Китай планує створення закордонних військово-морських баз в Азії та Африці — The Guardian

Армія Китаю, ймовірно, планує побудувати низку закордонних військово-морських баз, оскільки Пекін сподівається захистити судноплавні шляхи і посилити свою здатність протистояти санкціям з боку США та їхніх союзників. Про це повідомляє The Guardian.

Хамбантота в Шрі-Ланці, Бата в Екваторіальній Гвінеї і Гвадар в Пакистані є трьома найбільш ймовірними локаціями для створення китайської військово-морської бази в найближчі два-п'ять років, згідно з аналізом американського дослідницького інституту AidData.

Автори звіту взяли до уваги обсяг фінансування розвитку, наданого китайськими державними банками для портових проектів, стратегічну цінність наявної інфраструктури і міцні відносини Пекіна з урядами цих трьох країн, а також інші фактори, щоб скласти список з восьми ключових варіантів для майбутніх китайських військово-морських баз.

Військово-морські сили Народно-визвольної армії Китаю (ВМС НВАК) наразі мають лише одну закордонну військову базу в Джибуті, на узбережжі Африканського Рогу.

Але в міру того, як суперництво між США і Китаєм загострюється, Пекін намагається наздогнати Вашингтон у морських силах за океаном. На відміну від США, Китай не є учасником міжнародних оборонних альянсів - його єдиний офіційний оборонний договір укладений з Північною Кореєю. Це робить розвиток закордонних військово-морських баз пріоритетом для військового розвитку Пекіна, стверджують дослідники AidData.

Майбутні амбіції армії Китаю можуть бути тісно пов'язані з китайською ініціативою "Пояс і шлях". Чотири з восьми місць для баз, включених до списку AidData, знаходяться в Африці. Хоча найбільш нагальні морські амбіції Пекіна пов'язані з Південно-Китайським морем і Тайванською протокою, автори звіту зазначають, що ці операції можуть проводитися "повністю з материкової частини Китаю і з внутрішніх військово-морських баз". Бази армії Китаю, розташовані далі, допомогли б Пекіну зберегти судноплавні шляхи, особливо в разі західних санкцій, а також збирати розвідувальну інформацію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Блінкен розкритикував Китай за мілітаризацію Південно-Китайського моря та економічний примус

За даними AidData, порт Хамбантота в Шрі-Ланці вважається найбільш імовірним місцем для розміщення бази ВМС Китаю в найближчому майбутньому. Порт, який відкрився у 2010 році, був профінансований за рахунок кредиту в розмірі $306,7 млн, наданого китайським банком розвитку China Exim Bank. AidData стверджує, що Пекін має "прямий контроль над об'єктом".

У 2017 році китайська компанія взяла порт у 99-річну оренду після того, як уряд Шрі-Ланки зіштовхнувся з труднощами в обслуговуванні своїх зовнішніх боргів. Хамбантота часто наводиться як приклад китайської "дипломатії боргової пастки", але економісти стверджують, що ця сага радше відображає нестабільність уряду Шрі-Ланки, ніж узгоджену китайську стратегію, спрямовану на отримання контролю над іноземною базою.

"Хоча в більшості випадків ці інвестиції в порти навряд чи стануть офіційними базами для армії Китаю, для [Комуністичної партії Китаю] корисно мати дружні місця, де НВАК може шукати поповнення запасів і ремонту техніки в усьому світі", - каже науковий співробітник Центру досліджень Сполучених Штатів при Сіднейському університеті Блейк Герцінгер.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ван І зробив першу заяву після повторного призначення на посаду глави МЗС Китаю

Раніше повідомлялося, що Китай досяг значного прогресу в будівництві військово-морської бази в Камбоджі і близький до завершення будівництва пірса, який може прийняти авіаносець, згідно з супутниковими знімками. За підозрою уряду США, Пекін будує об'єкт для посилення своєї військово-морської присутності в регіоні. Пекін і уряд Камбоджі заперечують, що там буде присутня Народно-визвольна армія. Військові аналітики кажуть, що ця база надасть Пекіну значні стратегічні переваги, в тому числі доступ до Сіамської затоки.

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає «виплекати сад світової Сі-вілізації». Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського «Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?».