Ванхеке прийшов британець Марк Роллінз. І хоча його кандидатуру було відібрано на відкритому конкурсі з участю десятків кандидатів, уже зрозуміло, що надії стосовно зміни ситуації в "Укрнафті", які на нього покладалися, позбавлені належних підстав.

Роллинз
Роллинз

На закордонному громадянстві нового очільника "Укрнафти" наполіг Яценюк. Хоча приклад Ванхеке, за часів якого мільярди гривень ішли повз держбюджет, ущент розбив стереотип непогрішності "варягів" у ролі топ-менеджерів.

Як розповіли DT.UA джерела в "Нафтогазі", вже наступного дня після призначення очільником компанії пан Роллінз не з'явився для обговорення умов свого контракту, хоча його чекало все керівництво держкомпанії. Він надав перевагу спілкуванню з юристами "Укрнафти". Можливо, це було б логічно, якби не та обставина, що контракт новий голова правління "Укрнафти" мав обговорювати і підписувати насамперед з основним акціонером, якого представляє "Нафтогаз України". Крім того, того ж дня новий топ-менеджер відмовився від послуг держохорони "Титан" і перейшов під опіку служби безпеки "Укрнафти".

Але найпоказовішим стало обговорення умов трудового контракту, яке проходило переважно в заочному режимі. Від інсайдерів вдалося дізнатися деякі параметри контракту на даному етапі. Гарантована зарплата голови правління "Укрнафти" становитиме 500 тис. дол. Але це буде лише доважок до основного пункту - винагороди в розмірі 2% від прибутку "Укрнафти" за рік. Наприклад, 2014-го Роллінз заробив би премію в розмірі понад 24 млн грн. Якби цей прибуток був вищим учетверо, як вважає ревізійна комісія, йому б належало відповідно майже 100 млн грн.

Британець нібито намагається зафіксувати мінімальний бонус у розмірі 2 млн дол. на рік і з гарантованою виплатою у валюті, але щодо цього порозумітися наразі не вдалося.

"Пан Роллінз хоче гарантувати собі виплату п'яти- або трирічного бонусу в разі дострокового розірвання контракту", - каже джерело, обізнане в деталях переговорів. Крім того, компанія покриє своєму керівникові комірне в розмірі близько 60 тис. дол. на рік, а також страховку Роллінзу та членам його сім'ї.

Проте наведені промовисті грошові параметри - це не найцікавіше. Річ у тому, що за такі гроші британський фахівець... відмовляється гарантувати виплату боргів за податками та дивідендами. Іншими словами, не береться виконати основні завдання, які ставила перед собою держава, міняючи менеджмент найбільшої нафтовидобувної компанії країни.

"У Демчишина (міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. - С.К.) немає претензій до його очікувань щодо зарплатні, такими є ставки у світі. Але якщо за ці вельми достойні гроші Роллінз не хоче ні за що відповідати, не гарантує виконання рішень акціонерів... Контракту все ще не підписано", - каже інсайдер у Міненерговуглепромі.

За його словами, британець посилається на подані "Укрнафтою" судові позови і наявні судові рішення, що спрямовані на невиплату державі податків і дивідендів. (Недарма, мабуть, Роллінз передусім пішов до юристів "Укрнафти", котрі, як неважко здогадатися за їхніми позовами, працюють насамперед на міноритаріїв). "Є рішення зборів акціонерів і можливість відкликати позови, але брати на себе ці зобов'язання він не хоче. Ми не виключаємо, що вже маємо справу з Ванхеке-2", - каже інсайдер.

* * *

Відмова прем'єр-міністра використати надані законом можливості для зміни менеджменту "Укрнафти" подарувала Ігореві Коломойському і Кояк мінімум додаткові три місяці біля керма компанії, а скільки ще може тривати ця тяганина - невідомо. Потрапляння в глухий кут спричинене також одержимістю Яценюка призначенням західних менеджерів, що нібито захищає від корупції.

Але історія тієї ж таки "Укрнафти" є хрестоматійним прикладом хибності цих стереотипів. У закордонних фахівців мотивація одна - гроші. Якщо "Приват" виймає з "Укрнафти" сотні мільйонів на рік, хіба він не витратить на іноземця 4-5 млн дол., щоб схилити його на свій бік. Тим більше, як свідчить приклад Ванхеке, робити такому очільникові "Укрнафти" нічого особливо й не треба - головне не заважати.

Водночас новітня історія показує, що в Україні є правильно мотивовані громадяни, які вже працюють на високих посадах у державних компаніях "Укртранснафта", "Нафтогаз України", "Укргазвидобування" і показують хороші результати.

Арсеній Яценюк у будь-який момент може виправити помилку, взявши ситуацію в "Укрнафті" у свої руки. Важелі залишаються. Інша річ, чи захоче?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі