"Укрнафта": реформа чи дерибан?

Спроба деолігархізувати найбільшу нафтовидобувну компанію країни - ПАТ "Укрнафта" стала ще одним лакмусовим папірцем для владної команди.

Як виявилося, прагнуть цього далеко не всі "патріоти", а останнім часом схиляєшся до думки, що взагалі ніхто. На боці Коломойського, який уже 12 років контролює на незрозумілих підставах компанію з 50% держакцій, грає… прем'єр.

Як і раніше, залишається неясною роль президента, котрий воювати з дніпропетровським олігархом уже явно не хоче, але претендує на своє місце в цій історії.

Усе це відбувається на тлі зростаючих боргів "Укрнафти" (читай - Коломойського), які до липня 2015-го досягли майже 8 млрд грн. Понад те, дніпропетровський бізнес-діяч готує проти держави позови на мільярди доларів за нібито обмеження своїх прав і недоотриманий прибуток, скромно замовчуючи те, скільки одержав із нафтовидобувної держкомпанії за 12 років свого управління нею.

Головне запитання: зміни в компанії приведуть до зростання бюджетних надходжень чи чиїхось інших?

22 липня 2015 р. новітня історія "Укрнафти" поповнилася новою главою. У прямому та переносному значенні.

Минулої середи відбулися збори акціонерів, на яких було обрано нового голову компанії - британця Марка Роллінза. Особливі надії на нього покладає Арсеній Яценюк, який наполіг лише на "імпортному" голові правління, що, за його задумом, має виключити корупцію та змусити працювати на благо всіх акціонерів компанії. Напередодні зборів акціонерів компанії стало відомо, що нафтогазовий гігант заборгував держбюджету величезну суму - понад 6 млрд грн різних податків, а також 1,8 млрд грн дивідендів за 2011–2013 рр., які "Укрнафту" зобов'язали виплатити акціонерам, насамперед державі, ще в жовтні минулого року.

Не хочеться, але доведеться засмутити Арсенія Петровича: такі небачені борги було сформовано під керівництвом іншого іноземця - Пітера Ван Хеке, який очолював компанію з 2011 р. і відтоді був "завербований" міноритарними акціонерами. Злі язики стверджують, що ті його щороку дякували сумою в 2 млн дол. Багато? Якщо подивитися, що відбувалося в компанії за ці роки, то нідерландець, тепер уже екс-голова "Укрнафти", повинен вимагати від них смачної вихідної допомоги.

Прибуток із однобічним рухом

Як раніше повідомляло DT.UA (див. №38 від 17 жовтня 2014 р., "Як злили "Укрнафту"), у
2013-му з "Укрнафти" за фіктивними договорами на надання консалтингових послуг (якщо точніше, дослідно-тематичних) було виведено 2,26 млрд грн.

Також за офіційними даними ПАТ "Укрнафта", понад 1,5 млрд грн збитків їй принесла оптово-роздрібна реалізація нафтопродуктів. При цьому в 2013 р. "Укрнафта" задекларувала 190 млн грн прибутку. За запевненнями обізнаних джерел, такі "витівки" "приватівці" пояснювали нинішнім керманичам тим, що були змушені вести таку антидержавну політику під пресингом "кривавого" режиму.

Користуючись нагодою, передамо привіт і податківцям: "Укрнафта" скористалася умовами податкового компромісу та за 5% від 2,26 млрд повністю й легально зняла їхні претензії. Така податкова оптимізація обійшлася "Привату" ще дешевше, тому що через девальвацію гривнева сума у валютному еквіваленті "стислася" ще в 2,5 разу.

У 2014 р. "кривавий" режим повалився, а підходи до управління фінансами наполовину державної нафтовидобувної компанії залишилися колишніми. У висновку ревізійної комісії "Укрнафти" за підсумками 2014 р., підготовленому до зборів акціонерів, йдеться: "У результаті прийняття керівництвом ПАТ "Укрнафта" невірних управлінських рішень відбулося скорочення прибутку до розподілу між акціонерами за 2014 р. на 3319982,7 тис. грн" (див. документ на сайті DT.UA).

Такий результат дало співробітництво "Укрнафти" з якимось ТОВ "Український завод понадвеликогабаритних шин", ПАТ "Стахановський завод феросплавів" і ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ" (є постачальником нафтопродуктів).

"Варто врахувати, що дебіторська заборгованість перед цими підприємствами була створена штучно", - зазначають ревізори. Вони також констатують, що цей рік знову був невдалим для мережі АЗС компанії - її збитки становили 702,8 млн грн.

Отже, на тлі прибутку ПАТ "Укрнафта" в 2014 р. у 1,2 млрд грн майже втричі більша сума - 3,3 млрд грн пройшла повз її акціонерів. Хоча, з іншого боку, прогрес є: якщо у 2013 р. повз акціонерів "пішло" 95% прибутку (3,7 млрд грн), то в 2014 р. - лише 70%. Хоча, знову ж таки, це тільки видимі результати. Справжньої арифметики напівдержавної нафтовидобувної компанії не знає ніхто, крім "Привату", який безроздільно управляє "Укрнафтою".

Заради справедливості зазначу, що, на відміну від попередніх зборів акціонерів, коли за директивами Яценюка результати госпдіяльності компанії в 2011–2013 рр. було "прийнято до відома" (а по суті затверджено), на "свіжих" зборах 22 липня держакціонер голосував за визнання роботи правління в 2014 р. незадовільною.

"Є підстави вважати, що прибуток міг бути вищим. У цьому питанні нам допоможе розібратися міжнародний аудитор. Найшвидше, до вересня вирішимо", - заявив голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв (у корпоративному управлінні НАКу перебувають держакції "Укрнафти"), маючи на увазі вищезгадані результати роботи ревізійної комісії. На аудиторів сподівається й міноритарний акціонер "Укрнафти" Коломойський, який повідомив про це журналістам.

Чи стане Марк Пітером?

До 2011-го, коли змінити голову правління тоді ВАТ "Укрнафта" вимагав тодішній прем'єр Микола Азаров, компанію очолювали прямі ставленики "Привату" зі зрозумілими завданнями. Коли настав час менеджерів "зі сторони", їхнім головним завданням стало… не заважати. Наприклад, за даними джерел у компанії, Пітер Ван Хеке не з'являвся в Україні останні кілька років, займаючись у рідній Бельгії своїм футбольним клубом. Останнім часом НАК "Нафтогаз України" навіть виражала стурбованість долею топ-менеджера, тому що всі документи в "Укрнафті" підписували заступники, а не глава компанії.

"Приватівці" пред'явили людям живого голову правління "Укрнафти" лише 29 травня 2015 р. на засіданні наглядової ради компанії, коли вже було поставлено питання про його звільнення. Зачитуючи з папірця свій виступ, Ван Хеке справляв враження людини, відірваної від реальності. Але ж свого часу це ім'я звучало - все-таки інвестбанкір із реального сектора, глава "Ренесанс Капіталу"…

Свою зарплату на посту глави "Укрнафти" свіжообраний Роллінз із журналістами обговорювати не захотів, заявивши, що запропонована українською стороною винагорода його влаштувала. Водночас уже промайнула інформація, що проект угоди з британцем містить суму… у
2 млн дол. на рік.

Цікаво, хто з чиновників країни, в якій прем'єр-міністр не одержує й 1000 дол. на місяць, підпишеться під зарплатою глави напівдержавної компанії в розмірі, який перевищує цей рівень у 150 разів? Чекаємо на появу цього героя, роль якого, схоже, чекає, зокрема, главу Міненерговугільпрому Демчишина.

Та найголовніше, що навіть такий рівень заробітку не страхує від корупції. Тим паче людину, якій у цій країні не жити. Отже, надії на результат від однієї лише зміни голови правління наївні. У період весняного загострення навколо "Укртранснафти" Коломойський заявляв, що домовиться з будь-яким главою "Укрнафти", а на зборах акціонерів сказав, що для них Роллінз є "зрозумілою людиною". Сам Коломойський входив до конкурсної комісії з вибору нового голови правління. І саме він публічно оголосив позицію міноритаріїв - їх така кандидатура влаштовує.

Зліва направо: Андрій Коболєв, Марк Роллінз, Ігор Коломойський

За останніми даними, контакт із новообраним топ-менеджером "Укрнафти" дніпропетровці встановили ще до зборів акціонерів. Джерела DT.UA звертають увагу на той факт, що Роллінз проживає в Женеві, де, як відомо, уже давно осіли громадяни України Коломойський і Палиця.

Ефективність роботи нового голови "Укрнафти" залежатиме від контролю державного акціонера як найбільш зацікавленої сторони. Настав час, коли потрібно аналізувати не лише річні звіти, які потім можна прийняти хіба що до відома, а й квартальні та піврічні.

Висновки про настрій Роллінза можна буде зробити швидко. По-перше, за швидкістю виплати державі боргів за податками і дивідендами (а тут, кажуть, з новим главою вже виникли певні труднощі). По-друге, за швидкістю припинення (розірвання) договорів на закупівлю в "приватівських" підприємств і подальшого експорту непрофільної продукції на кшталт феросилікомарганцю, мазуту тощо, що є механізмом виведення коштів з "Укрнафти" (див. табл.). По-третє, за змінами у політиці закупівлі нафтопродуктів для подальшої реалізації. Хронічна збитковість цієї діяльності пов'язана із завищеними закупівельними цінами, що, у свою чергу, зумовлено тим, що постачальники належать (або залежать) "Привату".

У пошуках государева ока

Багато про що скаже й склад правління, який буде сформований після призначення Роллінза. Тут уже розпочалися показові рухи.

Зокрема, уже спливло ім'я Фелікса Луньова на посаду глави комерційного блоку "Укрнафти". "Його (Луньова) штовхає в "Укрнафту" Ложкін (голова президентської адміністрації) на главу комерційного або фінансового напряму "Укрнафти", - пише видання OilNews із посиланням на своє джерело в галузевих колах. Підтверджують цю інформацію й джерела DT.UA в "Нафтогазі" і Міненерговугільпромі.

Річ у тому, що Луньов має на ринку досить неоднозначну репутацію. Після блискучої кар'єри в ТНК і згодом у ТНК-ВР він працював радником голови НАК "Нафтогаз України" Євгена Бакуліна (попередника Андрія Коболєва на цій посаді) і курирував проект закупівель альтернативного спиртовмісного палива. Наскільки відомо, це паливо слідчі шукають і досі. Хоча що можна спитати з радника?

Востаннє на професійній арені Ф.Луньов був помічений у 2014-му як куратор проекту розвитку бізнесу Сергія Курченка з оптово-роздрібної реалізації нафтопродуктів в окупованому Криму (на ринку Луньов відомий тісними зв'язками з Сергієм Беймом, головою "Чорноморнафтогазу").

Не виключено, що Фелікс Луньов (якщо його все-таки призначать, точніше, наймуть, питання тільки: хто?) виконуватиме в компанії функцію "смотрящего" за аналогією з Артемом Щербанем, який був призначений фінансовим директором "Укрнафти" в 2011 р. Призначення народного депутата на цю посаду, причому зі збереженням статусу народного обранця, трактувалося однозначно: "сім'я" Януковича хотіла контролювати фінансові потоки "Укрнафти". Очевидно, що таке завдання актуальне для багатьох і сьогодні.

Тим часом активну роль голови президентської адміністрації Бориса Ложкіна в подіях навколо "Укрнафти" медіа пов'язують із його тісним знайомством із найближчим партнером Ігоря Коломойського - Геннадієм Боголюбовим. За даними DT.UA, саме ця обставина допомогла Ложкіну та Боголюбову стати посередниками у вирішенні конфлікту, який виник між президентом П.Порошенком і дніпропетровським губернатором І.Коломойським унаслідок зміщення менеджменту "Привату" у держкомпанії "Укртранснафта" у березні поточного року. Нагадаю, саме глава держави відіграв тоді вирішальну роль, у той час як прем'єр дотепер ніяк не прокоментував тих подій.

Наші джерела стверджують, що після цього між Коломойським і Порошенком за участі Ложкіна та Боголюбова було укладено угоду, яка описує зобов'язання сторін із низки проблемних питань, зокрема, інформаційної політики каналу "1+1", участі в роботі держкомпаній "Укртранснафта", "Укрнафта", "Укртатнафта" і в політичній сфері. Водночас є всі підстави стверджувати, що як мінімум сторона "Привату" швидко порушила цю угоду, випустивши на каналі "1+1" шоу "95 кварталу", в якому жорстко висміяла президента Порошенка (цей відеоролик досі популярний).

Що ж до "Укрнафти", то наші джерела повідомляють, що відповідно до цього неофіційного документа (після Відня вже ніхто нічого більше не підписує) "Бені доведеться посунутися", але залишитися в компанії в рамках належного йому пакета акцій (близько 42%).

Поки що за фактом можна казати про те, що з деолігархізацією Порошенко справді "попустився", а ймовірна поява в правлінні "Укрнафти" одіозних схемотехників може свідчити про те, що все пішло одвічним українським шляхом…

До речі, пану Ложкіну також не слід розслаблятися: за численними свідченнями, Ігор Коломойський з часом чудово поладнав із Артемом Щербанем, а з Феліксом Луньовим він знайомий від незапам'ятних часів…

***

Як і у випадку з конституційними змінами, пов'язаними з особливим статусом Донбасу, надія на позитивний результат процесу змін в "Укрнафті" залишається, але тане з кожним днем. І питання не тільки в тому, чи зуміє держава вирівняти ситуацію в найбільшій нафтовій компанії країни, позбавивши "Приват" можливості виведення колосальних коштів із компанії. Чи залишаться ці гроші в компанії, отже, у держави, чи просто змінять одержувача?

Хорошим флюгером стане також процес обговорення створення вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК) на базі "Укрнафти", "Укртранснафти" і "Укртатнафти". Цю сильно пошарпану ідею спочатку витягнув на поверхню Арсеній Яценюк, а 22 липня його підтримав Коломойський. Як держава може будувати мегаплани зі створення спільних підприємств зі своїм найбільшим боржником, незрозуміло. Крім того, Коломойський строчить позови до міжнародних судів із вимогами стягнути з держави Україна величезні суми, які нібито недоотримані інвесторами в особі "приватівських" офшорів. Раніше ідея ВІНК захлиналася на першому ж етапі обговорення, а нині й зовсім виглядає абсурдною, враховуючи, що з нафтогазових активів "Приват" уже висмоктав усе можливе. Але ми живемо в дивний час, тому нічого виключати не можна.

Загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" 22 липня 2015 р., зокрема, прийнято такі рішення:

1. Робота правління товариства за 2014 р. визнана незадовільною.

2. Затверджено розмір, порядок і терміни виплати дивідендів. На їхню виплату буде спрямовано 99,9% чистого прибутку "Укрнафти" за 2014 р. Дивіденди на одну акцію - 23,32 грн. Виплату дивідендів здійснити з 3 серпня по 3 жовтня 2015 р. Дивіденди, які належать "Нафтогазу України", "Укрнафта" має перерахувати до Держбюджету України.

3. Достроково припинити повноваження голови правління товариства Пітера Ван Хеке й замість нього обрати Марка Роллінза.

4. Затвердити нову структуру правління товариства. Припинити повноваження діючої наглядової ради (НР) товариства та обрати нову НР у складі: Андрій Коболєв (голова НР), Сергій Перелома, Сергій Коновець, Ярослав Теклюк, Поліна Загнітко, Петро Столяр, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Михайло Кіперман, Ігор Палиця, Уріел Цві Лейбер. Установити термін повноважень членів НР - три роки.